Geum.ru

Усе, що відбувається з нами, залишає той або інший слід у нашому житті. Усе на світі бере участь у створенні нас такими, які ми є

Вид материалаДокументы

Содержание


Найкраща книга та, яка містить у собі більше істин. П. Буаст Все трудное – легким в учении станет
Читаємо у квітні
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Найкраща книга та, яка містить у собі більше істин.

П. Буаст

Все трудное – легким в учении станет,

коль будешь с хорошею книгою дружен.

Н. Хисроу




1 квітня — Міжнародний день птахів. У 1906 році підписано Міжнародну конвенцію про охорону птахів. ДОВІДКА. Щодо цього свята існує кілька офіційних документів: «Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних у сільському господарстві», прийнята 19 березня 1902 року, «Договір про перелітних птахів», прийнятий у 1918 р., «Міжнародна конвенція про охорону птахів», підписана в Парижі 18 жовтня 1950 року. Масово цей день почали відзначати з 1994 року.

1 квітня — День сміху. ДОВІДКА. Як День жартів, 1 квітня почали святкувати за часів Римської імперії в день, коли імператор Костянтин видав указ про те, що один день у році Римом буде правити хтось із блазнів. У перший рік Костянтин призначив правителем блазня на ім’я Кугель, і той негайно видав розпорядження: 1 квітня всім підданим імперії забороняється говорити будь-що всерйоз – вони могли тільки кепкувати. Так і народилася першоквітнева традиція. До початку ХХ століття день 1 квітня мав у кожній країні свій національний колорит. У деяких державах його воліють називати Днем дурня.

1 квітня — День геолога. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 07.02.1995 № 110/95 у першу неділю квітня як професійне свято працівників геології, геодезії та картографії.

1 квітня — 315 років від дня народження Антуана Франсуа Прево (у чернецтві – абат Прево), французького письменника, автора романів «Історія кавалера де Гріє та Манон Леско», «Щоденник шляхетної особи, що залишила світ», «Англійський філософ, або Історія Клівленда». Помер 25 листопада 1763 року.

1 квітня — 175 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського (молодшого), українського громадського та культурного діяча, колекціонера, мецената, збирача творчої спадщини Т. Г. Шевченка, на основі колекції якого у Чернігові створено Музей української старовини (нині Чернігівський державний історичний музей). Помер 25 липня 1899 року. ДОВІДКА. В. Тарновський глибоко шанував Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема, допомагав «Київській Старовині» у 1890-их pp., Київському історичному музеєві, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі. Також зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів «Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца.

2 квітня — Міжнародний день дитячої книги. Відзначається у день народження Г-Х. Андерсена. Свято засноване в 1967 р. з ініціативи Міжнародної ради дитячої книги (IBBY) з метою привернути увагу до ролі дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального розвитку дитини, популяризації дитячих книг.

2 квітня — Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (грудень 2007 року) щорічно з 2008 року.

2 квітня — 290 років від утворення Малоросійської колегії – органу управління Лівобережною Україною. У 1727 році Малоросійська колегія була ліквідована і відновлена влада гетьмана. ДОВІДКА. Колегія складалася із шести офіцерів російських полків, розквартированих в Україні. У цивільних справах підкорялася сенату, а у військових – головнокомандуючому військами в Україні. Територіально розташовувалася в м. Глухів. Колегія була найвищою установою в Україні, вище гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. У 1764 р. Катерина II скасувала гетьманську владу і відновила Малоросійську колегію. Остаточна ліквідація автономії України, поширення на її території порядків, що панували в Російській імперії, призвели до остаточної ліквідації Малоросійської колегії (1786 р.). Таким чином, настав кінець гетьманату України.

3 квітня — 90 років від того, як у Харкові було ухвалено «Платформу ідеологічну і художню» Спілки селянських письменників України «Плуг» (з 1931 р. – Спілка пролетарсько-колгоспних письменників). Ліквідована після постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 року. ДОВІДКА. До спілки входили: Д. Бедзик, С. Божко, В. Гжицький, А. Головко, Н. Забіла, О. Копиленко, В. Минко, П. Панч, С. Пилипенко, І. Сенченко, П. Усенко, Г. Епік та ін. Члени «Плуга» висвітлювали життя українського села, суттєво доповнюючи таким чином однобічно-індустріальну і часом наївно-пролетарську орієнтацію інших літорганізацій, допомагаючи знайти своє місце в літературі обдарованій селянській молоді.

3 квітня — 80 років від дня народження Михайла Пилиповича Шатрова (справжнє прізвище – Маршак), російського драматурга, автора п’єс «Шосте липня», «Тринадцяте серпня. Більшовики», «Сині коні на червоній траві», «Так переможемо!», «Далі…далі…далі!», «Погода на завтра» та інших. Помер 23 травня 2010 року.

3 квітня — 75 років від дня народження Марка Григоровича Розовського, російського драматурга, театрального режисера, художнього керівника театру «У Микитських воріт» (з 1983 р.), Академіка американської Пушкінської академії, члена ПЕН-клубу, автора п’єс «Кафка: батько та син», «Тріумфальна площа» та інших. ДОВІДКА. М. Розовський першим в СРСР поставив рок-оперу «Орфей та Еврідіка» (1975 р.).

4 квітня — Міжнародний день освіти з питань мінної небезпеки. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (грудень 2005 року).

4 квітня — 865 років від літописної згадки (Іпатіївський літопис) міста Москва. За літописом саме у цей день Юрій Долгорукий запросив сіверського князя Святослава Ольговича «до себе, в Москву». За іншими даними, вперше місто згадується серед третього перепису населення земель, підвладних Золотій Орді, що відбувся 1272 року. Так чи інакше, але до 1303 року князівство було надзвичайно малим. ДОВІДКА. Сьогодні Москва – столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням. Місто розташоване на річці Москва, у західній частині Російської Федерації, займає площу 1081 кв. км. Населення 10,5 млн постійних мешканців (на 2009 р.), а також ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів і ін.). Москва має свій герб та гімн. Історичним центром міста є Кремль – кам'яна фортеця площею 27,5 га. У місті діє понад 100 театрів, включаючи найвідоміший Большой театр (з 1776 р.), Малий театр (з 1824 р.), Московський художній академічний театр (з 1898 р.), Театр імені Вахтангова, Концертний зал ім. П. І. Чайковського; працює понад 400 бібліотек, включаючи одну з найбільших в світі Російську державну бібліотеку. Діє також Українська бібліотека. У Москві понад 100 закладів вищої освіти.

4 квітня — 80 років від дня народження Андрія Арсенійовича Тарковського, російського кінорежисера та кінодраматурга, народного артиста РРФСР. Фільмографія: «Андрій Рубльов», «Дзеркало», «Іванове дитинство», «Соляріс», «Сталкер», «Ностальгія», «Жертвоприношення» та інші. Помер 29 грудня 1986 року.

5 квітня — 280 років від дня народження Жака Оноре Фрагонара, французького живописця та графіка, майстра побутових та галантних сцен. Помер 22 серпня 1806 року.

5 квітня — 185 років від дня народження Джозефа Лістера, англійського хірурга, засновника антисептики та асептики в хірургії. Помер 10 лютого 1912 року.

5 квітня — 175 років від дня народження Алджернона Чарльза Суїнберна, англійського поета та драматурга, автора поетичних збірок «Пісня про Італію», драматичної віршованої трилогії про Марію Стюарт, віршованої драми «Аталанта у Калидоні», історико-літературних праць про Вільяма Шекспіра та Віктора Гюго. Помер 10 квітня 1909 року.

5 квітня — 70 років від дня народження Пітера Гринуейя (вірна вимова – Гринауейя), англійського кінорежисера, художника, письменника, мислителя. Фільмографія: «Контракт художника», «Відлік утоплеників», «Кухар, злодій, його дружина та її коханець, «Книги Просперо», «Дитина Макона», «8,5 жінок», «Зет i два зеро» та інші.

6 квітня — 200 років від дня народження Олександра Івановича Герцена, російського письменника, публіциста, громадського діяча, філософа, літературного критика, автора філософських творів «Дилетантизм та наука», «Листи про вивчення природи», романів «Хто винний?», повістей «Доктор Крупов», «Сорока-злодійка», біографічного твору «Минуле та думки», засновника та видавця альманахів «Полярна зірка» та «Колокол». Помер 21 січня 1870 року.

7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці. ДОВІДКА. Благовіщення – третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму. Відзначали: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень.

7 квітня — Міжнародний день пам’яті євреїв – жертв фашизму.

7 квітня — Всесвітній день здоров’я. У цей день у 1948 році вступив у дію Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я.

7 квітня — 240 років від дня народження Франсуа Марі Шарля Фур’є, французького соціаліста-утопіста і філософа, автора праць «Теорія чотирьох рухів і загальних доль», «Трактат про домашню й землеробську асоціації», «Новий промисловий і соцієтарний світ», «Фальшива промисловість, роздроблена, відразлива, брехлива, і протиотрута — промисловість природна, злагоджена, приваблива» та інших. Помер 10 жовтня 1837 року. ДОВІДКА. В 1837 р. Фур'є вперше застосував термін «фемінізм»; вже в 1808 р. він заявляв, що розширення прав жінок є умовою соціального прогресу.

7 квітня — 165 років від дня народження Єнса Петера Якобсена, датського письменника, який справив суттєвий вплив на розвиток психологічної та імпресіоністичної західноєвропейської літератури, автора романів «Фру Марія Груббе», «Нільс Люне», збірки новел «Шість новел». Помер 30 квітня 1885 року.

7 квітня — 135 років від дня народження Олександра Григоровича Ходзицького, українського історика філософії та церковного діяча, першого дослідка творчості П. Юркевича, автора праці «Професор П. Д. Юркевич як релігійний мислитель». Помер у 1933 році (вірогідно).

7 квітня — 45 років від дня, коли Державним стандартом 1.9–67 «Правила побудови та нанесення знака якості» було започатковано нанесення (маркування) на споживчі товари високої якості Державного Знака Якості СРСР. ДОВІДКА. Державний Знак Якості СРСР виглядав як стилізоване зображення п'ятикутної зірки (державного символу СРСР) з вписаною в неї буквою К (від російського слова «Качество»), поверненою на 90 градусів. Наносився він на товар або його упаковку, а також розміщувався в товаро-супровідній документації, на ярликах і етикетках. Право використовувати знак надавалося підприємствам на термін від 2 до 3 років на підставі результатів державної атестації якості продукції, яка випускалася цими підприємствами.

8 квітня — Вхід Господній у Єрусалим. ДОВІДКА. Народні назви – Вербна неділя, Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй – гілки фінікової пальми. Вербна неділя – велике свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем, яке у християнському році належить до числа Дванадесятих. У цей день святять вербу (вона раніше за інші дерева дає бруньки), яка є замінником гілок фінікової пальми, якими люди встеляли шлях Ісусу, коли той в'їжджав до Єрусалима на віслюкові, тим самим вітаючи Спасителя. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині. Вірили, що освячена верба має магічну силу.

8 квітня — Міжнародний день циган. Свято засновано на Всесвітньому конгресі циган, що відбувся 8 квітня 1971 року в Лондоні й зібрав представників 30 країн.

8 квітня — 130 років від дня народження Дмитра Івановича Дорошенка, українського історика, громадського та державного діяча, літературознавця, бібліографа, заступника голови Центральної Ради, міністра Української держави, президента Української вільної академії наук, автора близько 1 тис. праць з історії України, історії культури і церкви в Україні, серед яких: «Нарис історії України», «Історія України 1917–1923 рр.», «Огляд української історіографії», «Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу», монографій про М. Костомарова, П. Куліша, В. Антоновича, гетьмана П. Дорошенка та інших. Помер 19 березня 1951 року. ДОВІДКА. Д. Дорошенко був першим українським істориком, який дав науковий огляд історії України як процесу розвитку української державності. Певний час він працював вчителем у середніх школах Києва і Катеринослава. В 1910–1914 рр. був редактором часопису «Дніпрові хвилі» у Катеринославі, також є засновником товариства «Просвіта» на Катеринославщині.

9 квітня — 130 років від дня народження Вадима Львовича Модзалевського, українського історика, архівіста, організатора архівної та музейної справи, автора генеалогічного довідника «Малоросійський родословник», а також праць з історії України. Помер 3 серпня 1920 року. ДОВІДКА. «Малороссийский гербовник» був випущений в співавторстві з В. Лукомським та оформлений Г. Нарбутом.

10 квітня — 190 років від дня народження Костянтина Сергійовича Аксакова, російського публіциста, лінгвіста та поета, драматурга, історика, одного із основоположників слов’янофільства, автора драми «Визволення Москви у 1612 році», комедії «Князь Луковицький, або Приїзд до села», повісті «Вальтер Ейзенберг», мовознавчих праць «Ломоносов в історії російської літератури і російської мови», «Досвід російської граматики» та інших. Помер 19 грудня 1860 року.

10 квітня — 85 років від дня народження Віля Володимировича Ліпатова, російського письменника та журналіста, автора повістей «Глуха м’ята», «Стрижень», «Смерть Єгора Сузуна», «Сільський детектив», «Сіра миша», романів «Лев на галявині», «І це все про нього», «Ігор Савович» та інших. Помер 1 травня 1979 року.

10 квітня — 80 років від дня народження Омара аш-Шарифа (справжнє ім’я та прізвище – Мішель Демиірі Шальгуб), єгипетського та американського актора, сценариста, кінорежисера. Фільмографія: «Лоренс Аравійський», «Доктор Живаго», «Падіння Римської імперії», «Казкові пригоди Марко Поло», «Золото Маккени», «Ідальго», «Мандрівники» та інших.

10 квітня — 75 років від дня народження Белли Ахатівни Ахмадуліної (справжнє ім’я – Ізабелла), російської поетеси та перекладача, однієї із найвизначніших російських ліричних поетес другої половини ХХ ст., автора поетичних збірок «Струна», «Уроки музики», «Свічка», «Таємниця», «Сад», «Сни про Грузію» та інших. Померла 29 листопада 2010 року.

10 квітня — 75 років від дня народження Миколи Андрійовича Касьяна, українського лікаря-остеопата, академіка Української академії наук, Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР, родоначальника мануальної терапії в СРСР та Україні, мецената, автора винаходу «Методи лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта за Касьяном», заслуженого лікаря України. Помер 28 жовтня 2009 року. ДОВІДКА. Ім’я М. Касьяна було занесено до Книги рекордів Ґінесса 1993 р. за те, що протягом 1990 р. він вправив хребетні диски 41 тисячі 251 хворому, серед яких 19 тисяч 359 дітей. За життя кандидатуру М. Касьяна тричі подавали на присвоєння звання «Герой України».


ЧИТАЄМО У КВІТНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ

  1. Камакин О. Добро пожаловать, скворец! Построим для тебя дворец! [О празднике «День птиц»] // Юный натуралист. – 2009. – №4. – С. 34–36.
  2. День смеха / День дурака [О празднике «День смеха»] // Праздник. – 2006. – №2. – С. 3.
  3. Литовченко В. Скарб Василя Тарновського: [Про мецената та колекціонера] / Валерій Литовченко // Україна молода. – 2002. – 5 червня. – С. 11.
  4. Хорунжий Ю. Українські меценати [Текст]: Доброчинність – наша риса / Юрій Хорунжий. – К. : ВД «КМ Академія», 2001. – 137 с.
  5. Балла О. Вестник Андрей Тарковский в смысловом контексте ушедшей эпохи / О. Балла // Знание–сила. – 2003. – № 6. – С. 56–62.
  6. Опимах И. Жан Оноре Фрагонар / И. Опимах // Смена. – 2005. – №7. – С. 11–25.
  7. Антология новой английской поэзии [Текст] / Р. Браунинг [и др.]; авт. предисл. М. Гутнер. – Л.: Художественная литература, 1937. – 454 с.
  8. Гринуэй П. Путь свободен: (Интервью): Биография отдельного лица / Беседовал А. Костюкович //Академия. – 2006. – №3. – С. 90–94.
  9. Берлин И. Александр Герцен: [Подборка исследований] /И. Берлин // Новое литературное обозрение. – 2001. – № 49. – С. 99–119.
  10. Макдермотт А. Мильон терзаний: [Личная трагедия А. Герцена] / А. Макдермотт // Караван историй. – 2002. – № 4. – С. 234–245.
  11. Дорошенко Д. І. Нарис історії України [Текст] / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.
  12. Андрєєв В. М. Дмитро Дорошенко: «перший» чи «другий» в українській історіографії першої половини 20 ст.? // Український історичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 102–122.
  13. Відоняк Н. Талантом і працею Вадима Модзалевського / Н. Відоняк // Науковий світ. – 2011. – № 6. – С. 20–21.
  14. Аксаков К. С. Эстетика и литературная критика [Текст] / Аксаков Константин Сергеевич. – М.: Искусство, 1995. – 526 с.
  15. Липатов В. В. Черный яр; Сказание о директоре Прончатове; И это все о нем... [Текст]: Повести, роман / В. В. Липатов. – М.: Советский писатель, 1977. – 720 с.
  16. Замостьянов А. Неформатный труд: Массовая культура и «проблема молодежи»: [О русском писателе В. В. Липатове] / Арсений Замостьянов // Народное образование. – 2007. – № 6. – С. 249–254.
  17. Капустин М. Феникс России: [Белла Ахмадулина] / М. Капустин // Книжное обозрение. – 2002. – №15. – С. 6.
  18. Ахмадулина Б. Шарманки детская душа [Текст] / Б. Ахмадулина. – М.: Эксмо, 2008. – 352 с.
  19. Лис В. Здобулася мрія лікаря Касьяна / В. Лис // Робітнича газета. – 2005. – №172(18.11). – С. 5.
  20. Бобрищев К. В. Исцеление по Касьяну и не только... [Текст] / Константин Васильевич Бобрищев. – Львов: Афиша, 2001. – 392 с.
  21. Савчук Б. Український пласт 1911–1939 [Текст] / Борис Савчук. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1996. – 267 с.
  22. Пластування // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №6. – С. 37–41.
  23. Палеолог С. Н. Около власти [Текст]: Очерки пережитого. С приложением архивных документов / Сергей Николаевич Палеолог. – М.: Айрис Пресс, 2004. – 349 с.
  24. П. А. Столыпин. Грани таланта политика [Текст]. – М.: РОССПЭН, 2006. – 623 с.
  25. Старков В. Великдень у традиційній календарній обрядовості українців / Валерій Старков // Пам'ять століть. – 2002. – № 2. – С. 93–96.
  26. Пінчук Ю. Українська традиція святкування Великодня / Ю. Пінчук // Історичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 81–84.
  27. Шафранська Г. Великодній спомин (етнографічний нарис) / Г. Шафранська // Вітчизна. – 2008. – № 3/4. – С. 123–134.
  28. Волынский А. Л. Жизнь Леонардо да Винчи [Текст] / Волынский Аким Львович. – М.: Алгоритм, 1997. – 525 с.
  29. Вазари Дж. Жизнеописание Леонардо да Винчи [Текст] / Джорджо Вазари; Пер. с итал. А. Венедиктова, А. Габричевского. – М.: Эксмо, 2005. – 638 с.
  30. Шмигевський М. Леонард Ейлер / М. Шмигевський // Математика в школі. – 2003. – № 9. – С. 51–55.
  31. Мельников Л. Трагедия «Титаника» / Лев Мельников. – 2007. – №9. – С. 40–42.
  32. Леру Г. Духи Дамы в черном [Текст]: Роман / Гастон Леру; Пер. с фр. И. Русецкого. – Спб.: Амфора, 2000. – 375 с.
  33. Уайлдер Т. Мост короля Людовика Святого [Текст]; Мартовские иды: День восьмой / Торнтон Уайлдер; Пер. с англ. – М.: Правда, 1990. – 704 с.
  34. Коростелева Т. В одном мгновенье видеть вечность... [О Т. Уайлдере / Т. Коростелева // Современная драматургия. – 2009. – №4. – С. 188–190.
  35. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века [Текст] / С. Хантингтон. – М.: РОССПЭН, 2003. – 367 с.
  36. Хван Г. С. Права человека в современном мире: Хантингтона теория / Г. С. Хван // Власть. – 2008. – №12. – С. 50–55.
  37. Тимошенко Ю. Студії націотворчої доктрини В'ячеслава Липинського / Ю. Тимошенко // Київська старовина. – 2007. – № 2. – С. 159–164.
  38. Рум'янцев В. В'ячеслав Липинський – теоретик української державності (до 125-річчя від дня народження) / В. Рум'янцев, М. Страхов // Вісник академії правових наук України. – 2007. – № 2. – С. 62–70.
  39. Осташко Т. С. В'ячеслав Липинський: Постать на тлі доби / Т. С. Осташко // Український історичний журнал. – 2007. – №2. – С. 113–130.
  40. Голобородько Я. Національний геніалітет: Курбас, Куліш, Крушельницький / Я. Голобородько // Слово і час. – 2006. – №1. – С. 72–84.
  41. Хазіна І. Феномен Мар'яна Крушельницького на тлі нової історії / Ірина Хазіна // Слово і час. – К.: НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Національна спілка письменників України. – 2010. – №1. – С. 97–98.
  42. Афанасьев В. С. Давид Рикардо [Текст] / Владилен Сергеевич Афанасьев. – М.: Экономика, 1988. – 127 с.
  43. Классика экономической мысли [Текст]: Вильям Петти, Адам Смит, Давид Рикардо, Джон Мейнард Кейнс, Милон Фридмен. – М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. – 895 с.
  44. Богомолов Н. А. Литература метрополии и диаспоры в воззрениях Г. В. Адамовича 1950-х годов (по неизданным письмам) / Н. А. Богомолов // Филологические науки. – 2003. – №1. – С. 71–80.
  45. Арьев А. По большому счету [О В.А. Каверине] / А. Арьев // Звезда. – 2002. – №4. – С. 129–132.
  46. Каверин В. А. Освещенные окна [Текст]: Трилогия / В. А. Каверин; ред. З. В. Одинцова. – М.: Советский писатель, 1978. – 544 с.
  47. История социальной педагогики. Становление и развитие зарубежной социальной педагогики [Текст]: Учеб. для студ. вузов / Под ред. В. И. Беляева; Под ред. В. И. Беляева. – М.: Гардарики, 2003. – 255 с.
  48. Борисова З. Фрідріх Фребель – засновник ідеї дитячого садка (220 років від дня народження та 150 років від дня смерті) / З. Борисова // Дошкільне виховання. – 2002. – №12. – С. 5–7.
  49. Филдинг Г. Комический эпос в журналистике. Фельетоны Г. Филдинга / Г. Филдинг; вступ. ст., пер. с англ., сост. и примеч. А. Ливерганта // Вопросы литературы. – 2008. – №3. – С. 276–306.
  50. Гаков В. Брешь в твердыне: (Судьба книги И. Ефремова «Туманность Андромеды» / В. Гаков // Если. – 2002. – №7. – С. 279–285.
  51. Ефремов И. А. На краю Ойкумены [Текст]: Роман / И. А. Ефремов. – М.: АСТ, 2007. – 382 с.
  52. Звонарева Л. Мальчик с полуострова Лосося: [Исл. писатель Лакснесс] / Лола Звонарева // Литературная учеба. – 2001. – Кн.3: Май–июнь. – С. 196–199.
  53. Егорова Т. Барбара Стрейзанд: Я переплыла реку, не утонув / Т. Егорова // Музыкальная жизнь. – 2007. – №3. – С. 41–44.
  54. Смолярчук В. И. Ф. Н. Плевако – судебный оратор [Текст] / В. И. Смолярчук. – М.: Знание, 1989. – 64 с.
  55. Замостьянов А. Варшавская рулетка: (Адвокат Федор Плевако) / А. Замостьянов // Человек и закон. – 2006. – №1. – С. 94–99.
  56. Лебедева Т. П. Ф. Н. Плевако – искатель и защитник правды / Т. П. Лебедева// Вестник Московского университета. Сер. 12: Политические науки. – 2007. – №6. – С. 78–85.
  57. Челпанов Г. И. Введение в философию [Текст]: С приложением вопросника и конспективного обзора истории философии / Г. И. Челпанов. – 8-е изд., доп. – М.: Либроком, 2010. – 584 с.
  58. Бледный С. Н. Петражицкий Л. И. – создатель российской психологической теории права / С. Н. Бледный // История государства и права. – 2003. – №5. – С. 14–16.
  59. Прокопов Є. Д. Психологічна теорія права в контексті проблеми співвідношення інтуїтивного та позитивного права ( Л. Петражицький) / Є. Д. Прокопов // Держава і право – 2007. – № 1(35). – С. 186–194.