Методичні рекомендації підготовлено відділом легалізації об'єднань громадян, систематизації законодавства, правової допомоги та експертного забезпечення правосуддя Головного управління юстиції у Полтавській області
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- «Порядок проведення перевірок з напрямку систематизації законодавства територіальними, 123.88kb.
- Методичні рекомендації щодо здійснення обліку та систематизації законодавства у відділах, 297.01kb.
- Методичні рекомендації стосовно порядку здійснення обліку та систематизації законодавства, 1316.75kb.
- Методичні рекомендації (узагальнення), 126.15kb.
- В. о начальника Головного управління юстиції у Донецькій області С. Л. Кучерук, 327.78kb.
- Методичні рекомендації : «Здійснення систематизації законодавства в органах та установах, 208.69kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- Головне управління юстиції у рівненській області відділ правової роботи, правової освіти,, 133.46kb.
- Методичні рекомендації: «Організація роботи юридичної служби на підприємстві, в установі,, 213.93kb.
- Рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз (далі Рекомендації),, 1004.4kb.
1. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII, опублікований у Відомостях Верховної Ради України, 1992, N 12 (24.03.92), ст. 165:
Стаття 4. Суб'єкти наукової і науково-технічної діяльності
Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації).
Стаття 6. Науковий працівник
Науковий працівник має право: об'єднуватись в професійні спілки, бути членом і брати участь в діяльності громадських об'єднань і політичних партій;
Стаття 17. Громадські наукові організації
Громадські наукові організації є об'єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом. Громадські наукові організації підлягають реєстрації та діють відповідно до законодавства про об'єднання громадян з урахуванням положень цього Закону. Громадські наукові організації можуть створювати тимчасові наукові колективи, утворювати для виконання статутних завдань науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, пошукові організації, співпрацювати із іноземними та міжнародними організаціями, бути колективними членами міжнародних науково-фахових об'єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України.
Стаття 18. Взаємовідносини органів державної влади і громадських наукових організацій
Органи державної влади можуть залучати громадські наукові організації за їхньою згодою до участі у підготовці та реалізації рішень стосовно наукової і науково-технічної діяльності, наукової і науково-технічної експертизи, науково-технічних програм, проектів і розробок та у взаємодії з ними інформувати населення про безпеку, екологічну чистоту, економічну та соціальну значущість, екологічні та соціально-економічні наслідки реалізації відповідних програм, проектів і розробок.
2. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII, опублікований у Відомостях Верховної Ради УРСР, 1991, N 34 (20.08.91), ст. 451:
Стаття 19. Наукове і методичне забезпечення освіти
Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють Міністерство освіти України, Національна Академія наук України, Академія педагогічних наук України, міністерства і відомства, яким підпорядковані навчальні заклади, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, вищі навчальні заклади, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади післядипломної освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими науковими організаціями.
2.7. Громадські організації, що захищають окремі групи громадян:
1. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XI, опублікований у Відомостях Верховної Ради УРСР, 1991, N 16 (16.04.91), ст. 200:
Стаття 1. Мета та основні завдання Закону
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
- використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
- забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях.
Стаття 16. Організація єдиного державного обліку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські організації передають у Державний реєстр України повну і вичерпну інформацію щодо осіб, визначених статтями 10, 11, 27 цього Закону, для включення в банк даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення.
Стаття 17. Організація медичного обстеження і оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, праці та соціальної політики, освіти і науки, з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації організують щорічне медичне обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території України. Цими органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, які постраждали, створюються спеціалізовані центри, в тому числі дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.
Стаття 61. Пільги щодо оподаткування об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Пільги щодо оподаткування об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються законами про оподаткування.
2. Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-IV, опублікований в Офіційному віснику України, 2004, N 50 (31.12.2004), ст. 3258:
Стаття 8. Громадські організації та інші об'єднання дітей війни
Діти війни можуть створювати громадські організації, які утворюються та діють відповідно до законодавства України про об'єднання громадян. Реєстрація та легалізація інвалідських організацій, громадських організацій дітей війни, а також місцевих осередків таких організацій відбувається безплатно.
3. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 N 3551-XII, опублікований у Відомостях Верховної Ради України, 1993, N 45 (09.11.93), ст. 42:
Стаття 20. Громадські організації та інші об'єднання ветеранів війни
Громадські організації та інші об'єднання ветеранів війни в межах своїх повноважень сприяють розробленню рішень органами законодавчої і виконавчої влади, представляють і захищають законні інтереси своїх членів у державних органах і громадських організаціях, здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України про об'єднання громадян.
Органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.
Підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток.
4. Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 N 1584-III, опублікований в Офіційний вісник України, 2000, N 16 (05.05.2000), ст. 652:
Стаття 3. Права жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій
Жертви нацистських переслідувань користуються правами і свободами, передбаченими Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Жертви нацистських переслідувань мають право (особисто або через своїх представників, у тому числі через громадські організації) на відшкодування у встановленому порядку завданої їм націонал-соціалістським режимом у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни шкоди, в тому числі моральної (немайнової), і на соціальний захист відповідно до цього Закону.
Громадські організації жертв нацистських переслідувань утворюються з метою реалізації ними своїх прав і свобод та діють в межах повноважень, що передбачені законодавством України про об'єднання громадян та їх статутами, зареєстрованими в установленому порядку.
Представники всеукраїнських та міжнародних громадських організацій жертв нацистських переслідувань входять до складу спостережної ради Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Державні гарантії жертвам нацистських переслідувань та їх громадським організаціям
Держава забезпечує соціальний захист жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій шляхом надання пільг:
колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - відповідно до статті 61 цього Закону;
колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, - відповідно до статті 62 цього Закону;
колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, - відповідно до статті 63 цього Закону;
дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - відповідно до статті 64 цього Закону;
громадським організаціям жертв нацистських переслідувань - відповідно до статті 65 цього Закону.
Передбачені законодавством пільги не надаються особам, які у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни під час перебування у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання та місцях примусових робіт вчинили злочин проти Батьківщини і людства, а також особам, які добровільно виїхали до Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР.
Фінансові надходження для компенсаційних виплат жертвам нацистських переслідувань та благодійна (гуманітарна) допомога, яка надається їм іноземними юридичними і фізичними особами, не підлягають обкладенню податками і зборами (обов'язковими платежами).
Якщо ці фінансові надходження і благодійна допомога використані не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.
Пільгове оподаткування жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій здійснюється відповідно до податкового законодавства України.
Фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Стаття 65. Пільги громадським організаціям жертв нацистських переслідувань
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають організаціям жертв нацистських переслідувань фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безоплатно будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для виконання їх статутних завдань. Організації жертв нацистських переслідувань звільняються від плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.