Загальна частина

Вид материалаДокументы

Содержание


Проблема, на розв'язання якої спрямована Програма
Мета та основні завдання Програми
Досягнення мети передбачається в процесі виконання завдань
Шляхи та способи розв’язання проблеми
Подобный материал:

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від _____________ № ________


КОНЦЕПЦІЯ

Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми

на 2013 - 2017 роки

Загальна частина


Космічна діяльність дає можливість значною мірою підвищити ефективність розв’язання проблем сталого розвитку, реалізації довгострокових інтересів держави у сфері безпеки та оборони, природокористування, запобігання стихійним і техногенним катастрофам. Крім того, широке застосування космічних засобів для задоволення повсякденних потреб населення сприяє підвищенню якості життя громадян. Зважаючи на це, космічна діяльність розглядається розвиненими державами світу, як дієвий інструмент забезпечення своїх національних інтересів. Розвиток високих космічних технологій, як фактор інтенсифікації внутрішніх джерел прогресу, є однією з умов існування суверенної держави у сучасному світі.

Проблема, на розв'язання якої спрямована Програма


Проблема, на розв’язання якої спрямована Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2013–2017 роки (далі – Програма), полягає у значній диспропорції між рівнем наявного потенціалу космічної галузі економіки держави і реальним впливом космічної діяльності на вирішення актуальних загальнодержавних та суспільних завдань.

Україна є визнаною у світі космічною державою, повноправним партнером на ринку космічних послуг. Сучасні космічні технології для України є одним із важливих факторів, що визначають стратегічне місце держави та можливість створення ефективних засобів стримування. На поточний час космічна діяльність України забезпечує їй гідне місце серед порівняно невеликої кількості держав світу, які мають можливість створювати ракетно–космічну техніку у замкнутому циклі.

Виконання космічних програм України за роки незалежності забезпечило розв’язання невідкладних проблем розвитку космічної діяльності: збереження наукового і виробничого потенціалу в інтересах національної економіки та безпеки, вихід на міжнародний космічний ринок із власною продукцією і послугами, інтегрування України до міжнародної космічної спільноти, формування основ внутрішнього ринку космічних послуг, реалізація перших кроків на шляху до комерціалізації космічної діяльності.

Разом з тим, рівень впливу космічної діяльності на вирішення актуальних завдань науково–технічного, соціально–економічного, культурного та освітнього розвитку суспільства, забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища, інформаційного розвитку суспільства, підтримки національної безпеки та реалізації геополітичних інтересів держави не відповідає наявному потенціалу космічної галузі.

Зокрема, при широкому застосуванні космічних технологій, може бути забезпечено:

прискорення економічного розвитку за рахунок зростання виробництва високотехнологічної конкурентноздатної космічної техніки, збільшення частки цієї продукції в структурі валового внутрішнього продукту;

зростання темпів наукового прогресу держави, проведення наукових космічних досліджень світового рівня, розширення співпраці вітчизняних науковців із міжнародним науковим співтовариством, вдосконалення освіти;

оперативний моніторинг за режимом природокористування і контроль за кризовими явищами природного та техногенного характеру;

оснащенння транспортної системи країни сучасними навігаційними та геоінформаційними засобами;

захист інтересів держави в інформаційній сфері, створення сучасного відкритого інформаційного простору, розширення доступу користувачів до національних та світових інформаційних ресурсів;

популяризацію та підвищення престижності науково-технічних спеціальностей серед молоді, сприяння діяльності молодих вчених;

реалізацію довгострокових інтересів держави у сфері національної безпеки та оборони;

взаємовигідне міжнародне співробітництво в наукоємних та високотехнологічних галузях економіки, в політичній, культурній та інших сферах;

участь у вирішенні проблем людства (глобальні зміни навколишнього природного середовища, техногенні загрози, проблеми астероїдного захисту).


Аналіз причин та обґрунтування

необхідності розроблення і виконання Програми

Основні причини виникнення проблеми пов’язані з тривалою відсутністю реальної державної підтримки космічної діяльності (державне замовлення та кредитування, в тому числі державні гарантії, організаційні та нормативно-правові заходи щодо формування сприятливого інвестиційного, податкового клімату, системи страхування ризиків та внутрішнього ринку продукції) а також необхідністю реформування її структури (прискорення розвитку сегменту інформаційних космічних технологій: зв’язок, навігація, дистанційне зондування Землі, наукові дослідження), яка дісталася Україні у спадщину після отримання незалежності.

До цього часу космічна галузь у значній мірі функціонує завдяки наявному великому інноваційному та виробничому потенціалу. Разом з тим, рівень розвитку цього потенціалу неспроможний забезпечити існування космічної промисловості за рахунок виключно комерційної діяльності.

Проблема відноситься до загальнодержавного масштабу і позитивні результати при її вирішенні можуть бути досягнуті шляхом виконання низки заходів та масштабних науково-технічних проектів, що фінансуються за рахунок державного бюджету України, а також інших джерел (приватний капітал, інвестиційні і кредитні кошти, власні кошти підприємств).

Розв’язання проблеми - неможливе засобами територіального чи галузевого управління і потребує державної підтримки та координації діяльності центральних органів виконавчої влади, що можна забезпечити тільки в рамках виконання Програми.

Мета та основні завдання Програми


Мета Програми полягає у забезпеченні розвитку та ефективного використання космічного потенціалу України для вирішення актуальних завдань соціально–економічного, екологічного, культурного, інформаційного і науково–освітнього прогресу суспільства, підтримки національної безпеки та захисту геополітичних інтересів держави.

Досягнення мети передбачається в процесі виконання завдань:

забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектору національної економіки і сфери національної безпеки та оборони:


здійснення дистанційного зондування Землі з космосу,

розвиток космічних систем телекомунікації та навігації,

провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони;

проведення наукових космічних досліджень;

розвиток ракетно–космічної техніки та технологій її виготовлення:

створення космічних комплексів,

забезпечення промислово–технологічного розвитку;

забезпечення розвитку міжнародного співробітництва.


Порівняльний аналіз варіантів розв'язання проблеми

Зважаючи на специфіку сучасного стану космічної діяльності, що характеризується необхідністю бюджетної підтримки її розвитку, саме рівень цієї підтримки визначає варіанти розв’язання проблеми.

Збереження наявних підходів щодо державної підтримки космічної діяльності не дозволяє забезпечити ефективне розв’язання проблеми. До цього часу фінансування космічних програм здійснювалося у вкрай обмежених обсягах, які не дозволяли забезпечити стабільні темпи розвитку космічної діяльності. Такий варіант фінансування дозволяє використовувати інформацію від зарубіжних космічних апаратів в обмежених обсягах, забезпечити участь у міжнародних наукових дослідженнях шляхом виготовлення окремих складових частин приладів, забезпечити підтримку невеликих наукових проектів. При цьому, українські споживачі, яким необхідні послуги або інформація від космічних систем, сплачують значні кошти закордонним супутниковим операторам, фактично, фінансуючи їх розвиток. Наприклад, тільки в сегменті космічного зв’язку ці суми становлять 20–30 млн. дол. США щорічно. За прогнозами, аналогічні тенденції очікуються у сегменті дистанційного зондування Землі. Такий підхід протягом 10–15 років призведе до поступового згортання космічної діяльності в державі, зупинення розроблення ракет–носіїв та космічних апаратів, уповільнення розвитку наземної інфраструктури.

Інтенсивний (проривний) варіант розвитку космічної діяльності потребує різкого збільшення державної фінансової підтримки. Реалізація варіанту дасть змогу протягом найближчих 5–7 років розгорнути національну космічну систему спостереження "Січ", реалізувати національні телекомунікаційні та наукові проекти, взяти участь у міжнародних програмах, створити ракетні комплекси на основі модернізованих та нових вітчизняних ракет-носіїв, розробити нові рідинні та твердопаливні двигуни для ракет-носіїв та космічних апаратів, різко активізувати розвиток космічного приладобудування, забезпечити стрімке розширення присутності вітчизняних товаровиробників на міжнародних ринках космічних послуг. Цей варіант розвитку космічної діяльності спрямований як на збереження позицій у традиційному секторі космічних послуг (пускові послуги) так і на інтенсивне освоєння нових секторів ринку космічних послуг (космічний зв’язок, дистанційне зондування Землі, радіонавігація, геоінформаційні системи, космічні наукові дослідження). Такий варіант є бажаним з точки зору швидкого позитивного впливу космічної діяльності на розвиток високих технологій, підвищення експортного потенціалу, але не відповідає сучасним фінансовим можливостям держави.

Перехідний до інтенсивного (пропорційний) варіант передбачає удосконалення механізму надання державної підтримки та забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності. При цьому, державною забезпечується поступове збільшення фінансової підтримки космічної діяльності, як пріоритетного напряму державної політики, та стимулювання пропорційного залученням позабюджетних коштів. Зокрема, державою забезпечується реалізація комплексу заходів, спрямованих на здешевлення залучених кредитних ресурсів і підвищення інвестиційної привабливості космічних проектів. З урахуванням реальної економічної ситуації він є найбільш прийнятним (оптимальним) та дасть змогу досягнути швидкого позитивного впливу космічної діяльності на розвиток високих технологій, забезпечити формування внутрішнього ринку космічних послуг і підвищення експортного потенціалу держави. За наявних політичних, соціальних та адміністративних умов в державі реалізація пропорційного варіанту, з високою ймовірністю, приведе до бажаних результатів. Крім того, вигода від ефективної космічної діяльності, орієнтованої на використання її результатів в реальному секторі економіки, розвиток космічної галузі економіки держави, розширення співробітництва з європейськими країнами, зміцнення присутності України на міжнародному ринку космічних послуг значно перевищить фінансові витрати держави.

Шляхи та способи розв’язання проблеми


Проблему передбачається розв'язати шляхом удосконалення механізму надання державної підтримки та забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності в результаті:

задоволення суспільних потреб у сфері дистанційного зондування Землі, а також супутникових навігаційних та телекомунікаційних послуг;

розширення присутності вітчизняних підприємств на світовому ринку космічних послуг, забезпечення доступу у космос;

проведення наукових космічних досліджень, прикладних наукових досліджень з питань створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, реалізації престижних національних проектів, а також виконання науково-освітніх програм;

прискорення темпів розвитку ракетно-космічної техніки та підвищення її конкурентоспроможності;

поглиблення міжнародного співробітництва.

Способом розв’язання проблеми є реалізація Програми.


Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

сформувати Національну систему дистанційного зондування Землі "Січ" з космічним сегментом (угруповання з трьох вітчизняних космічних апаратів) та наземним інформаційним комплексом (з можливістю приймання інформації як з українських, так і з іноземних оптико–електронних та радіолокаційних космічних апаратів високої просторової розрізненості) і забезпечити її ефективну експлуатацію (шляхом розроблення та впровадження промислових технологій оброблення даних на підприємствах і організаціях, які входять до сфери управління заінтересованих центральних органів виконавчої влади, створення регіональних центрів приймання та оброблення інформації, сприяння її комерційному використанню, а також розвитку космічної наземної інфраструктури з метрологічної підтримки технічних засобів дистанційного зондування Землі в польоті і валідації їх інформації);

забезпечити експлуатацію, а також сприяння комерційному використанню Національної супутникової системи зв’язку „Либідь” (у складі геостаціонарного космічного апарата), удосконалення її наземного сегменту управління (шляхом створення космічних мереж телерадіомовлення і доставки телеканалів до синхронних зон цифрового мовлення, VSAT–мереж державних і корпоративних користувачів);

забезпечити експлуатацію, а також сприяння комерційному використанню системи координатно–часового та навігаційного забезпечення (інтегрувавши до її наземної інфраструктури наявні на території України наземні функціональні доповнення глобальних навігаційних супутникових систем), створення регіональних навігаційно–інформаційних систем, надання високоточної навігаційної інформації всім класам користувачів в Україні та за її межами;

забезпечити гарантоване оперативне надання державним органам, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України (за їх замовленням) послуг космічного зв’язку та ретрансляції даних, координатно–часового та навігаційного забезпечення, розповсюдження інформації супутників дистанційного зондування і розроблення сучасних технологій її спеціального використання, створення багатофункціональних технічних засобів спеціального використання, а також модернізацію і підтримку експлуатації системи контролю та аналізу космічного простору;

провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології і матеріалознавства у межах національних та міжнародних проектів (включаючи космічні експерименти на Російському сегменті Міжнародної космічної станції), виконати, за ініціативою українських вчених, космічний експеримент з дослідження іоносфери "Іоносат", забезпечити створення наукових приладів для участі в міжнародних наукових експериментах та модернізацію радіотелескопа РТ–70 (з метою розширення його функціональних можливостей), реалізацію науково–освітніх програм та створення наносупутника за участі молодіжних творчих колективів;

забезпечити штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара (Бразилія), створити умови для запуску космічних апаратів в інтересах космічних програм України, Бразилії та третіх країн;

розпочати роботи щодо створення перспективної ракетно-космічної техніки (ракета–носій "Маяк", транспортні космічні засоби для комерційного освоєння траси "Земля–Місяць", реактивні рушійні установки на екологічно чистих компонентах палива, системи управління для ракет-носіїв і космічних апаратів, платформа космічного апарату та бортові технічні засоби дистанційного зондування з високою просторовою розрізненістю - радіолокатор з синтезованою апертурою антени і оптичний сканер, прилади службової бортової апаратури космічних апаратів), а також визначити напрями подальшого розвитку систем виведення;

виконати комплекс робіт щодо розвитку перспективних технологій створення ракетно–космічної техніки та нових матеріалів, впровадити сучасні інформаційні технології забезпечення безперервності постачання та підтримки життєвого циклу космічної техніки (CALS–технології);

забезпечити сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв "Циклон-4", „Зеніт-2SLБ”, „Зеніт-3SLБ” („Наземний старт”), „Зеніт-3SL” ("Морський старт"), „Дніпро";

забезпечити технологічну модернізацію та розвиток виробництва ракет-носіїв та космічних апаратів, розпочати виробництво конкурентноздатної навігаційної апаратури глобальних навігаційних систем, станцій приймання даних від космічних систем дистанційного зондування Землі та багатофункціональних технічних засобів на їх основі;

забезпечити розвиток співробітництва з Російською Федерацією, країнами Європейського Союзу, Федеративною Республікою Бразилія, Канадою, Республікою Білорусь, США, Республікою Казахстан та країнами Азіатсько–Тихоокеанського регіону, а також активізувати реалізацію заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону;

реалізувати заходи щодо розширення співпраці України з Європейським космічним агентством, забезпечити активну участь України у роботі важливих міжнародних форумів та організацій (в тому числі системи ООН) з питань космічної діяльності та мирного освоєння космічного простору;

здійснити комплекс заходів, спрямованих на зміцнення позицій українських експортерів продукції космічної промисловості на світовому ринку,

гармонізувати національні стандарти щодо створення ракетно–космічної техніки з міжнародними та європейськими і запровадити визнані на міжнародному рівні системи сертифікації, метрологічного забезпечення та управління якістю.

Виконання Програми дасть можливість досягти наступних показників ефективності:

економічних:

обсяги коштів, залучених з інших джерел – 1,465 млрд. гривень,

комерційний (прямий) дохід – 2,66 млрд. гривень;

соціальних:

кількість нових робочих місць на підприємствах галузі – 1900 одиниць,

співвідношення реальної середньої заробітної плати на підприємствах, що

мають ліцензію на право здійснення космічної діяльності, до реальної

середньої заробітної плати в Україні – 1,7 рази.

Фінансове забезпечення Програми


Орієнтовний обсяг фінансування Програми за рахунок всіх джерел становить 3,705 млрд. гривень, у тому числі з державного бюджету – 2,24 млрд. гривень. Конкретні обсяги фінансування визначаються, виходячи з можливостей державного бюджету України.


______________________