На виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009 2013 роки, затвердженої Законом України від 19 лютого 2009 року №1026 VI, наказую
| Вид материала | Закон |
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 2167.2kb.
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 1928.39kb.
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 1023.19kb.
- Виконання обласної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 347.56kb.
- Стан виконання заходів Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, 468.06kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 85.64kb.
- Районна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки, 219.12kb.
- Стан виконання заходів обласної програми забезпечення профілактики віл-інфекції лікування,, 399.94kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 518.12kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 60.31kb.
| | Додаток 8 до Клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків |
Загальна інформація про окремі класи препаратів:
Інгібітори інтегрази
Клас інгібіторів інтегрази ВІЛ на сьогодні представлений двома препаратами: ралтегравір (GS9137) і елвітегравір (МК-0518).
Ралтегравір (RAL)
Форма випуску: таблетки 400 мг.
Дозування: 400 мг 2 рази на добу.
Вимоги до прийому їжі: спеціальні застереження та рекомендації відсутні.
Період напіввиведення: приблизно 9 годин.
Метаболізм: глюкуронізація у печінці
Резистентність: резистентність до ралтегравіру може розвиватися двома шляхами з домінуванням мутації N155H або Q148K/R/H, та розвивається достатньо швидко після вірусологічної невдачі лікування.
Вимоги до зберігання: кімнатна температура.
Побічні ефекти:
- нудота;
- головний біль;
- діарея;
- підвищення температури тіла.
Антагоністи рецептора CCR5
Маравірок (MVC)
Клас препаратів: антагоніст рецептора CCR5 (наявність тропного до CCR5-рецептора вірусу є характерною особливістю ранніх стадій ВІЛ-інфекції, тоді як при прогресуванні ВІЛ-інфекції починають переважати тропні до рецептора CXCR4 віруси. Для призначення маравіроку має проводитися дослідження тропізму ко-рецепторів).
Форма випуску: таблетки 150 мг, 300 мг.
Дозування: 150 мг 2 рази на добу при застосуванні з сильними інгібіторами CYP3A (з або без індукторів CYP3A), включаючи ІП (за винятком типранавіру/ритонавіру);
300 мг 2 рази на добу при застосуванні з НІЗТ, енфурвітидом, типранавіром/ритонавіром, невірапіном або іншими препаратами, що не є сильними інгібіторами CYP3A);
600 мг 2 рази на добу при застосуванні з індукторами CYP3A, включаючи EFV, етравірин, рифампіцин тощо (без інгібітора CYP3A).
Вимоги до прийому їжі: немає зв’язку з прийомом їжі.
Період напіввиведення: 14-18 годин.
Метаболізм: є субстратом ферментативної системи цитохрому Р450 (CYP3A). Має клінічно значущу взаємодію з багатьма лікарськими засобами, в тому числі АРВ-препаратами. Інгібітори CYP3A, а саме: ІП (окрім типранавіру) значно підвищують сироваткову концентрацію маравіроку. Індуктори CYP3A, а саме: EFV, можуть значно знизити сироваткову коцентрацію маравіроку, якщо застосовуються без потужного інгібітора CYP3A. Для маравіроку не характерно впливати на зміну концентрацій інших лікарських препаратів.
Резистентність: маравірок неефективний при застосуванні у випадку інфекції, спричиненої тропним до CXСR4 ВІЛ або вірусом зі змішаною або подвійною тропністю. Існуючі на сьогодні методи дослідження не дозволяють виявити усі випадки подвійного або змішаного тропізму: за результатами наукових досліджень, у приблизно 8% пацієнтів, у яких під час скринінгу було виявлено лише тропний до CCR5 вірус, через 4-6 тижнів виявлялися віруси з подвійним або змішаним тропізмом. Це може бути результатом як прояву попередньо невиявленого тропізму до CXСR4 або зміни тропізму вірусу. Змішаний/подвійний тропізм виявлявся у 65% пацієнтів з невдачею лікування, порівняно з 5% у групі плацебо. Таким чином, було зроблено висновок, що невдача лікування із застосуванням маравіроку зумовлена переважно зміною тропізму вірусу, а не розвитком мутацій резистентності.
Вимоги до зберігання: кімнатна температура.
Побічні ефекти:
- біль у животі;
- кашель;
- запаморочення;
- симптоми з боку м’язів та кісток;
- підвищення температури тіла;
- висип;
- інфекції верхніх дихальних шляхів;
- гепатотоксичність;
- ортостатична гіпотензія.
ННІЗТ нової генерації
Етравірин (ТМС-125)
Клас препаратів: препарат класу ННІЗТ, ефективний як проти дикого типу ВІЛ, так і у випадку наявності резистентності до ННІЗТ.
Форма випуску: таблетки 100 мг та 25 мг (для застосування у педіатричній практиці).
Рекомендації до застосування: 200 мг двічі на день з їжею: прийом без їжі зменшує концентрацію препарату приблизно на 50%.
Фармакокінетика: етравірин є індуктором цитохрому Р 450 3А4 та має клінічно значущу взаємодію з іншими АРВ- препаратами. З типранавіром/ритонавіром: зона під кривою AUC для етравірину зменшується на 76%. Застосування у комбінації з ралтегравіром не потребує модифікації дози жодного з препаратів. Без зміни дози етравірин може застосовуватися з аторвастатином, метадоном, пероральними контрацептивами на основі етиніл естрадіолу і норетиндрону, омепразолом, рифібутином і антагоністом Н2 рецептору ранітидином.
Період напіввиведення 41±20 годин.
Резистентність: етравірин відрізняється вищим за інші ННІЗТ генетичним бар’єром до резистентності, що потребує селекції не менше 3 мутацій, до яких не належить спільна для ННІЗТ мутація K103N.
Побічні ефекти:
- висип (під час проведення клінічних досліджень був причиною відміни препарату у 2% пацієнтів);
- можливий розвиток синдрому Стивенса-Джонсона;
- нудота.