Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61
| Вид материала | Документы |
- Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.
- Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400, 4947.17kb.
- Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України»,, 1020.6kb.
- Надходження за червень, 269.39kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Cols=3 gutter=59> ббк63. 3(4Укр)622., 2852.91kb.
- Мальбахова Ирина Хазреталиевна удк 513. 71-07: 6583. 054-303. 424. Ббк 557-70/79г:, 851.74kb.
- Удк 347. (77+78) ббк 67. 9 (4 Укр) 303, 252.7kb.
- Пособие предназначено для обучения секретарей-референтов, в помощь руководителям служб, 4960.9kb.
- Виконавець, 603.86kb.
Стаття 1077. Поняття договору факторингу 1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). ФАКТОРИНГ Стаття 350. Факторингові послуги банків 1. Придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів (факторинг) є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі. Норма ч. 1 cm. 350 може бути залишена в ГК, оскільки опосередковано стосується договірних відносин, а більше характеризує діяльність банків. Хоча норму доцільно термінологічно узгодити з чинним банківським законодавством. =253= =254= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції  Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.2. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Стаття 1078. Предмет договору факторингу 1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). 2. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової ви моги обумовлене певною подією, воно вважаєть ся переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відсту-плення права грошової вимоги не вимагається. Стаття 1079. Сторони у договорі факторингу
2. За договором факторингу банк бере на себе зобов'язання передати за плату кошти в розпо рядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов'я зання відступити банкові грошову вимогу до третьої особи, що випливає з відносин клієнта з цією третьою особою.
Частини 2 та 4 cm. 350 ГК є абсолютно зайвими і повністю охоплюються нормами гл. 73 ЦК «Факторинг». ГК істотно звужує суб'єктний склад сто-рони-фактора за договором факторингу, зводячи його винятково до банків. При цьому зі змісту ч. 5 cm. 350 ГК можна дійти висновку, що норми ЦК є загальними щодо норм ГК. До того ж спеціальна норма чомусь вужча за загальну. Слід звернути увагу на суб'єктний склад сторін за договором факторингу в ЦК (ст. 1079). Фактором можу бути фізична особа-підприємець, але не може бути просто юридична особа (не фінансова установа). Вбачається за доцільне або виключити можливість надавати послуги фактора фізичним особам-підприємцям, або дозволити надання таких послуг всім юридичним особам. У цьому випадку доцільно провести додаткові консультації з фахівцями Державної комісії з регулювання ринків фінансових  Цивільний кодекс УкраїниСтаття 1080. Недійсність заборони від-ступлення права грошової вимоги 1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Стаття 1081. Відповідальність клієнта перед фактором
Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові 1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта Господарський кодекс України Коментар та пропозиції послуг, оскільки згідно із cm. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг віднесено до фінансової послуги і регулюється вказаним органом державної виконавчої влади. =255= =256= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції або фактора письмове повідомлення про від-ступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. 2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторо ві справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. 3. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Стаття 1083. Наступне відступлення права грошової вимоги
Стаття 1084. Права фактора 1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. 2. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу. Стаття 1085. Зустрічні вимоги боржника
Стаття 1086. Захист прав боржника 1. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення =257= Цивільний кодекс України =258= Господарський кодекс України Коментар та пропозиції сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта. 2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступлен-ням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги. Висновок
Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» Підрозділ 1. Договірні зобов'язання. Договори про спільну діяльність Аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів України засвідчив, що їх норми безпосередньо не пересікаються з таких видів договорів:
Підрозділ 2. Позадоговірні зобов'язання Аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів України засвідчив, що їх норми безпосередньо не пересікаються з таких питань:
=259= =260=  Висновки та рекомендаціїВисновки Пророблена робота не може вважатися завершеною, доки Верховна Рада України не усуне суперечності та неузгодженості обох кодексів. Більшість висновків та рекомендацій, які містяться у тексті дослідження, спрямовані на перенесення частини норм Господарського кодексу України до Цивільного кодексу України або виключення частини норм Господарського кодексу України. Така позиція викликана не якимось упередженим ставленням до Господарського кодексу України чи до людей, які мають відношення до його створення та прийняття Верховною Радою України. Такі висновки та рекомендації базуються на такому: 1. Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, який має свою чітку структуру, узгоджений з Модельним Цивільним кодексом для країн СНД та пройшов експертизу консультантів ЄС (експерти Німеччини та Нідерландів). Виокремити з нього норми, які стосуються господарської діяльності, в принципі неможливо. Немає ніякого сенсу розривати єдиний правовий акт, переносячи до Господарського кодексу України, наприклад, норми про поставку, контрактацію сільськогосподарської продукції, страхування, перевезення вантажів тощо. По-перше, всі договірні відносини мають приватноправові засади, по-друге, з практичної точки зору доцільніше отримати нормативно-правовий акт, у якому комплексно та системно врегульовані приватноправові відносини. 2. Господарський кодекс України прийнятий лише в Україні (серед країн СНД) і не вписується у зобов'язання України щодо уніфікації законодавства країн СНД чи навіть ЄЕП. На Господарський кодекс України існує більше десяти негативних висновків, зокрема фахівців з Німеччини (Ахема Шрама та Рольфа Кніппе-ра) — країни, в якій діє Комерційний (Торговий) кодекс. Не виступаючи проти ідеї існування Господарського кодексу України, слід зазначити, що конкретний текст Кодексу не має системної структури (загальної та особливої частини), конкретного предмета регулювання (публічно- чи приватноправового). При цьому у Господарському кодексі є позитивні моменти і навіть глави, які не пересікаються з іншими законами, а слугують узагальненням публічноправових норм великої частини системи українського законодавства (про захист економічної конкуренції, податкового, банківського або систематизації адміністративно-господарських санкцій тощо). Однак ці позитивні моменти розміщені в Господарському кодексі України безсистемно з використанням застарілих підходів та термінології. 3. Порівняльне дослідження Цивільного та Господарського кодексів України засвідчило, що основні суперечності і неузгодженості існують з таких питань: 1) суб'єкти права (зокрема, система органт- ційно-правових норм); 2) майнові відносини (питання речового права); 3) зобов'язальні відносини (за винятком ор ганізаційно-господарських зобов'язань, які є тільки в Господарському кодексі України). 4. Основна ідеологічна неузгодженість між Цивільним та Господарським кодексами в частині регулювання суб'єктів права полягає в тому, що у Цивільному кодексі України підприємство розглядається як об'єкт права — нерухомість; у Господарському кодексі України підприємство розглядається як суб'єкт права. Виходячи з цього, у Цивільному кодексі серед організаційно-правових форм юридичних осіб немає ніяких підприємств (приватних, комунальних, державних тощо). При цьому господарські товариства та виробничі кооперативи розглядаються як різновид підприємницьких товариств. Водночас, господарські товариства за Господарським кодексом України розглядаються як підприємства та інші (незрозуміло які) суб'єкти господарювання. В результаті неможливо точно визначити статус господарських товариств та виробничих кооперативів, прописати їх установчі документи, визначити порядок утворення та припинення. Практика йде тим шляхом, що підприємство може бути як об'єктом права, так і суб'єктом права. У кожному конкретному випадку доводиться узгоджувати конкретний підхід до поняття «підприємство». Але питання правової прив'язки господарських товариств та вироб-   ничих кооперативів до загальних норм (про підприємницькі товариства за Цивільним кодексом України або до підприємств за Господарським кодексом України) без зміни законодавства вирішити неможливо.
системне регулювання певних видів діяльності за яких можуть укладатися договори, визначені в Цивільному кодексі України. Саме на регулюванні певних видів господарської діяльності має зосередитися Господарський кодекс України. 7. Тексти обох кодексів слід термінологічно узгодити між собою, зокрема, поняття:
Рекомендації 1. З метою усунення суперечностей та неузго-дженостей Цивільного та Господарського кодексів України доцільно призупинити дію Господарського кодексу України строком не менше ніж рік. Призупинення обох кодексів або Цивільного кодексу України завдасть великої шкоди правовому регулюванню приватноправовим відносинам в Україні. Призупинення Господарського кодексу України майже ніякої шкоди не завдасть, оскільки більшість питань, які регулюються цим кодексом, вже врегульовані Цивільним кодексом України та окремими законами. 2. Доцільно створити робочу групу із доопрацювання Цивільного та Господарського кодексу України. Результати робочої групи повинні оформлятися конкретними проектами законів України про внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України (з окремих питань). Господарський кодекс України фактично доведеться створювати заново з ухилом на регулювання публічно правових відносин. Якщо така робота не матиме успіху, Господарський кодекс України краще скасувати повністю. =261= Зміст Вступ З Книга перша. «Загальні положення» 4 Поняття підприємства 4 Припинення юридичних осіб 17 Господарські товариства 24 Регулювання діяльності виробничого кооперативу 41 Правове регулювання цінних паперів 54 Поняття майна 59 Продукція, плоди, доходи, прибуток 62 Комерційне посередництво (представництво) 63 Книга третя. «Право власності та інші речові права» 71 Речові права на чуже майно 71 Книга четверта. «Право інтелектуальної власності» 76 Загальне регулювання права інтелектуальної власності 78 Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок 80 Право інтелектуальної власності на комерційне найменування 86 Право інтелектуальної власності на торговельну марку 88 Право інтелектуальної власності на географічне зазначення 92 Право інтелектуальної власності на комерцийну таємницю 94 Книга п'ята. «Зобов'язальне право» 98 Поняття зобов'язань 98 Підстави виникнення зобов'язань 99 Виконання зобов'язання 100 Забезпечення виконання зобов'язання 108 Припинння зобов'язання 113 Недійсність зобов'язань 118 Правові наслідки порушення зобозобов'язання 120 Відповідальнисть за порушення зобов'язання 120 Договори 139 Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» .. 156 Договори про оплатну реалізацію майна 156 Поставка 156 Контрактація сільсько-господарської продукції 165 Постачання енергетічнимі та іншими ресурсами через приєднану мережу 168 Міна (бартер) 172 Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» .. 174 Договори про передачу майна у тимчасове користування 174 Оренда 174 Найм (оренда) земельної ділянки 186 Лізинг 187 Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» .. 190 Договори про виконання робіт 190 Будівельний підряд (капітальне будівництво) 190 Підряд на проектні та пошукові роботи 199 Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт 202 Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» .. 208 Договори про надання послуг перевезення вантажу 208 Транспортне експедирування 217 Зберігання на товарному складі 220 Страхування 226 Кредит 237 Банківський вклад 240 Банківський рахунок 246 Факторинг 253 Розділ 3 книги п'ятої «Окремі види договірних зобов'язань» .. 259 Підрозділ 1. Договірні зобов'язання. Договори про спільну діяльність 259 Підрозділ 2. Позадоговірні зобов'язання 259 Висновки та рекомендації 260 Наукове видання АНАЛІЗ НАЯВНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ТА НЕУЗГОДЖЕНОСТЕЙ МІЖ ЦИВІЛЬНИМ ТА ГОСПОДАРСЬКИМ КОДЕКСАМИ УКРАЇНИ Оригінал-макет В. Горобченка Підписано до друку 07.05.2005 р. Формат 60x90 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 16,5. Обл.-вид. арк. 18,2. Наклад 1500 прим. Зам№ 25-175 Видавництво «Реферат» 04215, Україна, м. Київ, пр-т Свободи, 24-6, к. 22. Тел. (044) 237-5931, факс (044) 430-7206. E-mail: order@referat-publisher.com WWW: at-publisher.com Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реестра видавців, виготовників та розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК № 783 від 23.01.2002 р. Віддруковано в друкарні видавництва «Фенікс», 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 2, оф. 3. |