План І. Загальна частина > 1 Розвиток електроенергетики в Україні ІІ. Спеціальна частина

Вид материалаДокументы

Содержание


Сухі приміщення
Зовнішні електропроводки
Вологі приміщення
Сирі й особливо сирі приміщення
Розмічальні інструменти і пристосування
Рулетка розмічальна
Тичина розмічальна
Циркуль розмічальний
Подобный материал:
1   2   3


Алюміній володіє в 1,6 рази великим питомим електричним опором 29,5 ом-мм2/км при 20°С. Тимчасовий опір на розрив твердотягненого алюмінієвого дроту складає усього 15—16 кГ/мм2, тому алюмінієві проводи звичайно застосовують тільки в мережах напругою до 35 кв.

Сталь володіє значно більш високим питомим електричним опором, що залежить від її сорту, способу виготовлення проводу і від величини струму, що проходить по ньому. Тимчасовий опір на розриві сталевих проводів досягає 70—120 кГ/мм2 і більш.

Для запобігання окислювання сталеві проводи оцинковуються.

Сталеві проводи застосовують рідко при порівняно малих навантаженнях, характерних для сільських мереж. В окремих випадках унаслідок високої механічної міцності сталеві проводи застосовують при виконанні переходів повітряних ліній через широкі ріки й інші перешкоди.

По конструктивному виконанню розрізняють одно-дротові і багатодротові проводу. Останні часто бувають комбінованими — з алюмінію і стали. На лініях іноді застосовують розщеплення проводів: підвішують одночасно по кілька проводів на фазу.

Одне-дротовий провід складається з одного круглого дроту (мал. 2-1,а). Багатодротовий провід звивається з окремих круглих дротів діаметром 2—3 мм (мал. 2-1,6). При збільшенні перетину проводу число дротів зростає. Наприклад, алюмінієвий провід перерізом 35 мм2 складається з 7 дротів, а алюмінієвий провід перерізом 185 мм2з 19 дротів.




Рис. 2-І. Конструкції проводів повітряних ліній.а - одно-дротовий; б - багатодротовий з одного металу; в - багатодротовий із двох металів - сталевоалюмінієвий.

Одно-дротові проводи дешевше багатодротових, однак вони менш гнучкі і мають меншу механічну міцність. Тому одно-дротові сталеві проводи виготовляють діаметром не більш 5 мм. Алюмінієві одно-дротові проводи взагалі не виготовляють через їхню низьку міцність.

У сталевоалюмінієвих проводах (мал. 2-1,в) внутрішні дротики (сердечник проводу) виконують зі сталі, а верхні — з алюмінію. Сталевий сердечник призначений для збільшення механічної міцності проводу; алюміній є струмопровідною частиною. Хоча переріз сталевої частини в середньому в 5 разів менше перерізу алюмінієвої частини, сталева частина сприймає близько 40% усього механічного навантаження. Сталевоалюмінієві проводи широко застосовують у мережах напругою 35 кв і вище.

У марці проводу буквою відзначається його матеріал: мідні М, алюмінієві А, сталевоалюмінієві АС, сталеві одно-дротові ПСО, сталеві багатодротові проводи ПС і ПМС (провід мідний сталевий). Проводи ПС мають присадку міді до 0,2%, а проводи ПМС — до 0,4%. Проводи ПМС мають велику корозійну стійкість, і тому термін їхньої служби приблизно в півтора разу перевищує термін служби проводів ПС.

Сталевоалюмінієві проводи з посиленим сталевим сердечником мають марку АСУ, з полегшеним сталевим сердечником АСО. У марці проводу вказується і його номінальний перетин. Наприклад, А-50 означає алюмінієвий провід перетином 50 мм2. Для сталевих одно-дротових проводів у марці вказують діаметр проводу. Так ПСО-5 означає одно-дротовий сталевий провід діаметром 5 мм. Сталеві багатодротові грозозахисні троси мають марки З-35, З-50, З-70.

Ізольовані проводи мають зовнішні ізолюючі, а іноді і захисні покриви. Вони використовуються в основному для внутрішніх мереж. Струмоведучі жили проводів виконують із круглого мідного чи алюмінієвого дроту. Виготовляють одне-, двох-, трьох-, чотирьохжильні і багатожильні проводи.

Ізолюючу оболонку виконують з гуми чи поліхлорвінілового пластикату. Захисні покриви проводів з гумовою ізоляцією виконують у виді опльотки з волокнистих матеріалів, просоченої протигнильним складом. Проводу з поліхлорвініловою ізоляцією звичайно виготовляють без захисних покривів. Застосовують також металеві захисні оболонки для захисту від механічних ушкоджень.

Два звитих разом гнучких ізольованих проводи називають шнуром. По напрузі проводи виготовляють на 220, 380, 500, 2000 і 3000 в перемінного струму, а шпури — на 220 в.


2.1.2 Вибір марки проводу чи кабелю для електропроводки.

Способи виконання електропроводок у різних умовах визначаються ПУЕ, а марки проводів, що рекомендуються при цьому, і кабелів — Посібником з вибору і застосування проводів для силових і освітлювальних мереж, а також Єдиними технічними вказівками на вибір і застосування електричних кабелів.

Марки проводів, що рекомендуються, і кабелів для різних приміщень у залежності від виду електропроводок і способу їхні прокладки приведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Марки проводів і кабелів у залежності від виду і способу прокладки електропроводок

Види електропроводки і спосіб її прокладки

Марки проводів і кабелів

1

2

Сухі приміщення

Відкрита по неспаленим, трудноспаленним і спаленних підставах:
  • безпосередньо по поверхні стін, стель, покритих сухою чи мокрою штукатуркою на роликах
  • в електротехнічних плінтусах
  • у вініпластових і сталевих трубах
  • на тросах






АПВ,АППВ,АВВГ,АВРГ


АПВ,АППВ,АПРИ

АПВ,ТППВ,АПРН

АВВГ,АВРГ,АПВ

АППВ,АПВ



1

2

Схована по непальним, трудногорючим і пальним будівельним конструкціям і поверхням:
  • у замкнутих каналах будівельних конструкцій, під штукатуркою, у борознах залізобетонних плит, поверх непальних плит перек-риттів під чистою підлогою, у межах чи горища покрівлі поверх перекриття верхнього поверху
  • у вініпластових і поліетиленових трубах ( у тому числі замоноличених у будівельні конструкції при їхньому виготовленні на заводах)
  • у сталевих трубах (безпосередньо)

при закладці (замоноличивание) у великопанельні конструкції житлових будинків при їхньому виготовленні на заводах.

АПВ,АППВ,АПРН


АПВ,АППВ,АПРН

АППВ,АПВ

Зовнішні електропроводки

Відкрита по неспаленим, трудноспаленним і спаленних будівельних підставах: безпосередньо по будівельних підставах і на сталевих смугах, струнах, стрічках

Схована по непальним і трудногорючим будівельним конструкціям і поверхням у вініпластових, поліетиленових і сталевих трубах.



АВВГ,АНРГ,АВРГ


АПВ

Вологі приміщення

Відкрита по неспаленим, трудноспаленним і спаленних підставах:
  • безпосередньо по поверхнях стін, стель і на сталевих стрічках, смугах, струнах
  • по поверхнях стін і стель, покритих сухою чи мокрою штукатуркою
  • у вініпластових і сталевих трубах на тросах

Схована по непальним, трудногорючим і пальним будівельним конструкціям і поверхням:
  • у замкнутим каналах будівельних конструкцій, під штукатуркою, у борознах залізобетонних плит, поверх непальних плит перекриттів під чистою підлогою, у межах чи горища покрівлі поверх перекриття верхнього поверху
  • у вініпластових і поліетиленових трубах
  • у сталевих трубах

- у замкнутих каналах непальних будівельних конструкцій



АПВ,АППВ,АВВГ


АППВ


АПВ,АППВ,АПРН


АППВ,АПВ


АПВ,АППВ,АПРН

АПВ,АППВ,АПРН

АППВ,АПВ

Сирі й особливо сирі приміщення

Відкрита по неспаленим, трудноспаленним і спаленних підставах:
  • безпосередньо по поверхнях стін, стель і на сталевих смугах, струнах, стрічках
  • на тросах

Схована по непальним, трудногорючим будівельним конструкціям і поверхням:
  • у вініпластових і сталевих трубах
  • у замкнутих каналах непальних будівельних конструкцій



АВВГ,АВРГ,АНРГ,АПВ


АНРГ,АПВ


АПВ,АППВ,АПРН

АППВ,АПВ

Жаркі приміщення

Відкрита по неспаленим, трудноспаленним і спаленних підставах:
  • безпосередньо по поверхнях стін, стель і на сталевих смугах, струнах, стрічках
  • у сталевих трубах
  • на тросах

Схована по непальним, трудногорючим і пальним будівельним конструкціям і поверхням:

- у сталевих трубах



АНРГ,АВВГ,АВРГ,АПРФ


АПВ,АПРН

АНРГ,АВВГ,АВРГ


АПВ,АПРН

2.1.3 Залежність виду і способу електропроводки від характеру приміщень

У сухих опалювальних приміщеннях (житлових кімнатах, опалювальних складах, підсобних приміщеннях, де відносна вологість не перевищує 60%) дозволяються усі види проводок. У сухих не опалювальних і вологих приміщеннях (до останнього відносяться приміщення, де пари чи волога, що конденсується, виділяються лише тимчасово в невеликих кількостях і де відносна вологість більше 60%, але не перевищує 75%: кухні в житлових приміщеннях, сходові клітки, не опалювальні склади і т.п.) заборонені, сховані проводки в ізоляційних трубках. У курних приміщеннях (виділювана по технологічних умовах пил може осідати на проводах, проникати усередину машин і апаратів) дозволена відкрита проводка ізольованими проводами в ізоляційних трубках з тонкою металевою оболонкою, відкрита і схована проводки ізольованими проводами в сталевих трубах, кабелем.

До сирого відносяться приміщення, де відносна вологість довгостроково перевищує 75%: овочесховища, туалети. До особливо сирого відносяться приміщення з відносною вологістю повітря до 100%, коли стеля, стіни, підлоги і предмети, що знаходяться в приміщенні, покриті вологою. Особливо сирими є теплиці, парники, зовнішні установки під навісом, у сараях, у не опалювальних тимчасових приміщеннях. Тут можлива відкрита чи схована проводка ізольованими захищеними чи незахищеними проводами в трубах, кабелем.

Є багато приміщень особливо сирих з хімічно активним середовищем: приміщення, де містяться тварини. У таких приміщеннях виконують відкриті чи сховані проводки ізольованими захищеними чи незахищеними проводами в чи трубах кабелем.

У пожежонебезпечних приміщеннях виконують відкриті проводки ізольованими проводами на чи ізоляторах у трубах, сховані - ізольованими проводками в сталевих трубах, кабелем.

До вибухонебезпечного відносяться сховища нафтопродуктів. Тут усі проводки (відкриті і сховані) монтують ізольованими проводами в сталевих трубах; дозволена відкрита прокладка неброньованих кабелів з гумовою ізоляцією у свинцевій чи полівінілхлоридной оболонці для освітлювальних мереж при напрузі не більш 250 В стосовно землі при відсутності механічних і хімічних впливів.


2.2 Монтаж, експлуатація, ремонт тросових електропроводок


Широке поширення в даний час одержали тросові електропроводки, у яких пучок (заготовлений батіг) проводів кріплять до натягнутого в цеху металевому тросу. Несучі троси проводки заземлюють провідниками перетином 2,5 мм2, приєднуючи їх до нульового чи проводу шині, з'єднаної з контуром заземлення. Відгалуження і з'єднання тросових проводок роблять в відвітвительних коробках до їхньої підвіски. Струнні проводки виконують на несущій струні з пофарбованої горячекатаного сталевого дроту діметром 4-6 мм. Проводи і кабелі звичайно прикріплюють пластмасовими бандажами безпосередньо до дроту. Проміжні кріплення виконують ковзними через 10-15 м. Електричні мережі можуть бути виконані шинопроводами. Шинопроводи можуть бути відкритими і захищеними від дій навколишнього середовища. Відкриті шинопроводи являють собою неізольовані шини, що прокладаються на ізоляторах по опорних конструкціях на висоті не менш 3,5 метри від підлоги і 2,5 метри від настилів кранів. Захищені магістральні шинопроводи ШМА68-Н, ШМА73, ШМА79 і розподільні шинопроводи ШРА73, ШРМ75 у порівнянні з відкритими мають наступні переваги: вони мають високу заводську готовність, невеликі габарити, ремонтопридатні, забезпечують підвищену надійність при експлуатації. Розподільні шинопроводи прокладають по можливості без поворотів, на одному рівні, максимально наближаючи їх до електроприймачам. У той же час шинопроводы розташовують у виробничих приміщеннях так, щоб вони не створювали перешкод для переміщення людей і транспорту. Виходячи з цих розумінь, прийнята висота стійки 2,5 м. У даний час стали застосовувати стійки висотою 0,5 - 1,0 м, якщо шинопроводи на них не перешкоджають руху. Спуски від шинопроводу виконують в відвітвительних коробках, що приєднують до шин через штепсельні вікна. Спуски захищають сталевими трубами, металорукавами чи іншими конструкціями.


2.2.1 Організація електромонтажних робіт

При виробництві електромонтажних робіт розрізняють дві стадії їхнього виконання — підготовчу й основну

На підготовчій стадії роблять:
  • розмічальні роботи, у процесі яких розмічають місця установки устаткування, місця прокладки ліній електропроводок і проходів їх крізь стіни і міжповерхові перекриття;
  • заготовочні роботи — пристрій гнізд, наскрізних отворів, борозен і ніш, установку кріпильних деталей, що ізолюють опор і кріпильних заставних частин, прокладку труб і трубок для проводок;
  • попередню комплектацію електроустаткування, виготовлення і зборку окремих його вузлів і блоків, виконання кріпильних деталей і обробку сталевих труб; зарядку арматури і тому подібні роботи, що виконують поза зоною монтажу в умовах майстерень.

На основній стадії роблять власне монтажні роботи:
  • установку електроустаткування, прокладку проводів і кабелів, необхідні з'єднання і відгалуження;
  • установку освітлювальної арматури і різних апаратів, приєднання їх до лінії.


2.2.2 Інструменти, пристосування і механізми для виконання електромонтажних робіт

Для виконання електромонтажних робіт застосовують цілий ряд інструментів, механізмів і пристосувань загального призначення і спеціальних.

Інструменти, як правило, знаходяться в індивідуальному користуванні електромонтерів. Механізми і пристосування видають монтерам у міру потреби.

По характері і видам робіт інструменти, механізми і пристосування звичайно підрозділяють на окремі спеціалізовані набори, у тому числі для проводок загального призначення, вторинної комутації і кабельних, для диропробивних робіт, з'єднання жив проводів і кабелів зварюванням і обпресуванням і т.п.

Розмічальні інструменти і пристосування.

Рулетка вимірювальна являє собою щільну клейончасту чи сталеву стрічку, укладену в металевий, пластмасовий чи шкіряний корпус. Для монтажу застосовуються 5- і 10-метрові рулетки, що служать головним чином для визначення і розмітки трас проводок по довжині.

Рулетка розмічальна складається з пластмасового корпуса, у якому укладене 5—10 м двох- чи трьохміліметрового капронового шнурка. У виходу шнурка з корпуса знаходиться ущільнення у виді марлевого мішечка, наповненого барвником (синькою, крейдою чи охрой). Шнурок, проходячи через ущільнення, покривається барвником і може служити для нанесення ліній електропроводок на поверхні, що розмічається.

Тичина розмічальна являє собою дерев'яна тичина довжиною 2,5—3 м з металевим вістрям, шнурком і схилом. Розмічальна тичина застосовується для нанесення горизонтальних і вертикальних ліній розмітки електропроводок на стінах і стелях.

Циркуль розмічальний служить для розмітки прольотів проводок між опорами безпосередньо з підлоги.

Місця установки різної апаратури, особливо якщо її розміри однакові, розмічають за допомогою розмічальних шаблонів.

При розмічальних роботах застосовують також масштабні лінійки, складні дерев'яні чи металеві метри.

Інструменти і пристосування для заготовочних робіт. Для пристрою гнізд і наскрізних отворів у будівельних підставах застосовують електросвердлівки різних конструктивних виконань. Свердління роблять свердлами і коронками. Їхні частини, що ріжуть, виконуються з твердих сплавів.

Електросвердлівка зі свердлом, наконечник якого зроблений із твердого сплаву, показана на мал. 2.2.

Для виконання отворів у бетоні застосовують електробурильні молотки типу МЭ-2 ударно-поворотні дії



Рис. 2.2 Электросвердлівка зі свердлом,наконечник якого виконаний із твердого сплаву

В даний час для робіт з установки кріпильних деталей широко застосовують пістолет СМ.П, за допомогою якого кріпильна деталь встрілюється в цеглу, бетон і сталь за рахунок зусиль, що розвиваються пороховим зарядом. Загальний вид пістолета показаний на мал. 2.3.



Рис. 2.3. Пістолет СМП-3

При виконанні пристрілочних робіт дюбель може зустрітися зі сталевою арматурою, що грозить небезпечним рикошетом. Щоб уникнути цього варто перевіряти, чи не проходить дріт арматури в місці пристрілювання. Це здійснюють за допомогою шукача арматури ИА-25.

Шукач має усередині постійний магніт. При установці шукача над арматурою поле магніту спотворюється, що впливає на сигнальний прапорець шукача; прапорець повертається і стає видним в оглядове вікно.

Дюбелі діаметром до 4 мм можна забивати вручну, користаючись оправленням ОД-6.

Промисловістю освоєний випуск піротехнічного оправлення для забивання дюбелів у залізобетонні і цегельні підстави.

Вибірку борозен у кам'яних підставах здійснюють за допомогою механізму МВБ. У тій же цілях, при наявності на об'єкті установки для вироблення стиснутого повітря, використовують пневматичні молотки.

Для відрізання кінців сталевих труб діаметром до 2", закладених у підлоги і фундаменти, служить електрифікований механізм ІТФ-2 з абразивним диском, що ріже.

Інструменти і пристосування для прокладки проводів.

Вертушка, показана на мал. 2.4, використовується для розкочування проводів.



Рис. 2.4 Вертушка для розкочування проводів

Поліспаст (мал. 2.5) служить для натягування проводів. При цьому проводу кріплять до поліспаста за допомогою монтажних затисків (мал. 2.6).



Рис. 2.5 Поліспаст для натягування проводів



Рис. 2.6 Монтажні затиски

Обпресувальні кліщі з набором матриць і пуансонів застосовують для з'єднання й оконцовування проводів. При з'єднанні й оконцовуванні проводів перетином до 10 мм2 використовують кліщі ПК-2 (мал. 2.7-а), перетином від 16 до 50 мм2кліщі ПК1 (мал. 2.7-б), а перетином вище 50 мм2гідравлічний прес (мал. 2.7-в).



Рис. 2.7 Інструменти для з'єднання й оконцування проводів обпресуванням:

а — кліщі ПК-2, б — кліщі ПК-1, у — гідравлічний прес

В даний час для з'єднання й оконцування обпресуванням проводів великих перетинів випускається ручний механічний прес РМП-7. Для той же цілей призначений і гідропрес ПГЕП1 з електроприводом.

При з'єднанні й оконцуванні багатодротових жил проводів виникає необхідність обтиснення жил для введення їх у сполучні гільзи і наконечники. У цих цілях доцільно застосовувати спеціальні кліщі.

З'єднанню й оконцуванню проводів, як правило, передує зняття з них ізоляції. Дану операцію зручно виконувати на пристосуванні ПЕП-6. Воно призначено для зняття ізоляції з проводів перетином до 6 мм2. При обробці проводів великих перетинів використовується універсальний верстат УСОП-3. На ньому можна знімати ізоляцію з проводів перетином до 240 мм2.

Кліщі для згинання трубчастих проводів (мал. 2.8) Ніж кліщів надсікає металеву оболонку проводу, забезпечуючи цим його вигин по заданому радіусі.



Рис. 2.8 Кліщі для згинання трубчастих проводів

Роликові випрямлювачи для виправлення трубчастих проводів застосовують двох типів: верстаточні, що закріплюються для роботи нерухомо на верстаті, і ручні (мал. 2.9).



Рис. 2.9 Роликові випрямлювачи для виправлення трубчастих проводів:

а-верстаточний, б-ручний.


2.2.3 З'єднання й оконцевання жив проводів і кабелів

Одно-дротові алюмінієві жили проводів і кабелів часто з'єднують електрозварюванням. При цьому сплавка одне-дротових жил перерізом до 10 мм2 роблять у бляшаних формочках — обоймах 4 (мал. 2.10-а) за допомогою електрозварювальних кліщів, що підключаються до вторинних обмоток понижуючого трансформатора на напругу 9-12 в.

Попередньо зачищені жили проводів, що з'єднуються, складають разом і обжимають смужкою, що утворить обойму. Торці жил повинний виступати з обойми на 1,5-2 мм При виконанні відгалуження від відкрито прокладеного проводу головний провід згинають, як це показано на мал. 2.10-б На кінці жил, що зварюються, наносять невелика кількість флюсу ВАМИ, після чого верхню частину обойми затискають між вугіллями електрокліщів. Коли метал в обоймі розплавиться й осяде, кліщі видаляють, а після остигання місця з'єднання знімають і обойму З'єднання зачищають сталевою щіткою, протирають ганчіркою, змоченої в бензині, покривають асфальтовим лаком і ізолюють.

Для зварювання алюмінієвих жил перетином до 6 мм2 застосовують апарат ПСП-1. Він характеризується тим, що веде зварювання без використання флюсу.

Багатодротові алюмінієві жили проводів і кабелів з'єднують після попереднього сплавлення кожної жили в монолітний стрижень (мал. 2.11-а), що сплавляється в моноліт коней жили поміщають у рознімну циліндричну форму у вертикальному положенні. Для запобігання витікання металу під форму підмотують азбестовий шнур. Кінець жили повинний знаходитися на рівні верхнього краю форми. Форму скріплюють бандажем.

Нижче форми на зачищеній ділянці жили встановлюють охолоджувач, що призначається для відводу тепла. Торцеву частину жили обмазують флюсом.

Після цього до кінця жили прикладають вугільний електрод, що спочатку трохи затримують на одному місці до розплавлювання металу, а потім починають переміщати по торці жили з тим, щоб розплавити послідовно всі окремі її дротики.

Коли жили у формі розплавляться, утворити суцільний розплавлений метал, у нього занурюють пруток присадочного алюмінію, попередньо покритого флюсом. Надалі процесі зварювання розплавлений метал перемішують кінцем вугільного електрода. Зварювання припиняють після того, як форма виявиться цілком заповненою розплавленим металом. Місцеві з'єднання дають охолонути, потім з його знімають форму й охолоджувач, а монолітний стрижень, що утворився, зачищають сталевою щіткою.




Рис. 2.10 Електрозварювання одне-дротових алюмінієвих жил проводів і кабелів: а — положення інструментів і пристосувань при зварюванні, б — готове відгалуження; 1 — жили, що з'єднуються, 2 - вугільний електрод, 3 — плоскогубці, 4 — бляшана обойма, 5 — електрокліщі

Після того як монолітні стрижні будуть утворені на обох кінцях жил, що з'єднуються, приступають до з'єднання кінців. Для цього кінці, що з'єднуються, жил укладають у рознімну сталеву форму в горизонтальному положенні (мал. 2.11-б) так, щоб між ними залишався проміжок, рівний приблизно половині діаметра жили. Щоб запобігти витікання з форми розплавленого металу, жили у виходів їхній з форми обмотують азбестовим шнуром. Одночасно по обидва боки форми на зачищені ділянки жил встановлюють охолоджувачі, приєднані до вторинних обмоток зварювального трансформатора на напругу 6-12 в. Перед зварюванням жили, що з'єднуються, обмазують флюсом, а потім за допомогою вугільного електрода розплавляють монолітні стрижні. Після утворення у формі розплавленого металу в нього вводять присадочний пруток, яким розмішують метал, одночасно продовжуючи подальше розплавлювання стрижнів. Зварювання припиняють після того, як стрижні розплавляться, а форма виявиться заповненою металом і поверх нього утвориться невеликий наплив.

Як тільки місце з'єднання остигне, з його видаляють форму й охолоджувачі, зачищають його сталевою щіткою чи напилком, покривають асфальтовим лаком, а потім ізолюють.

В даний час широке поширене виконання зварених з'єднань алюмінієвих жил проводів і кабелів за допомогою гермітних патронів. Жили, що з'єднуються, після обробки вводять у термітний патрон, що підпалюється термітним сірником. Під дією високої температури палаючої термітної суміші жили плавляться і надійно зварюються. У ході термітного зварювання, як і при електрозварюванні, використовують охолоджувачі.

Жили проводів і кабелів часто з'єднують обпресуванням.




Рис. 2.11 Електрозварка багатодротових алюмінієвих жил проводів і кабелів встик:а — сплавка жили в монолітний стрижень, б -зварювання сплавлених кінців жил встик; 1 — кінці жив, очищені від ізоляції, 2 — охолоджувач, 3 — рознімна форма, 4-вугільний електрод, 5 — присадочний алюмінієвий пруток, у — електродотримач, 7 — відкрита сталева форма

Багатопроводні алюмінієві чи мідні жили для їхнього обпресування уводять відповідно в алюмінієві чи мідні гільзи, а потім спресовують за допомогою кліщів ПК-1 при перерізі проводів до 50 мм2 гідропреса чи при великих перерізах.

У випадку з'єднання алюмінієвих жил гільзу і жили змазують кварц-вазеліновою пастою для утворення в місці з'єднання контактних площадок і запобігання корозії. При обпресуванні на гільзі виконують по два удавлення.

Мідні жили з'єднують без пасти, і роблять лише по одному вдавленню на кожнім кінці жил.

З'єднання обпресуванням однодротових мідних жил проводів і кабелів перетином до 10 мм2 виконують за допомогою мідної фольги, попередньо обмотують що з'єднуються внахлестку жили. Для обпресування застосовують кліщі ПК-2.

Для обпресування однодротових алюмінієвих жил перерізом 2,5 і 4 мм2 випускають спеціальні кліщі конструкції інженера Свердлова.

Оконцування одно-дротових алюмінієвих і мідних проводів і кабелів перетином до 10 мм2 здійснюють без наконечників, при цьому на кінцях проводів для приєднання їх під контакт роблять колечко чи маточка.

Маточки чи колечка, виконані на мідних жилах, облужують припоєм ПОС-30. щоб запобігти ушкодження окремих дрібних дротиків.

При оконцуванні гнучких мідних проводів ПРГ доцільно застосовувати кабельні кільцеві наконечники (пістони), що закріплюються обтисненням.

Багатодротові алюмінієві і мідні жили проводів і кабелів оконцовують наконечниками, що зміцнюються на жилах головним чином обпресуванням.

На багатодротових алюмінієвих жилах наконечники зміцнюють також зварюванням. Процес наварки наконечників аналогічний сплавленню алюмінієвих жил для утворення монолітних стрижнів при з'єднанні проводів і кабелів з тією різницею, що в даному випадку циліндрична частина наконечника заміняє обойму, застосовувану при сплавок жил.


2.2.4 Монтажні роботи

При прокладці освітлювальних мереж у цехах фабрично-заводських підприємств застосовують тросові проводки, що особливо зручні при складній конструкції приміщень з великою кількістю засклених прорізів у стелях і стінах, з численними балками і фермами.

Від стіни до стіни приміщення звичайно по подовжній лінії натягають несучий трос, на якому підвішують світильники й електропроводки.

На тросах підвішують проводу ПР і АПР на роликах чи на ізоляторах разом з підтримуючими їхніми конструкціями, а також кабелі АВРГ, АНРГ і ін. Технологічна схема натяжки троса показана на мал. 2.12.



Рис. 2.12 Технологічна схема натяжки троса при підвіску тросової проводки (П— поліспаст, 3— монтажний затиск)

Трос звичайно монтують в одну чи двох ліній, розташовувані в горизонтальній чи вертикальній площині. Спочатку закріплюють опорні кінцеві конструкції, що або вмазують у стіни на цементному розчині, або кріплять на наскрізних болтах. Між опорними конструкціями трос натягають за допомогою натяжних муфт (мал. 2.13-а) чи натяжних болтів (мал. 2.13-б). Якщо відстань між кінцевими опорами перевищує 12 м, то трос кріплять жорстко на проміжних опорах ( чифермах балках) у двох-трьох місцях.

Проводку, що прокладається на ізоляторах (мал. 2.14-а), виконують на скобах зі смугової сталі



Рис. 2.13. Натяжна муфта (струбцинка) із правим і лівим різьбленням (а), натяжні болти (б)

Проводу прокладають також на спеціальних пластмасових ізоляційних підвісках (мал. 2.14-6)



Рис. 2.14 Тросові електропроводки: на ізоляторах, на підвісках

Кріплення до тросів кабелів роблять за допомогою кліц чи скоб (мал. 2.15-а).



Рис. 2.15 Тросова електропроводка:а — кабелем АВРГ, б — проводом АТРГ

При тросових проводках застосовують, крім того, спеціальний тросовий провід АТРГ, у конструкцію якого убудований несучий трос, укладений у бавовняну оболонку.

Ділянка тросової електропроводки, виконана цим проводом, показаний на мал. 2.15-б.

Ділянки тросової електропроводки, як правило, виконують поза зоною монтажу, у монтажних майстернях, по вимірах і доставляють у цілком зібраному виді на місце монтажу, де підвішують і натягають між заздалегідь установленими кінцевими конструкціями.

З'єднання і відгалуження ізольованих проводів, що прокладаються на опорах, виконують безпосередньо в опор, а кабелів і проводів АТРГ (мал. 2.16) — у коробках.



Рис. 2.16 Відгалуження від проводу АТРГ до світильника


Комутаційні апарати розміщають звичайно на площинах стін. При прокладці проводів і кабелів у місці переходу зі стіни на трос провід укладають з петлею, а кабель з'єднують у перехідній коробці, що встановлюють на стіні в місця переходу.


2.2.5 Планово-попереджувальний ремонт електропроводок

Цехові електричні мережі в такій же мері, як апаратура я електричні двигуни, мають потребу в систематичному огляді і періодичних планово-попереджувальних ремонтах. Відсутність нагляду і відходу за мережними пристроями приводить їх у незадовільний стан, у результаті чого виникають дорого обходяться підприємству витоку струму і безпосередня пожежна небезпека.

Зміст робіт із планово-попереджувального ремонту цехових мереж залежить від місцевих умов того чи іншого підприємства і зводиться приблизно до видів ремонтів, розглянутим нижче.

Планово-попереджувальний ремонт цехових розподільних пристроїв.

Планово-попереджувальний ремонт цехових мереж. Ремонт і чищення світильників і комутаційних апаратів

При перевірці цехових мереж звертають увагу на натяжку проводів і у випадку провисань проводу чи підтягують перетягають. Ретельному огляду піддаються місця проходів проводок крізь стіни і міжповерхові перекриття, місця заходів проводів у борозни і виходів з них. У випадку потреби заміняють втулки, лійки, трубки. Роблять зовнішній огляд ізоляції з заміною ушкоджених ділянок. Заміняють ролики, ізолятори, кліци й інші деталі. За допомогою мегомметра перевіряють у відключеному положенні опір ізоляції цехової мережі.

Поряд з виміром опору ізоляції оглядають місця приєднання заземлень, а також усю мережу, що заземлює. При наявності ушкоджень роблять необхідний ремонт,

Перевіряють опір заземлителів і мереж, що заземлюють.


2.3 Розрахунок перерізу проводів


2.3.1 Розрахунки перерізу жил проводів і кабелів для живлення електроустаткування.

Переріз проводів і кабелів напругою до 1000 В визначають виходячи з двох умов:

1) за умовою нагрівання тривалим розрахунковим струмом

Iдод > Iр,

де Iдод — довгостроково припустимий струм для прийнятого перерізу проводу чи кабелю й умов його прокладки. Наводяться дані в ПУЕ чи довідковій літературі,

Ip — розрахунковий струм, А;

2) за умовою відповідності перерізу проводу апарату захисту

Iдод > Кз · Iн.пл,

де Кз