Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61

Вид материала

Документы

Содержание Стаття 638. Укладення договору Норму cm. 183 ГК можна включити до Стаття 641. Пропозиція укласти договір Стаття 184. Особливості укладання господар­ських договорів на основі вільного волевияв­лення сторін, примірних і типових договор Господарський кодекс України Стаття 185. Особливості укладання госпо­дарських договорів на біржах, ярмарках та пу­блічних торгах Стаття 186. Укладання організаційно-госпо­дарських договорів Коментар та пропозиції Стаття 645. Відповідь про прийняття пропо­зиції, яка одержана із запізненням Стаття 646. Відповідь про згоду укласти до­говір на інших умовах Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Стаття 649. Вирішення переддоговірних спорів Стаття 188. Порядок зміни та розірвання гос­подарських договорів Частина 1 cm. 188 ГК дублює ч. 1 cm. 651 ЦК. Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Правову природу організаційно-господарських зобов'язань слід дослідити більш детально. Договори про оплатну реалізацію майна Норма cm. 712 ЦК досить невелика, а тому суперечності між кодексами існують в частині визначення договору поставки та сфери його ... Полное содержание

Подобный материал:

• Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.
• Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400, 4947.17kb.
• Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України»,, 1020.6kb.
• Надходження за червень, 269.39kb.
• Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня, 2089.93kb.
• Cols=3 gutter=59> ббк63. 3(4Укр)622., 2852.91kb.
• Мальбахова Ирина Хазреталиевна удк 513. 71-07: 6583. 054-303. 424. Ббк 557-70/79г:, 851.74kb.
• Удк 347. (77+78) ббк 67. 9 (4 Укр) 303, 252.7kb.
• Пособие предназначено для обучения секретарей-референтов, в помощь руководителям служб, 4960.9kb.
• Виконавець, 603.86kb.

Глава 53. УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА І РОЗІРВАН­НЯ ДОГОВОРУ

Стаття 638. Укладення договору

1. Договір є укладеним, якщо сторони в на­
лежній формі досягли згоди з усіх істотних умов
договору.

Істотними умовами договору є умови про пред­мет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції
однієї сторони укласти договір (оферти) і при­
йняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 639. Форма договору

1. Договір може бути укладений у будь-якій
   формі, якщо вимоги щодо форми договору не
   встановлені законом.
   
2. Якщо сторони домовилися укласти дого­
   вір у певній формі, він вважається укладеним з
   

ся, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій сто­роні.

5. Відносини щодо укладення попередніх дого­
   ворів регулюються Цивільним кодексом України
   з урахуванням особливостей, передбачених цим
   Кодексом.
   
6. Угода сторін про наміри (протокол про на­
   міри тощо) не визнається попереднім договором
   і не породжує юридичних наслідків.
   

Стаття 183. Особливості укладання господар­ських договорів за державним замовленням

1. Договори за державним замовленням укла­
   даються між визначеними законом суб'єктами
   господарювання — виконавцями державного
   замовлення та державними замовниками, що
   уповноважені від імені держави укладати дого­
   вори (державні контракти), в яких визначаються
   господарські зобов'язання сторін та регулюють­
   ся відносини замовника з виконавцем щодо ви­
   конання державного замовлення.
   
2. Держава в особі Кабінету Міністрів України
   виступає гарантом за зобов'язаннями держав­
   них замовників.
   
3. Укладення сторонами договору за держав­
   ним замовленням (державного контракту) здій­
   снюється в порядку, передбаченому статтею 181
   цього Кодексу, з урахуванням особливостей,
   передбачених законодавством. Державний конт-
   

Норму cm. 183 ГК можна включити до

ЦК.

Чстини 1—2 cm. 183 ГК слід виключити як такі, що дублюють загальний порядок укладення договорів, а ч. З перенести до ЦК.


Цивільний кодекс України

моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

3. Якщо сторони домовились укласти у письмо­
   вій формі договір, щодо якого законом не вста­
   новлена письмова форма, такий договір є укладе­
   ним з моменту його підписання сторонами.
   
4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне
   посвідчення договору, щодо якого законом не
   вимагається нотаріальне посвідчення, такий до­
   говір є укладеним з моменту його нотаріального
   посвідчення.
   

Стаття 640. Момент укладення договору

1. Договір є укладеним з моменту одержання
   особою, яка направила пропозицію укласти до­
   говір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
   
2. Якщо відповідно до акта цивільного законо­
   давства для укладення договору необхідні також
   передання майна або вчинення іншої дії, договір
   є укладеним з моменту передання відповідного
   майна або вчинення певної дії.
   

3. Договір, який підлягає нотаріальному по­
свідченню або державній реєстрації, є укладе­
ним з моменту його нотаріального посвідчення
або державної реєстрації, а в разі необхідності і
нотаріального посвідчення, і державної реєстра­
ції — з моменту державної реєстрації.

Стаття 641. Пропозиція укласти договір

1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

ракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.

4. Ухилення від укладення договору за держав­
ним замовленням є порушенням господарського
законодавства і тягне за собою відповідальність,
передбачену цим Кодексом та іншими законами.
Спори, пов'язані з укладенням договору за дер­
жавним замовленням, в тому числі при ухиленні
від укладення договору однієї або обох сторін,
вирішуються в судовому порядку.

5. Виконавець державного замовлення звіль­
няється від обов'язку укладення державного
контракту на умовах, визначених державним за­
мовленням, у разі визнання в судовому порядку
державного замовлення недійсним.

Стаття 184. Особливості укладання господар­ських договорів на основі вільного волевияв­лення сторін, примірних і типових договорів

1. При укладенні господарського договору на
   основі вільного волевиявлення сторін проект
   договору може бути розроблений за ініціативою
   будь-якої із сторін у строки, погоджені самими
   сторонами.
   
2. Укладення договору на основі вільного воле­
   виявлення сторін може відбуватися у спрощений
   спосіб або у формі єдиного документа, з додер­
   жанням загального порядку укладення догово­
   рів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
   
3. Укладення господарських договорів на осно­
   ві примірних і типових договорів повинно здій­
   снюватися з додержанням умов, передбачених
   

=147=

Цивільний кодекс України

Пропозиція укласти договір має містити істот­ні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

2. Реклама або інші пропозиції, адресовані не-
   визначеному колу осіб, є запрошенням робити
   пропозиції укласти договір, якщо інше не вказа­
   но у рекламі або інших пропозиціях.
   
3. Пропозиція укласти договір може бути від­
   кликана до моменту або в момент її одержання
   адресатом. Пропозиція укласти договір, одержа­
   на адресатом, не може бути відкликана протягом
   строку для відповіді, якщо інше не вказане у
   пропозиції або не випливає з її суті чи обставин,
   за яких вона була зроблена.
   

Стаття 642. Прийняття пропозиції

1. Відповідь особи, якій адресована пропозиція
   укласти договір, про її прийняття (акцепт) по­
   винна бути повною і безумовною.
   
2. Якщо особа, яка одержала пропозицію уклас­
   ти договір, у межах строку для відповіді вчинила
   дію відповідно до вказаних у пропозиції умов
   договору (відвантажила товари, надала послу­
   ги, виконала роботи, сплатила відповідну суму
   грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти
   договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо
   інше не вказане в пропозиції укласти договір або
   не встановлено законом.
   
3. Особа, яка прийняла пропозицію, може від­
   кликати свою відповідь про її прийняття, пові­
   домивши про це особу, яка зробила пропозицію
   

= 148= Господарський кодекс України

статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного доку­мента, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встанов­лених нормативно-правовими актами щодо за­стосування примірного або типового договору.

Стаття 185. Особливості укладання госпо­дарських договорів на біржах, ярмарках та пу­блічних торгах

1. До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах за­стосовуються загальні правила укладення дого­ворів на основі вільного волевиявлення, з ура­хуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмар­ків та публічних торгів.

Стаття 186. Укладання організаційно-госпо­дарських договорів

1. Договірне оформлення організаційно-гос­подарських зобов'язань може здійснюватися учасниками господарських відносин як на осно­ві вільного волевиявлення сторін, так і на осно­ві примірних договорів, якщо укладання таких договорів передбачено відповідними норматив­но-правовими актами. Спрощений спосіб укла­дання організаційно-господарських договорів не допускається.

Коментар та пропозиції

Стаття 185 ГК має один предмет регу­лювання зі cm. 650 ЦК. Ці норми необхідно об'єднати в одну, виклавши в ЦК.

Норма cm. 186 Господарського кодексу України може бути залишена в ГК та уні­фікована зі cm. 176 ГК.


Цивільний кодекс України

укласти договір, до моменту або в момент одер­жання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Стаття 643. Укладення договору за пропози­цією, в якій вказаний строк для відповіді

1. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відпо­відь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Стаття 644. Укладення договору за пропози­цією, в якій не вказаний строк для відповіді

1. Якщо пропозицію укласти договір зроблено
   усне і в ній не вказаний строк для відповіді, дого­
   вір є укладеним, коли особа, якій було зроблено
   пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
   
2. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не
   вказаний строк для відповіді, зроблено у пись­
   мовій формі, договір є укладеним, коли особа,
   яка зробила пропозицію, одержала відповідь
   протягом строку, встановленого актом цивіль­
   ного законодавства, а якщо цей строк не вста­
   новлений, — протягом нормально необхідного
   для цього часу.
   

Стаття 645. Відповідь про прийняття пропо­зиції, яка одержана із запізненням

1. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа яка зробила пропозицію, звільняється від відпо­відних зобов'язань.

Господарський кодекс України

Стаття 187. Укладання господарських дого­ворів за рішенням суду

1. Спори, що виникають при укладанні госпо­
дарських договорів за державним замовленням,

ібо договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановле­них законом, розглядаються судом. Інші перед-договірні спори можуть бути предметом роз­гляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укла­деного між ними попереднього договору.

2. День набрання чинності рішенням суду,
яким вирішено питання щодо переддоговірного
спору, вважається днем укладення відповідного
господарського договору, якщо рішенням суду
не визначено інше.

Коментар та пропозиції

Норму cm. 187 ГК можна включити до ЦК.

Цивільний кодекс України

2. Якщо відповідь про прийняття пропозиції
укласти договір було відправлено своєчасно,
але одержано із запізненням, особа, яка зроби­
ла пропозицію укласти договір, звільняється від
відповідних зобов'язань, якщо вона негайно по­
відомила особу, якій було направлено пропози­
цію, про одержання відповіді із запізненням.

Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.

3. За згодою особи, яка зробила пропозицію,
договір може вважатись укладеним незалежно
від того, що відповідь про прийняття пропозиції
укласти договір було відправлено та (або) одер­
жано із запізненням.

Стаття 646. Відповідь про згоду укласти до­говір на інших умовах

1. Відповідь про згоду укласти договір на ін­ших, ніж було запропоновано, умовах є відмо­вою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню про­позицію.

Стаття 647. Місце укладення договору 1. Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юри­дичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

=150= Господарський кодекс України

Коментар та пропозиції

= 152=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України

Стаття 650. Укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах

1. Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються від­повідними актами цивільного законодавства.

Коментар та пропозиції


Стаття 651. Підстави для зміни або розірван­ня договору

1. Зміна або розірвання договору допускається
   лише за згодою сторін, якщо інше не встановле­
   но договором або законом.
   
2. Договір може бути змінено або розірвано за
   рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі
   істотного порушення договору другою стороною
   та в інших випадках, встановлених договором
   або законом.
   

Істотним є таке порушення стороною дого­вору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у
повному обсязі або частково, якщо право на таку
відмову встановлено договором або законом, до­
говір є відповідно розірваним або зміненим.

Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторо­ни керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Стаття 188. Порядок зміни та розірвання гос­подарських договорів

1. Зміна та розірвання господарських догово­
   рів в односторонньому порядку не допускають­
   ся, якщо інше не передбачено законом або дого­
   вором.
   
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне
   змінити або розірвати договір, повинна надісла­
   ти пропозиції про це другій стороні за догово­
   ром.
   
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію
   про зміну чи розірвання договору, у двадцяти-
   денний строк після одержання пропозиції по­
   відомляє другу сторону про результати її роз­
   гляду.
   
4. У разі, якщо сторони не досягай згоди щодо
   зміни (розірвання) договору або у разі неодер­
   жання відповіді у встановлений строк з ураху­
   ванням часу поштового обігу, заінтересована
   сторона має право передати спір на вирішення
   

^СУДУ-

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або
розірвано, договір вважається зміненим або ро­
зірваним з дня набрання чинності даним рішен­
ням, якщо іншого строку набрання чинності не
встановлено за рішенням суду.

Частина 1 cm. 188 ГК дублює ч. 1 cm. 651 ЦК.

Подальший текст cm. 188 ГК доцільно виключити, використавши процедуру в доопрацюванні cm. 11 Господарського про­цесуального кодексу України.

= 154=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затра­ти, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору

1. У разі зміни договору зобов'язання сторін
   змінюються відповідно до змінених умов щодо
   предмета, місця, строків виконання тощо.
   
2. У разі розірвання договору зобов'язання
   сторін припиняються.
   
3. У разі зміни або розірвання договору зо­
   бов'язання змінюється або припиняється з мо­
   менту досягнення домовленості про зміну або
   розірвання договору, якщо інше не встановлено
   договором чи не обумовлено характером його
   зміни. Якщо договір змінюється або розриваєть­
   ся у судовому порядку, зобов'язання змінюється
   або припиняється з моменту набрання рішенням
   суду про зміну або розірвання договору законної
   сили.
   
4. Сторони не мають права вимагати повернен­
   ня того, що було виконане ними за зобов'язан­
   ням до моменту зміни або розірвання договору,
   якщо інше не встановлено договором або зако­
   ном.
   

5. Якщо договір змінений або розірваний у
зв'язку з істотним порушенням договору однією
із сторін, друга сторона може вимагати відшко­
дування збитків, завданих зміною або розірван­
ням договору.

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Стаття 654. Форма зміни або розірвання до­говору

1. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено до­говором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Висновок

і. Доцільно редакційно внести правки до cm. 173 «Господарське зобов'язання» ГК (у ч. 1).

2. Уст. 174 «Підстави виникнення господарських зобов'язань» ГК достатньо зробити посилання на ЦК, зосереджуючи увагу на акті управління
   господарською діяльністю як підставі виникнення господарського зобов'язання.
   
3. Питання щодо виконання та припинення зобов'язань доцільно максимально перенести до ЦК, а в ГК необхідно розробити блок норм щодо
   організаційно-господарських зобов 'язань.
   
4. Питання відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій доцільно розмістити в ЦК, а адміністративно-
   господарські санкції можуть залишатися в ГК;
   
5. Норми Господарського кодексу про договори доцільно перенести до ЦК, уникнувши дублювань. Ці норми не містять особливостей, які б не
   охоплювалися предметом регулювання ЦК, за винятком договорів організаційно-господарського характеру.
   
6. Правову природу організаційно-господарських зобов'язань слід дослідити більш детально.
   

_і

= 156=

Розділ 3 книги п'ятої

«Окремі види договірних зобов'язань»

Договори про оплатну реалізацію майна

Аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів засвідчив, що їх норми безпосередньо не пересікаються з таких видів договорів: Договори про оплатну реалізацію майна:

• договір роздрібної купівлі-продажу (параграф 2 глави 54 ЦК);
  
• договір ренти (глава 56 ЦК);
  
• договір довічного утримання (глава 57 ЦК).
  

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Параграф 3. Поставка

Стаття 712. Договір поставки

1. За договором поставки продавець (поста­
   чальник), який здійснює підприємницьку діяль­
   ність, зобов'язується передати у встановлений
   строк (строки) товар у власність покупця для
   використання його у підприємницькій діяльнос­
   ті або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,
   сімейним, домашнім або іншим подібним вико­
   ристанням, а покупець зобов'язується прийняти
   товар і сплатити за нього певну грошову суму.
   
2. До договору поставки застосовуються за­
   гальні положення про купівлю-продаж, якщо
   інше не встановлено договором, законом або не
   випливає з характеру відносин сторін.
   
3. Законом можуть бути передбачені особли­
   вості регулювання укладення та виконання до-
   

ПОСТАВКА

Параграф 1. Поставка

Стаття 264. Матеріально-технічне постачан­ня та збут

1. Матеріально-технічне постачання та збут
   продукції виробничо-технічного призначення і
   виробів народного споживання як власного ви­
   робництва, так і придбаних у інших суб'єктів
   господарювання, здійснюються суб'єктами гос­
   подарювання шляхом поставки, а у випадках,
   передбачених цим Кодексом, також на основі до­
   говорів купівлі-продажу.
   
2. Законодавством можуть бути передбачені
   особливості поставки окремих видів продукції
   виробничо-технічного призначення або виробів
   народного споживання, а також особливий по­
   рядок здійснення поставки продукції для дер­
   жавних потреб.
   

Норма cm. 712 ЦК досить невелика, а тому суперечності між кодексами існують в частині визначення договору поставки та сфери його застосування.

Визначення договору поставки за cm. 264 ГК майже нічим не відрізняється від ви­значення договору купівлі-продажу. Щоб зрозуміти особливості договору поставки за ГК необхідно додатково дивитися cm. 264 вказаного Кодексу. Тільки з її змісту можна зрозуміти, що укладення договору поставки є обов'язковим для матеріаль­но-технічного постачання та збуту про­дукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власно­го виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання. Натомість до-

говорш поставки, у тому числі договору постав­ки товару для державних потреб.

3. Основні вимоги щодо укладення та виконан­ня договорів поставки встановлюються цим Ко­дексом, іншими законодавчими актами.

Стаття 265. Договір поставки

1. За договором поставки одна сторона — по­
   стачальник зобов'язується передати (поставити)
   у зумовлені строки (строк) другій стороні — по­
   купцеві товар (товари), а покупець зобов'язуєть­
   ся прийняти вказаний товар (товари) і сплатити
   за нього певну грошову суму.
   
2. Договір поставки укладається на розсуд сто­
   рін або відповідно до державного замовлення.
   
3. Сторонами договору поставки можуть бути
   суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1,
   2 частини другої статті 55 цього Кодексу.
   

4. Умови договорів поставки повинні викла­
   датися сторонами відповідно до вимог Міжна­
   родних правил щодо тлумачення термінів «Ін-
   котермс».
   
5. Поставка товарів без укладення договору
   поставки може здійснюватися лише у випадках
   і порядку, передбачених законом.
   
6. Реалізація суб'єктами господарювання то­
   варів негосподарюючим суб'єктам здійснюється
   за правилами про договори купівлі-продажу. До
   відносин поставки, не врегульованих цим Ко­
   дексом, застосовуються відповідні положення
   Цивільного кодексу України про договір купів­
   лі-продажу.
   

говір купівлі-продажу застосовується у ви­падках, передбачених ГК (чомусь не іншими законами?).

Визначення договору поставки у cm. 712 ЦК видається більш вдалим, оскільки чіт­ко відрізняє цей договір від договору купівлі-продажу. При цьому немає потреби зверта­тися до інших статей. В самому визначенні йдеться, що договір поставки укладається продавцем-суб'єктом підприємницької ді­яльності, а продавець придбаває товар не для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін­шим подібним використанням.

З огляду на це, визначення договору по­ставки є більш точним і оптимальним у ЦК.

Більш детального дослідження потре­бує суб'єктний склад сторін договору по­ставки:

1. за змістом ГК такими сторонами є
   суб'єкти господарювання;
   
2. за змістом ЦК такими сторонами
   є суб'єкти підприємництва (що є більш
   вужчим поняттям, ніж суб'єкти господа­
   рювання).
   

На наш погляд, можна поширити засто­сування договорів поставки на суб'єкти господарювання, а не тільки на суб'єкти підприємництва.

= 158= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Стаття 266. Предмет, кількість і асортимент поставки

1. Предметом поставки є визначені родовими
   ознаками продукція, вироби з найменуванням,
   зазначеним у стандартах, технічних умовах, до­
   кументації до зразків (еталонів), прейскурантах
   чи товарознавчих довідниках. Предметом по­
   ставки можуть бути також продукція, вироби,
   визначені індивідуальними ознаками.
   
2. Загальна кількість товарів, що підлягають
   поставці, їх часткове співвідношення (асорти­
   мент, сортамент, номенклатура) за сортами,
   групами, підгрупами, видами, марками, типами,
   розмірами визначаються специфікацією за зго­
   дою сторін, якщо інше не передбачено законом.
   

Стаття 267. Строки і порядок поставки

1. Договір поставки може бути укладений на
   один рік, на строк більше одного року (довго­
   строковий договір) або на інший строк, визначе­
   ний угодою сторін. Якщо в договорі строк його
   дії не визначений, він вважається укладеним на
   один рік.
   
2. Строки поставки встановлюються сторона­
   ми в договорі з урахуванням необхідності рит­
   мічного та безперебійного постачання товарів
   споживачам, якщо інше не передбачено законо­
   давством.
   
3. Якщо в довгостроковому договорі кількість
   поставки визначено лише на рік або менший
   строк, у договорі повинен бути передбачений
   порядок погодження сторонами строків постав­
   ки на наступні періоди до закінчення строку дії
   

Слід звернути увагу на те, що обов'яз­кове застосування Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у всіх внутрішніх договорах поставки (ч. 4 cm. 265 ГК) є не завжди доречним. Самі терміни прописані для зовнішньоеконо­мічних договорів (контрактів). І хоча в преамбулі до Інкотермс-2000 і передбачено можливість їх застосування до внутрішніх договорів, однак, вказується, що таке за­стосування не є характерним для них. Про­понується зробити норму про застосуван­ня Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» рекомендаційною.

Необхідно більш чітко вказати на випад­ки застосування договору купівпі-продажу, який у багатьох випадках невиправдано витіснений з господарського обігу догово­ром поставки.


Цивільний кодекс України

Господарський кодекс України

договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

4. У разі, якщо сторонами передбачено постав­
   ку товарів окремими партіями, строком (періо­
   дом) поставки продукції виробничо-технічного
   призначення є, як правило, квартал, а виробів
   народного споживання, як правило, — місяць.
   Сторони можуть погодити в договорі також гра­
   фік поставки (місяць, декада, доба тощо).
   
5. У договорі поставки за згодою сторін може
   бути передбачений порядок відвантаження то­
   варів будь-яким видом транспорту, а також ви­
   бірка товарів покупцем.
   
6. Договором може бути передбачено відван­
   таження товарів вантажовідправником (виго­
   товлювачем), що не є постачальником, та одер­
   жання товарів вантажоодержувачем, що не є
   покупцем, а також оплата товарів платником, що
   не є покупцем.
   
7. Договором може бути передбачений порядок
   поставки недоодержаної покупцем у встановле­
   ний строк кількості товарів.
   

Стаття 268. Якість товарів, що поставляються

1. Якість товарів, що поставляються, повинна
відповідати стандартам, технічним умовам, ін­
шій технічній документації, яка встановлює ви­
моги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо
сторони не визначать у договорі більш високі ви­
моги до якості товарів.

2. Номери та індекси стандартів, технічних
умов або іншої документації про якість товарів
зазначаються в договорі. Якщо вказану доку-

= 159=

Коментар та пропозиції

Цивільний кодекс України

= 160= Господарський кодекс України

ментацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачаль­ником до примірника договору покупця на його вимогу.

3. У разі відсутності в договорі умов щодо
   якості товарів остання визначається відповідно
   до мети договору або до звичайного рівня якості
   для предмета договору чи загальних критеріїв
   якості.
   
4. Постачальник повинен засвідчити якість
   товарів, що поставляються, належним товаро­
   супровідним документом, який надсилається
   разом з товаром, якщо інше не передбачено в
   договорі.
   

5. У разі поставки товарів більш низької якості,
   ніж вимагається стандартом, технічними умова­
   ми чи зразком (еталоном), покупець має право
   відмовитися від прийняття і оплати товарів, а
   якщо товари уже оплачені покупцем, — вимага­
   ти повернення сплаченої суми.
   
6. У разі, якщо недоліки поставлених товарів
   можуть бути усунені без повернення їх поста­
   чальнику, покупець має право вимагати від по­
   стачальника усунення недоліків у місцезнахо­
   дженні товарів або усунути їх своїми засобами
   за рахунок постачальника.
   
7. Якщо поставлені товари відповідають стан­
   дартам або технічним умовам, але виявляться
   більш низького сорту, ніж було зумовлено, по­
   купець має право прийняти товари з оплатою за
   ціною, встановленою для товарів відповідного
   сорту, або відмовитися від прийняття і оплати
   поставлених товарів.
   

Коментар та пропозиції

= 162= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

3. Гарантійний строк експлуатації обчислюєть­
   ся від дня введення виробу в експлуатацію, але
   не пізніше одного року з дня одержання виробу
   покупцем (споживачем), а щодо виробів народ­
   ного споживання, які реалізуються через роз­
   дрібну торгівлю, — з дня роздрібного продажу
   речі, якщо інше не передбачено стандартами,
   технічними умовами або договором.
   
4. Гарантійний строк придатності та зберіган­
   ня товарів обчислюється від дня виготовлення
   товару.
   
5. Постачальник (виробник) гарантує якість то­
   варів у цілому. Гарантійний строк на комплекту­
   ючі вироби і складові частини вважається рівним
   гарантійному строку на основний виріб, якщо
   інше не передбачено договором або стандартами
   (технічними умовами) на основний виріб.
   

6. Постачальник (виробник) зобов'язаний за
   свій рахунок усунути дефекти виробу, виявле­
   ні протягом гарантійного строку, або замінити
   товари, якщо не доведе, що дефекти виникли
   внаслідок порушення покупцем (споживачем)
   правил експлуатації або зберігання виробу. У
   разі усунення дефектів у виробі, на який вста­
   новлено гарантійний строк експлуатації, цей
   строк продовжується на час, протягом якого він
   не використовувався через дефект, а при заміні
   виробу гарантійний строк обчислюється заново
   від дня заміни.
   
7. У разі поставки товарів неналежної якості
   покупець (одержувач) має право стягнути з ви­
   готовлювача (постачальника) штраф у розмірі,
   передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо
   

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

_І

= 164=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

укомплектує виріб або не замінить його комп­лектним, покупець має право відмовитися від товару.

4. Прийняття покупцем некомплектних виро­бів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

Стаття 271. Положення про поставки і Осо­бливі умови поставок

1. Кабінет Міністрів України відповідно до ви­мог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробни­чо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

Висновок

1. Норми про договір поставки доцільно об'єднати в одному нормативно-правовому акті, наприклад, ЦК, виходячи з того, що в ГК не містить­
   ся норм, які б не підпадали під предмет регулювання ЦК (ч. 1 cm. 1).
   
2. Доцільно за основу взяти визначення договору поставки з ЦК.
   
3. Норми щодо Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» слід зробити рекомендаційними.
   

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

КОНТРАКТАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Параграф 4. Контрактація сільськогосподар­ської продукції

Стаття 713. Договір контрактації сільсько­господарської продукції

1.3а договором контрактації сільськогосподар­ської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контр­актанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю про­дукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

2. До договору контрактації застосовуються
   загальні положення про купівлю-продаж та по­
   ложення про договір поставки, якщо інше не
   встановлено договором або законом.
   
3. Законом можуть бути передбачені особли­
   вості укладення та виконання договорів контр­
   актації сільськогосподарської продукції.
   

Параграф 2. Контрактація сільськогосподар­ської продукції

Стаття 272. Договір контрактації сільсько­господарської продукції'

1. Державна закупка сільськогосподарської
продукції здійснюється за договорами контр­
актації, які укладаються на основі державних
замовлень на поставку державі сільськогоспо­
дарської продукції.

2. За договором контрактації виробник сіль­
   ськогосподарської продукції (далі — виробник)
   зобов'язується передати заготівельному (закупі­
   вельному) або переробному підприємству чи ор­
   ганізації (далі — контрактанту) вироблену ним
   продукцію у строки, кількості, асортименті, що
   передбачені договором, а контрактант зобов'я­
   зується сприяти виробникові у виробництві за­
   значеної продукції, прийняти і оплатити її.
   
3. У договорах контрактації повинні передба­
   чатися:
   

види продукції (асортимент), номер державно­го стандарту або технічних умов, гранично до­пустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

ціна за одиницю, загальна сума договору, по­рядок і умови доставки, строки здавання-при-ймання продукції;

= 165=

Норми ЦК та ГК щодо регулювання від­носин контрактації сільськогосподарської продукції доцільно об'єднати.

Фактично йдеться про взяття за осно­ву норм ГК, замінивши визначення договору контрактації сільськогосподарської про­дукції на більш вдале з ЦК.

ГК у частині регулювання контрактації сільськогосподарської продукції не містить норм, які б не охоплюватися предметом ре­гулювання ЦК (ч. 1 cm. 1).

При цьому, якщо буде визнано доцільність існування ч. І cm. 272 ГК, то її слід перене­сти в кінець параграфу. Це дозволить чіт­ко визначити, що договір контрактації є можливим для різних суб'єктів права, а не тільки тих, що займаються державною за­купівлею сільськогосподарської продукції.

-166=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

обов'язки контрактанта щодо подання допо­моги в організації виробництва сільськогос­подарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;

інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабіне­том Міністрів України.

Стаття 273. Особливості виконання догово­рів контрактації

1. Виробник повинен не пізніш як за п'ятнад­
цять днів до початку заготівлі продукції повідо­
мити контрактанта про кількість і строки здачі
сільськогосподарської продукції, що пропону­
ється до продажу, та погодити календарний гра­
фік її здачі.

2. Контрактант зобов'язаний прийняти від
виробника всю пред'явлену ним продукцію на
умовах, передбачених у договорі. Нестандартну
продукцію, яка швидко псується, придатну для
використання у свіжому або переробленому
вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко
псується, що здається понад обсяги, передбачені
договором, контрактант приймає за цінами і на
умовах, що погоджені сторонами.

3. У договорі контрактації можуть передбача­
тися обсяги сільськогосподарської продукції,
приймання якої контрактант здійснює безпосе­
редньо у виробника, та продукції, яка доставля­
ється безпосередньо виробником торговельним

Водночас, викликає сумнів вимога ГК про встановлення Кабінетом Міністрів Украї­ни Типового договору контрактації (абз. 7 ч. З cm. 272). Якщо така норма має право на існування, то хіба що для цілей держав­них закупівель. Таке ж зауваження можна зробити і до ч. 5 cm. 273 ГК.

= 168=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

3. У разі, якщо продукцію не було своєчасно
   підготовлено до здавання-приймання і про це не
   було попереджено контрактанта, виробник від­
   шкодовує контрактанту завдані цим збитки.
   
4. У договорі контрактації можуть бути перед­
   бачені також інші санкції за невиконання або
   неналежне виконання зобов'язань відповідно до
   вимог цього Кодексу.
   

Висновок

1. Норми ЦК та ГК щодо регулювання відносин контрактації сільськогосподарської продукції доцільно об'єднати в одному кодексі, зокрема ЦК,
   виходячи з того, що ГК не містить норм, які б не підпадали під предмет регулювання ЦК (ч. 1 cm. 1);
   
2. Вимоги ГК щодо права Кабінету Міністрів України на прийняття Типового договору та встановлення особливостей виконання договорів
   контрактації доцільно залишити лише в частині здійснення державних закупівель.
   

ПОСТАЧАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ТА ІНШИМИ РЕСУРСАМИ ЧЕРЕЗ ПРИЄДНАНУ МЕРЕЖУ

Параграф 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Стаття 714. Договір постачання енергетич­ними та іншими ресурсами через приєднану мережу

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енерге­тичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати

Параграф 3. Енергопостачання

Стаття 275. Договір енергопостачання

1. За договором енергопостачання енергопос-тачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі — енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити при­йняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також за­безпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Норми ЦК та ГК щодо регулювання енер­гопостачання доцільно об'єднати.

Фактично йдеться про взяття за осно­ву норм ГК, замінивши визначення договору на більш вдале з ЦК.

ГК у частині регулювання енергопоста­чання не містить норм, які б не охоплю­ватися предметом регулювання ЦК (ч. 1 cm. 1).


Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

₁


вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використан­ня, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

2. До договору постачання енергетичними та
   іншими ресурсами через приєднану мережу за­
   стосовуються загальні положення про купівлю-
   продаж, положення про договір поставки, якщо
   інше не встановлено законом або не випливає із
   суті відносин сторін.
   
3. Законом можуть бути передбачені особли­
   вості укладення та виконання договору поста­
   чання енергетичними та іншими ресурсами.
   

2. Відпуск енергії без оформлення договору
   енергопостачання не допускається.
   
3. Предметом договору енергопостачання є
   окремі види енергії з найменуванням, перед­
   баченим у державних стандартах або технічних
   умовах.
   
4. Виробники і постачальники енергії, що за­
   ймають монопольне становище, зокрема суб'єк­
   ти природних монополій, зобов'язані укласти
   договір енергопостачання на вимогу споживачів,
   які мають технічні засоби для одержання енергії.
   Розбіжності, що виникають при укладенні тако­
   го договору, врегульовуються відповідно до ви­
   мог цього Кодексу.
   

5. Енергопостачальні підприємства інших,
крім державної і комунальної, форм власності
можуть брати участь у забезпеченні енергією
будь-яких споживачів, у тому числі через дер­
жавну (комунальну) енергомережу, на умовах,
визначених відповідними договорами.

Стаття 276. Кількість і якість енергії. Стро­ки, ціни та порядок розрахунків за договором енергопостачання

1. Загальна кількість енергії, що відпускаєть­
   ся, визначається за погодженням сторін. У разі,
   якщо енергія виділяється в рахунок замовлення
   на державні потреби (ліміту), енергопостачаль­
   ник не має права зменшувати абоненту цей ліміт
   без його згоди.
   
2. Пропозиції абонента щодо кількості та ви­
   дів енергії, строків її відпуску є пріоритетними
   

= 169=

= 170= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

за наявності виробничих можливостей у енерго-постачальника.

3. Показники якості енергії узгоджуються
сторонами на підставі державних стандартів
або технічних умов шляхом погодження пере­
ліку (величини) показників, підтримання яких є
обов'язком для сторін договору.

4. Строки постачання енергії встановлюються
   сторонами у договорі, виходячи, як правило, з
   необхідності забезпечення її ритмічного та без­
   перебійного надходження абоненту. Основним
   обліковим періодом енергопостачання є декада,
   з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони
   можуть погоджувати постачання енергії протя­
   гом доби за годинами, а також час і тривалість
   максимальних та мінімальних навантажень.
   
5. Кількість енергії, недоодержаної у попередні
   періоди з вини енергопостачальника, підлягає
   поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію
   не вибрано абонентом або недоодержано ним
   для обігрівання у зв'язку зі сприятливими по-
   годними умовами, поповнення недоодержаної
   енергії здійснюється за погодженням сторін.
   
6. Розрахунки за договорами енергопостачан­
   ня здійснюються на підставі цін (тарифів), вста­
   новлених відповідно до вимог закону.
   

7. Оплата енергії, що відпускається, здійсню­
ється, як правило, у формі попередньої оплати.
За погодженням сторін можуть застосовуватися
планові платежі з наступним перерахунком або
оплата, що провадиться за фактично відпущену
енергію.

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

8. У разі, якщо абонент має власне енергодже-рело і відпускає енергію в мережі енергопоста­чальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.

Стаття 277. Правила користування енергією

1. Абоненти користуються енергією з додер­
   жанням правил користування енергією відпо­
   відного виду, що затверджуються Кабінетом
   Міністрів України.
   
2. Правилами можуть бути передбачені типові
   договори постачання окремих видів енергії.
   
3. Абонент має право відпускати енергію при­
   єднаним до його мереж вторинним споживачам
   (субабонентам). У цьому випадку субабоненти
   укладають договір енергопостачання з абонен­
   том і мають права та несуть обов'язки абонента,
   а абонент має права та несе обов'язки енергопос­
   тачальника.
   
4. Абонент зобов'язаний повідомити перелік
   субабонентів енергопостачальнику, який має
   право контролю енергомереж і приладів субабо­
   нентів та право контролю за додержанням суба­
   бонентами правил користування енергією
   
5. Відповідальність за порушення правил ко
   ристування енергією встановлюється законом.
   

Висновок

1. Норми ЦК та ГК щодо регулювання відносин енергопостачання доцільно поєднати в одному кодексі, зокрема ЦК, виходячи з того, що в ГК не міститься норм, які б не підпадали під предмет регулювання ЦК (ч. 1 cm. I).

= 171 =

Цивільний кодекс України

= 172= Господарський кодекс України

Коментар та пропозиції

₁


Параграф 6. Міна

Стаття 715. Договір міни

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін
   зобов'язується передати другій стороні у влас­
   ність один товар в обмін на інший товар.
   
2. Кожна із сторін договору міни є продавцем
   того товару, який він передає в обмін, і покупцем
   товару, який він одержує взамін.
   
3. Договором може бути встановлена доплата
   за товар більшої вартості, що обмінюється на то­
   вар меншої вартості.
   
4. Право власності на обмінювані товари пе­
   реходить до сторін одночасно після виконання
   зобов'язань щодо передання майна обома сторо­
   нами, якщо інше не встановлено договором або
   законом.
   
5. Договором може бути встановлений обмін
   майна на роботи (послуги).
   
6. Законом можуть бути передбачені особли­
   вості укладення та виконання договору міни.
   

Стаття 716. Правове регулювання міни

1. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

МІНА (БАРТЕР)

Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарю­вання

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін
зобов'язується передати другій стороні у влас­
ність, повне господарське відання чи оперативне
управління певний товар в обмін на інший то­
вар.

2. Сторона договору вважається продавцем
того товару, який вона передає в обмін, і покуп­
цем товару, який вона одержує взамін.

3. За погодженням сторін можлива грошова до­
   плата за товар більшої вартості, що обмінюється
   на товар меншої вартості, якщо це не суперечить
   законодавству.
   
4. Не може бути об'єктом міни (бартеру) май­
   но, віднесене законодавством до основних фон­
   дів, яке належить до державної або комунальної
   власності, у разі, якщо друга сторона договору
   міни (бартеру) не є відповідно державним чи ко­
   мунальним підприємством. Законодавством мо­
   жуть бути встановлені також інші особливості
   здійснення бартерних (товарообмінних) опера­
   цій, пов'язаних з придбанням і використанням
   окремих видів майна, а також здійснення таких
   операцій в окремих галузях господарювання.
   
5. До договору міни (бартеру) застосовуються
   правила, що регулюють договори купівлі-про-
   дажу, поставки, контрактації, елементи яких
   містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не
   

Частина 1 cm. 293 ГК повторює норму ч. 1 cm. 715 ЦК. У такому повторі немає по­треби.

Частина 2 cm. 293 ГК повторює норму ч. 2 cm. 715 ЦК. У такому повторі немає по­треби.

Частина 3 cm. 293 ГК повторює норму ч. З cm. 715 ЦК. У такому повторі немає по­треби.

Частина 4 cm. 293 ГК дійсно містить норму, яка мала б залишитися в ГК. Однак її доцільно включити до cm. 141 «Особли­вості правового режиму державного майна у сфері господарювання» або cm. 145 «Май­новий стан та облік майна суб'єкта госпо­дарювання» вказаного Кодексу.

Частина 5 cm. 293 ГК повторює норму cm. 716 ЦК. У такому повторі немає по­треби.

ГК у частині регулювання відносин міни (бартеру) не містить норм, які б



Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

суперечить законодавству і відповідає суті від­носин сторін.

не охоплювалися предметом регулювання ЦК (ч. 1 cm. 1).

_І

= 174=

Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» Договори про передачу майна у тимчасове користування

Аналіз норм ЦК та ГК засвідчив, що їх норми безпосередньо не пересікаються з таких видів договорів: Договори про передачу майна у тимчасове користування:

• договір прокату (параграф 2 глави 58 ЦК);
  
• договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (параграф 4 глави 58 ЦК);
  
• договір найму (оренда) транспортного засобу (параграф 5 глави 58 ЦК);
  
• договір найму (оренда) житла (глава 59 ЦК);
  
• договір позички (глава 60 ЦК).
  

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції