Geum.ru

"Ключові чинники та тенденції розвитку світової торгівлі "

Вид материалаДокументы

Содержание


2. 2. Ключові чинники розвитку світової торгівлі в умовах глобалізації світогосподарських процесів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

2. 2. Ключові чинники розвитку світової торгівлі в умовах глобалізації світогосподарських процесів




Економічний, фінансовий, технологічний розвиток і приріст насе­лення в різних регіонах світу проходить інтенсивно і нерівномірно, що викликає необхідність розширення міжнародного обміну товара­ми, послугами, фінансами та ін.

Розвиток людства в еру глобалізації втягує всі держави у міжнарод­ні зв'язки, що призводить до створення єдиної світової економіки.

Мегатенденції міжнародної торгівлі

Одним з головних факторів, який впливає сьогодні на рівень сві­тового прогресу і розвиток економіки всіх країн, зважаючи на по­глиблення міжнародного поділу праці та його інтернаціоналізацію, є міжнародне економічне співробітництво.

Завдяки науково-технічній революції міжнародні економічні сто­сунки постійно розвиваються, набирають масштабності та комплек­сності, переростають з суто торгівельних у виробниче та науково-технічне співробітництво.

Відбуваються процеси торговельно-економічної інтеграції, лібе­ралізації міжнародної торгівлі, активізується діяльність транснаціо­нальних корпорацій.

Активний розвиток міжнародних економічних зв'язків не тільки сприяє економічному зростанню держав світової спільноти, але й дозволяє підтримувати і укріплювати мирні взаємини, створювати систему міжнародної безпеки. Економіка світу стає глобальною.

Міжнародний бізнес, що розвивається у світі, примушує українські підприємства та бізнесменів працювати ефективніше, става­ти конкурентоспроможнішими в усіх напрямках бізнесу. Вступ Ук­раїни до Світової організації торгівлі (СОТ) надасть можливість як­найкраще продемонструвати свої якості у міжнародному бізнесі.

Міжнародна торгівля є найкращою формою розвитку та благопо­луччя будь-якої країни.

Міжнародна торгівля сприяє:
  • одержанню твердої валюти;
  • створенню нових робочих місць;
  • додатковим надходженням до скарбниці держави;
  • поліпшенню якості продукції та послуг;
  • підвищенню конкурентоспроможності на світовому ринку;
  • підвищенню іміджу країни тощо.

Міжнародні економічні відносини охоплюють:

1) Відносини між державами й іншими суб'єктами міжнарод­ного права.

Зовнішньоекономічні зв'язки - це господарська взаємодія держав, що полягає у забезпеченні експортних поставок для дер­жавних потреб і виконанні міждержавних економічних, в тому числі валютно-кредитних зобов'язань та міжурядових торгових угод. Планування обсягів зовнішньоекономічних зв'яз­ків і визначення номенклатури товарів здійснюється на держав­ному рівні за стратегічно важливими позиціями через систему держзамовлення та лімітів.

2) Відносини між фізичними і юридичними особами різних дер­жав, включаючи і так звані діагональні відносини - між: державою і фізичними чи юридичними особами, що належать іноземній держа­ві.

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на рівні фірм, ор­ганізацій, підприємств з повною самостійністю у виборі іноземного партнера, номенклатури товарів для експортно-імпортних операцій, у визначенні ціни та вартості контракту, обсягу і термінів поставки. Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність є сукупністю вироб­ничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій.

Відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права регулюються міжнародним економічним правом. Суб'єктами відносин, регульованих міжнародним економічним правом, є держа­ви і міжнародні організації.[4;7]

Іншими учасниками міжнародних економічних відносин є міжна­родні економічні організації.

Основна маса міжнародних економічних зв'язків здійснюється на другому рівні: між фізичними і юридичними особами різних держав. Крім того, і держави можуть безпосередньо вступати у господарські відносини міжнародного характеру з іноземними фізичними і юри­дичними особами (наприклад, укладати концесійні угоди). Оскільки міжнародні економічні відносини другого рівня регулюються націо­нальним правом кожної держави, де особлива роль належить такій галузі національного права, як міжнародна частка права. У цьому випадку норми міжнародного економічного права також регулюють діяльність фізичних і юридичних осіб, але не прямо, а опосередкова­но - через державу.

Найдинамічнішим сектором світової торгівлі є торгівля продук­цією обробної промисловості, насамперед наукомісткими товарами. Швидкими темпами зростає експорт машин і устаткування, продук­ції електротехнічної й електронної галузей промисловості. Стабіль­но велика частка споживання сировини та енергоресурсів, хоча тем­пи їхнього зростання останнім часом відстають від загальних темпів зростання міжнародної торгівлі.

Збільшується інвестиційна діяльність.

Значно розширилася торгівля послугами. В останні роки вона на­близилася до чверті вартості світового торгового експорту. Вагому долю, понад 30 %, у них складає міжнародний туризм.

Основними міжнародно-правовими актами у рамках Світової ор­ганізації торгівлі (СОТ) є:
  • Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ОАТТ). Стосується торгівлі товарами.
  • Генеральна угода з торгівлі послугами (ОАТ). Стосується торгівлі послугами.
  • Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТКІРз).

Пов'язує інтелектуальну власність з торгівлею.

Зовнішньоекономічні зв'язки поділяються за напрямками товар­ного потоку на експортні та імпортні операції, за структурними оз­наками на зовнішньоторгові: товари, послуги, інтелектуальна влас­ність; фінансові: кредитування, страхування, обслуговування плате­жів; депозити та інші банківські операції; виробничі: лізинг, франчайзинг, кооперація, спільне підприємництво та інвестиційні: вкла­дання капіталу в цінні папери, вкладання капіталу в нерухомість.

Торгові операції.

Експортна операція - це діяльність, спрямована на продаж товару, цінних паперів тощо іноземному партнеру (покупцю) з вивозом їх з країни продавця.

Імпортна операція - це діяльність, пов'язана з закупівлею в іно­земного продавця і ввезенням у країну покупця іноземних товарів, технологій, послуг тощо.[16;1]

Динаміка міжнародної торгівлі:

1. Під переміщенням майна мається на увазі торгівля продукта­ми сільського господарства, сировинного походження та фабрично­го виробництва.

2. Під поняттям надання послуг маються на увазі фінансові, ін­формаційні (комунікаційні), професійні (виробничі), туристичні, тран­спортні, соціальні послуги, а також будь-які інші види послуг.

3. Під поняттям переміщення капіталу розуміються прямі вкла­дання у фабричну, гірничу промисловість, нафтову індустрію і таке інше, різного характеру комерцію (торгівлю), як, наприклад, вкла­дання у фінансові документи (майнові або акції).

4. Поняття переміщення персоналу пов'язане з необхідністю мати висококваліфіковані кадри у різних галузях господарства.

5. Технологічні переміщення полягають у наданні ліцензій, па­тентів з комерційними категоріями або з впровадженням нових тех­нологій у певних процесах виробництва чи послуг (Інтернет, телеко­мунікації та ін.)

Процес інтеграції незалежної України до світової спільноти про­ходить непросто.

Основними складовими експорту є сировина, напівфабрикати, на­самперед метал, мінеральна та хімічна продукція, а також експорт зброї (Україна входить до десятки найбільших країн-експортерів). Продукція машинобудування займає менше сьомої частини, сіль­ськогосподарська - десятої. Причиною такого стану, перш за все, є низька конкурентоспро­можність товарів і послуг, відсутність за кордоном мережі збуту, не­досконалість державного регулювання економіки, повільні темпи впровадження ринкових реформ, неефективний менеджмент, зростан­ня конкуренції, наявна економічна залежність тощо.

Однак, слід зазначити, що в останні роки з'явилася позитивна ди­наміка зовнішньоторгових показників України.[4;5-12]