План І. Загальна частина > 1 Розвиток електроенергетики в Україні ІІ. Спеціальна частина
| Вид материала | Документы |
- План І. Загальна частина > 1 Розвиток електроенергетики в Україні ІІ. Спеціальна частина, 382.83kb.
- План вступ Частина I. Сутність фінансового аудиту Частина II. Організація проведення, 459.95kb.
- План вступ Частина I. Сутність фінансового аудиту Частина II. Організація проведення, 445.13kb.
- За підручником Т. М. Байбара, Н. М. Бібік, 1415.26kb.
- Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної, 1498.37kb.
- Програма курсу загальна частина тема, 126.01kb.
- На період карантину листопад 2009, 302.36kb.
- План Вступ Розвиток виставкового бізнесу в світі та в Україні Визначення місця атзт, 522.56kb.
- Керівник ст викл. Харитонов, 10.69kb.
- У початковій школі, 12.27kb.
План
І. Загальна частина
1.1 Розвиток електроенергетики в Україні
ІІ. Спеціальна частина
2.1 Види електропроводок і способи прокладки
2.1.1 Проводи і кабелі, що застосовують при монтажі електропроводок
2.1.2 Вибір марки проводу чи кабелю для електропроводки.
2.1.3 Залежність виду і способу електропроводки від характеру приміщень
2.2 Монтаж, експлуатація, ремонт тросових електропроводок
2.2.1 Організація електромонтажних робіт
2.2.2 Інструменти, пристосування і механізми для виконання електромонтажних робіт
а) Розмічальні інструменти і пристосування.
б) Інструменти і пристосування для прокладки проводів.
2.2.3 З'єднання й оконцевання жив проводів і кабелів
2.2.4 Монтажні роботи
2.2.5 Планово-попереджувальний ремонт електропроводок
2.3 Розрахунок перерізу проводів
2.3.1 Розрахунки перерізу жил проводів і кабелів для живлення електроустаткування.
2.3.2 Розрахунок перерізу проводів по припустимому нагріванню
2.3.3 Розрахунок перерізу проводів по припустимій утраті напруги
ІІІ. Охорона праці
3.1 Загальні вимоги по охороні праці
3.2. Техніка безпеки при монтажі електроустаткування
Використана література
1.1 Розвиток електроенергетики в Україні
При визначенні розвитку України варто враховувати і тенденції світового розвитку даної галузі. Розробки Всесвітньої ради по енергетиці показали, що до 2020 року очікується подвоєння попиту на електроенергію в порівнянні з 1990 роком. При цьому прогнозується, що теплові електростанції збільшать споживання вугілля на 2,4%, спалювання топкового мазуту зменшиться на 5,1%, а природного газу збільшиться на 1,6%. Практично не зміниться виробництво електроенергії на ГЕС, а АЕС збільшать обсяги виробництва енергії на 1,3%.
З позицій рентабельності західні фахівці з електроенергетики найбільшу перевагу віддають АЕС. Згідно даним "Vereinigung Deutscher Elektrifitasts Werke", базові витрати на виробництво електроенергії на німецьких АЕС (при середній тривалості роботи станції в 7000 годин у рік) на 34,4% дешевше в порівнянні з вугільними ТЕС. Низький рівень вартості електроенергії, виробленої АЕС, порозумівається дешевиною і великими світовими запасами сировини - ядерного палива. Так, один реактор потужністю 1000 млн.Вт споживає до 200 тонн уранової сировини в рік. Витрати на цю сировину, включаючи витрати на поховання радіоактивних відходів, визначені приблизно в 2,36 пфенінгу на 1 квт.година електроенергії (1 USD = 1,75 DM). Аналогічна картина складається і з вартістю електроенергії, виробленої українськими АЕС. Чорнобильська АЕС має собівартість 1 квт.година в розмірі 1,8 цента (при середньому по Україні 2 центи на 1 квт.година), а в середньому в Європі - 4 центи за 1 квт.година.
Концепція розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2010 року, а також Національна енергетична програма (НЕП) України до 2010 року визначають енергетичну політику держави і її основні пріоритети - це насамперед використання власних енергоресурсів, (у першу чергу вугілля), розвиток нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, а також енергозбереження. Намічено стратегічні напрямки інвестування, установлені макроекономічні пропорції розвитку паливно-енергетичного комплексу. Виробництво енергії за рахунок органічного палива (насамперед вугілля) заплановано в розмірі 50%, ядерного палива (урану) - 40%, нетрадиційних і поновлюваних джерел - 10%.
НЕП намічає збереження споживання електроенергії на душу населення в 2010 році на рівні 1990 року - 5200 квт. година. Здійснення енергетичної програми зажадає 9 млрд. USD.
Структурна перебудова і модернізація енергетики - задачі, від рішення яких залежить економічна самостійність України. По оцінках експертів, на ці мети необхідно направити не менш 1,5 млрд USD. Сьогодні очевидно, що вирішити цю проблему, спираючи тільки на внутрішні ресурси, украй важко. Вихід із ситуації можливий, якщо будуть притягнуті іноземні інвестиції. Одним з перших кроків у цьому напрямку стане продаж акцій енергетичних компаній на комерційних конкурсах.
Основним напрямком розвитку теплової електроенергетики прийнята реконструкція (модернізація) діючих ТЕС з метою збільшення реальної потужності електростанцій, зниження використання імпортного палива і шкідливих викидів в атмосферу. Передбачається розгорнути реконструкції енергоблоків ТЕС сумарною потужністю 4300 млн.Ут.
Буде забезпечене збільшення на 10-25 років термін служби діючих енергоблоків 200, 300 і 800 млн.Вт шляхом використання економічних конструкцій, нових технологій спалювання вугілля в котлоагрегатах, реконструкції газомазутних енергоблоків 300 і 800 млн.Вт шляхом газотурбінних піддувів і реконструкції паротурбінних установок з метою поліпшення техніко-економічних і екологічних показників, ряд інших заходів.
Рішення проблем розвитку енергетики передбачається шляхом упровадження прогресивних технологій і їхнього фінансового забезпечення за рахунок іноземних кредитів. Це дозволить реалізувати основні пілотні проекти на найбільш пріоритетних напрямках з використанням західноєвропейських технологій, що при широкомасштабному їхньому використанні на ТЕС дозволять послабити важку енергетичну ситуацію в Україні.
Практично вирішені питання одержання великих кредитів на реконструкцію енергоблоків 200-300 млн.Вт на Криворізької, Луганської, Змієвської і Старобешевської ТЕС, де будуть замінені старі неефективні казани на нові поліпшені конструкції. При цьому планується використовувати низькосортні вугілля і відходи вуглезбагачення. Проекти здійснюються при технічній і фінансовій участі консорціуму "Заміщення ЧАЕС", утвореного фірмою "Сіменс", французькою фірмою "Шарбонаж-де-Франс", МБРР, ЕБРР і ін.
До 2000 р. передбачено ввести в експлуатацію на повну потужність Дністровську ГЕС-2, Олександрівську ГЕС і Дністровську ГАЭС, 465 млн.Вт на Ташлицької ГАЭС, а також провести реконструкцію і технічне переозброєння станцій Дніпровського каскаду і малих ГЕС.
Для реконструкції Дніпровського каскаду ГЕС Україна одержала кредит від МБРР в обсязі 51,8 млн. USD. Ведуться переговори по одержанню кредиту для закінчення будівництва Дністровської ГАЭС.
2.1 Види електропроводок і способи прокладки
Електропроводка — сукупність проводів і кабелів зі стосовними до них кріпленнями, що підтримують захисними конструкціями і деталями.
Види електропроводок:
1. Відкрита електропроводка — прокладена по поверхні стін, стель і інших будівельних елементів будинків і споруджень.
При відкритій електропроводці застосовуються наступні способи прокладки проводів і кабелів: безпосередньо по поверхні стін, стель і т.п., на струнах, тросах, роликах, ізоляторах, у трубах, коробах, гнучких металевих рукавах, на лотках, в електротехнічних плінтусах і лиштвах, вільною підвіскою і т.п. Відкрита електропроводка може бути стаціонарної, пересувний і переносний.
2. Схована електропроводка — прокладена усередині конструктивних елементів будинків і споруджень ( у стінах, підлогах, фундаментах, перекриттях, а також по перекриттях у підготовці підлоги, безпосередньо під знімною підлогою і т.п.).
При схованій електропроводці застосовуються наступні способи прокладки проводів і кабелів: у трубах, гнучких металевих рукавах, коробах, замкнутих каналах і порожнечах будівельних конструкцій, у борознах, що заштукатурюються, під штукатуркою, а також замонолічуванням у будівельній конструкції при їхньому виготовленні.
3. Зовнішня електропроводка — прокладена по зовнішніх стінах будинків і споруджень, під навісом і т.п., а також між будинками на опорах (не більш чотирьох прольотів довжиною до 25 м кожний) поза вулицями, доріг і т.п. Зовнішня електропроводка може бути відкритої і схований.
2.1.1 Проводи і кабелі, що застосовують при монтажі електропроводок
Провід — одна неізольована чи одна і більш ізольованих жил, поверх яких у залежності від умов прокладки й експлуатації може матися неметалічна оболонка, обмотка чи оплетення волокнистими матеріалами чи дротом.
Кабель — одна чи більш ізольованих жил (провідників), ув'язнених, як правило, у металеву чи неметалічну оболонку, поверх якої в залежності від умов прокладки й експлуатації може матися відповідний захисний покрив, у який може входити броня.
Характеристики проводів і кабелів представлені в таблиці 2.1.
Голі (неізольовані) провода виготовляють з міді, алюмінію і сталі без ізолюючих покривів. Їх застосовують головним чином у повітряних мережах, де вони підвішуються до спеціальних опор за допомогою арматури й ізоляторів, але іноді і у внутрішніх мережах.
Мідь має найменший питомий електричний опір 18 ом-мм2/км при 20°С. Тимчасовий опір на розрив мідного дроту, що піддавалася гарячій прокатці, а потім холодному волочінню, складає 38—40 кГ/мм2.
Мідь у порівнянні з алюмінієм є більш дорогим і дефіцитним металом, тому в даний час на Україні нові повітряні лінії з мідними проводами не споруджують.
Таблиця 2.1. Проводи і кабелі, застосовувані в електропроводках
| Марка проводу | Переріз жил, мм2 | Число жил | Характеристика |
| Провода | |||
| АПВ | 2,5-120 | 1 | Провід з алюмінієвою жилою і полівінілхлоридною ізоляцією |
| АППВ | 2,5-6 | 2;3 | Провід з алюмінієвими жилами, полівінілхлоридною ізоляцією, плоский, з розділовою підставою |
| АППР | 2,5-10 2,5 | 2; 4 3 | Провід з алюмінієвою жилою, що не поширює горіння гумовою ізоляцією і розділовою підставою |
| АПР | 2,5-120 | 1 | Провід з алюмінієвою жилою, гумовою ізоляцією, в опльотці з бавовняної пряжі, просоченої протигнильним складом |
| АПРН | 2,5-120 | 1 | Провід з алюмінієвою жилою і гумовою ізоляцією, у непальній гумовій оболонці |
| АМПВ | 1-10 | 1 | Провід з алюмінієвою жилою і полівінілхлоридною ізоляцією |
| АМППВ | 1,5-6 | 2;3 | Те ж, але плоский з розділовою підставою |
| ПВ-1 | 0,5-95 | 1 | Провід з мідною жилою і полівінілхлоридною ізоляцією |
| ПВ-2 | 2,5-95 | 1 | Те ж, але гнучкий |
| ППВ | 0,75-4 | 2,3 | Провід з мідними жилами, полівінілхлоридною ізоляцією, плоский, з розділовою підставою |
| ПР | 0,75-120 | 1 | Провід з мідною жилою, гумовою ізоляцією, в опльотці з бавовняної пряжі, просоченої протигнильним складом |
| ПРГ | 0,75-120 | 1 | Провід гнучкий, з мідною жилою, гумовою ізоляцією, в опльотці з бавовняної пряжі, просоченої протигнильним складом |
| ПРГИ | 0,75-120 | 1 | Провід з мідною гнучкою жилою і гумовою ізоляцією, що володіє захисними властивостями |
| ПРИ | 0,75-120 | 1 | Провід з мідною жилою і гумовою ізоляцією, що володіє захисними властивостями |
| Кабелі | |||
| АВВГ | 2,5-50 | 1; 2; 3; 4 | Кабель силовий, з алюмінієвими жилами, полівінілхлоридною ізоляцією, у полівінілхлоридній оболонці |
| АВРГ | 4-300 2,5-300 | 1 2;3;4 | Кабель з алюмінієвими жилами, гумовою ізоляцією, у полівінілхлоридною оболонці (без покривів) |
| АНРГ | 4-300 2,5-300 | 1 2; 3,4 | Кабель з алюмінієвими жилами, гумовою ізоляцією, у гумової маслостійкою і непальній оболонці (без покривів) |
| АПВГ | 2,5-50 | 1;2;3; 4 | Кабель силовий, з алюмінієвими жилами, поліетиленовою ізоляцією, у полівінілхлоридній оболонці |
| ВВГ | 1,5-50 2,5-50 | 1;2;3 4 | Кабель силовий, з мідними жилами, полівінілхлоридною ізоляцією, у полівінілхлоридній оболонці |
| ВРГ | 1-240 | 1;2;3; 4 | Кабель з мідними жилами, гумовою ізоляцією, у полівінілхлоридній оболонці |
| НРГ | 1-240 | 1;2;3; 4 | Кабель з мідними жилами, гумовою ізоляцією, у гумової маслостійкою і непальній оболонці |
| ПВГ | 1,5-50 | 1;2;3; 4 | Кабель силовий, з мідними жилами, поліетиленовою ізоляцією, у полівінілхлоридній оболонці |