Geum.ru

Бізяєва Наталія Ярославівна

Вид материалаДокументы

Содержание


3. Превентивне виховання.
4. Екологічне виховання.
5. Морально-етичне виховання
Художньо-естетичне виховання
Подобный материал:

Бізяєва Наталія Ярославівна,

директор Желаннівської ЗОШ І-ІІІ ступенів


ГРОМАДСЬКО-АКТИВНА ШКОЛА ЯК ОСЕРЕДОК
ОСВІТНЬОГО, КУЛЬТУРНОГО Й ДУХОВНОГО ЖИТТЯ

Розкривається значення моделі громадсько активної школи для загальноосвітнього закладу, для майбутньої держави, аналізується діяльність школи в статусі громадсько-активної,що відкриває нові перспективи для створення рівних можливостей для всіх членів спільноти, з’ясовуються основні чинники моделі нової школи з виявленням найгостріших проблем,вирізняються пріоритетні напрямки роботи, окреслюються досягнення школи,що стала центром розвитку громади, визначається партнерство навчального закладу з колишніми випускниками.

Ключові слова: громадсько-активна школа, чинники моделі нової школи,центр розвитку громади, почуття спільності.

Раскрывается значение модели общественно-активной школы для общеобразовательного заведения . для будущего страны, анализируется деятельность школы как общественно-активной. Которая открывает новые перспективы для создания равных возможностей для всех членов общественности, определяются основные составляющие модели новой школы с выявлением самых важных проблем, выделяются приоритетные направления работы, отмечаются достижения Желанновской ОШ, которая стала центром развития громады, отмечается партнёрство учебного заведения с бывшими выпускниками.

Ключевые слова: общественно-активная школа, основные составляющие модели новой школы, направления работы, достижения, центр развития

громады.


На сучасному етапі розвитку суспільства виникла необхідність створення та розвитку нового типу державного освітнього закладу, який би став повноцінним простором для формування успішних, адаптованих до сучасних вимог у суспільстві випускників, розвитку особистості, їх творчої самореалізації, виховання молодих людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом усього життя. Школа повинна задовольнити особисті освітні потреби, інтереси та цілі учнів, запити представників органів влади, місцевих громад, батьків, виконати соціальне замовлення. Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, але й розвивати громаду, залучати батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і в громаді.

Сьогодні школа не тільки частина демократичного суспільства. Вона має важливе значення для майбутньої держави. У всіх нас є бажання,щоб усі і в школі,і в суспільстві були активними громадянами, оберігали й примножували цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивали демократичну правову державу. Тому головною метою освіти є виховання гідного громадянина сучасного суспільства та його підготовка до життя та діяльності в умовах демократії.

Вирішення поставлених завдань потребує впровадження сучасних новітніх технологій. Саме тому і виникла ідея в педагогічному колективі Желаннівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ясинуватського району Донецької області створення громадсько-активної школи «Школа - соціокультурний центр сільської громади», яка сприятиме створенню рівних можливостей для всіх членів спільноти, стати партнерами у реалізації потреб громади, відкрити нові перспективи власної ініціативи, активності. Правові засади діяльності школи як громадсько-активної, закладені і в Положенні про загальноосвітній заклад,і в Законі України «Про освіту», і в Національній доктрині розвитку освіти України, де звертається увага на розробку моделей управління освітою із підключенням до управління громадян.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують в громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школа стає освітнім, культурним центром, а також центром відпочинку для осіб будь-якого віку.

В основі моделі нової школи лежить ідея управління освітнім закладом на державно-громадських засадах. Тому головною метою розвитку оновленої сільської школи є:
  • створення оптимальних педагогічних умов для самореалізації індивідуального розвитку особистості;
  • визначення школи важливішим фактором гуманізації громадських відношень;
  • формування нових життєвих позицій особистості;
  • профільна диференціація та орієнтація на професії відповідно до потреб
  • економіки сільського району;
  • розвиток активної життєвої позиції у педагогів та учнів.

Першими нашими кроками в статусі громадсько-активної школи було проведення моніторингу на селі, створення творчої групи, яка стала радою громадсько-активної школи. За участю учнів, батьків, вчителів було проведено анкетування на селі, загальношкільні батьківські збори, що дало можливість визначити найсуттєвіші проблеми, які хвилюють громаду, а також бачення їх розвитку.

Найгострішими виявилися проблеми здоров'я людей, екологічні, Інтернет - мережа, проблеми дозвілля сільської молоді, зайнятість молоді, самотність людей похилого віку та інші Проаналізувавши всі проблеми,вирізнилися пріоритетні напрямки роботи громадсько-активної школи:
  1. Громадсько–патріотичне виховання.
  2. Спортивно-оздоровче виховання.
  3. Превентивне виховання.
  4. Екологічне виховання.
  5. Морально-етичне виховання.
  6. Художньо-естетичне.

1.Громадсько–патріотичне виховання.

Вже традицією в нашій школі стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які загинули у Велику Вітчизняну війну, запрошуючи ветеранів до школи. І хоча селище невеличке і діти постійно зустрічають ветеранів на вулиці, але кожного разу із задоволенням слухають сповідь про війну.

Виховні години, присвячені великій Перемозі проводяться в музеї смт. Желанне. Намагаємося відвідувати ветеранів вдома, допомагаємо в прибиранні присадибних ділянок.

2. Спортивно-оздоровче.

Цей напрямок реалізується через:
  • спортивні класні години,змагання,до яких залучаються батьки, спонсори;
  • рухливих ігор під час перерв;
  • вранішньої зарядки на перших уроках.

Моніторинг оздоровчої функції здійснюється за напрямками:
  • охоплення більшої кількості гарячим харчуванням;
  • рівень валеологічних знань учнів;
  • аналіз пропусків занять через хворобу.
  • бесіди та лекторії, роз’яснювальна робота з мешканцями селища.

Щороку на базі школи проводиться районний турнір з футболу на кубок мера Маріуполя Ю.Ю.Хотлубея.

3. Превентивне виховання.

В школі проходять тижні і місячники з правознавства, під час якого відбуваються заходи, направлені на правову обізнаність учнів “ Жити за законами держави” (1-4 класи), “ Правовий брейн-ринг” (5-8 класи), засідання круглого столу старшокласників “За здоровий спосіб життя” (9-11 класи), конкурс малюнків та плакатів “Мої права та обов’язки”, « Я маю право…», акція “Ми живемо в країні, де є СНІД”.

4. Екологічне виховання.

Екологічна культура формує усвідомлення того,що людина є частиною природи. Формування відповідальності за природу,залучення до природоохоронної діяльності. Діяльність впроваджується через участь в акціях: «Чистий став у рідному селищі», «Зимова ялинка», « Первоцвіти», « Посади своє дерево». Учні школи активні учасники в обласних конкурсах «Свій голос віддаю на захист природи», « Екологічна агітбригада». Щороку проводиться День довкілля,де залучаються місцеві мешканці селища.

5. Морально-етичне виховання

Для формування в учнів загальнолюдських цінностей в школі традиційно проводять: родинне свято «Мати – берегиня роду», «Звичаї та традиції нашої країни», « Діти – наше майбутнє»,фестиваль «Запали свою зірку», тиждень етикету, День Добра. Учні нашої школи доглядають за історичним пам’ятником Невідомому солдату, де захоронені воїни,які загинули у ВВВ.
  1. Художньо-естетичне виховання

В нашій школі працюють гуртки: вокально-хореографічний «Струмочок», хоровий, бісероплетіння, художньо-прикладного мистецтва. Діти різного віку з радістю їх відвідують. Свої досягнення діти демонструють в районних конкурсах-оглядах художньої самодіяльності, на загальношкільних заходах,на громадських концертах в Будинку культури.

Першими нашими проектами були:
  • "Школа здоров'я",
  • "Екологія селища",
  • "Спогади наших ветеранів",
  • "Дитячо-спортивний майданчик"

Кожен з проектів мав чітко визначену мету, завдання, план дій, розподіл обов'язків між членами ради, визначено партнерів, залучено волонтерів, спрогнозовано очікувані результати. Перші труднощі, з якими ми зустрілися, була недовіра окремих членів громади, небажання проявляти ініціативу, відсутність волонтерів, пасивність окремих членів громади, брак часу та коштів. Але нам було зрозуміло, що в самій моделі громадсько-активної школи закладена стратегія її розвитку.

Коли ми розпочали роботу, то усвідомлення того, що школа на селі має бути центром розвитку громади, прийшло потім. По інерції мислення вважалося, що на селі мало що змінилося.

Тому школа як єдиний організований культурно-освітній заклад залишається єдиним життєздатним в селищі. Тому і роль та місце його збільшилось. Зросло усвідомлення громадою цінності навчального закладу .

Одним із чинників взаємодії громади та навчального закладу є партнерство, яке в сьогоднішніх умовах виходить на якісно новий рівень. Зароджується співпраця, будуються відносини на взаємовигідних умовах. З'являється соціальне визнання через успіхи, яких досягають члени громади, через підтримку ними школи.

Колишні випускники нашої школи, які в різні роки вийшли з її стін, виступають, як спонсори. Зокрема це мер міста Маріуполя Ю.Ю.Хотлубей, підприємець С.Д.Миронцев.

У спільній співпраці кожен виступає і як учитель і як учень. У такій взаємодії народжується почуття спільності, де кожен чітко усвідомлює, що нам ніхто нічого не робить, крім нас самих. Через трансформацію свідомості кожного члена громади, усвідомлення відповідальності за все, що діється в селищі, в районі, в державі народжується нова генерація людей.

Наша школа за період участі її в реалізації програми "Школа соціокультурний центр сільської громади» стала центром тренінгу на базі опорної нашої школи, де було проведено тренінгові заняття з координаторами шкіл округу, навчально-практичні тренінги для вчителів і старшокласників .

Представники школи є учасниками обласних конференцій, тренінгів щодо роботи громадсько-активної школи.

Інтереси та проблеми школи на сьогодні стали близькими для громади, зросла відповідальність учасників різних заходів у школі, селищі. З'явились нові партнери, друзі, зросла громадська активність школярів.

Найбільшим позитивом для нас, освітян, є те, що учні школи є не лише активними учасниками співжиття громади села, а навчаються визначати проблему, бачити її реалізацію через конкретний план дій, що формує їх активну життєву позицію.

У рамках моделі громадсько-активної школи відбувається переорієнтація на особистість учня, на формування активної громадської позиції, відповідальності перед собою та перед громадою за прийнятті рішення. В результаті роботи за моделлю громадсько-активної школи ресурси школи використовуються ефективніше в інтересах всіх мешканців громади. Школа, перетворюючись в Громадський центр, більше отримує реальної допомоги від місцевої громади, комерційних структур та влади.


Література
  1. Бондаренко З.П. Школа як осередок соціально-педагогічної роботи в мікрорайоні/ Покращення якості соціальних послуг дітям та сім'ям в громаді / За заг. ред. О.В.Безпалько.-К.,2006.-80 с
  2. Громадсько-активні школи в Україні:кроки до дій / Упоряд.: Н.Софій, Ю.Кавун. – К.: Крок за кроком, 2005. – 162 с.
  3. Єльникова Г.В. Теоретичні підходи до моделювання державно-громадського управління // Директор школи.2003. – №40. – С.10-11.
  4. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка.-М.:Академія, 2002. – 194 с.
  5. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования / Е.С. Полат,М.Ю.Бухаркина.- М.: Академия,2001.-272 с.
  6. 6.Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.
  7. 7.Технології навчання дорослих / Упоряд.:О.Главник, Г.Бевз. – К.: Главник, 2006. – 128 с.
  8. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини.:Методичні матеріали для тренера/ Авт.-упор.:О.В.Безпалько, Т.Л.Лях/ під ред. Г.М. Лактіонової. – К.: Науковий світ, 2003. – 107 с.