У м. Запоріжжі загальні положення земельні відносини в м. Запоріжжя регулюються Конституцією України, Земельним кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Державна податкова адміністрація україни, 68.11kb.
- Програма земельної реформи у місті Запоріжжі на 2012-2014 роки Загальні положення, 59.83kb.
- М. О. Ричков. Основи правознавства (курс лекцій у схемах), 64.36kb.
- Цивільний кодекс україни, 5490.37kb.
- Методичні рекомендації "Правове регулювання надання відпусток працівникам" Полтава, 306.32kb.
- Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку І дотримання тиші в м. Запоріжжі, 2287.61kb.
- Кабінетом Міністрів України та Національним банком України. Розділ I. Загальні положення, 262.48kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр), 2003, №52, ст. 377 ) Розділ I загальні положення стаття, 540.31kb.
- Загальні положення, 16939.03kb.
- Кодекс адміністративного судочинства україни розділ I загальні положення стаття Призначення, 1556.01kb.
Порядок регулювання земельних відносин у м. Запоріжжі
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- Земельні відносини в м. Запоріжжя регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, прийнятими відповідно до них.
- Згідно зі ст. 78 Земельного кодексу України власність на землю має такі форми: приватну, комунальну, державну. Усі форми власності є рівноправними.
- До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями у межах міста, крім земель, переданих у приватну власність, здійснює Запорізька міська рада, яка погоджує місце розташування нових об’єктів, вилучає, надає і передає земельні ділянки у користування та у власність, а також продає земельні ділянки, згідно зі ст. 12 Земельного Кодексу України. Після розмежування земель на державну і комунальну власність розпорядження землею буде провадиться відповідно до чинного законодавства. Тобто Запорізька міська рада буде розпоряджатися землями комунальної власності.
Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності вилучаються у відповідності до ст. 149 Земельного кодексу України.
На період виконання проектно-викушувальних робіт погоджується місце розташування об’єктів. Погодження місця розташування об’єктів регламентується ст. 151 Земельного кодексу України (зміни у статтю вносилися 11.07.03) та рішенням Запорізької міської ради від 21.08.97 № 20 та рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.10.95 № 507/35, 28.10.97 № 547/6, 30.01.98 № 66. На підставі рішення Запорізької міської ради замовнику видається акт резервування земельної ділянки. Плата за резервування земельної ділянки перераховується на рахунок Запорізького міського управління земельних ресурсів в повному обсязі та дорівнює розміру земельного податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 427 “Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів” визначено механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об’єктів.
4. У відповідності до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
5. Суб’єктами права державної власності на землі є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.
Землі, які знаходяться в державній власності, можуть передаватися у комунальну і приватну власність та надаватись у користування, в тому числі на умовах оренди, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність відповідно до ст. 84 ЗК України, належать:
а) землі атомної енергетики та космічної системи;
б) землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;
в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення;
г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення;
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
а) землі атомної енергетики та космічної системи;
б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;
в) землі оборони;
г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
ґ) землі лісового фонду, крім випадків, визначених Земельним Кодексом;
д) землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним Кодексом;
6. Суб’єктами права комунальної власності є територіальні громади міста.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність відповідно до ст. 83 ЗК України, належать:
а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
г) землі лісового та водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом.
д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.
7. Суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості належної їм земельної частки (паю).
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
8. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених ч. 1 та ч.2 ст. 82 Земельного кодексу України, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.
9. Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод регламентується ст. ст. 127-132 Земельного кодексу України.
Стаття 133 Земельного кодексу України передбачає можливість передачі у заставу земельних ділянок, які належать громадянам та юридичним особам на правах власності.
Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).
Такі земельні ділянки мають бути включені до переліку, який затверджує міська рада в установленому порядку.
Форма земельних торгів (аукціон, конкурс) визначається продавцем.
Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах регулюється ст. ст. 134-139 Земельного кодексу України.
Продавцем земельних ділянок на території м. Запоріжжя, що перебувають у державній і комунальній власності (до розмежування земель) та комунальній власності (після розмежування земель), є Запорізька міська рада.
Визначення вартості земельної ділянки, що підлягає продажу, визначається на підставі експертної грошової оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок виконується юридичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензію на виконання землеоціночних робіт. Результати оцінки оформлюються у звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який погоджується Запорізькою міською радою шляхом прийняття відповідного рішення.
Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки підлягає рецензуванню згідно з вимогами ст. 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та п. 4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженому наказом Держкомзему України від 09.01.2003 N 2.
Рецензування проводить оцінювач, що має досвід практичної роботи не менш, ніж 2 роки, або експертні ради, що створюються оцінювачами.
Придбання земельних ділянок у власність здійснюється виключно за грошові кошти. Оплата вартості земельної ділянки, придбаної у власність для функціонування існуючого об’єкту, може здійснюватись за погодженням сторін з розстроченням платежу. Термін визначається за домовленістю сторін.
У разі придбання об’єктів незавершеного будівництва за угодою з органами Фонду державного майна України, покупець земельної ділянки під цим об‘єктом звільняється від плати за землю з моменту придбання об’єкта протягом строку будівництва, визначеного умовами приватизації.
Особа, яка придбала об’єкт незавершеного будівництва під розбирання, може придбати земельну ділянку, на якій розташований даний об’єкт, тільки під забудову на підставі проекту відведення.
Запорізькій міській раді забороняється при продажу землі вимагати від покупців, з якими органами Фонду державного майна України укладено договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, виконання умов, не передбачених цим договором, у тому числі щодо будь-яких стягнень або пайової участі в розвитку соціальної інфраструктури міста.
Земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, що належать землекористувачеві на праві власності, передаються у власність останньому шляхом прямого продажу.
Кошти від продажу земельної ділянки до розмежування земель державної та комунальної власності зараховуються:
- до Державного бюджету України – 10%;
- до спеціального бюджетного рахунку Запорізької міської ради – 90%.
Співвідношення сум коштів може змінюватись на підставі Законів України про державний бюджет на відповідний рік.
Спори, що виникають у процесі продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або права на їх оренду, розглядаються у двосторонньому порядку.
В разі, якщо потенційний покупець не буде згодний з рішенням Запорізької міської ради, то такі спори вирішуються у судовому порядку.
Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок.
Особі може бути відмовлено у продажу земельної ділянки за таких обставин:
- якщо покупцем виступає особа, яка не може набувати права власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення відповідно до вимог чинного законодавства України;
- якщо земельна ділянка, яку запропоновано до викупу, не може бути продана у власність на підставі Земельного кодексу України;
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
- якщо стало відомо, що стосовно покупця порушена справа про банкрутство або про припинення діяльності юридичної особи;
- якщо запропоноване покупцем функціональне призначення земельної ділянки не відповідає генеральному плану розвитку м. Запоріжжя;
У разі відмови у продажі земельної ділянки Запорізька міська рада у місячний строк повідомляє замовника у своєму висновку.
10. Громадяни набувають право власності на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; а юридичні особи шляхом внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.
Норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам визначені у ст. 121 Земельного кодексу України. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам передбачається ст. 118 Земельного кодексу України.
11. Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Суб'єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи.
Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.
Зміна цільового призначення власника земельної ділянки можлива згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України та регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. № 502 “Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб”
12. Вибір земельних ділянок для розташування об’єктів господарської діяльності виконується замовниками - підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами) та фізичними, які зацікавлені в їх відведенні. Відповідальність за вибір земельної ділянки несе замовник.
13. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок у відповідності до затвердженої містобудівної документації. Надання в користування земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 149 і 151 Земельного кодексу України та припинення права користування та власності землею або її частиною згідно зі ст. 140, 141 Земельного кодексу України.
14. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
15. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
В оренду земельні ділянки надаються:
- громадянам України;
- юридичним особам;
- релігійним та громадським організаціям;
- міжнародним об’єднанням та організаціям;
- іноземним державам;
- іноземним юридичним та фізичним особам, особам без громадянства.
Умови, строки та плата за оренду землі визначаються за угодою сторін у договорі. Договір оренди землі посвідчується нотаріально за бажанням однієї із сторін договору.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Типовий договір оренди землі проведено в додатку 1.
Після закінчення строку, на якій було укладено договір, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Договір оренди землі може бути розірвано за взаємною згодою сторін або в установленому законом порядку.
16. Орендована для несільськогосподарського використання земельна ділянка або її частина за згодою орендодавця може передаватись у володіння і користування іншій особі (суборенда).
Суборенда земельної ділянки несільськогосподарського призначення або її частини допускається у разі переходу до іншої особи права володіння і користування на будівлю або споруду, розташовану на орендованій земельній ділянці, а також в інших випадках і межах, на підставі ст. 8 Закону України “Про оренду землі”, та згідно з п. 4 ст. 93 Земельного кодексу України.
Умови договору суборенди земельної ділянки або її частини повинні бути визначені у межах договору оренди і не суперечити йому.
17. Надання та вилучення земельних ділянок у користування регламентується ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України.
17. Припинення права користування землею або її частиною регламентується ст. 141-144 Земельного кодексу України.
Право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі:
17.1 Добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
17.2 Вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним Кодексом;
17.3 Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
17.4 Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
17.5 Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
17.6 Систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Припинення права користування на земельну ділянку провадиться за рішенням Запорізької міської ради.
Припинення права користування землею провадиться за згодою землекористувача. В разі незгоди землекористувача припинення права користування провадиться у судовому порядку.
Право оренди припиняється шляхом розірвання договору за взаємною згодою сторін, а у разі її недосягнення у судовому порядку.
18. Припинення права власності на землю регламентується ст. ст. 140, 142, 145, 146 Земельного кодексу України.
Право власності на землю припиняється у разі:
18.1 Добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
18.2 Смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
18.3 Відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
18.4 Звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
18.5 Відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
18.6 Конфіскація за рішенням суду;
18.7 Невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом.
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за Земельним кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.
Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.
Припинення права власності на земельну ділянку провадиться за рішенням Запорізької міської ради.
В разі незгоди власника на припинення права власності на земельну ділянку, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.
19. Безоплатна передача громадянам земельних ділянок у приватну власність для:
- ведення фермерського господарства;
- ведення особистого селянського господарства;
- ведення садівництва;
- будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ;
- індивідуального дачного будівництва;
- будівництва індивідуальних гаражів
регламентується ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України 26.12.92 № 15-92 “Про приватизацію земельних ділянок” і здійснюється шляхом прийняття рішення Запорізькою міською радою про передачу у приватну власність земельних ділянок та видачу документів на право приватної власності на землю.
Безоплатно передача громадянам земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства можлива, якщо це передбачено генеральним планом забудови.
Право власності на земельну ділянку виникає після одержання державного акту на право власності на земельну ділянку його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
20. Передача земельних ділянок при переході права на будівлі та споруди регламентується ст. 120 Земельного кодексу України.
При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди землі.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
У разі зміни цільового призначення, надання земельної ділянки у користування або власність здійснюється в порядку відведення.
21. Розробку проектів та технічної документації (надання, передача земельних ділянок у користування і власність, вилучення, припинення права користування, власності земельними ділянками), перенесення меж земельних ділянок в натуру (на місцевість), виготовлення документів, що посвідчують право володіння та користування землею здійснюють ліцензовані землевпорядні організації.
Проекти рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради та Запорізької міської ради готує Запорізьке міське управління земельних ресурсів.
22. Замовниками на підготовку проектів щодо регулювання земельних відносин, винос меж земельних ділянок в натуру (на місцевість), виготовлення документів, що посвідчують право користування, власності земельними ділянками є підприємства, установи, організації (юридичні особи), незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості, приватні підприємці (суб’єкти підприємницької діяльності) та громадяни.
Умови та строки виконання зазначених робіт визначаються договором, укладеним замовником з ліцензованою землевпорядною організацією. Фінансування робіт відбувається за рахунок замовника.
23. Землевпорядна документація подається на розгляд державній землевпорядній експертизі, міській земельній комісії, яка створена на базі постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин. Після позитивного висновку міської земельної комісії, землевпорядна документація за поданням Запорізького міського управління земельних ресурсів подається на погодження виконавчому комітету Запорізької міської ради. Після погодження землевпорядній документації виконавчим комітетом приймається рішення Запорізької міської ради.
24. Після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі, внесення змін до земельно-кадастрової документації замовник одержує документи, що посвідчують право на земельну ділянку, які підлягають державній реєстрації.
25. Контроль за дотриманням земельного законодавства, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок регламентується ст. 187-190 Земельного кодексу України, ст. 24 Житлового кодексу України, ст. 53, 53-1, 53-2, 54, 2381, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 239, 253, 254 Кримінального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002р. N 1958 “Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель”.