У м. Запоріжжі загальні положення земельні відносини в м. Запоріжжя регулюються Конституцією України, Земельним кодекс

Вид материалаКодекс

Содержание


Розділ 10 ПРАВО ЗЕМЕЛЬНОГО СЕРВІТУТУ
Розділ 11 ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
Розділ 12 ПРИДБАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК НА ПІДСТАВІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ УГОД
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Розділ 10

ПРАВО ЗЕМЕЛЬНОГО СЕРВІТУТУ



1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

2. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право прогону худоби по наявному шляху;

є) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

ж) інші земельні сервітути.

3. Власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

4. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

5. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

6. Для державної реєстрації сервітутних договорів юридична або фізична особа (заявник) подає:
  • заяву про державну реєстрацію сервітутного договору;
  • сервітутні договори (всі примірники);
  • план земельної ділянки щодо якої укладений земельних сервітут;
  • рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про надання

земельної ділянки у власність або у користування та документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою (договір оренди або Державний акт).
  1. У договорі сервітуту мають бути зазначені такі істотні умови:
  • предмет договору;
  • права та обов’язки сторін;
  • умови уплати за встановлення сервітуту;
  • термін дії та порядок його припинення;
  • відповідальність сторін.

У сервітутному договорі можуть бути встановлені інші умови за домовленістю сторін.
  1. Всі подані заявником документи формуються в окрему реєстраційну

справу.
  1. У 20-денний термін подані документи перевіряються, після чого

готується висновок про державну реєстрацію або обґрунтовану відмову в такій реєстрації.

10. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом начальника.

Після засвідчення факту реєстрації договір на встановлення сервітуту реєструється у книзі записів державної реєстрації договорів на укладання сервітутів. У разі внесення змін до договору він підлягає перереєстрації.

Розділ 11

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ



1. На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження (обтяження).

2. Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення:

а) заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку;

б) заборони на передачу в оренду (суборенду);

в) права на переважну купівлю у разі її продажу;

г) умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем;

ґ) умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

д) заборони на провадження окремих видів діяльності;

е) заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна;

є) умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ж) умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

з) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

і) інших зобов'язань, обмежень або умов.

3. Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором.


Розділ 12

ПРИДБАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК НА ПІДСТАВІ

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ УГОД



1. Права на земельні ділянки можуть виникати на підставі цивільно-правових угод. Громадяни та юридичні особи, які мають право на набуття земельних ділянок у власність придбають їх шляхом продажу із земель державної та комунальної власності.

2. Також громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

3.Після придбання земельної ділянки фізична або юридична особа (замовник), яка повинна переоформити право на земельну ділянку у власністю звертається з листом-заявою (якщо бажають отримати у приватну власність кілька осіб – заяву від всіх бажаючих) на ім’я міського голови щодо одержання Державного акту на право власності на землю. В заяві зазначаються:

- назва підприємства, юридична адреса, телефон, факс (юридичний осіб) або прізвище, ім’я та по-батькові, домашня адреса, телефон(для суб’єктів підприємницької діяльності та громадян);
  • місце розташування земельної ділянки (її поштова адреса) та

функціональне призначення земельної ділянки;
  • цивільно-правова угода, на підставі якої придбана земельна ділянка;
  • рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради (Запорізької

міської ради), на підставі якого раніше відведена земельна ділянка та Державний акт попереднього власника земельної ділянки.

4.Запорізьке міське управління земельних ресурсів за дорученням

Запорізької міської ради розглядає в місячний термін клопотання і видає технічне завдання на розробку технічної документації зі складання Державного акту на право власності на земельну ділянку.
  1. Технічна документація зі складання Державного акту має включати:

- пояснювальну записку;

- лист-заяву замовника (замовників);

- технічне завдання Запорізького міського управління земельних ресурсів на розробку технічної документації зі складання Державного акту на право власності на земельну ділянку;

- план земельної ділянки;

- копія цивільно-правової угоди;

- документи, які підтверджують право власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці;

- копію документів, на підставі яких в установленому порядку раніше відведена земельна ділянка:

- правові документи: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, статут, свідоцтва про реєстрацію платника податку (для юридичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльності), паспортні дані та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду (для громадян).

Після затвердження технічної документації замовнику видається Державний акт на право власності на земельну ділянку. Даний Державний акт має бути зареєстрований у встановлений законом порядку.