Міліція І населення – партнери

Вид материалаДокументы

Содержание


Репертуарні решітки (Дж.Келлі)
6. Відношення населення до органів внутрішніх справ
Оцінка ефективності діяльності ОВС населенням
Не змогли оцінити
Таблиця 6.2 Оцінка ефективності діяльності ОВС населенням, що контактувало з їхніми працівниками
Об'єкти оцінювання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Колірний тест відношень дозволяє виявити неусвідомлене відношення людини (учасника дискусії в процесі проведення фокуса-групи) до тематичних понять (прокуратура, міліція як міська організація, армія, міліціонер як людина, працівник, рівень безпеки в місті), обминаючи при цьому спотворювальні, захисні механізми вербальної системи свідомості.


Процедура проведення цього тесту полягає в тому, що респонденту пропонується підібрати з розкладених на білому фоні в довільному порядку кольорів тесту Люшера (сірого, синього, зелений, червоний, жовтий, фіолетовий, коричневий і чорного) колір для зазначених вище понять. Потім усі запропоновані кольори респонденти ранжують у порядку переваги, починаючи із самого "гарного, приємного для ока" і закінчуючи "самим некрасивим, неприємним".

Інтерпретація результатів засновувалася, насамперед, на зіставленні кольорів, що асоціюються з певними поняттями, із їхнім місцем (рангом) у розкладці кольорів за перевагою. Якщо з деяким поняттям асоціюються кольори, що займають перші місця в розкладці кольорів за перевагою, це означає, що респондент ставиться до нього позитивно, емоційно приймає його. І навпаки, якщо з поняттям асоціюються кольори, що займають останні місця в розкладці за перевагою, це означає, що людина емоційно його відхиляє, у нього спостерігається проблемне відношення до поняття.

Крім того, досліджувалося трактування кожної позиції при розкладці кольорів за перевагою, а також значення кожної колірної асоціації (за допомогою інтерпретації, даної Люшером), на основі чого було отримане уявлення про змістовну наповненість для респондентів кожного з понять.

При інтерпретації результатів ми враховували такі значення рангових позицій колірних асоціацій щодо місця, що займає колір у розкладці кольорів за перевагою:

1-ше місце посідає колір, який має найбільшу перевагу, що означає основний засіб дії людини; виражає засоби, які людина прагне використовувати для досягнення своєї головної мети.

2-е місце означає мету суб'єкта.

3-е і 4-е місця вказують на актуальний стан людини.

5-е і 6-е місця позначають спосіб дії, неактуальний у даний час.

7-е і 8-е місця відбивають те, які потреби людина в собі придушує, який спосіб дії вона вважає для себе шкідливим.

Психологічна характеристика основних кольорів, використовувана нами при інтерпретації отриманих результатів:

1. Темно – синій означає потреба в задоволеності й уподобанні, спокій, врівноваженість, прагнення до гармонії.

2. Синьо – зелений виявляє потреба в самоствердженні, наполегливість, самовпевненість, упертість, прагнення до влади.

3. Оранжево – червоний трактується як потреба діяти і домагатися успіху, домінувати, як збуджуваність, владність, сексуальність.

4. Світло – жовтий означає потреба в надії й оптимізмі, мінливість настроїв, надій, очікувань.

Чотири основні кольори (синій, зелений, червоний, жовтий) символізують основні психологічні потреби: у задоволеності й уподобанні, самоствердженні, активності й успіху, надії на сприятливе майбутнє. Тому у випадку, якщо ці кольори займають 6 – 8 позиції, це означає придушення описаних потреб. У нормі ці кольори повинні займати 1 – 5 позиції.

Психологічна характеристика додаткових кольорів, використовувана нами при інтерпретації результатів:

5. Фіолетовий означає чуттєвість, егоцентризм, прагнення подобатися навколишнім. Будучи розташованим на 1-2 позиціях виявляє деяку несерйозність і безвідповідальність.

6. Коричневий символізує тілесні потреби і відчуття фізичного стану організму. Якщо цей колір пересувається до початку ряду, то мають місце фізичний дискомфорт або хвороба.

7. Чорний символізує відмову, повне зречення і неприйняття ситуації. У тих випадках, коли чорний стоїть на 1-4 місцях спостерігається компенсуюча поведінка екстремального типу, протест проти існуючого стану речей.

Репертуарні решітки (Дж.Келлі):

Оцінні репертуарні решітки були підготовлені нами на основі методу діад для виявлення полюсів порівняння в семантичному просторі респондентів при сприйнятті представників влади, у тому числі і працівників правоохоронної сфери: міліціонер, працівник СБУ (див. Таблицю 5.1).

Таблиця 5.1

Конструкти

Військовий

Чоловік, якому ви довіряєте

Чиновник (представник виконкому)

Бізнесмен

Злочинець

Представник СБУ

Авторитетна людина


Міліціонер




+

+






















+




+






















+




+






















+




+






















+




+






















+




+






















+




+






















+

+


Випробуваному давалася інструкція уявити на кожний елемент таблиці конкретну людину й у визначеному порядку (відміченому плюсами в таблиці) порівняти й оцінити, якими якостями ці люди різняться. Наступний крок – відзначити в кожній колонці (по всіх кандидатурах) наявність або відсутність якості, записаної у виді розходження в парі за відповідною якістю.

Оціночна репертуарна решітка сполучає у собі переваги проективних методів (звернення безпосередньо до психосемантичного простору людини в конкретній галузі, виявлення прихованої інформації), і більш стандартизованих методів, що дозволяють підрахувати різноманітні показники. Нами були виділені такі показники:
  • індекс збігу семантичних моделей сприйняття понять “міліціонер” (або працівник СБУ) і “людина, якій я довіряю” для виявлення рівня довіри респондентів до працівників правоохоронної сфери;
  • індекс збігу семантичних моделей сприйняття понять “міліціонер” (або працівник СБУ) і “військовий” для виявлення ступеня ототожнення респондентами міліції з воєнізованими формуваннями;
  • індекс збігу семантичних моделей сприйняття понять “міліціонер” (або працівник СБУ) і “чиновник”;
  • індекс збігу семантичних моделей сприйняття понять “міліціонер” (або працівник СБУ) і “бізнесмен”;
  • індекс збігу семантичних моделей сприйняття понять “міліціонер” (або працівник СБУ) і “злочинець” для виявлення різноманітних версій сприйняття корумпованості міліції .

Крім індексів, ми звернулися до аналізу виявлених особистісних конструктів (їхній змістовній стороні й ієрархії взаємозв'язків при оцінюванні конкретних людей, що відповідають заданим у параметрах решітки елементам). Дж. Келлі вважав конструкт “особистісним винаходом”, тлумаченням, яке людина накладає на реальність.(*) Слідом за ним під конструктом ми розуміємо одиницю сприйняття, мислення, відношення, у якій сполучені об'єктивні дані та їхня суб'єктивна інтерпретація. У додатку до досліджуваної реальності відношення респондентів до правоохоронних органів, метод репертуарних решіток здається нам перспективним, тому що дає якісну індивідуальну інформацію, що орієнтує нас у параметрах усвідомлення респондентами образу працівника правоохоронної сфери визначеною мірою в обхід захисних механізмів свідомості.

6. Відношення населення до органів внутрішніх справ

(за матеріалами соціологічного дослідження «Чинники ефективної взаємодії міліції з населенням»).

Одним з етапів вивчення чинників ефективної взаємодії міліції і населення є урахування особливостей громадської думки про діяльність міліції. Її специфіка визначає стратегію налагодження контактів міліції з громадянами.

Відповідно до отриманих результатів, значна частина населення (у середньому біля 40 %) не може оцінити ефективність діяльності міліції, інші оцінюють її в основному як середню або низьку. Причому більше число респондентів змогло оцінити діяльність міліції міста, ніж діяльність районного відділу або дільничного інспектора (див. табл. 6.1). Тобто, населення сприймає діяльність міліції абстрактно, безвідносно до власного життя і найближчого оточення.

Таблиця 6.1

Оцінка ефективності діяльності ОВС населенням

Об'єкти оцінювання

Оцінка ефективності діяльності

Не змогли оцінити

висока

середня

низька

Міліція міста

11%

38%

21%

30%

Районний відділ міліції

8%

31%

20%

41%

Дільничний інспектор

7%

26%

18%

49%

Та обставина, що значна частина опитаних не змогла оцінити ефективність діяльності міліції, свідчить як про недостатню поінформованість про діяльність міліції, так і про низький інтерес частини населення до зазначеного соціального інституту. Причому компетентність респондентів не залежить від їхньої статі, віку, освіти, родиного стану і соціального статусу.

Навіть люди, що мали контакт із міліцією за останні 4 роки, (таких виявилося 38%) виявили приблизно той же рівень компетентності. Серед них вагалися оцінити діяльність дільничного – 43%, районного відділу – 39%, міліції міста – 28%. З іншого боку, серед людей, які контактували із міліцією, більше число оцінило діяльність її різних підрозділів як високу (див. табл. 6.2)

Таблиця 6.2

Оцінка ефективності діяльності ОВС населенням,

що контактувало з їхніми працівниками


Об'єкти оцінювання

Оцінка ефективності діяльності

Не змогли оцінити

Висока

Середня

Низька

Міліція міста

20%

31%

21%

28%

Районний відділ міліції

16%

25%

20%

39%

Дільничний інспектор

13%

29%

17%

43%