Методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи в знз протягом навчального року

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Єдина методична тема міського управління освіти Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи Методичні рекомендації співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з

Подобный материал:

• Програма організації системної профорієнтаційної роботи в м. Авдіївці на 2012 -2014рік, 289.69kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
• Методичні рекомендації щодо порядку закінчення 2009-2010 навчального року, 1889.67kb.
• Юрій Васильович Черпак, методист з фізичної культури нмц здоров’я, фізичної та естетичної, 71.58kb.
• Методичні рекомендації щодо організації роботи структурного підрозділу школи естетичного, 261.31kb.
• Методичні рекомендації щодо закінчення навчального року та ущільнення вивчення навчального, 268.98kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання (технології) та креслення, 79.11kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.

Методичні рекомендації щодо організації

профорієнтаційної роботи в ЗНЗ протягом навчального року


Профорієнтація - це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико - біологічних і виробничо-технічних заходів по наданню молоді особово-орієнтованої допомоги у виявленні і розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби і готовності до праці в умовах ринку, багатоукладності форм власності і підприємництва. Вона реалізується через навчально-виховний процес, позаурочну і позашкільну роботу з учнями.


Єдина методична тема міського управління освіти: формування в учнів та дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку в контексті компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу.

Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи

у функції якого входять:

• вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку професійного самовизначення школярів з метою узгодження і координації їх діяльності;
  
• підтримка зв'язків ЗНЗ з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної і старшої школи;
  
• планування роботи педагогічного колективу по формуванню готовності учнів до профільного і професійного самовизначення відповідно до освітньої програми та плану ЗНЗ;
  
• здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу по даному напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, направленої на самовизначення учнів: профпросвіта, профконсультація, профдіагностика, визначення індивідуальної освітньої траєкторії);
  
• участь у проведенні педагогічних рад, виробничих нарад по проблемі профільного і професійного самовизначення старшокласників;
  
• здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників, вчителів-предметників, шкільного психолога по проблемі профільного і професійного самовизначення учнів;
  
• проведення курсів з профорієнтації (тематичних виховних годин): “Твоя професійна кар'єра”, “Технологія професійного успіху”.
  

Методичні рекомендації співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з:

а) класним керівником:

• складають для конкретного класу план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;
  
• організовують індивідуальні і групові бесіди з профорієнтації, диспути, конференції;
  
• ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);
  
• допомагають учневі проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання і професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;
  
• організовують відвідання днів відкритих дверей у вузах і середніх професійних учбових закладах;
  
• організовують тематичні і комплексні екскурсії учнів на підприємства;
  
• надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів і їх батьків по проблемі самовизначення;
  
• проводять батьківські збори по проблемі формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення;
  
• організовують зустрічі учнів з випускниками школи — студентами вузів, середніх профтехнічних навчальних закладів тощо.
  

б) вчителями-предметниками:

• сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особи школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, наочні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.:
  
• забезпечують спрямованість профорієнтації уроків, формують у учнів загальні трудові, професіонально важливі навики;
  
• сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;
  
• проводять спостереження по виявленню схильностей і здібностей учнів;
  
• адаптують учбові програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.
  

в) шкільним бібліотекарем:

• регулярно підбирають літературу для вчителів і учнів для допомоги у виборі професії (по роках навчання) і роботі з профорієнтації;
  

• вивчають читацькі інтереси учнів і рекомендують їм літературу, що допомагає у виборі професії;
  
• організовують виставки книг про професії і читацькі диспути-конференції на теми вибору професії;
  
• узагальнюють і систематизують методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах і інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій);
  
• регулярно влаштовують виставки літератури про професії по сферах і галузях (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д)
  

г) соціальним педагогом:

• сприяють формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена;
  
• надають педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;
  
• здійснюють консультації учнів з соціальних питань;
  
• надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці соціальних чинників, що утруднюють процес самовизначення школяра.
  

д) шкільним психологом:

• вивчають професійні інтереси і схильності учнів
  
• здійснюють моніторинг готовності учня до профільного і професійного самовизначення через анкетування учнів і їх батьків;
  
• проводять тренінгові заняття з профорієнтації учнів;
  
• проводять бесіди щодо психологічної освіти батьків і педагогів на тему вибору;
  
• здійснюють психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;
  
• сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;
  
• запрошують батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію;
  
• надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці інтересів і схильностей учнів;
  
• створюють базу даних з профдіагностики.
  

є) медичним працівником:

• використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяють формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;
  
• проводять з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;
  
• надають консультації по проблемі впливу стану здоров'я на професійну кар'єру;
  
• надають допомогу класному керівнику, шкільному психологу і соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.
  

Критерії оцінки знань учнів з профорієнтації:

• достатня інформація про професію і шляхи її отримання;
  
• потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії — це активність, що самостійно проявляється школярем, по отриманню необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання проби своїх сил в конкретних областях діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
  
• упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване відношення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей VIII—XI класів учнів, відношення до праці як до життєвої цінності прямо співвідноситься у них з потребою в обґрунтованому виборі професії;
  
• ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професіонально важливі якості, багато в чому залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може дати школяреві достатньо повну і адекватну інформацію про його професіонально важливі якості.
  
• наявність обґрунтованого професійного плану у старшокласника.