Методичні рекомендації до планування та здійснення навчального процесу у знз запорізької області у ІІ півріччі
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації по впровадженню до навчального процесу Мелітополь, 150.34kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
- Методичні рекомендації щодо інтенсифікації начального матеріалу при вивченні навчальних, 170.15kb.
- Методичні рекомендації на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, 172.26kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 503.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 502.94kb.
- Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.
- Методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи в знз протягом навчального, 50.94kb.
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| | 9-й клас (поглиблене вивчення) | |
| | Тема 2. Електролітична дисоціація Хімічні властивості кислот, основ, амфотерних гідроксидів, солей у світлі уявлень про електролітичну дисоціацію та окисно-відновні процеси. Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння. Дисоціація води. Поняття про водневий показник – рН реакції середовища. Гідроліз солей. | 3 2 1 2 |
| | Тема 3. Окисно-відновні та електрохімічні процеси Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів. Процеси окиснення і відновлення, відновники та окисники. Окисно-відновні реакції. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій за методом електронного балансу. Роль окисно-відновних процесів. Електрохімічні процеси. Закони Фарадея. Поняття про електродний потенціал. Гальванічний елемент, його робота. Електроліз, послідовність електродних процесів, застосування електролізу. | 1 2 2 1 3 |
| | Тема 4. Хімічні реакції та закономірності їх перебігу Узагальнення знань про основні типи хімічних реакцій. Окисно-відновні реакції. Найважливіші окисники і відновники (на самостійне вивчення) Поняття про енергетику хімічних реакцій. Закон збереження енергії, його значення для хімічних процесів. Перетворення енергії під час хімічних реакцій. Внутрішня енергія і тепловий ефект, поняття про ентальпію. Екзо- та ендотермічні реакції.Термохімічні рівняння. Закон Гесса. Розрахунки за термохімічними рівняннями. | 2 3 |
| | Поняття про хімічну кінетику. Швидкість хімічної реакції. Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин. Закон діючих мас. Залежність швидкості реакції від температури і природи реагуючих речовин. Поняття про енергетичний бар’єр, активований комплекс, енергію активації. Залежність швидкості реакції від наявності каталізатора і від площі поверхні зіткнення реагуючих речовин. Поняття про ланцюгові реакції (на самостійне вивчення). Каталіз. Каталізатори та інгібітори. Теорія проміжних сполук. Загальні відомості про гомогенний і гетерогенний каталіз. Хімічна рівновага. Оборотні та необоротні реакції. Константа хімічної рівноваги. Порушення рівноваги внаслідок зміни концентрації будь-якої з речовин, що беруть участь в реакції, тиску і температури. Принцип Ле Шательє. | 4 2 4 |
| | Тема 5. Найважливіші органічні сполуки Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин. Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі. Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії ( на самостійне вивчення). Фізичні властивості гомологів метану. Етилен і ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості. Хімічні властивості вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, замiщення, приєднання водню і галогенів. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Застосування вуглеводнів ( на самостійне вивчення). Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Метанол, етанол, гліцерин, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу, глiцерину. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини. Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти. Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти. Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири у природі. Біологічна роль жирів. Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, поширення в природі. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру. Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів. Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Біологічна роль амінокислот і білків (міжпредметні зв’язки з біологією) Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот. Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії | 1 1 2 1 2 2 1 3 2 1 2 1 1 1 1 |
Орієнтовне тематичне планування вивчення хімії в 10 класах
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| | Тема 1. Загальні відомості про неметали та їх сполуки Карбон і Силіцій, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Карбону. Хімічні властивості вуглецю і силіцію: взаємодія з киснем. Воднем, відновні властивості. | 1 |
| | Карбонатна кислота і карбонати. Якісна реакція на карбонат-іони. Перетворення карбонатів. Поняття про кислі солі. Силікатна кислота і силікати. Поняття про твердість води. Кругообіг Карбону в природі (на самостійне вивчення). Поняття про будівельні матеріали: скло, цемент, бетон (на самостійне вивчення) | 1 |
| | Тема 2. Органічні сполуки. Явище ізомерії. Ізомерія насичених вуглеводнів. Міжнародна номенклатура. Залежність властивостей речовин від їх хімічної будови. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Розвиток теорії будови, їх значення. Ненасичені вуглеводні. Етилен та ацетилен як представники ненасичених вуглеводнів. Склад молекул, електронні та структурні формули, кратні зв’язки. Гомологи етилену й ацетилену. Загальні формули етиленових і ацетиленових вуглеводнів. Ізомерія карбонового скелету і положення кратного зв’язку. Поняття про номенклатуру алкенів і алкінів. Фізичні властивості етилену й ацетилену. Хімічні властивості: повне і часткове (без запису рівняння реакції) окиснення, приєднання водню, галогенів, галоген оводнів. Застосування етилену й ацетилену. Добування ацетилену, карбідним способом з метану (хімія процесів) Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Реакція полімеризації. Загальна формула поліетилену. Будова полімерного ланцюга. Застосування поліетилену. Склад поліпропілену, полівінілхлориду, політетрафлуоретилену, застосування пластмас на їх основі. Застосування бензину. Поняття про хімічні засоби захисту рослин (на самостійне вивчення) Взаємозв’язок насичених і ароматичних вуглеводнів. Розв’язування задач. Склад і властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг. Застосування нафтопродуктів. Охорона довкілля під час переробки і використання вуглеводневої сировини (на самостійне вивчення) | 2 4 1 2 1 |
| № | Тема уроку 10 клас природничого профілю навчання (хіміко-біологічного) | Кількість годин |
| | Тема 1. Загальні відомості про неметали та їх сполуки Семінарські заняття. Карбон і Силіцій та їх сполуки | 1 |
| | Тема 2. Загальні відомості про метали та їх сполуки Загальна характеристика елементів I А групи (місце в періодичні системі, будова атома, поширення у природі). Фізичні й хімічні властивості простих речовин – лужних металів, їх добування і застосування Загальна характеристика елементів II А групи (місце в періодичні системі, будова атома, поширення у природі). Фізичні й хімічні властивості, добування, застосування Загальна характеристика елементів III А групи (місце в періодичні системі, будова атома, поширення у природі). Фізичні й хімічні властивості алюмінію, добування, застосування | 1 1 1 |
| | Органічна хімія Тема 1. Вступ. Теорія і будова органічних сполук. Семінарське заняття. Теорія і будова органічних сполук. Ізомерія Утворення і розрив ковалентних зв’язків. Їх характеристики. | 1 1 |
| | Тема 3. Насичені вуглеводні. Циклопарафіни. Семінарське заняття. Особливості ординарного карбон-карбонового зв’язку. Хімічна. Просторова, електронна будова молекул парафінів Гомологія, номенклатура, фізичні та хімічні властивості алканів і циклопарафінів. Залежність властивостей речовин від їх будови. | 1 1 |
| | Тема 4. Ненасичені вуглеводні. Семінарське заняття. Особливості кратних карбон-карбонових зв’язків. Хімічна, просторова, електронна будова молекул, номенклатура ненасичених вуглеводнів | 2 |
| | Тема 5. Ароматичні вуглеводні | |
| | Добування, застосування бензину. Відомості про найпоширеніші засоби захисту рослин. Їх використання у сільському господарстві на осевої вимог щодо охорони природи. (на самостійне вивчення) Семінарське заняття. Порівняльна характеристика насичених, ненасичених ароматичних вуглеводнів. Їх взаємозв’язок | 1 |
| | Тема 6. Гетероциклічні сполуки | |
| | Загальні відомості про гетероциклічні сполуки. Гетероцикли як складові біологічно активних речовин, барвників, ліків. Піридин як представник нітрогеновмісних гетеро циклів. Порівняння хімічних властивостей бензину і піридину (повне та часткове окиснення, заміщення. Приєднання водню, утворення солей) (на самостійне вивчення) | |
Орієнтовне тематичне планування вивчення хімії
в 11 класах
| № | Тема уроку | Кількість годин |
| 1 | Амінокислоти, як складові частини білків. Функціональні групи. Білки. Склад молекул, хімічна будова. Значення амінокислот і білків у життєдіяльності організмів. Синтетичні волокна. Взаємозв’язок між органічними сполуками Практична робота2. Розв’язування задач на розпізнавання органічних сполук. Узагальнення знань | 1 година 1 година 1 година 2 години 1 година 1 година |
| 2. | Роль хімії у житті суспільства (вивчаються оглядово або за рахунок самостійного вивчення ) | 4 години |
| 3. | УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ПРО НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Основні поняття, теорії, закони хімії Хімічний зв'язок і будова неорганічних сполук Взаємозв’язок складу, будови, властивостей і застосування органічних і неорганічних сполук. Класифікація хімічних реакцій та закономірності їх перебігу. Генетичний зв’язок між органічними і неорганічними речовинами. Узагальнення знань з теми | 2 години 2 години 2 години 2 години 2 години 1 години |
| 4. | Практикум | 3 години |
| № | Тема уроку 11 клас природничого (хіміко-біологічного профілю) | Кількість годин |
| | Тема 13. Нітрогеновмісні сполуки Семінарські заняття. Будова і властивості амінів. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну. | 1 |
| | Тема. 15. Узагальнення знань з курсу органічної хімії Семінарські заняття Сучасна теорія будови органічних сполук. Електронна природа хімічних зв’язків. Залежність властивостей речовин від хімічної, просторової, електронної будови молекул. Багатоманітність органічних речовин, ізомерія, гомологія, полімерія. Генетичний зв’язок між речовинами. Практикум Розв’язування експериментальних задач з вивченого курсу (генетичні зв’язки між органічними речовинами, дослідження їх властивостей) | 1 1 1 |
| | ||
| | Узагальнення знань з хімії Семінарські заняття Закони хімії. Використання основних хімічних понять і законів для проведення обчислень за хімічними рівняннями та виведення молекулярних формул речовин Розвиток наукових знань про хімічний зв'язок і будову неорганічних та органічних сполук. Поняття про рівні організації речовини. Хімічні реакції, їх класифікація в неорганічній та органічній хімії. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості реакцій від умов їх перебігу. Каталіз у неорганічній та органічній хімії. Генетичний зв'язок між неорганічними та органічними речовинами. | 1 1 1 2 2 2 |
| | Роль хімії в житті суспільства Місце хімії серед наук про природу. Її значення для розуміння наукової картини світу. (на самостійне вивчення) Значення хімії у створенні нових матеріалів і розв’язуванні сировинної проблеми. Роль хімії у розв’язування енергетичних проблем та повсякденному житті. Семінарські заняття. Хімія та енергетика. Хімія та екологія | 1 1 |
Примітка.
Теми, які не внесені до орієнтовного розподілу годин в зв’язку з ущільненням:
- в 10 класі для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма 2001 р.) вивчати згідно з Програмою;
- в 10 класі біохімічного профілю (Програма 2004 р.) вивчати згідно з Програмою;
- в 11 класі біохімічного профілю (Програма 2004 р.) вивчати згідно з Програмою.
В класах фізико-математичного, технологічного профілю навчання теми вивчаються аналогічно ущільненню тем Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.
В класах гуманітарного напряму навчання аналогічні теми виносяться на самостійне вивчення як за ущільненою Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Наведений розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель залежно від своїх методичних уподобань може вносити зміни у розподіл часу на вивчення окремих питань і навіть тем, вмотивовано змінювати послідовність вивчення певних питань в межах теми.
Дехтяренко С.Г., 236-30-96
Історія
З метою виконання державної програми в повному обсязі та не вилучаючи жодної теми доцільно використовувати:
1) інтеграцію навчання для вивчення наскрізних тем;
2) раціональне об’єднання тем;
3) елементи модульного навчання;
4) лабораторно-практичні роботи (як різновид самостійної роботи учнів);
5) нетрадиційні методи і прийоми навчання.
Це дозволить забезпечити як мінімум знань, які підлягають обов’язковому засвоєнню, так і повне опрацювання їх у певній системі, усвідомлення і застосування згідно з компонентом програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».
Разом з тим варіантами корекції календарного планування може бути:
- використання резервних тем навчальної програми та годин, передбачених на проведення окремих уроків тематичного оцінювання;
- скорочення кількості повторювально-узагальнюючих уроків (за можливістю);
- збільшення оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу;
- доцільне об’єднання навчальних тем.
Наводимо деякі приклади можливого об’єднання тем.
5 клас
Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та на найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Це дає можливість поєднати теми:
- «Галицько-Волинська держава» та «Культурне життя Русі-України» (тема №2);
- «Виникнення українського козацтва і Запорізької Січи» та «Доба героїчних походів»;
- «Культурне життя козацької України» та «Наш край» (тема №3);
- «Україна в 50-80-х рр.. ХХ ст..» об’єднати з повторюванням всієї теми №4;
- «Проголошення незалежності України» та «Сучасна Україна» можливо вивчити за один урок (тема №5).
6 клас
Можливо поєднання тем:
- «Фінікія» та «Давньоєврейське царство»;
- «Стародавній Китай» та «Давньокитайські імперії»;
- «Природа і населення Давньої Греції» та «Ахейська цивілізація і поеми Гомера»;
- «Тиранія в грецьких полісах» та «Виникнення Афінської держави»;
- «Побут, архітектура, мистецтво і спортивні ігри» та «Писемність, освіта і наука Стародавньої Греції»;
- «Пунічні війни» та «Війни Риму з еллінськими державами (ІІ – І ст.. до н.е.)»;
- «Римська імперія в І – ІІ ст.» та «Місто Рим і його жителі»;
- «Слов’яни напередодні Великого переселення народів» та «Сусіди стародавніх слов’ян».