Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61

Вид материала

Документы

Содержание Параграф 1. Загальні положення про забез­печення виконання зобов'язання Абзац 1 ч. 1 cm. 199 ГК може бути ви­ключений, оскільки він не несе істотного правового навантаження. Стаття 200. Банківська гарантія забезпечен­ня виконання господарських зобов'язань Стаття 200 ГК може бути виключена, оскільки вона не несе істотного правового навантаження, а повторює більш ширші норми ст.ст. 5 Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Стаття 565. Право гаранта на відмову в задо­воленні вимоги кредитора Цивільний кодекс України Стаття 566. Обов'язок гаранта Припинення зобов'язання Частина І cm. 202 ГК може бути виклю­чена або інтегрована у ЦК Стаття 202 ГК має бути перероблена під регулювання організаційно-господар­ських зобов 'язань. Цивільний кодекс України Частина 1 cm. 203 ГК фактично анало­гічна ч. 1 cm. 599 ЦК, а тому може бути виключена або конкретизована під органі­заційно-госп Частина 3 cm. 203 ГК є повністю тотож­ною частинам 1 Частина 1 cm. 204 ГК може бути виклю­чена, оскільки охоплюється cm. 604 ЦК або конкретизована під організаційно-госпо­дарські зо Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Частинй 1 cm. 205 ГК може бути виклю­чена або конкретизована під організацій­но-господарські зобов'язання, оскільки фак­тично по Частина З cm. 205 ГК може бути ви­ключена або конкретизована під організа­ційно-господарські зобов'язання, оскільки аналогічне п Стаття 206 ГК логічно повинна бути розміщена перед cm. 188 ГК. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.
• Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400, 4947.17kb.
• Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України»,, 1020.6kb.
• Надходження за червень, 269.39kb.
• Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня, 2089.93kb.
• Cols=3 gutter=59> ббк63. 3(4Укр)622., 2852.91kb.
• Мальбахова Ирина Хазреталиевна удк 513. 71-07: 6583. 054-303. 424. Ббк 557-70/79г:, 851.74kb.
• Удк 347. (77+78) ббк 67. 9 (4 Укр) 303, 252.7kb.
• Пособие предназначено для обучения секретарей-референтов, в помощь руководителям служб, 4960.9kb.
• Виконавець, 603.86kb.

Глава 49. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Параграф 1. Загальні положення про забез­печення виконання зобов'язання

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечува­
   тися неустойкою, порукою, гарантією, заставою,
   притриманням, завдатком.
   
2. Договором або законом можуть бути вста­
   новлені інші види забезпечення виконання зо­
   бов'язання.
   

Стаття 199. Забезпечення виконання госпо­дарських зобов'язань

1. Виконання господарських зобов'язань за­безпечується заходами захисту прав та відпо­відальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими зако­нами. За погодженням сторін можуть застосо­вуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зо­бов'язань, які звичайно застосовуються у госпо­дарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зо­бов'язань учасників господарських відносин за­стосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Абзац 1 ч. 1 cm. 199 ГК може бути ви­ключений, оскільки він не несе істотного правового навантаження.

Абзац 2ч. 1 тач.2 cm. 199 ГК доцільно залишити.

Стаття 547. Форма правочину щодо забезпе­чення виконання зобов'язання

1. Правочин щодо забезпечення виконання зо­
   бов'язання вчиняється у письмовій формі.
   
2. Правочин щодо забезпечення виконання зо­
   бов'язання, вчинений із недодержанням письмо­
   вої форми, є нікчемним.
   

Стаття 548. Загальні умови забезпечення ви­конання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання (основного зо­
бов'язання) забезпечується, якщо це встановле­
но договором або законом.

2. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпе­
   ченню. Недійсність основного зобов'язання (ви­
   моги) спричиняє недійсність правочину щодо
   його забезпечення, якщо інше не встановлено
   цим Кодексом.
   
3. Недійсність правочину щодо забезпечення
   виконання зобов'язання не спричиняє недій­
   сність основного зобов'язання.
   

2. Зобов'язання суб'єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, мо­жуть бути забезпечені державною гарантією у випадках та у спосіб, передбачених законом.


Параграф 4. Гарантія

Стаття 560. Поняття гарантії

1. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржни­ком (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за пору­шення зобов'язання боржником.

Стаття 200. Банківська гарантія забезпечен­ня виконання господарських зобов'язань

1. Гарантія є специфічним засобом забезпечен­ня виконання господарських зобов'язань шля­хом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у пись­мовому підтвердженні, якщо третя особа (зо­бов'язана сторона) не виконає вказане у ньому

= 109=

Стаття 200 ГК може бути виключена, оскільки вона не несе істотного правового навантаження, а повторює більш ширші норми ст.ст. 560—569 ЦК.

= 110=





Стаття 201 ГК є корисною і має бути збережена хоча 6 в одному кодексі. Доціль­ніше об'єднати норми про гарантії в один блок (у ЦК).
Цивільний кодекс України

Стаття 561. Строк дії гарантії

1. Гарантія діє протягом строку, на який вона
   видана.
   
2. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в
   ній не встановлено інше.
   
3. Гарантія не може бути відкликана гарантом,
   якщо в ній не встановлено інше.
   

Стаття 562. Незалежність гаранти від осно­вного зобов'язання

1. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його при­пинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зо­бов'язання.

Стаття 563. Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого га­рантією

1. У разі порушення боржником зобов'язання,
   забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний
   сплатити кредиторові грошову суму відповідно
   до умов гарантії.
   
2. Вимога кредитора до гаранта про сплату гро­
   шової суми відповідно до виданої ним гарантії
   пред'являється у письмовій формі. До вимоги
   додаються документи, вказані в гарантії.
   
3. У вимозі до гаранта або у доданих до неї
   документах кредитор повинен вказати, у чому
   полягає порушення боржником основного зо­
   бов'язання, забезпеченого гарантією.
   

Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

2. Зобов'язання за банківською гарантією ви­
   конується лише на письмову вимогу управненої
   сторони.
   
3. Гарант має право висунути управненій сто­
   роні лише ті претензії, висунення яких допуска­
   ється гарантійним листом. Зобов'язана сторона
   не має права висунути гаранту заперечення, які
   вона могла б висунути управненій стороні, якщо
   її договір з гарантом не містить зобов'язання га­
   ранта внести до гарантійного листа застережен­
   ня щодо висунення таких заперечень.
   
4. До відносин банківської гарантії в частині,
   не врегульованій цим Кодексом, застосовують­
   ся відповідні положення Цивільного кодексу
   України.
   

Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гаранти виконання зобов'язань

1. З метою нейтралізації несприятливих на­слідків від економічних злочинів законом може бути передбачено обов'язок комерційних банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб'єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, пе­редавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.

Цивільний кодекс України

він повинен негайно повідомити про це креди­тора і боржника.

Повторна вимога кредитора, одержана гаран­том після такого повідомлення, підлягає задо­воленню.

Стаття 566. Обов'язок гаранта

1. Обов'язок гаранта перед кредитором обме­жується сплатою суми, на яку видано гарантію.

У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не об­межується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Стаття 567. Оплата послуг гаранта

1. Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Стаття 568. Припинення гарантії

1. Зобов'язання гаранта перед кредитором
припиняється у разі:

1. сплати кредиторові суми, на яку видано га­
   рантію;
   
2. закінчення строку дії гарантії;
   
3. відмови кредитора від своїх прав за гаранті­
   єю шляхом повернення її гарантові або шляхом
   подання гаранту письмової заяви про звільнен­
   ня його від обов'язків за гарантією.
   

2. Гарант, якому стало відомо про припинення
гарантії, повинен негайно повідомити про це
боржника.

= 112= Господарський кодекс України

Коментар та пропозиції


Цивільний кодекс України

Стаття 569. Право гаранта на зворотну вимо­гу до боржника

1. Гарант має право на зворотну вимогу (ре­
   грес) до боржника в межах суми, сплаченої ним
   за гарантією кредиторові, якщо інше не встанов­
   лено договором між гарантом і боржником.
   
2. Гарант не має права на зворотну вимогу (ре­
   грес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена
   гарантом кредиторові, не відповідає умовам га­
   рантії, якщо інше не встановлено договором між
   гарантом і боржником.
   

Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Глава 50. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття 598. Підстави припинення зобов'я­зання

1. Зобов'язання припиняється частково або у
   повному обсязі на підставах, встановлених дого­
   вором або законом.
   
2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї
   із сторін допускається лише у випадках, встанов­
   лених договором або законом.
   

Стаття 202. Загальні умови припинення гос­подарських зобов'язань

1. Господарське зобов'язання припиняється:
   виконанням, проведеним належним чином; за­
   рахуванням зустрічної однорідної вимоги або
   страхового зобов'язання; у разі поєднання
   управненої та зобов'язаної сторін в одній особі;
   за згодою сторін; через неможливість виконання
   та в інших випадках, передбачених цим Кодек­
   сом або іншими законами.
   
2. Господарське зобов'язання припиняється
   також у разі його розірвання або визнання не­
   дійсним за рішенням суду.
   
3. До відносин щодо припинення господар­
   ських зобов'язань застосовуються відповідні
   положення Цивільного кодексу України з ура-
   

= 113=

Частина І cm. 202 ГК може бути виклю­чена або інтегрована у ЦК як ч. З cm. 598, оскільки тільки вона дає невичерпний пере­лік підстав припинення зобов'язання, які передбачені у статтях 599, 601, 606, 604, 607 та інших ЦК.

Стаття 202 ГК має бути перероблена під регулювання організаційно-господар­ських зобов 'язань.

Цивільний кодекс України

= 114= Господарський кодекс України

хуванням особливостей, передбачених цим Ко­дексом.

Коментар та пропозиції


Стаття 599. Припинення зобов'язання вико­нанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 601. Припинення зобов'язання зара­хуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням
   зустрічних однорідних вимог, строк виконання
   яких настав, а також вимог, строк виконання
   яких не встановлений або визначений моментом
   пред'явлення вимоги.
   
2. Зарахування зустрічних вимог може здій­
   снюватися за заявою однієї із сторін.
   

Стаття 602. Недопустимість зарахування зу­стрічних вимог

1. Не допускається зарахування зустрічних ви­мог:

1) про відшкодування шкоди, завданої калі­
цтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смер­
тю;

2. про стягнення аліментів;
   
3. щодо довічного утримання (догляду);
   
4. у разі спливу позовної давності;
   
5. в інших випадках, встановлених договором
   або законом.
   

Стаття 203. Припинення господарського зо­бов'язання виконанням або зарахуванням

1. Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

2. У разі, якщо зобов'язана сторона належним
   чином виконала одне з двох або кількох зо­
   бов'язань, щодо яких вона мала право вибору
   (альтернативне зобов'язання), господарське зо­
   бов'язання припиняється виконанням.
   
3. Господарське зобов'язання припиняється за­
   рахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк
   якої настав або строк якої не зазначений чи ви­
   значений моментом витребування. Для зараху­
   вання достатньо заяви однієї сторони.
   
4. Господарське зобов'язання може бути при­
   пинено зарахуванням страхового зобов'язання,
   якщо інше не випливає з закону або змісту осно­
   вного чи страхового зобов'язання.
   

5. Не допускається зарахування вимог, щодо
яких за заявою другої сторони належить за­
стосувати строк позовної давності і строк цей
минув, а також в інших випадках, передбачених
законом.

Частина 1 cm. 203 ГК фактично анало­гічна ч. 1 cm. 599 ЦК, а тому може бути виключена або конкретизована під органі­заційно-господарські зобов'язання.

Частина 2 cm. 203 ГК за змістом є майже аналогічною ч. 1 cm. 539 ЦК, а тому може бути виключена або конкретизована під організаційно-господарські зобов 'язання.

Частина 3 cm. 203 ГК є повністю тотож­ною частинам 1—2 cm. 601 ЦК, а тому може бути виключена або конкретизована під організаційно-господарські зобов'язання.

Частина 5 cm. 203 ГК може бути виклю­чена, оскільки охоплюється ч. 1 cm. 602 ЦК, зокрема п. 4.

Стаття 604. Припинення зобов'язання за до­мовленістю сторін

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю
   сторін.
   
2. Зобов'язання припиняється за домовленіс­
   тю сторін про заміну первісного зобов'язання
   новим зобов'язанням між тими ж сторонами
   (новація).
   

3. Новація не допускається щодо зобов'язань
про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про

Стаття 204. Припинення господарського зо­бов'язання за згодою сторін чи у разі поєднан­ня його сторін в одній особі

1. Господарське зобов'язання може бути при­
   пинено за згодою сторін, зокрема угодою про за­
   міну одного зобов'язання іншим між тими сами­
   ми сторонами, якщо така заміна не суперечить
   обов'язковому акту, на підставі якого виникло
   попереднє зобов'язання.
   
2. Господарське зобов'язання припиняється у
   разі поєднання управненої та зобов'язаної сто-
   

Частина 1 cm. 204 ГК може бути виклю­чена, оскільки охоплюється cm. 604 ЦК або конкретизована під організаційно-госпо­дарські зобов'язання.

Частина 2 cm. 204 ГК може бути виклю­чена або конкретизована під організацій-

=116=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

сплату аліментів та в інших випадках, встанов­лених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 605. Припинення зобов'язання про­щенням боргу

1. Зобов'язання припиняється внаслідок звіль­нення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Стаття 606. Припинення зобов'язання поєд­нанням боржника і кредитора в одній особі

1. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

рін в одній особі. Зобов'язання виникає знову, якщо це поєднання припиняється.

но-господарські зобов'язання, оскільки по­вторює cm. 606 ЦК.


Стаття 607. Припинення зобов'язання не­можливістю його виконання

1. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Стаття 608. Припинення зобов'язання смер­тю фізичної особи

1. Зобов'язання припиняється смертю борж­
   ника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його
   особою і у зв'язку з цим не може бути виконане
   іншою особою.
   
2. Зобов'язання припиняється смертю креди­
   тора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з осо­
   бою кредитора.
   

Стаття 205. Припинення господарського зо­бов'язання у разі неможливості виконання

1. Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення об­ставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

2. У разі неможливості виконання зобов'язан­ня повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін май­новим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення за­значених наслідків. Таке повідомлення не звіль-

Частинй 1 cm. 205 ГК може бути виклю­чена або конкретизована під організацій­но-господарські зобов'язання, оскільки фак­тично повторює ч. 1 cm. 607 ЦК.

Стаття 609. Припинення зобов'язання лікві­дацією юридичної особи

1. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нор­мативно-правовими актами виконання зо­бов'язання ліквідованої юридичної особи по­кладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, за­вданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

няє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.

3. Господарське зобов'язання припиняється не­
можливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта
господарювання, якщо не допускається право-
наступництво за цим зобов'язанням.

4. У разі неспроможності суб'єкта господа­
рювання через недостатність його майна за­
довольнити вимоги кредиторів він може бути
оголошений за рішенням суду банкрутом. Умо­
ви, порядок та наслідки оголошення суб'єктів
господарювання банкрутами встановлюються
цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація
суб'єкта господарювання — банкрута є підста­
вою припинення зобов'язань за його участі.

Частина З cm. 205 ГК може бути ви­ключена або конкретизована під організа­ційно-господарські зобов'язання, оскільки аналогічне положення міститься вч. 1 cm. 609 ЦК.

Частина 4 ст. 205 ГК доцільніше перене­сти в ЦК, оскільки положення цієї частини охоплюються ч. З cm. 110 ЦК (ліквідація юридичної особи). А останнє речення цієї частини охоплюється ч. 1 cm. 609 ЦК.


Стаття 206. Розірвання господарського зо­бов'язання

1. Господарське зобов'язання може бути розі­
   рвано сторонами відповідно до правил, встанов­
   лених статтею 188 цього Кодексу.
   
2. Державний контракт підлягає розірванню у
   разі зміни або скасування державного замовлен­
   ня, яким передбачено припинення дії контракту,
   з моменту, коли про це стало відомо сторонам
   зобов'язання. Наслідки розірвання державного
   контракту для його сторін визначаються відпо­
   відно до закону.
   

Стаття 206 ГК логічно повинна бути розміщена перед cm. 188 ГК.

Цивільний кодекс України

= 118= Господарський кодекс України

Коментар та пропозиції

Параграф 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог за­кону

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодер­
жання в момент вчинення правочину стороною
(сторонами) вимог, які встановлені частинами
першою—третьою, п'ятою та шостою статті 203
цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недій­
сність встановлена законом (нікчемний право­
чин). У цьому разі визнання такого правочину
недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, ні­кчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не вста­
новлена законом, але одна із сторін або інша за­
інтересована особа заперечує його дійсність на
підставах, встановлених законом, такий право­
чин може бути визнаний судом недійсним (оспо­
рюваний правочин).

Стаття 207. Недійсність господарського зо­бов'язання

1. Господарське зобов'язання, що не відповідає
вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідо-
мо суперечить інтересам держави і суспільства,
або укладено учасниками господарських від­
носин з порушенням хоча б одним з них госпо­
дарської компетенції (спеціальної правосуб'єк-
тності), може бути на вимогу однієї із сторін, або
відповідного органу державної влади визнано
судом недійсним повністю або в частині.

2. Недійсною може бути визнано також ні­
кчемну умову господарського зобов'язання, яка
самостійно або в поєднанні з іншими умовами
зобов'язання порушує права та законні інтереси
другої сторони або третіх осіб. Нікчемними ви­
знаються, зокрема, такі умови типових договорів
і договорів приєднання, що:

виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторо­ну певних обов'язків;

допускають односторонню відмову від зо­бов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлю­ють аналогічної санкції для виконавця.

Частину 1 cm. 207 ГК доцільно перенести до ЦК. Частково ця норма охоплюється cm. 228 ЦК.

Поділ правочиніе (угод) на нікчемні та оспорювані вже міститься в астинах 2—З cm. 215 ЦК. Однак подальший зміст ч. 2 cm. 207 ГК містить норми, від яких одно­значно відмовитися не можна. Доцільно розглянути питання збереження основного змісту ч. 2 cm. 207 ГК з перенесенням ії до Щ.






Частина З cm. 207 ГК містить норму, пе­редбачену cm. 236 ЦК, а тому може бути виключена. Необхідно уникати повторів, виходячи з принципу процесуальної еконо­мії.

Зміст ч. 1 cm. 208 ГК містить знайому з Цивільного кодексу УРСР норму. її доціль­ність слід обговорити з широким загалом юристів. Якщо буде вирішено її зберегти, то таку норму доцільно включити до cm. 216 ЦК.

Частина 2 ст. 208 ГК може бути виклю­чена, оскільки охоплюється ч. 1 cm. 216 ЦК.
Цивільний кодекс України

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

1. Недійсний правочин не створює юридичних
наслідків, крім тих, що пов'язані з його недій­
сністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у нату­рі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого по­вернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, на­даній послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного пра­
вочину другій стороні або третій особі завдано
збитків та моральної шкоди, вони підлягають
відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами
   першою та другою цієї статті, застосовуються,
   якщо законом не встановлені особливі умови
   їх застосування або особливі правові наслідки
   окремих видів недійсних правочинів.
   
4. Правові наслідки недійсності нікчемного
   правочину, які встановлені законом, не можуть
   змінюватися за домовленістю сторін.
   
5. Вимога про застосування наслідків недій­
   сності нікчемного правочину може бути пред'яв­
   лена будь-якою заінтересованою особою.
   

Суд може застосувати наслідки недійсності ні­кчемного правочину з власної ініціативи.

Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

3. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в час­тині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його ви­никнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і при­пиняється на майбутнє.

Стаття 208. Наслідки визнання господар­ського зобов'язання недійсним

1. Якщо господарське зобов'язання визнано не­
дійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідо-
мо суперечить інтересам держави і суспільства,
то за наявності наміру в обох сторін — у разі
виконання зобов'язання обома сторонами — в
дохід держави за рішенням суду стягується все
одержане ними за зобов'язанням, а у разі вико­
нання зобов'язання однією стороною з другої
сторони стягується в дохід держави все одержа­
не нею, а також все належне з неї першій стороні
на відшкодування одержаного. У разі наявності
наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею
повинно бути повернено другій стороні, а одер­
жане останньою або належне їй на відшкоду­
вання виконаного стягується за рішенням суду
в дохід держави.

2. У разі визнання недійсним зобов'язання з
інших підстав кожна із сторін зобов'язана по­
вернути другій стороні все одержане за зобов'я­
занням, а за неможливості повернути одержане
в натурі — відшкодувати його вартість грошима

= 119=

= 120=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

Стаття 228. Правові наслідки вчинення пра-вочину, який порушує публічний порядок

1. Правочин вважається таким, що порушує
   публічний порядок, якщо він був спрямований
   на порушення конституційних прав і свобод лю­
   дини і громадянина, знищення, пошкодження
   майна фізичної або юридичної особи, держави,
   Автономної Республіки Крим, територіальної
   громади, незаконне заволодіння ним.
   
2. Правочин, який порушує публічний поря­
   док, є нікчемним.
   

якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.