Міліція І населення – партнери
| Вид материала | Документы |
- Календарний план підготовки І проведення Перепису населення перелік основних організаційних, 186.18kb.
- Партнери по тиранії, 2297.48kb.
- Реферат на тему: Статистика населення, 72.33kb.
- Типові програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах,, 1248.48kb.
- Про виконання Програми зайнятості населення Володарського району за 2008-2009 роки, 522.29kb.
- Партнери для програми фінансової стабілізації Успівпраці з Організацією із економічного, 1177.53kb.
- Центр міжнародних І регіональних зв’язків, 243.89kb.
- Реферат на тему: Населення Єгипту, 20.15kb.
- Кількість населення Землі, його природний та механічний рух, 46.24kb.
- Міграція населення впливає на демографічну ситуацію, зменшуючи або збільшуючи чисельність, 37.61kb.
Зроблений вище висновок підкріплюється даними опитування, що показало взаємозв'язок рівня довіри з оцінкою ефективності роботи міліції в підгрупі респондентів, що не мали безпосередніх контактів із міліцією і не обізнаних із специфікою і результатами її роботи, тобто тих, хто не може бути компетентним в оцінці діяльності правоохоронних органів і судить про її роботу, базуючись на чутках. Такі люди, в основному не довіряють міліції і, відповідно, негативно оцінюють ефективність її діяльності. У нижче наведеній таблиці даний розподіл частки респондентів, що оцінили ефективність діяльності міліції міста в залежності від їхнього рівня довіри до неї.
Таблиця 8.2
Оцінка ефективності діяльності міліції міста в залежності від рівня довіри до неї.
| Оцінка ефективності діяльності міліції міста | Рівень довіри | ||
| Високий | Середній | Низький | |
Висока | 8% | 6% | 2% |
| Середня | 46% | 71% | 26% |
| Низька | 0% | 0% | 31% |
| Не змогли оцінити | 46% | 23% | 41% |
| Всього | 100% | 100% | 100% |
Якщо порівняти рівень довіри громадян із сприйняттям цього рівня довіри міліцією, то спостерігається деяке протиріччя, що полягає в тому, що міліція, відмічаючи більшу або меншу міру довіри населення до неї, відмовляється визнати наявність значної частини населення, що не довіряє ОВС (31%).
Дослідження також виявило вплив рівня довіри на стереотипи, що розділяються населенням про міліцію. У цілому можна сказати, що чим більше довіряють люди міліції, тим більше позитивним є образ міліції в їхній свідомості (див. табл. 8.3). У таблиці, наведеній нижче, дано індекси відмінності міліції от інших фахових груп за низкою критеріїв із погляду респондентів. Причому -1 – відмінність міліції в гірший бік, +1 – у кращий бік, 0 – відсутність подібних відмінностей.
Таблиця 8.3
Вплив довіри до міліції на образ ОВС у масовій свідомості.
| Відмінність працівників міліції від інших професійних груп | Рівень довіри | ||
| Низький | Середній | Високий | |
| За рівнем пияцтва | -0.19 | +0.11 | +0.17 |
| За рівнем агресивності | -0.45 | -0.27 | +0.04 |
| За рівнем хабарництва | -0.49 | -0.2 | -0.04 |
| За зв’язками із злочинним світом | -0.19 | -0.03 | +0.06 |
| За напругою і небезпекою роботи | -0.17 | -0.17 | -0.27 |
| За рівнем життя | +0.16 | +0.1 | -0.09 |
Відповідно до опитування, довіряють міліції 27% респондентів, не довіряють – 48%, а 25% визначили свій рівень довіри як середній. Рівень довіри до міліції частково просліджується при зіставленні числа осіб, що потребували допомоги міліції і звернулися туди (тобто по суті справи виявлення латентної злочинності). За нашими даними, із тих, кому це було потрібно, звернулися в міліцію 75% і, відповідно, 25% у даний орган не звернулися навіть при наявності такої необхідності.
Ступінь довіри до різних служб ОВС відбита в таблиці у вигляді індексу, що коливається від -1 (відсутність довіри) до +1 (повна довіра).
Таблиця 8.4
Рівень довіри до різних служб ОВС.
| Підрозділи ОВС | Індекс довіри |
| ППС | -0,08 |
| ДАЇ | -0,26 |
| Слідчий відділ | -0,02 |
| Карний розшук | +0,06 |
| Дільничні інспектори | -0,04 |
| ОВС в цілому | -0,2 |
Нейтральність і негативність оцінок може бути пояснена незнанням роботи цих служб, оцінкою їхньої діяльності з чуток, випадкової інформації, відповідно до вже сформованих стереотипів.
Із респондентів, що отримують інформацію про роботу міліції з розповідей знайомих працівників правоохоронних органів, 49% – не довіряють або слабко довіряють міліції, 30% – довіряють, а ще 21% – вагалися відповісти.
Рівень довіри до міліції в цілому впливає на рівень довіри до окремих служб. При вимірі зв'язку рівня довіри до ОВС із рівнем довіри до слідчих, ППС, карного розшуку, ДАІ, дільничних, коефіцієнт кореляції Пірсона дорівнює 0,6 в усіх випадках. Таким чином, населення практично не розрізняє служби, й оцінка одного підрозділу, із роботою якого люди частіше усього зіштовхуються (а це, як правило, ППС і ДАІ), переноситься на інші підрозділи й органи внутрішніх справ у цілому. На довірі до ОВС практично не позначаються соціально-демографічні характеристики респондентів.
Рівень довіри до окремих служб тих респондентів, що контактували з цими службами, в порівнянні з даними загального масиву є більш низький (див. табл. 8.5)
Таблиця 8.5
Рівень довіри до різних служб ОВС у респондентів, що контактували з цими службами.
| Підрозділи ОВС | Індекс довіри |
| ППС | -0,37 |
| ДАІ | -0,35 |
| Слідчий відділ | -0,12 |
| Карний розшук | +0,02 |
| Дільничні інспектори | +0,07 |
У таблиці, що наводиться нижче, дано індекс довіри до міліції у респондентів із різними соціально-демографічними характеристиками, який вимірюється від –1 (повна недовіра) до +1 (повна довіра).
Як очевидно з таблиці, дещо більше довіряють міліції наймолодші респонденти, а також ті, кому за родом занять доводиться менше зіштовхується з нею. Так, у керівників і працівників різного рангу приватних структур подібних контактів набагато більше, що і впливає на рівень довіри.
У тих, хто контактував із працівниками міліції за останні 4 роки, показник рівня довіри практично однаковий з тими, хто не мав подібних контактів. У перших він складає -0,35, а в других -0,52.
Таблиця 8.6
Довіра до ОВС у різних соціально-демографічних груп населення
| Соціально-демографічні характеристики | Індекс довіри |
| Стать | |
| Чоловіки | -0.17 |
| Жінки | -0.23 |
| Вік | |
| 16-19 років | +0.09 |
| 20-24 роки | -0.14 |
| 25-34 роки | -0.31 |
| 35-44 роки | -0.27 |
| 45-54 роки | -0.29 |
| 55-64 роки | -0.17 |
| Старші 65 років | -0.12 |
| Освіта | |
| Неповна середня | -0.12 |
| Середня | -0.2 |
| Середнєспеціальна | -0.27 |
| Вища | -0.22 |
| Рід занять | |
| Керівники різних рівнів | -0.45 |
| Підприємці | -0.12 |
| Спеціалісти різних профелів | -0.19 |
| Службовці | -0.4 |
| Робітники | -0.25 |
| Домогосподарки | -0.25 |
| Безробітні | -0.25 |
| Пенсіонери | -0.2 |
| Студенти і учні | +0.05 |
| Місце роботи | |
| Державні установи | -0.2 |
| Приватні установи | -0.4 |
Якщо порівняти рівень довіри до міліції в порівнянні з іншими владними структурами, то їй довіряють дещо більше в порівнянні з Верховної Радою або президентом і дещо менше в порівнянні з армією. У цілому довіру до всіх інститутів влади респонденти не відчувають. У таблиці, що подана нижче, наведено процентний розподіл респондентів за рівнем довіри до різних владних структур (див. табл. 8.7).
Таблиця 8.7
Розподіл респондентів за рівнем довіри до різних владних структур.
| Структури влади | Низький рівень довіри (в % до числа опитаних) | Середній рівень довіри (в % до числа опитаних) | Високий рівень довіри (в % до числа опитаних) | Індекс довіри (от –1 до +1) |
| Верховна Рада | 71% | 15% | 15% | -0,5 |
| Президент | 70% | 15% | 15% | -0,5 |
| Суд | 49% | 27% | 24% | -0,25 |
| Прокуратура | 47% | 26% | 27% | -0,2 |
| Міліція | 48% | 25% | 27% | -0,2 |
| Армія | 34% | 23% | 44% | +0,05 |
Довіра населення до міліції, втім як і до інших владних структур, пов’язана, насамперед, із тими уявленнями, яке воно має про неї (головним чином це стереотипізовані, спрощені уявлення), а також із мірою відповідності цих уявлень якимсь поширеним у суспільстві ідеалам про належне.
9. Стереотипи масової свідомості стосовно працівників ОВС
Відношення населення до міліції, рівень довіри до неї багато в чому визначаються громадськими стереотипами стосовно силових структур.
Для виявлення стереотипів стосовно працівників міліції респондентам пропонувалося порівняти їх із другими фаховими групами за низкою критеріїв: рівень пияцтва, агресивності, хабарництва, ступінь зв'язку зі злочинним світом, напруженість і небезпека роботи, сміливість і мужність, інтелектуальний рівень. На думку більшості населення, за рівнем пияцтва, інтелектуальним рівнем, рівнем життя і ступенем зв'язку зі злочинцями працівники міліції от іншої частини населення практично не відрізняються. У гірший бік вони відрізняються за рівнем агресивності, хабарництва, ступеня напруженості і небезпеки роботи. Проте, в уявленні значної частини респондентів працівники міліції більш сміливі і мужні, ніж інші люди. У нижче наведеній таблиці більш докладно подано відповіді респондентів на ці питання, а також індекс відмінності, що може варіюватися от -1 (відмінність у гірший бік) до +1 (відмінність у кращий бік), нульове значення індексу відповідає відсутності помітних відмінностей міліції від інших фахових груп у масовій свідомості.
Таблиця 9.1
Відмінність міліції від інших фахових груп у громадській свідомості
| | Відмінність у гірший бік | Відсутність відмінності | Відмінність у кращий бік | Індекс відмінності |
| Рівень пияцтва | 19% | 64% | 17% | -0,01 |
| Рівень агресії | 38% | 51% | 11% | -0,26 |
| Рівень хабарництва | 40% | 50% | 10% | -0,3 |
| Зв’язки зі злочинцями | 26% | 57% | 17% | -0,08 |
| Напруженість і небезпека в роботі | 43% | 34% | 23% | -0,19 |
| Рівень життя | 15% | 61% | 23% | 0,08 |
| Інтелектуальний рівень | 12% | 70% | 18% | 0,05 |
| Рівень сміливості і мужності | 8% | 45% | 46% | 0,38 |
Дані стереотипи поширені серед респондентів поза залежністю від їхньої статі, віку, освіти і, що саме головне, контактів із представниками міліції. Іншими словами, сформовані установки настільки сильні, що реальність сприймається вибірково, у залежності від збігу або розбіжності з ними.
Індекс відмінності, що характеризує уявлення про міліцію респондентів, які контактували і не контактували з міліцією, поданий у таблиці, даній нижче (див. табл. 92)
Таблиця 9.2
Відмінність міліції від інших фахових груп із погляду респондентів, що контактували і не контактували з ОВС
| | Індекс відмінності у респондентів, що мали безпосередній контакт з міліцією | Індекс відмінності у респондентів, що не мали безпосереднього контакту з міліцією |
| Рівень пияцтва | -0,06 | +0,01 |
| Рівень агресії | -0,028 | -0,24 |
| Рівень хабарництва | -0,3 | -0,3 |
| Зв’язки зі злочинцями | -0,12 | -0,05 |
| Напруженість і небезпека в роботі | -0,15 | -0,22 |
| Рівень життя | +0,04 | +0,1 |
| Інтелектуальний рівень | +0,04 | +0,05 |
| Рівень сміливості і мужності | +0,38 | +0,38 |
Якщо розглянути думку щодо міліцію осіб, які контактували з нею з різних приводів, то їхні уявлення, що стосуються рівня пияцтва, агресивності, зв'язку зі злочинним світом, рівня життя, сміливості і мужності практично, не відрізняються. Проте, при оцінці рівня хабарництва респонденти, що зіштовхувалися з міліцією тільки з приводу оформлення документів, поставилися до неї більш лояльно (індекс відмінності -0,13) у порівнянні особами, які так чи інакше зіштовхувалися з розслідуванням карних справ (індекс відмінності -0,4). Те ж можна сказати і про оцінку респондентами рівня небезпеки і напруженості роботи міліції. Якщо респонденти, що зіштовхуються з працівниками ОВС тільки при оформленні документів, відзначають її значну небезпеку (індекс відмінності -0,37), то респонденти, що зіткнулися з розслідуванням, вважають, що робота міліції за своєю напруженістю нічим не відрізняється від роботи інших професій.
З'ясування стереотипів можливе при дослідженні індивідуальних особистісних конструктів громадян у сфері понять, пов'язаних із діяльністю міліції. Для чого використовувалася модифікація методики репертуарних решіток Дж. Келлі. Було підготовлено два види оцінних репертуарних решіток на основі методу діад для виявлення полюсів порівняння в семантичному просторі респондентів:
- по-перше, при сприйнятті представників влади, у тому числі і працівників правоохоронної сфери: міліціонер, чиновник, бізнесмен, військовий, злочинець;
- по-друге, при сприйнятті працівників правоохоронної сфери на фоні значимих одиниць соціального оточення: міліціонер, працівник СБУ, людина, якій я довіряю, реальний помічник, людина, що викликає повагу, людина, яку я боюся, корумпована людина.
Респонденти, оцінюючи й описуючи образи, що сприймаються (міліціонера, військового, представника виконкому, бізнесмена і злочинця), у їхній подібності і відмінності одне від одного було створено класифікаційно-оціночний еталон, що відбиває характер інтерпретації респондентами зазначених образів. У структуру цього еталона входять якості (див. табл. 9.3), через призму яких респонденти оцінюють представників різних соціальних інститутів, пов'язаних із реальною владою в суспільстві.
Таблиця 9.3
Характер інтерпретації респондентами досліджуваних образів
| Якості | Кількість випробуваних, для яких ця якість має значення при сприйнятті інших людей (в %). | Кількість випробуваних, для яких ця якість пов’язана у семантичному просторі з образом працівника міліції (в %). |
| 1. Доброта | 50 | 20 |
| 2. Чесність | 43 | 20 |
| 3. Справедливість | 26 | 20 |
| 4. Порядність | 23 | 13 |
| 5. Розум | 20 | 12 |
| 6. Матеріальне забезпечення | 20 | 12 |
| 7. Уміння спілкуватися з людьми | 16 | 20 |
| 8. Дисциплінованість | 16 | 26 |
| 9. Відповідальність | 16 | 6 |
| 10. Агресивність | 16 | 3 |
На фоні сприйняття представників владних структур, тільки четверта частина випробуваних відзначає наявність позитивних якостей, які властиві образу міліціонера. Ці респонденти частіше усього відзначають такі якості, як дисциплінованість (якість, що повинна бути присутньою у міліціонера відповідно до його професії), доброту чесність, справедливість, уміння спілкуватися з людьми.
При сприйнятті працівників правоохоронної сфери на фоні значимих одиниць соціального оточення були виявлені конструкти при оцінювання особистісних якостей, що характеризують працівника міліції (див. табл. 9.4).
Таблиця 9.4
Особистісні якості, що характеризують працівників міліції
| Вольові якості | Інтелектуальні якості | Моральні якості | Комунікативні якості | Професійні якості | |||||
| + | - | + | - | + | - | + | - | + | - |
| 4% | 14% | 2% | 9% | 11% | 24% | 1% | 7% | 11% | 17% |