Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61

Вид материала

Документы

Содержание Цивільний кодекс Укриши Стаття 893. Виконання робіт Стаття 894. Передання, прийняття та оплата робіт Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Частина 4 cm. 331 ГК охоплюється абз. 2 ч. 1 cm. 892 ЦК, а тому може бути виключена. Стаття 895. Конфіденційність відомостей про договір Стаття 896. Права сторін на результати робіт Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Стаття 900. Відповідальність виконавця за порушення договору Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Перевезення вантажу Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Норми ст.ст. 909 ЦК та 307 ГК мають спільний предмет регулювання і їх доціль­но об'єднати в одному нормативно-право­вому акті Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Стаття 917. Надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Цивільний кодекс України ... Полное содержание

Подобный материал:

• Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.
• Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400, 4947.17kb.
• Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України»,, 1020.6kb.
• Надходження за червень, 269.39kb.
• Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня, 2089.93kb.
• Cols=3 gutter=59> ббк63. 3(4Укр)622., 2852.91kb.
• Мальбахова Ирина Хазреталиевна удк 513. 71-07: 6583. 054-303. 424. Ббк 557-70/79г:, 851.74kb.
• Удк 347. (77+78) ббк 67. 9 (4 Укр) 303, 252.7kb.
• Пособие предназначено для обучения секретарей-референтов, в помощь руководителям служб, 4960.9kb.
• Виконавець, 603.86kb.

Глава 62. ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДО­СЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОР­СЬКИХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

Стаття 892. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

1. За договором на виконання науково-дослід­них або дослідно-конструкторських та техноло-

Стаття 331. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції

1. За договором на створення і передачу науко­во-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі — НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Існує термінологічна суперечність між ЦК та ГК щодо назви договору.

Частина 1 cm. 331 ГК охоплюється ч. 1 cm. 892 ЦК, а тому може бути виключена.


Цивільний кодекс Укриши

гічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язу­ється провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується при­йняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведен­ня наукових досліджень, розроблення та виго­товлення зразків або його окремі етапи.

Стаття 893. Виконання робіт

1. Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановле­но договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологіч­них робіт.

Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за зго­дою замовника.

Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-кон­структорських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 894. Передання, прийняття та оплата робіт

1. Виконавець зобов"язаний передати, а замов­ник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Господарський кодекс України

2. Предметом договору на передачу науково-
   технічної продукції може бути модифікована на­
   уково-технічна продукція.
   
3. Науково-технічною продукцією є заверше­
   ні науково-дослідні, проектні, конструкторські,
   технологічні роботи та послуги, створення до­
   слідних зразків або партій виробів, необхідних
   для проведення НДДКР згідно з вимогами, по­
   годженими із замовниками, що виконуються чи
   надаються суб'єктами господарювання (науко­
   во-дослідними, конструкторськими, проектно-
   конструкторськими і технологічними установа­
   ми, організаціями, а також науково-дослідними
   і конструкторськими підрозділами підприємств,
   установ і організацій тощо).
   
4. Договір може укладатися на виконання усьо­
   го комплексу робіт від дослідження до впро­
   вадження у виробництво науково-технічної
   продукції, а також на її подальше технічне су­
   проводження (обслуговування).
   
5. У разі, якщо науково-технічна продукція є
   результатом ініціативних робіт, договір уклада­
   ється на її передачу, включаючи надання послуг
   на її впровадження та освоєння.
   
6. Договори на створення і передачу науково-
   технічної продукції для державних потреб та
   за участі іноземних суб'єктів господарювання
   укладаються і виконуються в порядку, встанов­
   леному Кабінетом Міністрів України відповідно
   до закону.
   

=203=

Коментар та пропозиції

Норми частин 2—3 cm. 331 ГК можуть бути перенесені та адаптовані з текстом ЦК. Конкретизацію предмета договору до­цільно провести у ЦК.

Частина 4 cm. 331 ГК охоплюється абз. 2 ч. 1 cm. 892 ЦК, а тому може бути виключена.

Частина 5 cm. 331 ГК може бути перене­сена та адаптована до тексту ЦК.

Не маючи істотних зауважень до ч. 6 cm. 331 ГК, висловлюємо сумніви щодо до­цільності врегулювання ряду питань по­становами Кабінету Міністрів України.

=204=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

2. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та техноло­гічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результа­тами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені до­мовленістю сторін.

Стаття 895. Конфіденційність відомостей про договір

1. Виконавець і замовник зобов'язані забезпе­чити конфіденційність відомостей щодо пред­мета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологіч­них робіт, ходу його виконання та одержаних ре­зультатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденцій­них, встановлюється договором.

Стаття 896. Права сторін на результати робіт

1. Замовник за договором на виконання науко­
   во-дослідних або дослідно-конструкторських та
   технологічних робіт має право використовувати
   передані йому результати робіт у межах і на умо­
   вах, встановлених договором.
   
2. Виконавець має право використати одержа­
   ний ним результат робіт також для себе, якщо
   інше не встановлено договором.
   

Договором може бути передбачено право ви­конавця передавати результати робіт іншим особам.

Цивільний кодекс України

Стаття 897. Обов'язки виконавця

1. Виконавець за договором на виконання нау­ково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний:

1. виконати роботи відповідно до погодженої
   із замовником програми (техніко-економічних
   показників) або тематики і передати замовнико­
   ві результат у строк, встановлений договором;
   
2. додержуватися вимог, пов'язаних з охоро­
   ною прав інтелектуальної власності;
   
3. утримуватися від публікації без згоди замов­
   ника науково-технічних результатів, одержаних
   при виконанні робіт;
   

4. вживати заходів для захисту одержаних
   при виконанні робіт результатів, що підляга­
   ють правовій охороні, та інформувати про це
   замовника;
   
5. своїми силами та за свій рахунок усувати
   допущені з його вини недоліки у технічній до­
   кументації, які можуть спричинити відступи від
   техніко-економічних показників, передбачених
   у технічному завданні замовника або в договорі;
   
6. негайно інформувати замовника про вияв­
   лену неможливість одержати очікувані результа­
   ти або недоцільність продовжувати роботу.
   

Стаття 898. Обов'язки замовника 1. Замовник за договором на виконання науко­во-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний:

1) видати виконавцеві технічне завдання та по­годити з ним програму (техніко-економічні по­казники) або тематику робіт;

Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

=206= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

2. передати виконавцеві необхідну для вико­
   нання робіт інформацію;
   
3. прийняти виконані роботи та оплатити їх.
   

Стаття 899. Наслідки неможливості досяг­нення результату

1. Якщо у ході науково-дослідних робіт ви­
   являється неможливість досягнення результату
   внаслідок обставин, що не залежать від вико­
   навця, замовник зобов'язаний оплатити роботи,
   проведені до виявлення неможливості отримати
   передбачені договором результати, але не вище
   відповідної частини ціни робіт, визначеної до­
   говором.
   
2. Якщо у ході виконання дослідно-конструк­
   торських та технологічних робіт виявляється
   неможливість досягнення результату внаслідок
   обставин, що виникли не з вини виконавця, за­
   мовник зобов'язаний відшкодувати витрати ви­
   конавця.
   

Стаття 900. Відповідальність виконавця за порушення договору

1. Виконавець відповідає перед замовником за
   порушення договору на виконання науково-до­
   слідних або дослідно-конструкторських та тех­
   нологічних робіт, якщо не доведе, що порушення
   договору сталося не з його вини.
   
2. Виконавець зобов'язаний відшкодувати за­
   мовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в
   яких виявлено недоліки, якщо договором вста­
   новлено, що вони підлягають відшкодуванню в
   межах загальної ціни робіт за договором.
   

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у ви­падках, встановлених законом.

Висновок

1. Норми ГК щодо створення і передачі науково-технічної продукції можуть бути об'єднані з відповідними нормами ЦК, оскільки ГК не міс­тить особливостей, які б не охоплювалися предметом регулювання ЦК (ч. і cm. 1).

=207=

=208=

Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань»

Договори про надання послуг

Аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів засвідчив, що їх норми не пересікаються з таких видів договорів: Договори про надання послуг:

• Договір зберігання (глава 66 ЦК), крім зберігання на товарному складі;
  
• Доручення (глава 68 ЦК);
  
• Комісія (глава 69 ЦК);
  
• Договір управління майном (глава 70 ЦК);
  
• Позика (параграф 1 глави 70 ЦК).
  

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Глава 64. ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Стаття 908. Загальні положення про переве­зення

1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу,
   пошти здійснюється за договором перевезення.
   
2. Загальні умови перевезення визначаються
   цим Кодексом, іншими законами, транспортни­
   ми кодексами (статутами), іншими нормативно-
   правовими актами та правилами, що видаються
   відповідно до них.
   

Умови перевезення вантажу, пасажирів і бага­жу окремими видами транспорту, а також відпо­відальність сторін щодо цих перевезень встанов­люються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортни­ми кодексами (статутами), іншими нормативно-

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

Глава 32. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕ­ВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

Стаття 306. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності

1. Перевезенням вантажів у цьому Кодексі ви­
   знається господарська діяльність, пов'язана з
   переміщенням продукції виробничо-технічного
   призначення та виробів народного споживання
   залізницями, автомобільними дорогами, водни­
   ми та повітряними шляхами, а також транспор­
   тування продукції трубопроводами.
   
2. Суб'єктами відносин перевезення вантажів
   є перевізники, вантажовідправники та вантажо­
   одержувачі.
   
3. Перевезення вантажів здійснюють вантаж­
   ний залізничний транспорт, автомобільний
   

Стаття 306 містить норми, не харак­терні для Цивільного кодексу і характери­зує не договірні відносини, а вид діяльності. Така норма повинна міститися або в ГК (як це і зроблено), або у спеціальному законі. Хоча cm. 908 ЦК та ст. 306 ГК цілком мож­на було б оЄ єднати в одному нормативно-правовому акті.

правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 909. Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна
сторона (перевізник) зобов'язується доставити
довірений їй другою стороною (відправником)
вантаж до пункту призначення та видати його
особі, яка має право на одержання вантажу
(одержувачеві), а відправник зобов'язується
сплатити за перевезення вантажу встановлену
плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається у
   письмовій формі.
   
3. Укладення договору перевезення вантажу
   підтверджується складенням транспортної на­
   кладної (коносамента або іншого документа,
   встановленого транспортними кодексами (ста­
   тутами).
   
4. Законом можуть бути передбачені особли­
   вості укладення та виконання договору переве­
   зення вантажу.
   

Стаття 910. Договір перевезення пасажира та багажу

Стаття 911. Права пасажира

Стаття 912. Договір чартеру (фрахтування)

1. За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох тран-

вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіа­ційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

4. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним
   з перевезенням вантажу, є транспортна експе­
   диція.
   
5. Загальні умови перевезення вантажів, а та­
   кож особливі умови перевезення окремих видів
   вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних,
   легкозаймистих, радіоактивних та інших небез­
   печних речовин тощо) визначаються цим Кодек­
   сом і виданими відповідно до нього транспорт­
   ними кодексами, транспортними статутами та
   іншими нормативно-правовими актами.
   
6. Відносини, пов'язані з перевезенням паса­
   жирів та багажу, регулюються Цивільним кодек­
   сом України та іншими нормативно-правовими
   актами.
   

Стаття 307. Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна
   сторона (перевізник) зобов'язується доставити
   ввірений їй другою стороною (вантажовідправ­
   ником) вантаж до пункту призначення в уста­
   новлений законодавством чи договором строк
   та видати його уповноваженій на одержання
   вантажу особі (вантажоодержувачу), а ванта­
   жовідправник зобов'язується сплатити за пере­
   везення вантажу встановлену плату.
   
2. Договір перевезення вантажу укладається
   в письмовій формі. Укладення договору пере-
   

=209=

Норми ст.ст. 909 ЦК та 307 ГК мають спільний предмет регулювання і їх доціль­но об'єднати в одному нормативно-право­вому акті — ЦК. При цьому частини 1—З cm. 909 ЦК просто дублюються в частинах 1—2 cm. 307 ГК.

=210=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

спортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить зако­ну та іншим нормативно-правовим актам.

2. Порядок укладення договору чартеру (фрах­тування), а також форма цього договору вста­новлюються транспортними кодексами (стату­тами).

Стаття 913. Перевезення у прямому змішано­му сполученні

1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу,
   пошти може здійснюватися кількома видами
   транспорту за єдиним транспортним докумен­
   том (пряме змішане сполучення).
   
2. Відносини організацій, підприємств тран­
   спорту, що здійснюють перевезення у прямому
   змішаному сполученні, визначаються за домов­
   леністю між ними.
   

Стаття 914. Довгостроковий договір

1. Перевізник і власник (володілець) вантажу
   в разі необхідності здійснення систематичних
   перевезень можуть укласти довгостроковий до­
   говір.
   
2. За довгостроковим договором перевізник
   зобов'язується у встановлені строки приймати,
   а власник (володілець) вантажу — передавати
   для перевезення вантаж у встановленому обсязі.
   У довгостроковому договорі перевезення ванта­
   жу встановлюються обсяг, строки та інші умови
   надання транспортних засобів і передання ван-
   

везення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законо­давства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних до­кументів згідно з правилами здійснення відпо­відних перевезень.

3. Вантажовідправник і перевізник у разі необ­
   хідності здійснення систематичних впродовж
   певного строку перевезень вантажів можуть
   укласти довгостроковий договір, за яким пе­
   ревізник зобов'язується у встановлені строки
   приймати, а вантажовідправник — подавати до
   перевезення вантажі у погодженому сторонами
   обсязі.
   
4. Залежно від виду транспорту, яким перед­
   бачається систематичне перевезення вантажів,
   укладаються такі довгострокові договори: довго­
   строковий — на залізничному і морському тран­
   спорті, навігаційний — на річковому транспорті
   (внутрішньому флоті), спеціальний — на пові­
   тряному транспорті, річний — на автомобіль­
   ному транспорті. Порядок укладення довгостро­
   кових договорів встановлюється відповідними
   транспортними кодексами, транспортними ста­
   тутами або правилами перевезень.
   
5. Умови перевезення вантажів окремими вида­
   ми транспорту, а також відповідальність суб'єк­
   тів господарювання за цими перевезеннями
   визначаються транспортними кодексами, тран­
   спортними статутами та іншими нормативно-
   правовими актами. Сторони можуть передбачи­
   ти в договорі також інші умови перевезення, що
   

тажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Стаття 915. Перевезення транспортом за­гального користування

1. Перевезення, що здійснюється юридичною
   особою, вважається перевезенням транспортом
   загального користування, якщо із закону, інших
   нормативно-правових актів або ліцензії, виданої
   цій організації, випливає, що вона має здійсню­
   вати перевезення вантажу, пасажирів, багажу,
   пошти за зверненням будь-якої особи.
   
2. Договір перевезення транспортом загально­
   го користування є публічним договором.
   

Стаття 916. Провізна плата

1. За перевезення вантажу, пасажирів, багажу,
   пошти стягується провізна плата у розмірі, що
   визначається за домовленістю сторін, якщо інше
   не встановлено законом або іншими норматив­
   но-правовими актами. Якщо розмір провізної
   плати не визначений, стягується розумна плата.
   
2. Плата за перевезення вантажу, пасажирів,
   багажу, пошти, що здійснюється транспортом
   загального користування, визначається за до­
   мовленістю сторін, якщо вона не встановлена
   тарифами, затвердженими у встановленому по­
   рядку.
   

Пільгові умови перевезення вантажу, паса­жирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися органі­зацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випад-

не суперечать законодавству, та додаткову відпо­відальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Стаття 308. Приймання вантажу до переве­зення

1. Вантаж до перевезення приймається переві­
   зниками залежно від виду транспорту та ванта­
   жу в місцях загального або незагального корис­
   тування.
   
2. Відповідальність перевізника за збереження
   вантажу виникає з моменту прийняття вантажу
   до перевезення.
   

3. Вантажовідправник зобов'язаний підго­
тувати вантаж до перевезення з урахуванням
необхідності забезпечення транспортабельності
та збереження його в процесі перевезення і має
право застрахувати вантаж у порядку, встанов­
леному законодавством.

4. У разі, якщо для здійснення перевезення
   вантажу законодавством або договором перед­
   бачено спеціальні документи (посвідчення), які
   підтверджують якість та інші властивості ван­
   тажу, що перевозиться, вантажовідправник зо­
   бов'язаний передати такі документи перевізни­
   кові разом з вантажем.
   
5. Про прийняття вантажу до перевезення
   перевізник видає вантажовідправнику в пункті
   відправлення документ, оформлений належним
   чином.
   

=212=

Цивільний кодекс України

ках, встановлених законом та іншими норматив­но-правовими актами.

3. Робота та послуги, що виконуються на ви­
   могу власника (володільця) вантажу і не перед­
   бачені тарифами, оплачуються додатково за до­
   мовленістю сторін.
   
4. Перевізник має право притримати переда­
   ний йому для перевезення вантаж для забезпе­
   чення внесення провізної плати та інших плате­
   жів, якщо інше не встановлено законом, іншими
   нормативно-правовими актами або не випливає
   із суті зобов'язання.
   

Стаття 917. Надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення

1. Перевізник зобов'язаний надати транспорт­
ні засоби під завантаження у строк, встановле­
ний договором.

Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

2. Відправник повинен пред'явити у встанов­
   лений строк вантаж, який підлягає перевезенню,
   в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має
   бути також замаркований відповідно до вста­
   новлених вимог.
   
3. Перевізник має право відмовитися від при­
   йняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упа­
   ковці, які не відповідають встановленим вимо­
   гам, а також у разі відсутності або неналежного
   маркування вантажу.
   

Господарський кодекс України

Стаття 309. Зміна умов перевезення

1. Вантажовідправник має право в порядку,
   встановленому транспортними кодексами чи
   статутами, одержати назад зданий до перевезен­
   ня вантаж до його відправлення, замінити вка­
   заного в перевізному документі одержувача ван­
   тажу (до його видачі адресату), розпорядитися
   вантажем у разі неприйняття його одержувачем
   чи неможливості видачі вантажу одержувачу.
   
2. У разі переривання або припинення пере­
   везення вантажів з незалежних від перевізника
   обставин перевізник зобов'язаний повідомити
   вантажовідправника і одержати від нього відпо­
   відне розпорядження щодо вантажу.
   

Стаття 310. Одержання вантажу в пункті призначення

1. Перевізник зобов'язаний повідомити одер­
   жувача про прибуття вантажу на його адресу.
   
2. Одержувач зобов'язаний прийняти вантаж,
   який прибув на його адресу. Він має право від­
   мовитися від прийняття пошкодженого або
   зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено,
   що внаслідок зміни якості виключається можли­
   вість повного або часткового використання його
   за первісним призначенням.
   
3. Відповідальність перевізника за збереження
   вантажу припиняється з моменту його видачі
   одержувачу в пункті призначення. Якщо одер­
   жувач не затребував вантаж, що прибув, в уста­
   новлений строк або відмовився його прийняти,
   перевізник має право залишити вантаж у себе
   

Коментар та пропозиції






СтаттяЗ 11 ГКчастково повторюєнорму cm. 916 ЦК. Пропонується виключити ст.311ГК.

Стаття312ГКчастковоповторюєнорму cm. 913 ЦК. Пропонується виключити cm. 312 ГК.
Цивільний кодекс України

Стаття 918. Завантаження та вивантаження вантажу

1. Завантаження (вивантаження) вантажу
   здійснюється організацією, підприємством
   транспорту або відправником (одержувачем)
   у порядку, встановленому договором, із додер­
   жанням правил, встановлених транспортними
   кодексами (статутами), іншими нормативно-
   правовими актами та правилами, що видаються
   відповідно до них.
   
2. Завантаження (вивантаження) вантажу,
   що здійснюється відправником (одержувачем)
   вантажу, має провадитися у строки, встановле­
   ні договором, якщо такі строки не встановлені
   транспортними кодексами (статутами), іншими
   нормативно-правовими актами та правилами,
   що видаються відповідно до них.
   

Стаття 919. Строк доставки вантажу, паса­жира, багажу, пошти

1. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж,
   пасажира, багаж, пошту до пункту призначення
   у строк, встановлений договором, якщо інший
   строк не встановлений транспортними кодекса­
   ми (статутами), іншими нормативно-правовими
   актами та правилами, що видаються відповідно
   до них, а в разі відсутності таких строків — у ро­
   зумний строк.
   
2. Вантаж, не виданий одержувачеві на його ви­
   могу протягом тридцяти днів після спливу стро­
   ку його доставки, якщо більш тривалий строк не
   встановлений договором, транспортними кодек­
   сами (статутами), вважається втраченим.
   

Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

на зберігання за рахунок і на ризик вантажовід­правника, письмово повідомивши його про це.

4. Вантаж, не одержаний протягом місяця піс­ля повідомлення перевізником одержувача, вва­жається невитребуваним і реалізується в уста­новленому законодавством порядку.

Стаття 311. Плата за перевезення вантажів

1. Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визна­чається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Стаття 312. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні

1. За договором перевезення вантажу в пря­
   мому змішаному сполученні перевезення здій­
   снюється від вантажовідправника до вантажо­
   одержувача двома або більше перевізниками
   різних видів транспорту за єдиним перевізним
   документом.
   
2. До договорів перевезення вантажу у пря­
   мому змішаному сполученні застосовуються
   правила статті 307 цього Кодексу, якщо інше не
   передбачено транспортними кодексами чи ста­
   тутами.
   
3. Відносини перевізників під час перевезен­
   ня вантажу у прямому змішаному сполученні
   та умови роботи перевалочних пунктів регулю­
   ються вузловими угодами. Порядок укладення
   вузлових угод встановлюється транспортними
   кодексами та статутами.
   

=214=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Одержувач вантажу повинен прийняти ван­таж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому пере­візником за втрату вантажу, якщо інше не вста­новлено договором, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 920. Відповідальність за зобов'язання­ми, що випливають із договору перевезення

1. У разі порушення зобов'язань, що випли­вають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 921. Відповідальність перевізника за ненадання транспортного засобу і відпові­дальність відправника за невикористання на­даного транспортного засобу

1. Перевізник за ненадання транспортного за­
   собу для перевезення вантажу, а відправник за
   ненадання вантажу або невикористання надано­
   го транспортного засобу з інших причин несуть
   відповідальність, встановлену договором, якщо
   інше не встановлено транспортними кодексами
   (статутами).
   
2. Перевізник і відправник вантажу звільня­
   ються від відповідальності, якщо ненадання
   транспортного засобу або невикористання на­
   даного транспортного засобу сталося не з їхньої
   вини, зокрема у разі припинення (обмеження)
   перевезення вантажу у певних напрямках, вста-
   

Стаття 313. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу

1. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж
до пункту призначення у строк, передбачений
транспортними кодексами, статутами чи пра­
вилами. Якщо строк доставки вантажів у зазна­
ченому порядку не встановлено, сторони мають
право встановити цей строк у договорі.

2. Перевізник звільняється від відповідаль­
ності за прострочення в доставці вантажу, якщо
прострочення сталося не з його вини.

3. Розмір штрафів, що стягуються з перевізни­
   ків за прострочення в доставці вантажу, визна­
   чається відповідно до закону.
   
4. Сплата штрафу за доставку вантажу з про­
   строченням не звільняє перевізника від відпо­
   відальності за втрату, нестачу або пошкодження
   вантажу, що сталися внаслідок прострочення.
   

Стаття 314. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу

1. Перевізник несе відповідальність за втрату,
   нестачу та пошкодження прийнятого до переве­
   зення вантажу, якщо не доведе, що втрата, неста­
   ча або пошкодження сталися не з його вини.
   
2. У транспортних кодексах чи статутах мо­
   жуть бути передбачені випадки, коли доведення
   вини перевізника у втраті, нестачі або пошко­
   дженні вантажу покладається на одержувача або
   відправника.
   
3. За шкоду, заподіяну при перевезенні ванта­
   жу, перевізник відповідає:
   

СтаттяЗІЗГКчастковоповторюєнорму cm. 923 ЦК.

Стаття314ГКчастковоповторюєнорму ст. 924 ЦК.

Пропонується об'єднати норми ЦК та ГК в одній главі ЦК узгодивши норми за змістом. При цьому за основу можна взяти таку послідовність норм обох кодексів:

Глава 64. ПЕРЕВЕЗЕННЯ

— стаття 908 «Загальні положення про перевезення» ЦК та стаття 306 «Пере­везення вантажів як вид господарської ді­яльності» ГК;

новленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами).

Стаття 922. Відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушен­ня строку доставления пасажира до пункту призначення

Стаття 923. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу

1. У разі прострочення доставки вантажу пе­ревізник зобов'язаний відшкодувати другій сто­роні збитки, завдані порушенням строку пере­везення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодек­сами (статутами).

Стаття 924. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти

1. Перевізник відповідає за збереження ван­
   тажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до
   перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не
   доведе, що втрата, нестача, псування або пошко­
   дження вантажу, багажу, пошти сталися внаслі­
   док обставин, яким перевізник не міг запобігти
   та усунення яких від нього не залежало.
   
2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу,
   псування або пошкодження прийнятих до пере­
   везення вантажу, багажу, пошти у розмірі фак­
   тичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не
   з його вини.
   

у разі втрати або нестачі вантажу — в розмі­рі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу — в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, — у розмірі оголо­шеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

4. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його
   якість змінилася настільки, що він не може бути
   використаний за прямим призначенням, одер­
   жувач вантажу має право від нього відмовитися
   і вимагати відшкодування за його втрату.
   
5. У разі, якщо вантаж, за втрату чи нестачу
   якого перевізник сплатив відповідне відшкоду­
   вання, буде згодом знайдено, одержувач (від­
   правник) має право вимагати видачі йому цього
   вантажу, повернувши одержане за його втрату
   чи нестачу відшкодування.
   

Стаття 315. Порядок вирішення спорів щодо перевезень

1. До пред'явлення перевізникові позову, що
   випливає з договору перевезення вантажу,
   обов'язковим є пред'явлення йому претензії.
   
2. Претензії можуть пред'являтися протягом
   шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і
   премій — протягом сорока п'яти днів.
   
3. Перевізник зобов'язаний розглянути заявле­
   ну претензію і повідомити заявника про задово­
   лення чи відхилення її протягом трьох місяців,
   а щодо претензії з перевезення у прямому змі-
   

=215=

• стаття 909 «Договір перевезення ван­
  тажу» ЦК та стаття 307 «Договір пере­
  везення вантажу» ГК;
  
• стаття 308 «Приймання вантажу до
  перевезення» ГК;
  
• стаття 309 «Зміна умов перевезення»
  ГК;
  
• стаття 310 «Одержання вантажу в
  пункті призначення» ГК;
  
• стаття 910 «Договір перевезення па­
  сажира та багажу» ЦК;
  
• стаття 911 «Права пасажира» ЦК;
  
• стаття 912 «Договір чартеру (фрах­
  тування)» ЦК;
  
• стаття 913 «Перевезення у прямому
  змішаному сполученні» ЦК та стаття 312
  «Договір перевезення вантажу в прямому
  змішаному сполученні» ГК;
  
• стаття 914 «Довгостроковий договір»
  ЦК;
  
• стаття 915 «Перевезення транспор­
  том загального користування» ЦК;
  
• стаття 916 «Провізна плата» ЦК та
  стаття 311 «Плата за перевезення ван­
  тажів» ГК;
  
• стаття 917 «Надання транспортних
  засобів і пред'явлення вантажу до переве­
  зення» ЦК;
  

• стаття 918 «Завантаження та ви­
  вантаження вантажу» ЦК;
  
• стаття 919 «Строк доставки ванта­
  жу, пасажира, багажу, пошти» ЦК;
  

=216=



Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Цивільний кодекс України

Стаття 925. Пред'явлення претензій і позо­вів, що випливають із договору перевезення

1. До пред'явлення перевізникові позову, що
   випливає із договору перевезення вантажу, по­
   шти є обов'язковим пред'явлення йому претензії
   у порядку, встановленому законом, транспорт­
   ними кодексами (статутами).
   
2. Позов до перевізника може бути пред'явле­
   ний відправником вантажу або його одержува­
   чем у разі повної або часткової відмови переві­
   зника задовольнити претензію або неодержання
   від перевізника відповіді у місячний строк.
   
3. До вимог, що випливають із договору пере­
   везення вантажу, пошти, застосовується позовна
   давність в один рік з моменту, що визначається
   відповідно до транспортних кодексів (статутів).
   

Стаття 926. Позови щодо перевезення у за­кордонному сполученні

1. Позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються між­народними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 927. Страхування вантажів, пасажи­рів і багажу

1. Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону.

Стаття 928. Відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкоджен­ням здоров'я або смертю пасажира

шаному сполученні — протягом шести місяцш. Претензії щодо сплати штрафу або премії мають бути розглянуті протягом сорока п'яти днів.

4. Якщо претензію відхилено або відповідь на
   неї не одержано в строк, зазначений у частині
   третій цієї статті, заявник має право звернутися
   до суду протягом шести місяців з дня одержання
   відповіді або закінчення строку, встановленого
   для відповіді.
   
5. Для пред'явлення перевізником до вантажо­
   відправників та вантажоодержувачів позовів,
   що випливають з перевезення, встановлюється
   шестимісячний строк.
   
6. Щодо спорів, пов'язаних з міждержавними
   перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення
   позовів та строки позовної давності встановлю­
   ються транспортними кодексами чи статутами
   або міжнародними договорами, згоду на обов'яз­
   ковість яких надано Верховною Радою України.
   

• стаття 920 «Відповідальність за зо­
  бов'язаннями, що випливають із договору
  перевезення» ЦК;
  
• стаття 921 «Відповідальність переві­
  зника за неподання транспортного засобу
  і відповідальність відправника за невико­
  ристання наданого транспортного засобу»
  ЦК;
  
• стаття 922 «Відповідальність переві­
  зника за затримку відправлення пасажира
  та порушення строку доставляння паса­
  жира до пункту призначення» ЦК;
  

• стаття 923 «Відповідальність пере­
  візника за прострочення доставки ванта­
  жу» ЦК та стаття 313 «Відповідальність
  перевізника за прострочення доставки
  вантажу» ГК;
  
• стаття 924 «Відповідальність переві­
  зника за втрату, нестачу, псування або по­
  шкодження вантажу, багажу, пошти» ЦК
  та стаття 314 «Відповідальність переві­
  зника за втрату, нестачу, пошкодження
  вантажу» ГК;
  
• стаття 925 «Пред'явлення претензій
  і позовів, що випливають із договору пере­
  везення» ЦК;
  
• стаття 315 «Порядок вирішення спо­
  рів щодо перевезень» ГК;
  
• стаття 926 «Позови щодо перевезення
  у закордонному сполученні» ЦК;
  
• стаття 927 «Страхування вантажів,
  пасажирів і багажу» ЦК;