Державна національна програма „Освіта" („Україна ХХІ століття") Стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі
| Вид материала | Закон |
Содержание2. Основні підходи та принципи формування громадянина Громадянська освіта 3. Мета і завдання громадянської освіти Метою громадянської освіти Завдання громадянської освіти |
- Верхньодніпровська районна державна адміністрація дніпропетровської області відділ, 130.4kb.
- Державна Національна Програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). Програма виховання дітей, 15.94kb.
- Білети для кандидатського екзамену із спеціальності, 88.34kb.
- Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами, 232.67kb.
- Олександр Михайлович павленко, 41.52kb.
- Одне з основних завдань школи полягає у формуванні творчої особистості, 64.34kb.
- Закон „Про освіту", Державна національна програма „Освіта. Україна ХХІ ст." сьогодні, 166.79kb.
- Україна ХХІ століття очима молоді, 482.9kb.
- Про роботу освітньої галузі за 12 місяців 2011 року, 139.9kb.
- Методичні рекомендації діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи, 1024.5kb.
2. Основні підходи та принципи формування громадянинаГромадянську освіту слід визначити як навчання людей демократії, вкорінення цінностей відкритого й справедливого суспільства, поваги до принципів і правил суспільного життя, як своєрідний тренінг із громадянськості, школу, де навчають жити спільно, громаду, як важливий засіб формування демократичної політичної культури. Суттєвою складовою політичної культури є культура громадянськості. Саме поняття «громадянськість» (на відміну від «громадянства», що виражає формально-юридичний статус особистості, який надається їй після досягнення відповідного віку або шляхом натуралізації) означає стан свідомості, духовно-моральну вартість, світоглядно-психологічну характеристику людини, обумовлену її державною самоідентифікацією, усвідомленням приналежності до конкретної країни. Воно є показником ставлення індивідів до існуючого порядку, інституцій держави та настанов влади, вираженням міри їхньої законослухняності та критичності, відчуття власної гідності у стосунках із представниками влади, знання й поважання прав людини, готовності й уміння домагатися їх дотримання, вимагати від держави виконання її функцій, відповідально ставитися до своїх обов'язків перед громадою. Громадянськість формується і є наслідком тривалого виховного впливу громадянської соціалізації особистості. Започатковуючи і поширюючи практику виховання демократичної громадянськості в Україні, належить відрізняти ідеологічну, партійну пропаганду й агітацію від громадянської освіти, запобігати намаганням використовувати освіту для упередженого партійно-політичного навіювання, зводити громадянську освіту до політичного інструктування, навчання «політичним технологіям», або так званого «політичного інформування» чи діяльності партійних гуртків. Демократична громадянська культура, будучи корелятом розвиненого громадянського суспільства, культурою політичного смаку, передбачає знання, визнання й цінування громадянами ідеалів і здобутків цивілізації (зокрема, таких як суспільна злагода, права людини, справедливість, свобода, соціальні гарантії тощо), освіченість щодо головних законодавчих норм, власних прав, демократичних процедур, регламентів і способів здійснення тієї чи іншої громадської акції. Її характеризують і такі показники як толерантність, плюралізм, готовність до компромісу, законослухняність, лояльність, патріотизм. При цьому патріотичність вважається ознакою культури громадянина, доки вона не перетворюється на пихатий шовінізм, поки людина здатна поважати любов інших до своєї країни, їхні патріотичні почуття. Демократична культура громадянськості не обов'язково має означати відданість справі партії та уряду Навпаки, вона передбачає сумнів, критичне ставлення особистості до влади, сміливість мати власну думку й відстоювати її. Важливою рисою демократичної політичної культури є вміння вимагати від уряду служити інтересам громадян, їхнім справедливим потребам. Громадянська освіта − це навчання людей тому, як жити за умов сучасної держави, як дотримуватися її законів, але водночас і не дозволяти владі порушувати їхні права, домагатися від неї здійснення їхніх правомірних потреб. Здійснювати громадянську освіту − значить, навчати людей тому, що вони повинні знати, вміти, будучи громадянами демократичної держави, маючи справу із владою, з її органами й іншими політичними інституціями, перебуваючи у взаємодії з ними. 3. Мета і завдання громадянської освітиМетою громадянської освіти, здійснюваної переважно через загальноосвітні заклади та незалежні засоби масової інформації, є громадянин як член правового суспільства, демократичної держави, особа, що відчуває й цінує ідеали свободи й рівності, усвідомлює вартість людської гідності, здатна сама визначати пріоритети власного життя, прагне встановлення справедливої, ефективної і стабільної політичної системи й готова підтримувати її існування. Громадянська освіта покликана вселяти в людей упевненість, віру у власні сили, у власну спроможність оптимально, відповідно до національного , духу та традицій влаштовувати спільне життя, шанувати цінності демократизму й злагоди. Метою громадянської освіти є формування компетентної й відповідальної участі громадян у взаємодії з владою, їхньої здатності розібратися в тому, що є повсякденним, але разом із тим вельми складним − у законах, правилах, культурі співжиття, житті громади, формуванні філософії свободи й людської гідності. Громадянська освіта має встановити правило, відповідно до якого будь-яку суспільну проблему належить розв'язувати лише шляхом взаємної згоди й поважання інтересів усіх, а не домінування чиїхось окремих інтересів, сприяти встановленню такого типу культури, що характеризується переважанням соціальної педагогіки (а не політичної ідеології). Завдання громадянської освіти полягає в тому, щоб:
|