Geum.ru

Усе, що відбувається з нами, залишає той або інший слід у нашому житті. Усе на світі бере участь у створенні нас такими, які ми є

Вид материалаДокументы

Содержание


Немає такої книжки, з якої людина не могла б навчитися чому-небудь доброму. Й. Гете
Довідка. у
4–5 (в ніч) березня
Довідка. у
Читаємо у березні
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Немає такої книжки, з якої людина не могла б навчитися чому-небудь доброму.

Й. Гете

Любить чтение – это обменивать часы скуки, неизбежные в жизни, на восхитительные часы.

Ш. Монтескье




Березень — 145 років від дня народження Грицька Григоренка (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач), української письменниці, дружини брата Л. Українки М. Косача, автора оповідань «Наші люди на селі», «Переселенці», циклу «Почуття та настрої», збірки «Дітки», п’єси «Батько» та інших. Померла 27 квітня 1924 року.

Березень — 70 років від утворення «Групи об’єднаних загонів України» під командуванням О. М. Сабурова.

1 березня — Всесвітній день цивільної оборони. Відзначається за рішенням 9-ї сесії Генеральної Асамблеї Міжнародної організації цивільної оборони (International Civil Defence Organisation). ДОВІДКА. До складу організації входять 50 країн світу, ще 20 мають статус наглядачів (Україна – з жовтня 1998 року). Кожний рік цей день проходить під новим гаслом.

1 березня — Свято початку весни «Мерцишор». Відзначається як національне в Румунії та Молдові. ДОВІДКА. У цей день люди дарують один одному маленькі бутоньєрки (мерцишори) у вигляді квіточок з ниточок білого та червоного кольорів. Цю прикрасу носять на одязі протягом всього місяця, а 31 березня знімають та розвішують на квітучих фруктових деревах. У Молдові 1 березня кожного року починається музичний фестиваль «Мерцишор». Вперше його було проведено у 1967 році.

1 березня — 175 років від дня народження Георга Моріца Еберса, німецького вченого-єгиптолога і письменника, автора романів «Донька фараона», «Уарда», «Барбара Бломберг», «Сестри», «Слово», «Герда», наукової праці «Стародавній Єгипет в історії і Письмі» та інших. Помер 7 серпня 1898 року.

1 березня — 140 років від дня, коли у США було засновано перший в світі національний парк – Єллоустонський національний парк (англійською – Yellowstone National Park). ДОВІДКА. Парк розташований на північному заході США у Скелястих горах у штатах Вайомінг, Монтана і Айдахо та знаходиться в межах Єллоустонської кальдери – відомого супервулкана. Площа парку – 898,3 тис. га. Містить гірські ландшафти (висоти 1710–3463 м) з каньйонами, водоспадами на р. Єллоустон висотою до 94 м; найбільше скупчення гейзерів та гарячих джерел (понад 3000, в т.ч. гейзер Екселсіор з висотою струменя до 90 м); грязьові вулкани.

1 березня — 120 років від дня народження Акутагави Рюносуке (справжнє прізвище – Сінбара), японського письменника, класика нової японської літератури, автора збірок «Расьомон», «Тютюн і диявол», «Ляльковод», повісті «Каппа». Помер 24 липня 1927 року. ДОВІДКА. У 1935 р. в Японії заснована літературна премія імені Акутагави, призначена для підтримки молодих талантів у японській літературі.

1 березня — 75 років від дня народження Євгена Дмитровича Доги (національний варіант імені – Еуженіу), молдавського композитора, народного артиста СРСР, автора балету «Лучаферул», кантат, симфоній, пісень, музики до більше ніж 200 кінофільмів. Фільмографія: «Лаутари», «Табір йде у небо», «Мій ласкавий і ніжний звір» та інших.

1 березня — 65 років від дня початку роботи Міжнародного валютного фонду (абревіатура – МВФ; англійською IMF), спеціального агентства Організації Об'єднаних Націй (ООН), заснованого 39-ма державами з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання допомоги їм при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. ДОВІДКА. МВФ є інституційною основою сучасної світової валютної системи. МВФ було створено 27 грудня 1945 р. після підписання 28-ма державами угоди, розробленої на Конференції ООН з валютно-фінансових питань, 22 липня 1944 року.

2 березня — 130 років від дня народження Михайла Кіровича Козоріза, українського письменника, байкаря, публіциста, юриста, автора збірок оповідань «Тарас-дитина», «Дві сили», «Віче», «По кам’яній стежці», повістей «Село встає», «Голуба кров», науково-публіцистичної розвідки «Польський терор на Західній Україні», п’єс для дітей, спогадів про І. Франка, В. Стефаника. М. Черемшину. Репресований, помер 3 листопада 1937 року.

2 березня — 130 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка, українського письменника, драматурга, автора нарисів, оповідань та драматичних творів «Горобина ніч», «Не варто жити», «Патріоти». Помер 27 червня 1911 року.

2 березня — 70 років від дня народження Джона Уінслоу Ірвінга (справжнє ім’я та прізвище – Джон Уоллас Блант-молодший), американського письменника, сценариста, автора романів «Свободу ведмедям», «Людина води», «Світ очима Гарпа», «Правила виноробів», «Молитва про Оуена Міні» та інших.

3 березня — Всесвітній день письменника. Відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного Пен-клубу, який відбувся 12–18 січня 1986 року.

3 березня — 165 років від дня народження Александера Грейама Белла, американського вченого-фізика шотландського походження, винахідника телефонного апарата з металевою мембраною. Помер 2 серпня 1922 року.

4–5 (в ніч) березня — День Святого Лева Катанського (День зорепадів). ДОВІДКА. У цей день за народними повір’ями не можна дивитися на зорі, що падають-котяться з неба, бо скотишся із життя. Пекли колобки на коров’ячому маслі. Принесений до оселі цього дня вогонь наче скріплював союз землі, сохи і борозни. Сніг навесні тане вперше.

4 березня — 160 років від дня смерті Миколи Васильовича Гоголя (справжнє прізвище – Гоголь-Яновський), українського та російського письменника та драматурга, історика, фолькльориста. Народився 1 квітня 1809 року.

4 березня — 135 років від того, як американський винахідник Еміль Берлінер запатентував вугільний мікрофон. Цей патент перекупила компанія «Белл телефон» і запросила Берлінера на роботу головним спеціалістом з телефонної техніки.

4 березня — 135 років від дня народження Олександра Федоровича Гедике, російського піаніста, композитора, органіста, доктора мистецтвознавства, педагога, народного артиста РРФСР, засновника радянської органної школи, автора 4 опер (найвідоміші – «Вірінея» та «Жакерія») та 4 симфоній, дитячих фортепіанних п’єс. Помер 9 липня 1957 року.

4 березня — 105 років від дня народження Володимира Йосиповича Векслера, радянського фізика-експериментатора, засновника прискорювальної техніки в СРСР, академіка АН СССР, який створив перший синхрофазотрон (1947 р.) на теренах СРСР. Помер 22 вересня 1966 року. ДОВІДКА. Векслер є фундатором прискорювальної техніки (фазотрони, синхрофазотрони, синхротрони) у СРСР.

4 березня — 70 років від дня народження Володимира Михайловича Прядки, українського художника-монументаліста, педагога, народного художника України, лауреата Державної премії України, автора багатьох мозаїчних рельєфів, керамічних панно, гобеленів, монументальних розписів.

5 березня — 500 років від дня народження Герарда Меркатора (справжнє ім’я та прізвище – Герард ван Кремер), фламандського картографа, географа, який першим запропонував термін «атлас», створив карту світу (1538), глобус Землі (1541), а також «Атлас», який включав 110 карт європейських країн. Помер 2 грудня 1594 року.

5 березня — 185 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова, українського поета, байкаря, драматурга, театрального критика, громадського діяча, автора збірки «Байки Леоніда Глібова» (містить 36 творів). Помер 10 листопада 1893 року.

5 березня — 120 років від дня народження Касяна Ярославича Голейзовського, російського артиста балету та балетмейстера, постановника балетів: «Фавн», «Соломія», «Йосиф Прекрасний», «Теолінда», «Бахчисарайський фонтан», «Лейла та Меджнун», «Видіння Рози» та інших. Помер 2 травня 1970 року.

5 березня — 90 років від дня народження Семена Петровича Гудзенка, російського поета, автора збірок «Однополчани», «Після маршу», «Вірші та балади», «Битва», «Далекий гарнізон», поеми «Нові краї» та інших. Помер 12 лютого 1953 року.

5 березня — 90 років від дня народження П’єра Паоло Пазоліні, італійського письменника, кінорежисера, сценариста, теоретика кіно, автора романів: «Лихі хлопці», «Жорстоке життя», «Теорема», поетичних збірок «Краще за юність», «Вірші у формі троянди» та інших. Фільмографія: «Птахи великі та малі», «Цар Едіп», «Медея», «Мама Рома», «Квітка тисячі й однієї ночі», «Євангеліє від Матвія», «Декамерон», «Сало: 120 днів Содому» та інші. Помер 2 листопада 1975 року.

6 березня — 75 років від дня народження Валентини Володимирівни Терешкової, російського космонавта, льотчика-космонавта СРСР, Героя Радянського Союзу (1963 р.), першої в світі жінки-космонавта, кандидата технічних наук, генерал-майора авіації у відставці (перша в російській армії жінка-генерал), громадського діяча, автора більше ніж 50 наукових праць. ДОВІДКА. В загоні космонавтів від 1962 р. 16–19 червня 1963 р. Терешкова здійснила політ у космос на кораблі «Восток-6». Тривалість польоту становила 2 доби 22 години 50 хвилин; здійснила 48 обертів навколо Землі, вела бортовий щоденник та робила фотографії горизонта, які пізніше були використані для віднайдення аерозольних шарів в атмосфері. Політ перенесла досить важко. Це, напевно, стало однією з причин того, що наступний політ жінки в космос відбувся тільки через 19 років. Терешкова є єдиною жінкою, яка здійснила польот у космос одноособово, всі інші жінки літали у складі екіпажів. Іменем Терешкової названо кратер на зворотному боці Місяця.

7 березня — 75 років від дня народження Володимира Авксентійовича Дахна, українського режисера і художника мультиплікаційних фільмів, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії України, автора 23 мультиплікаційних стрічок. Фільмографія: «Як козаки куліш варили», «Як козаки у футбол грали», «Як козаки наречених визволяли», «Як козаки олімпійцями стали», «Як козаки у хокей грали», «Енеїда», «Сімейний марафон» та ін. Помер 30 липня 2006 року. ДОВІДКА. Відома серія мультиплікаційних фільмів «Як козаки..» (1967–1995 рр.) складається з 9 стрічок. Головні герої – три козака Ок, Тур і Грай.

8 березня — Міжнародний день прав жінок і миру. 16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН закликала держави проголосити відповідно до їхніх історичних та національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. Організація Об’єднаних Націй почала відзначати цей день з 1975 року. Цей рік було проголошено Міжнародним роком жінки.

8 березня — Міжнародний жіночий день. Рішення про його щорічне святкування було прийняте на 2-й Міжнародній конференції соціалісток у м. Копенгагені в 1910 році. В Україні вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

9 березня — Міжнародний день ді-джея. Відзначається з 2002 р. за рішенням ЮНЕСКО з ініціативи фонду World DJ Fund та організації Nordoff Robbins Music Therapy.

9 березня — День народження (198 років) Тараса Григоровича Шевченка, українського поета і художника, громадського діяча, прозаїка, драматурга, основоположника сучасної української літературної мови. ДОВІДКА. Про Шевченка багато сказано, але його творчість продовжують досліджувати, оскільки феномен митця і досі не розкрито. «Кобзар» перекладено всіма мовами світу.

9 березня — 30 років від дня смерті Леоніда Осиповича Утьосова (справжнє ім’я, прізвище та по батькові – Лазар (Лейзер) Йосипович Вайсбейн), російського артиста естради, керівника оркестру, кіноактора, народного артиста СРСР, який народився та почав свою творчу діяльність в Україні. Фільмографія: «Кар’єра Спірки Шпандиря», «Чужі», «Веселі хлопці». Народився 21 березня 1895 року.

10 березня — День землевпорядника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 11.12.1999 № 1556/99 в другу суботу березня.

10 березня — 240 років від дня народження Фрідріха Шлегеля, німецького філософа, письменника та поета, критика, лінгвіста, автора творів «Розмова про поезію», «Історія давньої та нової літератури», «Філософія життя», «Філософія історії», «Філософія мови і слова» та інших. Помер 11 січня 1829 року.

10 березня — 225 років від дня народження Устима Якимовича Кармалюка (варіанти вимови прізвища – Кармелюк або Кармалюк), українського національного героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813 – 1835 рр. проти національного і соціального гніту. Помер 22 жовтня 1835 року. ДОВІДКА. У 1830 – 1835 рр. селянський рух під проводом Кармалюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії та Київщини. У ньому брали участь бл. 20 тис. осіб. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармалюка здійснили понад 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. У повстанському русі брали участь не лише українці, а й поляки та євреї. Образ Кармалюка відобразили у своїх творах М. Старицький, М. Вовчок, С. Васильченко, В. Кучер та ін. Харківський композитор В. Костенко – автор опери «Кармелюк». Фольклорні свідчення про народного героя збирали М. Костомаров і Т. Шевченко (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце сходить», складена усе-таки не ним, a Т. Падурою. До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить пензлю Тропініна та відомий в кількох копіях, одна з яких зберігається в Ермітажі. Похований У.Кармалюк у селищі Летичеві (тепер Хмельницька область), де 1974 року на постаменті-валуні йому поставили 5-метровий пам'ятник.

10 березня (за старим стилем 27 лютого) — 95 років від повалення самодержавства в Росії. Перемога Лютневої демократичної революції 1917 року. ДОВІДКА. Символом Лютневої революції став червоний бант та червоні знамена. Попередню владу оголосили «царизмом« та «старим режимом«. У мову увійшло слово «товариш».

10 березня — 35 років від того, як «Літературна Україна» сповістила про вихід у світ двотомного «Шевченківського словника». ДОВІДКА. Шевченківський словник – двотомне видання, яке є своєрідною енциклопедією розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя та творчість Т. Г. Шевченка, зокрема, 1000 ілюстрацій. Відповідальний редактор – академік Є. П. Кирилюк.


ЧИТАЄМО У БЕРЕЗНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ

  1. Гнідан О. Д. Володимир Винниченко. Грицько Григоренко: Штрихи до портретів [Текст]: Навч. посібник / О. Д. Гнідан, Л. В. Йолкіна, А. Б. Гуляк, Л. С. Дем'янівська. – К.: Вища школа, 1995. – 223 с.
  2. Дога Е. Акцент – на творчество / Евгений Дога; беседу вел Владимир Красовский // Будь здоров! – 2010. – №1. – С. 4–8.
  3. Ковалець Л. Нестрачене життя Архипа Тесленка й Оленки Панасенко / Л. Ковалець // Дивослово. – 2002. – №3. – С. 8–10.
  4. Горелик Г. Истории с географией из родословной телерадиосвязи: [А. Белл] / Г. Горелик // Знание–сила. – 2003. – №11. – С. 68–78.
  5. Івченко В. Крізь біль реальний і уявний: Новий погляд на життєвий та творчий шлях Миколи Гоголя / В. Івченко // Науковий світ. – 2010. – № 1. – С. 22–25.
  6. Лисий І. Гоголь: Відпочаткова подвійність душі чи зіткнення ідентичностей / І. Лисий // Сучасність. – 2010. – № 2. – С. 138–150.
  7. Шевченко В. Реформатор картографії Герард Меркатор / В. Шевченко // Географія та основи економіки в школі. – 2007. – № 2. – С. 54–55.
  8. Глібов Л. І. Байки. Поезії [Текст] / Л. І. Глібов; Передм. С. Д. Зубков. – К.: Дніпро, 1991. – 269 с.
  9. Терещенко І. Геніальний байкар. До 180-річчя народження Леоніда Глібова / І. Терещенко // Палітра педагога. – 2007. – №1. – С. 3–5.
  10. Портнова Т. Роли и костюмы Касьяна Голейзовского / Т. Портнова // Народное творчество. – 2007. – N 2. – С. 42–43.
  11. Габитова Р. М. Философия немецкого романтизма [Текст]: (Фр. Шлегель. Новалис) / Р. М. Габитова; Академия наук СССР, Институт философии. – М.: Наука, 1978. – 288 с.
  12. Поэзия немецких романтиков [Текст] / Сост., авт. предисл., авт. примеч. А. В. Михайлов, худож. Г. Клодт. – М. : Худ. лит., 1985. – 527 с.
  13. Старицкий М. П. Разбойник Кармелюк [Текст]: Исторический роман / М. П. Старицкий; авт. примеч. Г. Я. Сергиенко; худож. Г. В. Якутович. – К.: Днiпро, 1988. – 688 с.
  14. Кабачинская С. Раб свободы: (Фольклорно-этнографическое творчество о Кармалюке) / С. Кабачинская // Зеркало недели. – 2007. – № 9. – С. 19.
  15. Ахундова И. Ежедневно влюбленный Зураб Соткилава / И. Ахундова // Студенческий меридиан. – 2003. – №5. – С. 38–41.
  16. Калашникова О. Л. Мифы В. Маканина и культура постмодернизма / О. Л. Калашникова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2002. – № 3. – С. 2–5.
  17. Маканин В. Однодневная война [Текст]: Сборник / В. Маканин. – М.: Эксмо, 2010. – 352 с.
  18. Петрук М. Король попа: [Элтон Джон] / М. Петрук // Сегодня. – 2007. – № 67(24.03). – С. 7.
  19. Русские писатели ХХ века от Бунина до Шукшина [Текст] / Ред. Н. Н. Белякова, М. М. Глушкова. – 2-е изд., перераб. – М.: Флинта: Наука, 2006. – 440 с.
  20. Распутин В. Дочь Ивана, мать Ивана [Текст]: Повесть / В. Распутин. – М.: [б. и.], 2005. – 96 с.
  21. Алчевська Х. Твори [Текст] / Х. Алчевська. – К.: Дніпро, 1990. – 558 с.
  22. Бондар Л. Христина Алчевська – організатор освітньої справи в Україні / Людмила Бондар // Рідна школа. – 2002. – № 2. – С. 60–62.
  23. Наливайко Д. Загадка Малларме / Д. Наливайко // Зарубіжна література. – 2003. – № 5. – С. 14–16.
  24. Малларме С. Собрание стихотворений [Текст] / С. Малларме; Переложил М. Талов; Сост. и послесл. М. А. и Т. Л. Таловых; Худож. А. Ременник. – М. : [б. и.], 1990. – 110 с.
  25. Гинзбург Л. Я. Человек за письменным столом [Текст]: Эссе. Из воспоминаний. Четыре повествования / Л. Я. Гинзбург. – Л.: Советский писатель, 1989. – 605 с.
  26. Машевский А. Преодоление прозы? (Читая Л. Я. Гинзбург) / А. Машевский // Звезда. – 2002. – №3. – С. 168–175.
  27. Макьюэн И. На смерть Джона Апдайка / Иэн Макьюэн; пер. с англ. Ольги Варшавер // Иностранная литература. – 2010. – № 3. – С. 256–263.
  28. Винничук Ю. Чорт зна що [Текст] / Ю. Винничук. – Львів: Піраміда, 2004. – 787 с.
  29. Письменник-оркестр / Ю. Винничук; Любка Андрій, інтерв'ю // Сучасність. – 2010. – № 3. – С. 3–12.
  30. Врублевська В. Шарітка з Рунгу [Текст]: Біографічний роман про Ольгу Кобилянську / В. Врублевська. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 512 с.
  31. Кобилянська О. Новели [Текст] / Кобилянська Ольга; Вст. ст. О. Бабишкін. – Ужгород: Книжково-журнальне видавництво, 1952. – 244 с.
  32. Новиков-Прибой А. С. Цусима [Текст]: Роман-эпопея: В 2-х кн.: Книга 1 и 2 / А. С. Новиков-Прибой. – Одесса: Маяк, 1989. – 840 с.
  33. Щеглова Е. Здесь «дышат почва и судьба» [О Л. Чуковской] / Е. Щеглова // Континент. – 2002. – № 114. – С. 429–437.
  34. Ростропович Е. Елена Ростропович: «Папа очень любил красивых женщин..» / беседовала Ирина Зайчик // Караван историй. – 2008. – №10. – С. 170–205.
  35. Вельфлин Г. Классическое искусство. Введение в итальянское возрождение [Текст]: [Фра Бартоломмео, Рафаель, Андрео дель Сарто] / Г. Вельфлин; Пер. с нем. И. И. Маханькова. – М.: Айрис-пресс, 2004. – 368 с.
  36. Я. А. Коменский [Текст] / Сост. И. Д. Чечель. – М.: Изд. дом Ш. Амонашвили, 1996. – 223 с.
  37. «Криваві тіні Кремлю» [Текст]: Літературна творчість репресованих закарпатців / Упорядк. і підгот. текстів О. Д. Довганича та Д. М. Федака. – Ужгород: Закарпаття, 2006. – 664 с.
  38. Туранская Е. Исаак Ньютон: неисправимый гений / Е. Туранская // Управление компанией. – 2008. – № 11. – С. 90–95.
  39. Смирнов С. Затянувшийся юбилей, или Как нам живется без Ньютона [О роли И. Ньютона в науке 20 века] / С. Смирнов // Знание–сила. – 2007. – №12. – С. 68–74.
  40. Рамзина О. В. Влияние С. П. Дягилева на формирование новых течений в русской и мировой культуре / О. В. Рамзина // Социально-гуманитарные знания. – 2009. – №3. – С. 332–338.
  41. Ласкин А. С. П. Дягилев: Жест и судьба / А. Ласкин // Звезда. – 2003. – №10. – С. 180–186.
  42. Рымко Е. Мадам Коллонтай / Е. Рымко // Современная Европа. – 2003. – №4. – С. 99–106.
  43. Дале Т. Александра Коллонтай. Последний роман / Т. Дале // Эхо планеты. – 2009. – №32 : ил.; Эхо зарубежной России. – 2009. – №11. – С. 36–37.
  44. Крючков П. Грустная сказка Корнея Чуковского / П. Крючков // Гео. – 2002. – № 9. – С. 50–66.
  45. Кондаков И. В. «Лепные нелепицы» Корнея Чуковского: Текст, контекст, интертекст / И. В. Кондаков // Общественные науки и современность. – 2003. – №1. – С. 158–176.
  46. Чуковский К. И. Приключения Бибигона. Сказки, стихи, загадки [Текст] / К. Чуковский. – М.: Махаон, 2008. – 109 с.