Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5
* * *

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув низку законопроектів на відповідність праву Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках СОТ.

Зокрема, Комітет визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках COT, проект закону про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (щодо розширення сфери використання валюти України)" (реєстр. №9488).

На засіданні зазначалося, що законопроект розроблено з метою розширення можливості використання гривні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України в розрахунках з нерезидентами шляхом установлення норм щодо можливості використання іноземної валюти і гривні як засобу платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами та скасування обмеження щодо необхідності одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту в національній валюті України.

Члени Комітету зауважили, що проект закону за предметом правового регулювання належить до сфери банківського права, питання якої в Європейському Союзі регулюються Рішенням Ради 94/800/ЄС щодо укладання від імені Європейського Співтовариства в межах його компетенції договорів внаслідок Уругвайського Раунду багатосторонніх переговорів (1986-1994), та статтями Угоди Міжнародного валютного фонду.

За висновками Комітету, положення законопроекту не суперечать праву Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках COT.

Також Комітет визнав таким, що не суперечить праву ЄС та міжнародно-правовим зобов'язанням України, проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи)" (реєстр. №8377), який передбачає внесення низки змін та доповнень до статей 43, 45, 45, 54, 217, 219, 255, 347, 348, 349 та 382 Кримінально-процесуального Кодексу України, пов'язаних зі змістом та характером права обвинувачуваної особи на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Комітет підкреслив, що за предметом правового регулювання законопроект слід передусім розглядати на відповідність Статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Зауважувалося, що передбачені законопроектом зміни полягають у введенні до правил статей 43, 48, 219 та 255 загального права обвинувачуваного, підсудного (а також захисника цих сторін) отримати, під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, засвідчені копії матеріалів справи та використовувати засоби відео та/або фотозйомки для виготовлення таких копій.

Окрім того, зазначалося, що проект передбачає введення до статті 217 КПКУ положень, що визнають за судом у справі повноваження, у випадку "умисного ухилення потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників від ознайомлення з матеріалами справи", встановлювати строк, протягом якого такі сторони справи повинні ознайомитись з її матеріалами. Одночасно - на рівні змін до статей 347, 348, 349 та 382 - проектом пропонується визнати за сторонами справи право на оскарження рішення (постанови) суду про визначення строку ознайомлення з матеріалами справи та визначити загальні умови здійснення такого оскарження.

Також, в частині змін до статті 54 КПКУ, проектом пропонується встановити заборону на участь судді у розгляді справи в тих випадках, коли в контексті її досудового розгляду таким суддею було винесено рішення щодо примусового визначення строків ознайомлення сторін справи з її матеріалами.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до Закону "Про виноград та виноградне вино" (щодо підприємств вторинного виноробства)".

Проектом (реєстр. №9023) пропонується додати до функцій підприємств вторинного виноробства поняття "обробки" виноматеріалів, що згідно з чинним законом є функцією лише підприємств первинного виноробства.

Також, змінами до частини 4 статті 5 чинного закону пропонується додати до функцій підприємств вторинного виноробства поняття "приготування купажів", що також є функцією лише підприємств первинного виноробства.

Члени Комітету зазначили, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери законодавства про компанії, правовідносини якої регулюються Договором про функціонування Європейського Союзу.

Комітет дійшов висновку, що проект закону в частині необхідності оформлення дозволу на виготовлення сухих виноматеріалів, не суперечить статтям 49-62 Договору про функціонування Європейського Союзу, якими передбачено право на започаткування та здійснення підприємницької діяльності.

Водночас, підкреслив Комітет, правовідносини стосовно порядку видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності регулюється національним законодавством держав-членів ЄС.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення конституційних прав заарештованих осіб на медичну допомогу та віросповідання).

Проектом (реєстр. №9206), поданим народним депутатом В.Олійником, пропонується доповнити статті 9, 11 Закону "Про попереднє ув'язнення" та статтю 43 Кримінально-процесуального кодексу положеннями щодо права осіб, взятих під варту, на вільний вибір і допуск у слідчий ізолятор лікаря для надання медичної допомоги за кошти пацієнта, а також священнослужителя для відправлення релігійних таїнств і обрядів.

На засіданні Комітету зазначалося, що внесення цих змін пов'язано з відсутністю у зазначених нормативно-правових актах чіткої регламентації механізму вимагання цих послуг з боку утримуваних в слідчих ізоляторах підозрюваних, обвинувачених та підсудних, оскільки ці особи фактично не мають відповідних правових важелів, за допомогою яких вони мали б змогу отримувати належні медичні послуги та відправляти релігійні обряди.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, дозволить забезпечити реалізацію конституційних прав і свобод осіб, взятих під варту, сприятиме однозначному застосуванню органами держави актів законодавства щодо дотримання прав заарештованих.

* * *

Члени Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності зустрілися із делегацією Національних Зборів Соціалістичної Республіки В'єтнам.

Голова Комітету Віктор Швець поінформував в'єтнамських парламентаріїв про правовий статус, порядок роботи, персональний склад, структуру та предмет відання Комітету.

В.Швець наголосив на важливості виконання Комітетом як законотворчої, так і контрольної функцій, передбачених чинним законодавством України, що регулює діяльність комітетів парламенту. Було також наголошено на необхідності та корисності належної організації взаємодії Комітету із правоохоронними органами.

Він зазначив також, що діяльність Комітету базується на принципах відкритості та гласності, за участю представників органів державної влади, експертного середовища та засобів масової інформації.

Голова делегації Національних Зборів Соціалістичної Республіки В'єтнам, Нгуєн Ван Хієн подякував за можливість обговорити нагальні проблеми реформування системи юстиції в стінах Українського парламенту та розповів, що зараз у В'єтнамі також відбувається адміністративна та судова реформи.

Члени делегації В'єтнаму поставили низку запитань, які стосувалися українського досвіду реформування судової та правоохоронної систем, структури органів досудового слідства, законодавчої регламентації права громадян на мирні зібрання.

Член Комітету В.Мойсик розповів гостям про суть проведеної в Україні судової реформи, її позитивні на негативні наслідки, зупинився на проблемі забезпечення конституційного припису про українську мову як державної у сфері судочинства в контексті рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2011 року. При цьому, на запитання про досвід В'єтнаму у цьому питанні, члени делегації зазначили, що судочинство ведеться державною мовою, із забезпеченням мовних прав національних меншин за допомогою перекладачів.

В.Швець торкнувся суті дискусії, що триває, стосовно реформування системи правоохоронних органів, зокрема, розповів про бачення Комітету щодо моделі Міністерства внутрішніх справ з урахуванням досвіду країн із високими стандартами дотримання прав і свобод людини і громадянина.

Під час дискусії сторони дійшли згоди про її важливість та висловили сподівання на продовження плідної співпраці парламентських структур України та В'єтнаму, зокрема, у формі обміну досвідом та консультаціями з питань законодавства.

* * *

Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Чеської Республіки в Україні Іваном Почухом.

Під час зустрічі, яка відбулася на прохання Надзвичайного і Повноважного Посла, сторони обговорили питання українсько-чеського співробітництва.

Голова Комітету привітав Надзвичайного і Повноважного Посла з призначенням на посаду та підкреслив важливість подальшого поглиблення пріоритетних напрямів українсько-чеських двосторонніх відносин, а також висловив готовність української сторони до активної співпраці на парламентському рівні.

Олег Білорус висловився за подальший розвиток міжпарламентських відносин між двома країнами, розповів про роботу Комітету у закордонних справах, а також підкреслив необхідність активізувати двосторонню співпрацю на політичному, економічному, гуманітарному і науково-технічному рівнях. Зокрема, сторони акцентували увагу на питанні інтеграції України до ЄС, лібералізації візового режиму та поточних питаннях українсько-чеського співробітництва.

Іван Почух зазначив, що для його країни "пріоритетним напрямом діяльності є відновлення політичного і дипломатичного діалогу на двосторонній основі".

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.

На засіданні Комітету зазначалося, що згідно з Конвенцією, підписаної від імені України 14 листопада 2008 року у м. Кишинів, дія документа поширюється на всіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей, які знаходяться на території приймаючої Сторони на законних підставах, незалежно від статі, раси, мови, віросповідання або переконань, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, громадянства Сторін, віку, економічного, майнового, сімейного стану чи будь-якої іншої ознаки.

Зокрема, відповідно до Конвенції, трудящі-мігранти користуються на території приймаючої Сторони правами, які відповідно до законодавства надаються громадянам цієї Сторони, на: безпечні умови праці; рівну винагороду за рівнозначну роботу, зокрема отримання доплат і компенсацій для осіб, які мають на них право; користування житлом на платній основі; соціальне забезпечення (соціальне страхування), крім пенсійного, відповідно до законодавства приймаючої Сторони; обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань відповідно до законодавства приймаючої Сторони; відшкодування шкоди, заподіяної життю й здоров'ю в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; доступ до іншої оплачуваної трудової діяльності у випадку її втрати з не залежних від трудящого-мігранта обставин, з урахуванням обмежень, передбачених статтею 4 цієї Конвенції.

Конвенцією також визначено, що права трудящих-мігрантів, які стосуються здійснення ними трудової діяльності в приймаючій Стороні, регулюються законодавством і міжнародними договорами, учасницею яких є ця Сторона.

Члени Комітету підкреслили, що набрання документом чинності дасть можливість здійснювати ефективне регулювання трудових міграційних потоків між Україною та державами-членами СНД, з метою приведення у відповідність їхніх обсягів, напрямів та складу інтересам соціально-економічного розвитку України.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0234.

* * *

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл та члени депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою провели зустріч з делегацією групи Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки зі зв'язків з Верховною Радою України.

З української сторони у зустрічі взяли участь керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою Едуард Зейналов, заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою, голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах Оксана Білозір та член групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою Олександр Третьяков. З азербайджанської сторони - керівник групи, голова Комітету аграрної політики Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки Ельдар Рза-оглу Ібрагімов та Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Ейнулла Ядулла оглу Мадатлі.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах привітав членів делегації та висловив сподівання щодо інтенсифікації міждержавних взаємовідносин на рівні парламентів. Під час зустрічі сторони обговорювали сучасний стан українсько-азербайджанських відносин та відзначили необхідність налагодження сталих парламентських контактів на рівні відповідних комітетів та груп дружби.

Зокрема, Т.Чорновіл відзначив ефективність активізації роботи на рівні двосторонньої міжпарламентської асамблеї та запропонував розглянути можливість створення такого депутатського об'єднання між парламентами двох держав. Таке об'єднання, на думку першого заступника голови Комітету, стало б ще одним кроком у напрямку інтенсифікації та розвитку двостороннього міжпарламентського співробітництва, і забезпечило б можливість підтримання безпосереднього прямого контакту з колегами з азербайджанського парламенту.

Учасники зустрічі акцентували увагу на питаннях подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва. Зокрема, Т.Чорновіл поінформував азербайджанську делегацію щодо розгляду Комітетом на своєму засіданні Угоди між Урядами України та Азербайджанської Республіки про заходи, які стосуються розвитку співробітництва у сфері транспортування азербайджанської нафти територією України, що створить правову базу для розвитку співробітництва і формування договірних відносин на рівні господарюючих суб'єктів Сторін. Він також зазначив, що зазначена Угода буде розглянута Верховною Радою найближчим часом.

Голова Комітету аграрної політики Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки Ельдар Рза-оглу Ібрагімов подякував українській стороні за можливість проведення такої зустрічі, розповів про внутрішньополітичну ситуацію в країні, про роботу парламенту Азербайджанської Республіки та висловив сподівання щодо інтенсифікації співпраці та розвитку двосторонніх політичних, економічних та торгівельних зв'язків. Він також наголосив на важливості розвитку двосторонніх взаємин та висловив сподівання щодо майбутньої плідної співпраці на рівні міжпарламентських груп парламентів обох країн.

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою, народний депутат Едуард Зейналов, вітаючи своїх колег, відзначив ефективність такого співробітництва на парламентському рівні, зазначивши, що "співробітництво з групою Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки зі зв'язків з Верховною Радою України може стати прикладом співробітництва з іншими країнами". Водночас, він акцентував увагу на необхідності активізувати співробітництво в економічній сфері.

Заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою, голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах Оксана Білозір та член групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою Олександр Третьяков зазначили, що вони підтримують двосторонні контакти з азербайджанськими колегами, беруть активну участь у обговоренні питань, які становлять взаємний інтерес, проводять двосторонні зустрічі під час різноманітних заходів тощо.

На звершення зустрічі Керівник групи, голова Комітету аграрної політики Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки Ельдар Рза-оглу Ібрагімов подякував українській стороні за гостинність та запросив членів групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою відвідати Азербайджанську Республіку з візитом найближчим часом.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Угоду про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності.

Відповідно до Угоди, з метою координації спільної діяльності з удосконалення міждержавної системи охорони й захисту інтелектуальної власності, протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності Сторони здійснюють співробітництво шляхом: зміцнення контактів, проведення спільних досліджень та обміну думками у сфері охорони й захисту інтелектуальної власності; обміну інформацією про законодавство держав-учасниць цієї Угоди у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності; погодження питань, пов'язаних з охороною й захистом інтелектуальної власності, у ході здійснення співробітництва у сфері економіки, торгівлі, науки, техніки та культури, а також сприяння в укладенні відповідних міжнародних договорів; здійснення спільних дій із запобігання правопорушенням, а також виявлення та припинення їх у сфері інтелектуальної власності й протидії таким правопорушенням; ужиття ефективних заходів для запобігання правопорушенням та припинення їх у сфері інтелектуальної власності; взаємного захисту суб'єктів господарської діяльності держав-учасниць цієї Угоди від недобросовісної конкуренції у сфері інтелектуальної власності.

Невід'ємною частиною Угоди є Положення про Міждержавну раду з питань правової охорони і захисту прав інтелектуальної власності, у якому визначені функції та права, порядок формування та організація роботи Міждержавної ради з питань правової охорони і захисту інтелектуальної власності. У рамках Міждержавної ради з питань правової охорони і захисту інтелектуальної власності передбачається створити три постійно діючі робочі комісії, які будуть відповідати за авторське право і суміжні права, промислову власність та правозастосування.

Комітет зазначив, що ратифікація Угоди дозволить запроваджувати ефективні механізми реалізації правових норм охорони і захисту прав інтелектуальної власності, здійснення спільних заходів щодо попередження, виявлення і припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності, що сприятиме підвищенню іміджу України на міжнародній арені.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0237.

* * *

Комітет з питань культури і духовності рекомендує парламенту ухвалити проект постанови про відзначення 600-річчя заснування села Микуличин Івано-Франківської області.

Проектом (реєстр. №9482) пропонується, зокрема, запропонувати: уряду - утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення ювілею, розробити та затвердити відповідний план заходів; Державному комітету телебачення та радіомовлення - організувати висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 600-річчя; Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" - видати серію ювілейних поштових марок.

Як зазначалося під час обговорення, Микуличин - найдовше село в Україні (протяжність - 44 км), у XIX столітті воно було найбільшим за площею населеним пунктом тодішньої Польщі.

За словами народних депутатів, Микуличин відомий антифеодальним рухом селян, який отримав назву опришківства, тут народились, бували і проживали видатні особистості, котрі зробили вагомий внесок в українську та європейську культуру, зокрема, письменники Іван Франко, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Ірина Вільде.

* * *

Комітет з питань культури і духовності розглянув законопроект про благодійництво та благодійні організації.

Проектом (реєстр. №6343) пропонується викласти чинний закон в новій редакції. Документ, зокрема, містить визначення загальних засад благодійної діяльності на території України, умов утворення та діяльності благодійних організацій тощо.

При підготовці документа до розгляду у другому читанні було враховано пропозиції членів Комітету, а також народних депутатів Юлії Льовочкіної, Юрія Мірошниченка, Андрія Шевченка, Лесі Оробець, зокрема, щодо визначення меценатської діяльності. Згідно із текстом законопроекту, це "благодійна діяльність у сферах освіти, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини та пам'яток історії, науки і наукових досліджень, за умови, що доступ до культурних благ та інших результатів такої діяльності або розповсюдження таких результатів не обмежується на підставі майнових прав суб'єктів благодійної діяльності або їх договорів з третіми особами".

Також члени Комітету підтримали пропозиції авторів законопроекту щодо статті 4 частини 3, яку пропонується викласти у такій редакції: "Суб'єкти благодійної діяльності мають право здійснювати благодійні програми, спільну благодійну діяльність та інші види благодійної діяльності спільно з нерезидентами з урахуванням особливостей, визначених законами або міжнародними договорами України".

Комітет більшістю голосів вирішив схвалити порівняльну таблицю до законопроекту та рекомендувати Верховній Раді прийняти його у другому читанні та у цілому.