Методичні рекомендації до планування та здійснення навчального процесу у знз запорізької області у ІІ півріччі
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації по впровадженню до навчального процесу Мелітополь, 150.34kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
- Методичні рекомендації щодо інтенсифікації начального матеріалу при вивченні навчальних, 170.15kb.
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 172.26kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 503.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 502.94kb.
- Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.
- Методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи в знз протягом навчального, 50.94kb.
Методичні рекомендації
до планування та здійснення навчального процесу
у ЗНЗ Запорізької області у ІІ півріччі
2009/2010 н.р.
Українська мова та література
З метою забезпечення виконання в повному обсязі навчальних програм з української мови та літератури рекомендуємо застосовувати такі способи ущільнення вивчення навчального матеріалу:
з української мови:
- ущільнити програмовий матеріал за рахунок резервних годин, передбачених програмою, та годин, відведених на повторення (див. відповідні програми);
- об’єднати навчальні теми з темами розвитку мовлення. Наприклад, у 9 класі – «Діалог. Розділові знаки» та «Діалог, складений відповідно до запропонованої ситуації (офіційна й неофіційна розмова»; 11 клас – «Виступ під час дискусії» та «Виступ перед аудиторією»; «Інтонування різних видів речень» та «Складання діалогів»;
- об’єднати окремі навчальні теми. Наприклад, у 9 класі – «Розділові знаки між частинами складнопідрядного речення» та «Інтонація складнопідрядного речення»; 11 клас – «Стилі, типи й жанри мовлення»;
- вивчати оглядово або самостійно ті теми, що є легкими для сприйняття учнями (на розсуд учителя);
- при плануванні контрольних робіт враховувати можливість поєднання різних видів контролю з навчальними темами в межах одного уроку.
Корицька Г.Р., 222-25-82
Українська література:
- ущільнити програмовий матеріал за рахунок резервних годин, передбачених програмою, та годин, відведених на повторення;
- об’єднати уроки позакласного читання з уроками вивчення творчості письменників рідного краю (Наприклад, УПЧ за творами Л.Геньби. Збірка «Повези мене у Красиве»);
- використовувати уривки з текстів художніх творів письменників, які вивчаються за програмою з літератури, як дидактичний матеріал на уроках мови;
- об’єднати окремі навчальні теми. Наприклад, у 8 класі
- «Патріотичні мотиви в творах В.Сосюри, Б.Олійника, В.Підпалого».
– «Проблема влади грошей та проблема бездуховності людини в трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»;
- вироблення навичок виразного читання відпрацьовувати в ході вивчення творів, не відводячи для цього окремих уроків.
Захарчук О.В., 222-25-82
Російська мова
Рекомендуємо застосовувати визначені нижче способи виконання навчальних програм.
З російської мови:
- ущільнити програмовий матеріал за рахунок резервних годин, передбачених програмою та годин, відведених на повторення (див. відповідну програму);
- об’єднати навчальні теми з темами розвитку мовлення, наприклад: в 11 класі – "Інтонування речень різних видів" та "Створення власних висловлювань. Складання діалогів";
- скоротити час у 10-11 класах на повторення окремих тем, використовуючи узагальнені опорні схеми, таблиці, наприклад: у 10 класі – «Буквы н и нн в словах разных частей речи», Буквы о, е после шипящих и ц в суффиксах и окончаниях слов разных частей речи.
- при плануванні контрольних робіт враховувати можливість поєднання різних видів контролю у межах одного уроку.
Звертаємо увагу вчителів на те, що у 2008 році внесено зміни до переліку видів контролю та їх кількості у кожному класі. Ці зміни відображено у рекомендаціях щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з російської мови (журнал «Русская словесность в школах Украины», №5, 2008 рік).
Російська та зарубіжна література:
- ущільнити програмовий матеріал за рахунок резервних годин, передбачених програмою та годин, відведених на повторення (див. відповідну програму);
- об’єднати окремі навчальні теми з уроками позакласного читання, часом, відведеним на розвиток умінь роботи над текстом художнього твору, наприклад: у 9 класі (курс «Зарубіжна література»)– «Характеристика образу Є.Онєгіна» та РМ «Диспут «Чому Онєгін став зайвою людиною»; «М.Гоголь – російський і український письменник» та ПЗ «Вечори на хуторі біля Диканьки» і романтичний образ України»; у 11 класі (курс «Література») – «Философский смысл повести «Старик и море» о человеке и его возможностях» та РМ «Пересказ эпизодов и их комментирование» .
- скоротити кількість годин на вивчення окремих творів, наприклад: у 9 класі (курс «Зарубіжна література»)– на вивчення творчості А. Міцкевича спланувати 2 години замість 3; у 11 класі (курс «Література») - на вивчення творчості О.Твардовського спланувати 2 години замість 4.
Путій Т.М., 222-25-82
Фізика
11 клас
При умові календарно-тематичного планування навчального матеріалу з фізики для універсального та технологічного напрямків навчання з розрахунку 4 години у І семестрі та 3 години у ІІ-му, кількість навчальних годин зменшується за рахунок навчального часу, відведеного на проведення фізичного практикуму, узагальнюючих занять, резервного часу та за рахунок проведення екскурсій в позаурочний час.
Роботи фізичного практикуму радимо проводити після вивчення тем, на основі яких ґрунтується їх проведення. Бали за роботи слід враховувати при виставлені тематичної оцінки.
У таблиці 1 наведено орієнтовний часовий розподіл скоригованого навчального матеріалу відповідно до чинних навчальних програм.
Таблиця 1
Орієнтовне тематичне планування вивчення фізики в 11 класах різного профілю навчання (ІІ півріччя)
| Тема | Кількість годин | ||
| Рівень стандарту (2 години на тиждень) | Універсальний, технологічний рівень (3 години на тиждень) | Природничий Рівень стандарту (4 години на тиждень) | |
| Електромагнітні хвилі | 16 | 23 | 27 |
| Елементи теорії відносності | - | 2 | 3 |
| Світлові явища | 5 | 8 | 12 |
| Атом і атомне ядро | 10 | 15 | 20 |
| Узагальнюючі заняття | 1 | 1 | 2 |
| Практикум | 4 | 6 | 8 |
| Всього у ІІ семестрі 11 клас | 36 | 55 | 72 |
У класах фізико-математичного напрямку та класах поглибленого вивчення фізики пропонуємо винести на оглядове або самостійне опрацювання тему:
- 1.5. «Світлові хвилі та оптичні прилади»: світловий потік, сила світла, освітленість, закони освітленості, оптичні прилади (фотоапарат, фотоекспонометр, проекційні апарати. Лупа, мікроскоп. Підзорна труба, телескоп), роздільна здатність оптичних приладів.
У класах фізико-математичного профілю та у класах з поглибленим вивченням фізики ущільнення навчального матеріалу здійснюється також за рахунок зменшення кількості годин, відведених на узагальнююче повторення та фізичний практикум. У таблиці 2 наведено орієнтовний розподіл годин щодо ущільнення навчального матеріалу чинних програм.
Таблиця 2
Орієнтовне тематичне планування вивчення фізики в 11 класах фізико-математичного профілю та класах з поглибленим вивченням фізики
(ІІ півріччя)
| Тема | Кількість годин | |
| Фізико-математичний профіль (5 годин на тиждень) | Поглиблене вивчення фізики (7 годин на тиждень) | |
| Світлові хвилі та оптичні прилади | 20 | 30 |
| Елементи теорії відносності | 6 | 10 |
| Світлові кванти. Дія світла | 14 | 20 |
| Фізика атома | 14 | 19 |
| Фізика атомного ядра | 13 | 17 |
| Елементарні частинки | 4 | 6 |
| Узагальнюючі заняття | 2 | 5 |
| Практикум | 12 | 16 |
| Узагальнююче повторення | 5 | 13 |
| Всього у ІІ семестрі 11 клас | 90 | 136 |
10 клас
(ІІ півріччя)
У класах рівня стандарту (2 години на тиждень), академічного напрямку (3 години на тиждень) пропонуємо ущільнення навчального матеріалу провести за годин фізичного практикуму, узагальнюючих занять, резервного часу та використання під час вивчення теми «Електричний струм у різних середовищах» лекційно-семінарської або проектної технології навчання. При вивченні тем: « Електричне поле» та «Магнітне поле» на самостійне вивчення винести матеріал, вивчений учнями в 8 класі.
Для класів природничого (4 години на тиждень), фізико-математичного профілю (5 годин на тиждень) та класів з поглибленим вивченням фізики (7 годин на тиждень) ущільнення навчального матеріалу провести за рахунок узагальнюючих занять, резервного часу та винесення екскурсій та частини робіт фізичного практикуму на навчальну практику, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України 06.02.08 № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».
7-9 клас
(ІІ півріччя)
У класах основної школи ущільнення навчального матеріалу провести за рахунок резервного часу та винесення екскурсій на навчальну практику або в позаурочний час. Використати можливість виконання домашніх лабораторних робіт, зокрема:
- 7 клас - «Складання найпростішого оптичного приладу», «Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору».
- 8 клас – «Конструювання динамометра», «Вимірювання температури за допомогою різних термометрів».
У 9 класі в разі відсутності приладів зняти лабораторну роботу «Вивчення будови побутового дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань на місцевості». Для скорочення часу на вивчення підтеми «Електричний струм у різних середовищах» рекомендуємо використати метод проектів.
Крамаренко Н.В., 236-30-96
Біологія
З метою організованого завершення 2009/2010 навчального року, якісної підготовки до підсумкової атестації учнів 9 класів, до зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 класів рекомендуємо застосовувати визначені нижче способи виконання навчальних програм:
- ущільнити програмний матеріал за рахунок резервних годин (5 клас – 5 годин; 6 клас – 5 годин; 7 клас - 10 годин; 8 клас – 10 годин; 9 клас – 8 годин; 10 клас – 4 години; 11 клас – 4 години);
- кількість навчальних годин можна зменшити також за рахунок проведення екскурсій в позаурочний час та зменшення навчального часу, відведеного на уроки узагальнення навчального матеріалу.
Орієнтовний тематичний план вивчення природознавства в 5 класі
| Навчальна тема | Кількість годин |
| Світ явищ у якому живе людина | 4 |
| Небесні тіла | 4 |
| Умови життя на планеті Земля | 7 |
| Узагальнення | 1 |
| Разом | 16 |
Орієнтовний тематичний план вивчення природознавства в 6 класі
| Навчальна тема | Кількість годин |
| Природні та штучні екосистеми | 5 |
| Рукотворні системи | 6 |
| Біосфера – найбільша жива система | 3 |
| Узагальнення | 2 |
| Разом | 16 |
Орієнтовний тематичний план вивчення біології в 7 класі
| Навчальна тема | Кількість годин |
| Водорості | 4 |
| Вищі спорові рослини | 6 |
| Голонасінні | 4 |
| Покритонасінні | 7 |
| Гриби | 4 |
| Лишайники | 1 |
| Бактерії | 2 |
| Організми і середовище існування | 4 |
| Разом | 32 |
Орієнтовний тематичний план вивчення біології в 8 класі
| Навчальна тема | Кількість годин |
| Молюски | 3 |
| Хордові тварини. Безчерепні. Риби. | 7 |
| Земноводні. | 3 |
| Плазуни | 3 |
| Птахи | 6 |
| Ссавці | 7 |
| Організми і середовище існування | 3 |
| Разом | 32 |
Орієнтовний тематичний план вивчення біології в 8 класі.
(поглиблене вивчення)
| Навчальна тема | Кількість годин |
| Членистоногі | 12 |
| Голкошкірі – вториннороті тварини. Погонофори. | 4 |
| Хордові. Безчерепні. Личинкохордові. Круглороті. Риби. | 8 |
| Земноводні. | 5 |
| Плазуни. | 6 |
| Птахи. | 9 |
| Ссавці. | 10 |
| Організми і середовище існування | 8 |
| Узагальнення | 2 |
| Разом | 64 |
Орієнтовний тематичний план вивчення біології в 9 класі
| Навчальна тема | Загальноосвітні навчальні заклади (3 години на тиждень) | Спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов (2,5 години на тиждень) | Поглиблене вивчення (4 години) |
| Живлення і травлення | 6 | 6 | 8 |
| Терморегуляція | 2 | 2 | 4 |
| Виділення | 2 | 2 | 5 |
| Ендокринна регуляція функцій організму людини. | 5 | 3 | 8 |
| Розмноження та розвиток людини | 6 | 5 | 7 |
| Нервова регуляція функцій організму людини. | 7 | 6 | 8 |
| Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи. | 7 | 7 | 8 |
| Формування поведінки і психіки людини. | 10 | 8 | 12 |
| Мислення і свідомість. | 6 | 4 | 8 |
| Разом | 51 година | 43 години | 68 годин |
Орієнтовний тематичний план вивчення біології у класах універсального, технологічного, фізико-математичного, суспільно-гуманітарного та філологічного напрямків.
11 клас
| Навчальні теми | Універсальний, технологічний | Фізико-математичний | Суспільно-гуманітарний, філологічний |
| Розмноження та індивідуальний розвиток організмів | 8 | 4 | 4 |
| Надорганізмені рівні життя | 8 | 3 | 3 |
| Планетарна роль живої речовини | 3 | 3 | 3 |
| Основи еволюційного вчення | 6 | 3 | 3 |
| Історичний розвиток і різноманітність органічного світу | 6 | 2 | 2 |
| Узагальнення курсу | 3 | 2 | 2 |
| Разом | 34 | 17 | 17 |
Орієнтовний тематичний план вивчення біології у класах природничого та спортивного напрямів
11 клас
| Навчальні теми | Напрями навчання | |
| | природничий | спортивний |
| Генотип як цілісна система | 7 | 4 |
| Індивідуальний розвиток організмів | 7 | 4 |
| Надорганізмені рівні життя | 8 | 6 |
| Планетарна роль живої речовини | 6 | 6 |
| Основи еволюційного вчення | 8 | 5 |
| Історичний розвиток і різноманітність органічного світу | 11 | 6 |
| Узагальнення курсу | 4 | 3 |
| Разом | 51 | 34 |
Гусєва Н.М., 236-30-96
Математика
З метою забезпечення виконання у повному обсязі навчальних програм з математики у 2009-2010 н.р. вчителям математики 9, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів області рекомендується скласти навчально-тематичні календарні плани у II семестрі, які передбачають різні способи ущільнення навчального матеріалу за рахунок:
- впровадження сучасних технологій навчання, як лекційно-практична система навчання, модульно-блочна система викладання математики, семестрово-залікова система та інше;
- об’єднання навчальних тем: в 9-х класах на вивчення теми «Прогресії» відводиться 14 годин. Розглядаючи обидві прогресії одночасно, можна вивільнити час для розв’язування задач;
- незначне зменшення кількості годин на вивчення окремих тем;
- використання резервних годин навчальних програм;
- організувати роботу щодо засвоєння нового матеріалу відповідно до поетапного формування розумових дій;
- організувати самостійну роботу учнів для оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу;
- особливу увагу приділити тим розділам навчальної програми, зміст яких обов’язково входить в ДПА 9, 11 класів;
- вчителям математики 11 класів буде корисно використати рекомендації, які вміщені у Листі МОНУ 1/9-844 від 26.12.2009 року «Щодо організації у травні 2009 року індивідуально-групової форми навчання учнів 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів та оформлення документації».
Канакіна Л.П., 236-30-96
Хімія
У зв’язку із тимчасовим припиненням навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах області у листопаді та грудні 2009 року з метою надання методичної допомоги вчителям 7, 8, 9, 10, 11 класів щодо забезпечення виконання навчальних планів і програм на 2009-2010 навчальний рік застосувати різні способи ущільнення вивчення навчального матеріалу:
- об’єднання певних навчальних тем;
- використання міжпредметних зв’язків;
- оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу;
- використання резервних годин навчальної програми та годин, передбачених на проведення окремих уроків тематичного оцінювання.
Орієнтовне тематичне планування вивчення хімії
в 7 класах
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| | Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Фізичні й хімічні властивості речовини. Як вивчають хімічні сполуки і явища. Спостереження й експеримент у хімії. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння. | 1 2 1 3 |
| | Тема 2. Прості речовини метали і неметали Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння. Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль. Ферум. Залізо. Фiзичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою. Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах. | 1 1 1 1 1 1 1 |
Орієнтовне тематичне планування вивчення хімії
в 8 класах
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| | Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ. Поняття про амфотерні гідроксиди. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення. Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук. Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей. Значення експериментального методу в хімії (на самостійний вивчення). | 4 1 2 2 2 |
| | Тема 3. Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д.І. Менделєєва. Будова атома Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома: ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи (стабільні та радіоактивні). Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні. Структура періодичної системи. Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном. Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д.І.Менделєєва (на самостійне вивчення). | 1 1 2 1 3 2 1 |
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| | 8 клас (поглиблене вивчення) | |
| | Основи, їх склад, назви, класифікація, визначення. Фізичні властивості основ. Поняття про луги. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Хімічні властивості основ: зміна забарвлення індикаторів. Взаємодія з кислотами, реакція нейтралізації як вид реакції обміну. Взаємодія лугів з оксидами неметалів. Розклад нерозчинних основ при нагріванні. Поняття про амфотерні оксиди і гідроксиди. Розв'язування задач. Солі, їх склад, назви, класифікація, визначення. Поширення солей в природі, їх практичне значення. Фізичні властивості. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поняття про кислі солі. Поняття про кристалогідрати. Добування оксидів, кислот, основ, солей. Генетичні зв'язки між класами неорганічних сполук. Розв'язування задач. Узагальнення й систематизація знань з теми | 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 |
| | Тема 2. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома Історичні відомості про способи класифікації хімічних елементів. Поняття про природні групи елементів - лужні метали, галогени. Періодичний закон Д.І.Менделєєва. Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (коротка форма). Будова атома. Поняття про радіоактивність. Модель атома Е.Резерфорда. Фізичний зміст періодичного закону. Атомний номер елемента - заряд ядра його атома. Сучасне формулювання періодичного закону. Склад атомних ядер. Поняття про нуклонне число і нукліди. Ізотопи стабільні та радіоактивні. Радіоактивний розпад хімічних елементів. Ядерні реакції і період напіврозпаду. Шкідлива дія радіоактивного випромінювання (радіації). Рух електронів у атомі. Поняття про орбіталь, форми орбіталей. Будова електронної оболонки атома. Енергетичні рівні й підрівні, послідовність їх заповнення електронами. Принцип мінімальної енергії. Правило Клечковського, принцип Паулі, правило Хунда. Періодична система хімічних елементів й електронні структури атомів. Напівдовга форма періодичної системи. Залежність властивостей елементів від періодичної зміни електронних структур атомів. Поняття про радіус атома, енергію йонізації, спорідненість до електрона, електронегативність. Характеристика елемента за місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону як закону про єдність і взаємозв'язок хімічних елементів для наукового розуміння природи та розвитку науки. Життя і діяльність Д.І.Менделєєва Узагальнення і систематизація знань з теми. | 1 2 1 1 3 4 2 4 2 2 3 2 1 2 |
| | Тема 3. Хімічний зв'язок. Будова речовини Взаємодія атомів. Сутність хімічного зв'язку. Утворення ковалентного зв'язку. Електронні та структурні формули речовин. Довжина, полярність, напрямленість ковалентного зв'язку. Полярний і неполярний ковалентні зв'язки. Йонний зв'язок. Кристалічні ґратки - молекулярні, атомні, йонні. Залежність деяких фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. Валентність атомів елементів, пояснення її на основі електронних структур атомів і утворення хімічних зв'язків. | 4 2 3 2 |
Орієнтовне тематичне планування вивчення хімії
в 9 класах
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| 1 | ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ. Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками . Реакції сполучення, розкладу, обміну, заміщення ( вивчаються оглядово або за рахунок самостійного вивчення) . Окисно-відновні реакції, процеси окиснення і відновлення, складання найпростіших рівнянь. Тепловий ефект хімічних реакцій, екзотермічні та ендотермічні реакції. Швидкість хімічних реакцій та чинники, що впливають на швидкість реакцій. Розрахункові задачі | 1 година 1 година 2 години 1 година |
| 2. | Найважливіші органічні сполуки Спільні та відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук ( вивчаються оглядово або за рахунок самостійного вивчення) . Утворення ковалентних зв’язків між атомами карбону. Метан. Будова молекули. Гомологічний ряд метану. Молекулярні та структурні формули. Етилен і ацетилен. Молекулярні , структурні формули. Фізичні властивості. Хімічні властивості вуглеводнів. Застосування вуглеводнів. Полімери. Застосування поліетилену (вивчається оглядово або за рахунок самостійного вивчення) . Узагальнення знань з теми | 1 година 1година 1 година 1 година 1 година 1 година |
| 3. | Найважливіші органічні сполуки ( продовження) Метанол, етанол, гліцерин. Будова молекул, функціональна група, фізичні властивості. Хімічні властивості спиртів. Застосування спиртів вивчається оглядово або за рахунок самостійного вивчення Отруйна дія спиртів на організм . Оцтова кислота, молекулярна і структурна формула, фізичні властивості. Хімічні властивості і застосування оцтової кислоти. Практична робота 4. Властивості оцтової кислоти. Поняття про вищі карбонові кислоти | 1 година 1 година 1 година 1 година 1 година 1 година |
| 4. | Найважливіші органічні сполуки ( продовження) Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування. Жири у природі, біологічна роль, застосування жирів(вивчаються оглядово або за рахунок самостійного вивчення) Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, поширення у природі. Полімерна будова крахмалю і целюлози. Гідроліз. Застосування вуглеводів, їх біологічна роль Амінооцтова кислота, як складова білків. Білки: склад і будова. Нуклеїнові кислоти | 1 година 1 година 1 година 1 година 1 година 1 година |
| 5. | Значення хімічних процесів у природі Роль хімії в житті суспільства. | 2 години. |