Geum.ru

Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5
* * *

Комітет з питань науки і освіти рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проекти постанов про призначення у 2012 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених та про присудження Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за 2011 рік.

Комітет звернув увагу на те, що проект постанови (реєстр.№9500) підготовлений на виконання Постанови Верховної Ради "Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених" від 16 березня 2007 року, згідно з якою, щорічно починаючи з 2008 року, присуджується 30 іменних стипендій Верховної Ради для молодих вчених докторів наук та кандидатів наук, які підготували докторські дисертації.

На засіданні зазначалося, що до участі у конкурсі допущено 38 робіт. Враховуючи те, що за останні часи в Україні збільшується кількість захистів з економічних наук у порівнянні з іншими науками і на конкурс представлено більше третини робіт (14 робіт) за економічними науками, було прийнято рішення Конкурсної комісії провести конкурс лише за цим напрямом. За результатами конкурсу та проведеної експертною оцінкою робіт з 14 економічних робіт було відібрано 6. Це роботи, що виконуються в економічних та класичних університетах за актуальними економічними напрямами.

Члени Комітету також підкреслили, що проект постанови (реєстр. №9501) підготовлений на виконання Постанови Верховної Ради "Про Премії Верховної Ради України молодим вченим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок" від 16 березня 2007 року, згідно з якою щорічно встановлюється 20 премій Верховної Ради для найталановитіших молодих учених.

Комітет зауважив, що за результатами експертних оцінок Конкурсною комісією з 83 робіт були відібрані 20 робіт, які пропонуються для призначення Премії.

Це 9 робіт по Національній академії наук України (роботи з математики, інформатики, механіки, енергетики, ядерної фізики, біоорганічної хімії, нових матеріалів, біохімії, мовознавства), 6 робіт з нанотехнологій, матеріалознавства, біології, педагогіки, історичних наук, 2 роботи по Національній академії аграрних наук (з сільського господарства та з генетики тварин), по одній роботі з Міністерства аграрної політики та продовольства (робота з природокористування), Міністерства інфраструктур (з технічних наук) Національній академії медичних наук (з радіобіології).

За результатами обговорення Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проекти зазначених постанов.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу.

Проектом (реєстр №9346), поданим народним депутатом В.Забарським, пропонується списати заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу за теплову та електричну енергію (а також пені, штрафні і фінансові санкції, що нараховані на цю заборгованість), яка виникла між підприємствами оборонно-промислового комплексу та підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову та електричну енергію.

Крім того, передбачається реструктуризувати заборгованість зазначених підприємств за банківськими кредитами та списати заборгованість перед Державним концерном "Укроборонпром" за виконані роботи та надані послуги.

Члени Комітету під час обговорення зазначили, що законопроект суперечить Господарському та Цивільному кодексам України, Закону "Про банки і банківську діяльність". На думку народних депутатів, запропоноване автором списання та реструктуризація заборгованостей на суму 1,962 млрд. грн. призведе до розбалансування Державного бюджету.

Члени Комітету також зауважили, що законопроект містить низку внутрішніх суперечностей, які потребують узгодженості.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону "Про державний кордон України" (щодо закріплення правового статусу та режиму прилеглої зони України).

Законопроект (реєстр. №7407), поданий народним депутатом Л.Кожарою, був прийнятий Верховною Радою за основу 31 травня поточного року. Його метою є гармонізація морського законодавства України із законодавством інших причорноморських держав та інших держав-учасниць Конвенції 1982 року (правовий статус та режим прилеглої зони визначений у національному законодавстві 83 прибережних держав із 155 держав-учасниць Конвенції) і встановлення прилеглої зони України, визначення її правового статусу та режиму, надання Україні можливості здійснювати митний, фіскальний, імміграційний та санітарний контроль у прилеглій зоні, а також мати права і здійснювати обов'язки щодо затонулих у прилеглій зоні археологічних та історичних об'єктів.

Оскільки реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття як закону, має здійснювати уряд, Комітет звернувся до Прем'єр-міністра М.Азарова з проханням висловити думку щодо нього. На виконання доручення Прем'єр-міністра до Комітету надійшли негативні висновки, підготовлені Міністерством юстиції та Державною прикордонною службою, а також висновок Міністерства закордонних справ України щодо підтримки законопроекту.

Члени Комітету зазначили, що цей проект прийнято парламентом за основу з порушенням вимог пункту 8 статті 90 Регламенту Верховної Ради, згідно з якими, у разі реалізації його положень необхідно внести зміни до інших законів, які мають викладатися в розділі "Перехідні положення" або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті.

Народні депутати наголосили: прийняття документа як закону, навіть з урахуванням поданих суб'єктами права законодавчої ініціативи пропозицій до нього, призведе до системно-правової плутанини та невизначеності у законодавстві, яким регулюються правові відносини у цій сфері.

Члени Комітету вважають, що оптимальним і дієвим механізмом вирішення питання імплементації згаданих норм Конвенції ООН з морського права в українське законодавство має бути прийняття окремого закону про прилеглу зону України. В ньому, окрім імплементованих норм права, необхідно визначити порядок їх застосування, забезпечення дотримання та виконання норм права юридичними та фізичними особами, окреслити суб'єкти та їхні повноваження, котрі здійснюватимуть контроль за їх реалізацією, встановити види санкцій та процедура їх застосування за допущені порушення, а також внести відповідні зміни до інших законів.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з Вестмінстерською Фундацією за демократію провів презентацію видання "Права людини та парламенти: посібник для членів парламенту та працівників апарату".

Відкриваючи захід, голова підкомітету з питань прав людини Едуард Павленко, зокрема, зазначив, що це видання є адаптованою для України версією посібника, який використовується в роботі парламентів та інших інституцій влади з метою підвищення рівня обізнаності у сфері захисту прав людини і верховенства права.

"Не випадково, що ця презентація співпала з Міжнародним днем прав людини, коли людство віддає шану тим, хто 63 роки тому на Генеральній Асамблеї ООН проголосував за Загальну декларацію прав людини, яка стала базовим міжнародно-правовим документом у цій винятково важливій сфері",- сказав народний депутат.

За його словами, увесь спектр прав і свобод, закріплених у цій декларації, закладено в Конституцію України; їх гарантування і захист Верховна Рада здійснює прийняттям відповідних законів. На думку Е.Павленка, українське законодавство щодо прав і свобод людини не поступається перед законодавством розвинутих країн.

Народний депутат наголосив також, що Україна є учасницею практично всіх міжнародних конвенцій, які формують систему захисту прав людини ООН, в тому числі міжнародних пактів про громадянські і політичні права та про економічні, соціальні і культурні права, Конвенцій ООН проти катувань, про подолання всіх форм расової дискримінації, дискримінації щодо жінок, про права дитини, про права осіб з інвалідністю.

Водночас, зауважив виступаючий, незважаючи на помітні досягнення у правозахисній царині, стан дотримання законодавства все ще далекий від бажаного і вимагає неослабної уваги з боку державних структур і громадськості. "Тому члени Комітету вважають за необхідне посилювати парламентський контроль за практичною реалізацією законів і Конституції щодо належного захисту прав людини та громадянина". Е.Павленко наголосив також, що "наша мета - утвердження в Україні дійсно правової, демократичної держави і громадянського суспільства, що відповідали б світовим стандартам", і підкреслив, що у цьому "неоціненну допомогу може надати посібник, який сьогодні представлено на громадське обговорення".

Як зазначив Е.Павленко, у посібнику приділяється значна увага питанню співпраці парламенту як з іншими гілками влади, так і залучення до процесу законотворення та моніторингу застосування законодавства громадянського суспільства. На його думку, цінність посібника полягає у тому, що в ньому висвітлена як законодавча роль парламенту щодо захисту прав людини, так і важливість здійснення контролю за правозастосуванням.

Народний депутат звернув також увагу на те, що контрольна функція парламенту щодо захисту прав людини проявляється не лише через діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, але й через проведення комітетських та парламентських слухань, обговорень та круглих столів у всіх комітетах. "Захист прав людини - це не вузька спеціалізація одного комітету, цих питань торкаються у своїй роботі практично всі комітети, і саме тому усі законопроекти проходять експертизу на відповідність до міжнародних зобов'язань України у Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради України", - сказав виступаючий.

Народний депутат третього-п'ятого скликань Геннадій Удовенко у своєму виступі підкреслив, що однією з проблем правозахисної діяльності в Україні є низький рівень обізнаності громадян у цій сфері. Водночас, за його словами, в світі не так багато країн, які підписали і ратифікували майже всі міжнародні конвенції і договори у цій галузі. Тому, на думку Г.Удовенка, необхідно цей досвід якомога ширше популяризувати серед населення, а посібник - направити до керівників усіх парламентських комітетів та депутатських фракцій і груп, ознайомити з ним всіх народних депутатів.

Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України Дмитро Марков зазначив, зокрема, що хоча посібник має "певні проблеми мовного та структурного характеру", це видання сьогодні "є найкращим з того, що ми можемо зробити, тому він потрібний саме в цьому обсязі і в цій формі". Він також підкреслив, що "найбільша вада такого посібника полягає в тому, що Україна його потребує". "Хотілося б, аби ми видавали такі посібники самі і вчили світ нормам демократії і правозахисту",- наголосив Д.Марков.

Він також нагадав присутнім, що співпраця між Верховною Радою України та Вестмінстерською Фундацією за демократію почалася саме з пропозиції Апарату Верховної Ради укласти меморандум про взаєморозуміння, та звернув увагу присутніх на те, що структури Апарату (зокрема, науково-експертне та юридичне управління) виконують описані у посібнику завдання, "і, на думку Голови Верховної Ради, роблять це досить вдало".

У презентації взяли участь народні депутати, представники державної влади та громадських організації, науковці.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків).

На засіданні Комітету зазначалося, що проектом (реєстр. №9168) передбачається встановити обов'язок Конституційного Суду при розгляді справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради перевіряти наявність усіх можливих підстав визнання відповідного акту чи його окремого положення неконституційним, а також деталізовано якісні вимоги до змісту рішень.

Крім цього, проектом пропонується частину третю статті 67 чинного закону викласти у новій редакції, відповідно до якої, "рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом 10 днів з дня їх підписання публікуються в офіційних друкованих виданнях або у "Віснику Конституційного Суду України".

Передусім, народні депутати звернути увагу на те, що "Вісник Конституційного Суду України" - це науковий журнал, заснований Конституційним Судом, який виходить з періодичністю 6 разів на рік. Таким чином, вимога щодо публікації в ньому рішень і висновків Конституційного Суду разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду протягом 10 днів з дня їх підписання, є не прийнятною.

Запропонована редакція, вважають парламентарії, "може ускладнити загальний доступ до інформації щодо рішень єдиного органу конституційної юрисдикції України, бо є не конкретною, не точною, оскільки надає можливість одне рішення Конституційного Суду публікувати в офіційних друкованих виданнях, а інше - у "Віснику Конституційного Суду України".

Також, проектом передбачається доповнити частину третю статті 70 нормою щодо обов'язку відповідних державних органів повідомляти письмово Конституційний Суд про результати виконання рішення, додержання висновку. Але, наголошували народні депутати, "першим реченням цієї ж статті вже встановлено, що державні органи письмово підтверджують виконання рішення, додержання висновку у випадку, якщо Конституційний Суд зажадав такого підтвердження".

На думку членів Комітету, у разі прийняття зазначеної пропозиції, норми частини третьої статті 70 чинного закону не будуть узгоджуватися між собою, оскільки першим реченням цієї частини визначено необхідність письмового підтвердження лише у випадку, коли цього зажадав Конституційний Суд, а другим - буде визначатися необхідність такого письмового підтвердження у кожному випадку.

Крім цього, законопроектом пропонується викласти у новій редакції статтю 74 чинного закону, передбачивши у її частині першій, що Конституційний Суд при прийнятті рішення про визнання актів або їх окремих положень неконституційними одночасно вирішує проблемні питання дії в часі таких актів або їх окремих положень.

Члени Комітети наголосили, що ця пропозиція "не узгоджується з частиною другою статті 147 Конституції України, якою вичерпно визначені повноваження Конституційного Суду - вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Таким чином, Основний Закон не покладає на орган конституційного контролю функцію регулювання суспільних відносин, в тому числі щодо вирішення питання дії в часі нормативно-правових актів".

Водночас, частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, запропонована редакція частини першої статті 74 Закону "Про Конституційний Суд України" також не була підтримана Комітетом.

* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства).

Проект (реєстр. №9535) спрямований на удосконалення положень чинного законодавства України, які регулюють порядок здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства задля підвищення ефективності роботи судів України.

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом пропонується внести комплексні зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України, якими:

встановити, що суддя, який брав участь у розгляді справи не може брати участі у перегляді прийнятих за його участю судових рішень за нововиявленими обставинами, що сприятиме більш об'єктивному та неупередженому розгляду;

закріпити обов'язок суду залучати до справи осіб, які не є сторонами у справі, якщо буде встановлено, що судове рішення може вплинути на їх права і обов'язки. Такі особи залучатимуться до участі у розгляді справи у статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Закріплення у процесуальному законодавстві України цих положень, вважають народні депутати, сприятиме зменшенню кількості ситуацій, коли розгляд судових справ здійснюється без участі осіб, на права та інтереси яких може вплинути судове рішення;

встановити для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора та інших суб'єктів владних повноважень граничний строк, із спливом якого апеляційна чи касаційна скарга не може бути прийнята до провадження суду апеляційної чи касаційної інстанції, незалежно від поважності причини пропуску строку для подання. На думку членів Комітету, такий підхід сприятиме дотриманню принципу правової визначеності, зокрема, в частині, яка стосується незмінюваності судових рішень та можливості їх фактичного перегляду упродовж невизначеного проміжку часу. З цією ж метою законопроектом пропонується запровадити граничний строк також і для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами;

удосконалити у цивільному та адміністративному процесах порядок вирішення питань про поновлення строків для подання апеляційних та касаційних скарг.

Крім цього, законопроектом передбачається врегулювати й інші питання, пов'язані із строками та порядком звернення до судів різних інстанції, а також діяльністю суду щодо розгляду справ, віднесених до їх юрисдикції.

Актуальність прийняття законопроекту, наголошувалося на засіданні, обумовлена потребою удосконалення положень чинного законодавства, які регулюють порядок здійснення судочинства в Україні, а також необхідністю створення правового механізму, який гарантуватиме незмінюваність судових рішень, сприятиме усуненню можливостей зловживань правом на поновлення строків для звернення до суду щодо перегляду судових рішень, а також дозволить унеможливить перегляд судового рішення через значний проміжок часу з моменту набрання ним законної сили.

* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про судоустрій та статус суддів" (щодо прав та обов'язків судді).

Проект (реєстр. №8710) спрямований на попередження стягнень з держави Україна сум моральної шкоди за порушення прав людини міжнародними судовими інстанціями, в тому числі, Європейським Судом з прав людини.

Проектом пропонується внести зміни до статті 54 Закону "Про судоустрій і статус суддів", передбачивши обов'язок судді своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до Конституції України та правових позицій Конституційного Суду, ратифікованих Україною міжнародних договорів та практики Європейського Суду з прав людини, міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною, чинного законодавства з дотриманням засад і правил судочинства.

Під час обговорення члени Комітету висловили низку принципових зауважень до проекту.

Зокрема, парламентарії наголошували на тому, що чинна редакція закону передбачає обов'язок судді своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (стаття 9 Конституції України).

Частина перша статті 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Народні депутати акцентували увагу на тому, що приймаючи Закон "Про судоустрій і статус суддів" законодавець вже керувався принципом верховенства права, що передбачає панування прав в суспільстві, зокрема при здійсненні правосуддя в Україні. Так, згідно преамбули закону, він визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Крім того, відповідно до статті 4 судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України, цим законом та іншими законами України.

Тобто, вважають народні депутати, загальний принцип верховенства права вже закріплений у статті 4 закону, що поширюється на всі його норми і положення.

Відтак, на думку членів Комітету, законопроект не містить новели, а тільки дублює чинні правові норми.

Крім того, наголошувалося на засіданні, законодавством не визначено поняття "правові позиції Конституційного Суду України", оскільки відповідно до частини другої статті 150 Конституції України Конституційний Суд ухвалює рішення. Главою 8 Закону "Про Конституційний Суд України" також передбачається, що за результатами розгляду справ КС приймає рішення і надає висновки.

Народні депутати зазначали також: статтями 150 та 152-Конституції України встановлено, що ухвалені Конституційним Судом рішення є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, а закони та інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС рішення про їх неконституційність. Про зазначені юридичні наслідки прийнятого Конституційним Судом рішення чи висновку вказується і у резолютивній частині кожного рішення чи висновку КС. Тому, у будь-якому випадку судді при прийнятті рішення по конкретній справі користуються текстом відповідного законодавчого акту з урахуванням відповідних рішень Конституційного Суду.

Крім того, законопроектом передбачається тільки один з видів надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору, як "ратифікація". Однак, відповідно до статті 8 Закону "Про міжнародні договори України" згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору. Згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися й іншим шляхом, про який домовилися сторони.

За підсумками обговорення, Комітет констатував, що положення законопроекту є суперечливими та такими, які потребують подальшого доопрацювання.

* * *

Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду.

Законопроектом (реєстр. №7467) пропонується внести зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства, встановивши річний строк звернення до адміністративного суду та доповнити частиною шостою такого змісту: "Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг встановлюється трьохрічний строк". Крім того, проектом пропонується доповнити новим пунктом 11-1 Розділ VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.

Проект спрямований на підвищення рівня ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів осіб, оптимізації роботи судів, економію бюджетних коштів на розгляд справ.

Однак, наголошувалося на засіданні Комітету, на думку Вищого адміністративного суду необхідності у збільшенні до трирічного строку для звернення до адміністративного суду позивача (особи) у спорах, пов'язаних із соціальними виплатами, немає.

Зазначалося також, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень

Водночас, підкреслювали народні депутати, в адміністративному судочинстві на відміну від цивільного, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали (частина четверта статті 71 Кодексу). Тому, позивачу (особі) достатньо заявити шляхом подання адміністративного позову, що його права порушені, або створені перепони для їх реалізації і суд, у такому разі, допомагаючи особі з власної ініціативи, витребовує від суб'єкта владних повноважень додаткові матеріали і документи, призначає експертизу, викликає свідка, спеціаліста, а також здійснює заходи для негайного виконання прийнятого ним рішення.

Таким чином, члени Комітету вважають, що чинні положення Кодексу адміністративного судочинства звільняють позивача від необхідності довготривалого процесу підготовки доказових матеріалів у справі адміністративного провадження.

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язкового надання паперових витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Проектом (реєстр. №9442), поданим народним депутатом Н.Королевською, пропонується внести зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та інших законодавчих актів, якими скасувати обов'язкове надання паперових витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також видачу дублікатів установчих документів та замінити опублікування відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у паперовій формі електронною формою

Під час обговорення автор наголосила, що прийняття проекту закону "істотно полегшить процедуру започаткування підприємницької діяльності суб'єктами господарювання та буде сприяти підвищенню інвестиційної привабливості України".

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про визнання галузі машинобудування однією з пріоритетних у промисловості України.

Проект (реєстр. №9310) спрямований на створення умов для ефективного використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу галузі машинобудування України і підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування, шляхом надання суб'єктам машинобудування відповідних пільг та спрощення митних процедур.

Зокрема, законопроектом пропонується визнати машинобудування пріоритетною галуззю промисловості України та надати суб'єктам машинобудування митно-податкові пільги на період з 1 січня 2012 року до 1 січня 2020 року.

Під час обговорення проекту члени Комітету акцентували увагу на висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

Зокрема, експерти вважають, що запропонований проектом підхід до визначення переліку суб'єктів машинобудування щодо яких запроваджуються відповідні заходи державної підтримки, характеризується правовою невизначеністю, що створює передумови для суб'єктивного вирішення питань про віднесення суб'єктів машинобудування до відповідного переліку. Тому, у законопроекті мають бути визначені конкретні кваліфікаційні вимоги щодо таких суб'єктів господарювання.

У висновку йдеться й про те, що положення проекту щодо пільг із сплати мита при ввезенні на митну територію України товарів, що використовуються для потреб розробки та/або виробництва продукції машинобудування, призначеної виключно для реалізації на експорт, не узгоджуються з нормами статті 3 Угоди СОТ про субсидії і компенсаційні заходи, згідно з якими, забороняються субсидії, що де-юре чи де-факто обумовлені показниками експорту.

Народні депутати вважають, оскільки реалізація положень проекту може призвести до зменшення податкових надходжень до бюджету, то для прийняття зваженого рішення необхідно отримати експертний висновок Кабінету Міністрів, який згідно з вимогами статті 27 Бюджетного кодексу має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні до нього.

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (щодо вилучення з Переліку документів, які за своєю природою не є дозвільними).

Проектом (реєстр. №9421) пропонується внести зміну до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", виключивши пункти 15 (дозвіл на укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до власності Автономної Республіки Крим чи перебуває у державній чи комунальній власності), 84 (погодження Верховною Радою України продажу земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам) та 123 (сертифікат на право займатися аудиторською діяльністю).

З прийняттям проекту, зазначалося на засіданні Комітету, вимоги дозвільної системи у сфері господарської діяльності не поширюватимуться на укладення договорів оренди нерухомого майна, що належить до власності Автономної Республіки Крим, перебуває у державній або комунальній власності (п. 15 Переліку), погодження Верховною Радою продажу земельних ділянок, що перебувають у власності держави (п. 84 Переліку) і сертифікацію, що узгоджуватиметься із законами "Про оренду державного та комунального майна" та "Про аудиторську діяльність" і Земельним кодексом України.

* * *

Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до деяких законів щодо захисту прав та інтересів дітей, над якими встановлюється опіка чи піклування, та посилення матеріальної підтримки сімей, у яких виховуються такі діти.

Проектом (реєстр. №9197) пропонується при визначенні розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги по догляду за дитиною та допомоги на дітей одиноким матерям, яка призначається згідно з законами "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", не враховувати у середньомісячному сукупному доходу сім'ї допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Під час обговорення зазначалося, зокрема, що врахування допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім'ї призводить до позбавлення сім'ї, яка виховує цих дітей, статусу малозабезпеченої, та позбавляє відповідної соціальної допомоги. На думку членів Комітету, це особливо небезпечно для багатодітних сімей, оскільки позбавляє рідних дітей такої сім'ї права отримувати соціальну допомогу, та змушує батьків розподіляти кошти, що виділяються для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на всіх дітей, що порушує право власності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на призначені їм соціальні виплати.

Народні депутати наголосили на необхідності поширення цього законопроекту на прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу, оскільки це надасть можливість покращити рівень виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та підвищить ефективність використання бюджетних коштів, адже щомісячні бюджетні витрати на утримання однієї дитини у закладі інтернатного типу суттєво перевищують відповідні виплати при сімейних формах виховання

* * *

Проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху та шляхи їх вирішення в приймаючих містах чемпіонату Європи 2012 року з футболу було обговорено під час "круглого столу" у Верховній Раді України.

Відкриваючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко. зокрема, сказав, що сьогодні нагальною проблемою є організація дорожнього руху в центральних частинах міст. За його словами, ще й досі не продумано систему під'їзних шляхів, автомобільних стоянок, дорожніх знаків тощо навколо стадіонів.

М.Томенко повідомив також, що лише в Києві не вистачає щонайменше трьох тисяч місць для паркування. За його словами, необхідно побудувати 15 сучасних паркінгів, натомість інвестиційні конкурси, за інформацією Київської міської державної адміністрації, тільки мають відбутися, а коли почнеться будівництво невідомо.

Заступник Голови Верховної Ради відмітив, що поки немає жодної інформації про те, як буде відбуватися функціонування громадського транспорту у містах, що приймають чемпіонат. "Якщо не почати серйозної роботи, то ЄВРО перетвориться у свято лише для VIP-гостей", - підсумував М.Томенко.

Голова Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Павло Костенко у своєму виступі зазначив, що сьогодні у приймаючих Євро-2012 містах гостро стоять проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху. За його словами, Комітет тричі (у червні та грудні 2010 року і вересні 2011 року) розглядав питання підготовки автошляхів міст, де будуть проводитися змагання фінальної частини ЄВРО; були прийняті відповідні рішення і рекомендації, надіслані до виконання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. "Але віз і нині там",- підкреслив він.

П.Костенко звернув увагу присутніх, зокрема, на те, що у відповіді на звернення Комітету Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України піднімає серйозні питання щодо наявності тільки одного заїзду та одного виїзду зі стадіону "Арена-Львів", що, за твердженням ДАІ, унеможливить в екстрених випадках виїзд спеціальних автомобілів МНС, МВС та швидкої медичної допомоги з місць їх паркування, які розташовані поруч із стадіоном".

На думку голови Комітету, болючим залишається питання забезпечення безперешкодного руху автотранспорту на дорогах, для чого необхідно побудувати перехоплюючі паркінги на в'їзді до міст та відповідні майданчики для паркування автомобілів, обмежити в'їзд автомобілів до центрів приймаючих міст, забезпечити безперебійну роботу світлофорів, посилити відповідальність водіїв за порушення правил дорожнього руху, в тому числі правил паркування. "На жаль, і в Києві і в Донецьку питання будівництва перехоплюючих паркінгів ще знаходиться на стадії виділення земельних ділянок та планування будівництва. Краща ситуація у Харкові, де вже триває робота з облаштування паркінгів, та завершено будівництво паркінгу для автомобілів громадян з обмеженими можливостями",- сказав П.Костенко.

Він також підкреслив, що Комітет неодноразово звертався до Київської міської державної адміністрації та Державної автомобільної інспекції, зокрема, з метою отримання інформації стосовно заходів, які планують здійснити відповідні установи для нормалізації ситуації з рухом громадського транспорту, розміщенням та паркуванням автомобілів у місті Києві. Крім цього, сказав П.Костенко, Комітет запропонував запровадити рух громадського транспорту окремою смугою, а паркування автомобілів здійснювати лише з однієї сторони вулиці. "Проте, як інформує КМДА, реалізація цієї пропозиції стримується у зв'язку з паркуванням приватних транспортних засобів у крайній правій смузі руху на проїзній частині вулиць. Чинне законодавство не дозволяє затримувати або евакуювати транспортні засоби за порушення правил зупинки або стоянки, навіть, якщо це створює перешкоди дорожньому руху або загрозу його безпеці",- наголосив він. За його словами, законопроект про внесення змін до відповідних статей Кодексу про адміністративні правопорушення (реєстр. №6480), який вирішує це питання, підготовлений Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності для розгляду у другому читанні ще 14 листопада і вже включений до розкладу засідань на наступний пленарний тиждень, але його ще необхідно прийняти в цілому як закон.

П.Костенко також наголосив: "Сьогодні законодавство так лібералізоване, що водій може легко уникнути сплати штрафів, навіть, за серйозні порушення правил дорожнього руху, що створює реальну загрозу безпеці руху в цілому". Пославшись на дані Державної судової адміністрації, він сказав, зокрема, що у 2010 році судами повернуто понад 40 тисяч адміністративних справ, складених за грубе порушення правил дорожнього руху, майже 60 тисяч справ закрито судами за малозначністю або за відсутністю складу адміністративних порушень.

Підсумовуючи, П.Костенко підкреслив, що проведення в України ЄВРО-2012 дає можливість навести порядок на дорогах, привести в порядок відповідну інфраструктуру, побудувати сучасну систему управління дорожнім рухом. "Лише при такому підході до цієї проблеми наші громадяни не будуть ставити питання, навіщо нам ЄВРО, а своїми очима побачать, що проведення чемпіонату стане локомотивом розвитку української економіки, насправді покращить життя людей", - зазначив народний депутат.

За підсумками обговорення учасники заходу вирішили запропонувати Верховній Раді розглянути у другому читанні та прийняти в цілому проект закону про внесення змін до статей 255, 265-2, 321-1, 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення окремих положень (реєстр. №6480), Кабінету Міністрів - передбачити в проекті Державного бюджету на 2012 рік збільшення обсягів фінансування Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в частині виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання вулиць і доріг приймаючих міст; розробити на внести на розгляд парламенту законопроект про посилення відповідальності водіїв за порушення Правил дорожнього руху тощо. Київській міській державній адміністрації, Київській, Донецькій, Львівській, Харківській міським радам рекомендовано, зокрема, прискорити темпи та обсяги: проведення дорожніх робіт, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, будівництва перехоплюючи паркінгів та паркувальних майданчиків, забезпечення надійної роботи світлофорів.

* * *

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про державну фінансову підтримку експортної діяльності.

Проект (реєстр. №9373) спрямований на запровадження механізму державної підтримки експорту високотехнологічних галузей економіки, створення умов для забезпечення реалізації державної політики щодо страхування та кредитування експорту.

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом, зокрема: передбачається формування інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики щодо підтримки національного експорту шляхом утворення державного експортно-кредитного агентства; визначаються порядок та умови надання державної фінансової підтримки експортної діяльності з урахуванням відповідної світової практики; вводяться терміни та поняття, які не визначені чинним законодавством і використовуються в міжнародній практиці застосування фінансових інструментів підтримки експорту тощо.

Під час обговорення народні депутати наголосили на важливості державної фінансової підтримки експортної діяльності. Водночас члени Комітету вважають за необхідне, але була визначена необхідність подальшого доопрацювання законопроекту за такими напрямами:

виключити положення, що встановлюють штучні обмеження щодо галузей або мінімальної частки вітчизняної складової в собівартості кінцевого продукту (в частині встановлення переліку товарів вітчизняного походження), експортери якого можуть скористатися послугами експортно-кредитного агентства;

встановити, що критерії та порядок відбору контрактів та суб'єктів господарювання, страхування ризиків (гарантування виконання зобов'язань) яких здійснюється експортно-кредитним агентством, затверджує Наглядова Рада експортно-кредитного агентства;

передбачити норми, згідно з якими держава гарантуватиме відшкодування у випадку, якщо власних коштів експортно-кредитного агентства не вистачатиме для забезпечення покриття ризиків виконання контрактів.

Для цього необхідно внести в Бюджетний кодекс відповідні зміни, вказавши, що Кабінет Міністрів під час підготовки проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік передбачає кошти (гарантії), необхідні для забезпечення державної фінансової підтримки експортної діяльності відповідно до Закону "Про державну фінансову підтримку експорту". У випадку надання державних гарантій експортно-кредитному агентству, вважають парламентарії, на нього не мають поширюватися вимоги частини третьої статті 17 цього Кодексу. Гранична межа таких гарантій не повинна перевищувати 3 відсотків обсягу експорту попереднього року.

На думку членів Комітету, потрібно також встановити, що на формування статутного капіталу експортно-кредитного агентства мають бути виділені кошти. Тому "Прикінцеві положення" проекту закону необхідно доповнити нормою, згідно з якою Кабінет Міністрів має передбачити в Державному бюджеті України на 2012 рік кошти для формування статутного капіталу експортно-кредитного агентства в сумі не менше 50 млн. гривень.

* * *

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо питань оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу).

Проектом (реєстр. №9347) пропонується списати підприємствам оборонно-промислового комплексу суми пені, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у тому числі за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження та реструктуризувати на строк до 60 календарних місяців суми податкового боргу станом на 1 жовтня 2011 року.

На засіданні Комітету зазначалося, що положеннями законопроекту не визначено, заборгованість з яких податків, зборів та обов'язкових платежів пропонується реструктуризувати. Крім того, вважають народні депутати, було б слушним надати інформацію щодо обсягу заборгованості у розрізі кожного податку, збору (обов'язкового платежу). Також проектом не визначено перелік підприємств, податковий борг яких пропонується списати.

Члени Комітету також наголошували, що законопроект розроблено для реалізації проекту закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу" (реєстр. №9346), який внесено до Верховної Ради.

* * *