Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення

Вид материала

Документы

Содержание У парламентських комітетах

Подобный материал:

• України Захарченка Віталія Юрійовича, з іншої (далі Сторони), з метою забезпечення, 156.79kb.
• Ади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні,, 2742.72kb.
• Закон україни, 6251.44kb.
• Закон україни, 4825.51kb.
• Мета та першочергові завдання економічного І соціального розвитку міста Знам'янка, 41.83kb.
• Програми щодо поліпшення становища сімей та жінок у Дніпропетровській області, 447.25kb.
• Митний кодекс україни, 2384.63kb.
• Митний кодекс україни, 2124.26kb.
• Митний кодекс україни, 2326.96kb.
• Митний кодекс україни, 2095.35kb.

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією провів "круглий стіл" на тему: "Здійснення Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції - оцінка громадянського суспільства".

Відкриваючи засідання, голова Комітету Валерій Бевз, зокрема, зазначив, що "тільки за участю широкого загалу громадськості ми зможемо досягти конкретних, практичних результатів у загальнодержавній справі - справі запобігання протидії корупції".

Він нагадав присутнім, що положення оновленого вітчизняного антикорупційного законодавства введено в дію з 1 липня поточного року, а визначені Законом "Про засади запобігання і протидії корупції" вимоги щодо фінансового контролю суб'єктів публічної служби вводяться в дію з 1 січня наступного року. Однак, Комітет вважає, що часу для роздумів немає. "Тому саме найближчим часом необхідно завершити налаштування загальнодержавного механізму, який має включати в себе ресурси усіх, без виключення, органів державної влади і місцевого самоврядування", - наголосив В.Бевз.

Заступник директора Представництва Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй Елена Панова в своєму виступі зазначила, що реалізація Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції - це складний, багатогранний процес. Він вимагає створення відповідних національних інструментів, розповсюдження відповідної інформації про дотримання конвенції де-юре і де-факто. За її словами, системи ООН, включаючи Програму розвитку, надають і надавали державам допомогу у боротьбі з корупцією.

Е.Панова відзначила те, що Україна була однією з перших держав у Європі і в зоні СНД, яка пройшла самооцінку відповідності до конвенції у 2010 році. Україна також належить до тих чотирнадцяти урядів, які підписали міжурядову ініціативу партнерства на Генеральній асамблеї ООН.

Заступник директора Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Міністерства юстиції України Роберт Сіверс зазначив, що кримінальна відповідальність за низку передбачених Конвенцією правопорушень вже була передбачена Кримінальним кодексом України до ратифікації конвенції. Це, зокрема, зловживання службовим становищем, одержання та давання хабара в публічному секторі, привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом зловживання, а також легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом, та злочини проти правосуддя.

Водночас, цього було недостатньо, вважає Р.Сіверс, оскільки низка діянь не була криміналізована на момент ратифікації конвенції. Саме Верховною Радою було ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо відповідальності за корупційні правопорушення)". Він йшов в пакеті з законом базовим, і з набранням чинності більшість положень глави третьої Конвенції, яка стосується криміналізації, була повністю або більшою мірою виконана нашою державою. Зокрема, законом було приведено у відповідність до конвенції перелік службових осіб, які є суб'єктами відповідальності за злочини у сфері службової діяльності. До них віднесено було посадових осіб іноземних держав та міжнародних організацій. Більш широкого трактування набуло поняття активного хабарництва, його визначили в якості окремого складу злочину, і, таким чином, криміналізованим виявилося не лише давання, а й пропозиція хабара.

Відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів, включаючи і норми Конвенції, держава повинна приділяти увагу питанням подолання корупції не лише в публічному секторі, а й у приватному. Таким чином, зазначив доповідач, підкреслено важливість забезпечення доброчесності при здійсненні економічної, фінансової та комерційної діяльності. За його словами, саме тому у Кримінальному кодексі було диференційована кримінальна відповідальність за корупційну діяльність у приватному секторі.

Крім цього, було запроваджено кримінальну відповідальність за активне та пасивне хабарництво за участю таких осіб. І з урахуванням особливостей, які існують в нашій державі, щодо системи надання публічних послуг, окремо було криміналізовано діяння осіб, які надають такі послуги. Йдеться про аудиторів, нотаріусів, оцінювачів і третейських суддів та інших осіб.

За слова урядового експерта, є певна кількість питань, які залишилися неврегульованими навіть після прийняття закону. Так, сьогодні залишається невирішеним питання відповідальності юридичних осіб, в процесі імплементації перебуває питання арешт та конфіскація не лише прямих, але і конвертованих доходів від корупційної діяльності, а також майна, обладнання, які використовувалися як знаряддя чи засоби вчинення злочину. Йдеться про законопроект, який знаходиться на розгляді Верховної Ради - про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу щодо вдосконалення процедури здійснення конфіскації.

Р.Сіверс констатував, що Україна на 90 відсотків імплементувала положення Конвенції ООН проти корупції. Більшість з тих положень, які не були імплементовані в національне законодавство, за його словами, носять факультативний характер, а отже не є обов'язковими для імплементації, а є обов'язковим лише розгляд цих питань законодавчим органом.

На думку учасників "круглого столу", одним із заходів боротьби з корупцією є посилення прозорості, підзвітності державних структур, правовий захист громадян, просвітницька робота з населенням, сприяння залученню населення до процесів прийняття рішень, виховання молоді у дусі неприйняття корупції та дотримання прав і свобод людини і громадянина у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Також для успішного використання заходів боротьби з корупцією необхідна взаємодія та підтримка суспільства. Міжнародний досвід робить наголос на тому, що активність громадян, зацікавлених у подоланні корупції, є головною передумовою подолання корупції. Тому запорука реалізації антикорупційної політики - це участь громадськості у заходах щодо запобігання корупції, вважають учасники заходу.

На засіданні йшлося й про те, що в частині реалізації Конвенції ООН проти корупції необхідно: органам державної влади і місцевого самоврядування розробити таку систему взаємодії громадськості з органами влади в сфері боротьби з корупцією, яка буде виконуватися на практиці; активніше залучати інститути громадянського суспільства до участі у нормотворчій діяльності як на державному, так і на місцевому рівні.

* * *


Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Додатку до Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" (щодо розміру разових витрат (вкладів/внесків), що підлягають декларуванню).

Проектом (реєстр. №9114) пропонується внести зміни до пункту 11 Примітки Додатку до Закону "Про засади запобігання і протидії корупції", якою встановлюється форма декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Передбачається, що поле "сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування" у позиціях 23-28, 35-39 і поле "усього" у позиціях 46, 48, 50, 56 та 59 Декларації буде заповнюватися декларантами, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 15 тисяч гривень.

На думку членів Комітету, реалізація положень законопроекту сприятиме удосконаленню державної політики у сфері боротьби з корупцією, значно зменшить корумпованість влади, забезпечить її прозорість та відповідальність.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо благоустрою населених пунктів.

Проектом (реєстр. №9381) пропонується надати Кабінету Міністрів та центральному органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства повноваження приймати підзаконні акти щодо сфери благоустрою населених пунктів, зокрема, нормативно-правові акти стосовно інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою.

Крім цього, пропонується внести зміни до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" з метою врахування можливості прийняття виконавчими органами сільських, селищних, міських рад рішень про організацію майданчиків для паркування, а також до Закону "Про здійснення державних закупівель" - щодо вдосконалення процедури закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою населених пунктів.

Як зазначалося на засіданні Комітету, внесення змін зумовлено необхідністю приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства (зокрема, до законів "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про відходи"), усунення суперечностей і врахування особливостей утримання об'єктів благоустрою та їх окремих елементів. Зокрема, передбачається також уточнити: повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів; вимоги щодо утворення підприємств для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності; порядок видачі дозволу на виконання земляних, монтажних і ремонтних робіт на об'єктах благоустрою; обов'язки власників та балансоутримувачів об'єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі населених пунктів; вимоги щодо утримання майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин у межах населених пунктів.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, дозволить підвищити якість та ефективність заходів з утримання об'єктів благоустрою, загальний рівень благоустрою населених пунктів України, врегулювати питання утримання домашніх тварин тощо.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо плати за надання в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення).

На засіданні Комітету зазначалося, що проект (реєстр. №9461) спрямований на збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування шляхом виключення зі складу доходів обласних бюджетів плати за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, та включення цієї плати до складу доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Члени Комітету акцентували увагу на тому, що до водних об'єктів загальнодержавного значення, відповідно до статті 5 Водного кодексу України, відносяться, зокрема, поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків. За експертними оцінками, з понад 66 тисяч річок України, лише близько 2 відсотків відносяться до водних об'єктів місцевого значення.

Водночас, відповідно до статті 51 Водного кодексу України орендодавцями ставків, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення є місцеві державні адміністрації, тому і плата за надані в оренду водні об'єкти надходить до бюджету орендодавця.

На думку народних депутатів, наближення надходження плати за оренду водних об'єктів до місця розташування цих об'єктів є виправданим і посилить відповідальність органів місцевого самоврядування за дотримання природоохоронного законодавства та утримання ставків, що надаються в оренду, у належному стані.

Комітет також вважає за доцільне визначити, що кошти, отримані за надання у оренду ставків мають використовуватися на реалізацію природоохоронних заходів.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо спрощення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

На засіданні Комітету зазначалося, що проект (реєстр. №9372) спрямований на вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зокрема, передбачається можливість подання документів на державну реєстрацію прав як у паперовій, так і в електронній формі. Пропонується також запровадження надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як органами державної реєстрації прав, так і нотаріусами. Передбачена й можливість отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно особам, які мають речові права на чуже нерухоме майно, а також інформації про наявність іпотеки та обтяжень речових прав на нерухоме майно. Законопроект містить положення про звільнення фізичних та юридичних осіб від сплати державного мита при проведенні державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 1 січня 2012 року. Визначено і порядок взаємодії органів державної реєстрації прав з органами державної виконавчої служби та нотаріусами.

Члени Комітету вважають, що реалізація положень проекту сприятиме, зокрема, належному захисту речових прав фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, гарантованих Конституцією України, сприятиме нормалізації роботи ринку нерухомого майна тощо.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення державних закупівель.

Проектом (реєстр. №9451) шляхом внесення змін до законів "Про здійснення державних закупівель" та "Про наукову і науково-технічну діяльність" пропонується запровадити процедуру закупівлі в одного учасника для закупівлі послуги з виконання науково-дослідних, науково-технічних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір в установленому Кабінетом Міністрів порядку.

На засіданні Комітету зазначалося, що закупівля послуг з виконання наукових робіт в одного учасника відбуватиметься виключно після проведення відкритих конкурсів з відбору тематик таких робіт, що сприятиме формуванню нових творчих колективів та підтримці найбільш перспективних наукових робіт.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про Державну програму приватизації.

У проекті Державної програми приватизації (реєстр. №9509) пропонується визначити мету програми, шляхи та способи її досягнення, заходи з реалізації мети тощо.

На засіданні Комітету зазначалося, що Програма спрямована на: забезпечення високих темпів приватизації державних об'єктів, щодо яких не встановлено заборону та обмеження на приватизацію і які є надлишковими для виконання державою своїх функцій, не користуються попитом у покупців, є збитковими та малорентабельними; застосування індивідуальних засад приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; сприяння масовому залученню до приватизації земельних ділянок, на яких розташовані державні об'єкти, які підлягають приватизації; скорочення обмежень щодо приватизації державних об'єктів за умови, що зазначене негативно не вплине на виконання державою своїх функцій, а також не створить небезпеки для соціально-економічних та екологічних умов життєдіяльності суспільства; залучення до приватизації інвесторів, заінтересованих у довгостроковому розвитку підприємств після приватизації; підвищення рівня привабливості приватизації для інвесторів, формування позитивного іміджу приватизації в Україні та світі.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2011-2014 роки.

На засіданні Комітету зазначалося, що проект (реєстр. №9520) спрямований на удосконалення законів з питань приватизації, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації, досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу, забезпечення реалізації нової Державної програми приватизації, вимог до процесу реформування власності на завершальному етапі.

Відповідні зміни пропонується внести до законів "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Зокрема, передбачено:

чітке визначення об'єктів державної власності, що підлягають приватизації та способів приватизації (аукціон, конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, аукціон із зниженням ціни, аукціон без оголошення ціни, продаж на фондових біржах), які забезпечать спрощений та інтенсивний продаж об'єктів масової приватизації, що дозволить швидко реалізувати об'єкти, які користуються низьким попитом;

запровадження передприватизаційної підготовки державних об'єктів, що раніше містилося в тексті Програми приватизації; встановлення вимог до уповноважених органів управління, які формуватимуть пропозиції для включення об'єктів на приватизацію;

удосконалення норм, що регулюють прийняття рішень та продаж об'єктів приватизації разом із земельними ділянками;

особливості приватизації об'єктів за групами;

положення щодо закріплення пакетів акцій у державній власності, дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції в процесі приватизації тощо.

Значна увага в проекті приділена процесу підготовки та приватизації об'єктів групи Г, які здійснюються на засадах індивідуальної приватизації, коли всі етапи та процедури приватизації передбачають врахування індивідуальних особливостей таких підприємств; вивчення кон'юнктури ринку та попиту на конкретний об'єкт, інформаційну підтримку їх приватизації.

Принципово по новому визначається поняття "контрольний пакет акцій", яке застосовуватиметься на період проведення приватизації.

Для забезпечення відкритості та прозорості приватизації удосконалено інформаційну складову процесу приватизації.

Передбачено підвищення рівня привабливості приватизації для інвесторів, формування позитивного іміджу приватизації за рахунок оптимізації процесів приватизації, зобов'язань для покупців-інвесторів з урахуванням світової практики, визначення переліку виключних умов, у разі невиконання яких договори може бути розірвано або визнано недійсними, застосування виключно економічних санкцій за невиконання інвестиційних зобов'язань.

Одночасно збережено пільги та соціальні гарантії для працівників підприємств, що приватизуються.

Для забезпечення проведення приватизації до проекту включено норми щодо фінансових витрат на приватизацію за рахунок видатків державного бюджету.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Угоду між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення.

На засіданні зазначалося, що Угода, підписана 7 липня 2009р. у м. Лісабон, застосовується до законодавства України щодо: соціального страхування, яке стосується хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності й пологів (материнства), допомоги на поховання, нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і/або смерті з цих причин, безробіття, пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років згідно з законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; державної допомоги сім'ям з дітьми в разі народження дитини та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також, підкреслили члени Комітету, стосовно Португальської Республіки Угода застосовується: для системи соціального забезпечення - до законодавства стосовно схем соціального забезпечення, що застосовується до більшості працюючих за наймом і самозайнятих осіб, та схем добровільної участі системи страхування щодо призначеної допомоги - у разі хвороби, материнства, батьківства й усиновлення (удочеріння), професійних захворювань, безробіття, інвалідності, досягнення певного віку та смерті; до схеми, що застосовується до допомоги на сімейні витрати підсистеми захисту сімей системи соціального захисту громадян; до схеми відшкодування збитків у зв'язку з нещасними випадками на виробництві.

Комітет звернув увагу на те, що на даний час немає нормативно-правових актів, які регулюють відносини між Україною і Португальською Республікою у сфері соціального забезпечення.

Запропонована до ратифікації Угода, зауважили члени Комітету, спрямована на розвиток взаємного співробітництва у сфері соціального захисту населення України та Португальської Республіки та врегулювання питань соціального забезпечення громадян обох держав.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0238.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать праву Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках СОТ.

Зокрема, Комітет визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до Закону "Про залізничний транспорт" (щодо розмежування функцій державного та господарського управління галуззю) (реєстр. №9377).

На засіданні зазначалося, що проект розроблено з метою врегулювання правових та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією Закону "Про особливості створення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та розмежуванням функцій державного і господарського управління галуззю, які на сьогодні виконуються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Члени Комітету підкреслили, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери транспорту і регулюється у законодавстві ЄС Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/14/ЄС щодо розподілу потужностей залізничної інфраструктури та збору плати за використання залізничної інфраструктури та сертифікації безпеки;Резолюцією Ради від 15 грудня 1981 року про політику Співтовариства в сфері залізничного транспорту;Директивою Ради 91/440/ЄЕС про розвиток залізниць Співтовариства.

Комітет дійшов висновку, що законопроект не суперечить праву Європейського Союзу, оскільки відповідає загальній спрямованості права ЄС на удосконалення системи управління залізничним транспортом.

Також Комітет визнав таким, що не суперечить зобов'язанням України в рамках СОТ, проект закону "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності" (реєстр. №9373), яким пропонується створити правові передумови для запровадження в Україні системи державної фінансової підтримки експорту високотехнологічних товарів.

Члени Комітету зазначили, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери законодавства про компанії, питання якої регулюються Законом "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі".

За висновками Комітету, положення законопроекту не суперечать зобов'язанням України в рамках COT.