Інститут мовознавства ім. О. О
| Вид материала | Документы |
СодержаниеКома в складному реченні |
- Історія мовознавства Плани семінарських занять, 38.65kb.
- Курс загальної лінгвістики. К., 1998. 34-36 Зв’язок мовознавства з різними науками, 56.81kb.
- Міністерство освіти І науки України Київський національний лінгвістичний університет, 150.12kb.
- Міжвузівський науково-методичний семінар, 57.27kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 9724.62kb.
- План роботи кабінету української мови та літератури на 2010 2011 н р. Білокура Н.І, 250.61kb.
- Програма екзамену зі спеціальності 02030303 «Філологія. Прикладна лінгвістика» для, 301.69kb.
- Національний технічний університет україни "київський політехнічний інститут" фізико, 288.71kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 9040.04kb.
Кома в складному реченні
У складному реченні кома ставиться:
1. Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення (про вживання крапки з комою або тире в таких реченнях див. § 119, п. 2 і § 121, п. 9):
В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (Коцюбинський).
Підведу од книжки очі, —
Під вікном ростуть банани,
Шелестять високі пальми,
Мирти, фіги і платани (Кримський).
Пісня [«Два кольори»] пішла в глибини, пісня пішла на вершини, ніхто нікому її не віддасть, навіть авторам (Драч).
2. Для відокремлення речень, що входять до складносурядного речення (про вживання тире в таких реченнях див. § 121, п. 9):
Один кривавим потом умивається, та робить, та дбає, а другий, ледащо, лінується... або ще п’є... (Грінченко).
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий (Франко).
Непокривлену душу хотіли зламати,
Та ламалися тільки болючі киї,
Наді мною ночами відплакала мати,
Я ж не зрікся ні мови, ні пісні її (Павличко).
Усе іде, але не все минає
Над берегами вічної ріки (Костенко).
Примітка 1. Іноді перед сполучниками сурядності і, та, а, але, однак і под. замість коми ставиться крапка, щоб надати більшої самостійності реченням, які могли б бути складовими частинами простого або складносурядного речення:
Острів, як спрут, занурив у море шершаві лаби, приссався до нього, наче хоче спинитись. Але не може (Коцюбинський).
Ми якось дуже звикли, що він [Ойстрах] є.
А от нема. І струни його стихли (Костенко).
Примітка 2. Якщо у складному реченні зі сполучниками і (й), та (= і) є спільне повнозначне слово або спільне головне чи підрядне речення, то кома перед цими сполучниками не ставиться:
На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Л. Смілянський).
Він... розказував, яку в їх селі рибу ловлять і яка в їх ріка рибна, що усяка риба ведеться (Марко Вовчок).
І знов моя до тебе думка лине,
Далекий краю ранньої зорі,
Де тигрів слід веде до Уссурі
І спіє виноград між віт ялини (Борис Тен).
3. Для відокремлення речень, що входять до складного речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком:
Синіють води, зеленіє яр,
І стеляться сліпучі краєвиди (Зеров).
О так! Минають роки і віки,
Усе спливає хвилями ріки,
Й життя нові нам ставить теореми (Борис Тен).
4. Для відокремлення речень, що об’єднуються в одне складне речення за допомогою повторюваних сполучників і...і, ні...ні, або…або, то...то, чи...чи тощо:
І розсвіте, і вийдуть смілі люди,
І порохом пропахне сніг і дим,
І розсвіте, і всесвіт видно буде,
Весь світ, всю долю видно стане їм (Бажан).
Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться (Марко Вовчок).
Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).
То дощ, то сніг, то знову дощ,
І листя лопотіло (Вінграновський).
Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва
весни вітає дні, чи літо славить птах, —
усе мені шумить хода твоя шовкова,
і стан твій молодий пливе в моїх очах (Сосюра).
5. Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних:
Так тихо сходить місяця підкова,
Що аж завмерли гори та ліси... (Пушик).
І той любов’ю повниться до світу,
Хто рідну землю має під собою... (Вінграновський).
Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком (Коцюбинський).
Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином (Нечуй-Левицький).
Весь край слов’янський чує крок дружин,
Які спішать на збір у Дрогичин (Бажан).
Спасибі, що мені відкрили очі
На невмирущу душу материнську,
Без котрої збіднів би цілий світ (Підсуха).
Душа летить в дитинство, як у вирій,
бо їй на світі тепло тільки там (Костенко).
Дай мені, Вітчизно, та для пісні сили,
щоб тебе в цій пісні славить і любить,
щоб для тебе серцем вічно зеленіти (Сосюра).
Під липами неподалік колгоспної контори почали сходитись лише опівдні, хоч два автобуси, які мали відвезти хлопців та їхніх родичів до району, стояли тут іще з восьмої ранку (Гуцало).
Рідний дім залишається в серці,
Як далеко від нього не йди (Чубач).
Ти гукай, не гукай,
а літа не почують.
Все біжать та спішать —
хоч співай чи ридай... (Б. Олійник).
Примітка 1. Кома не ставиться перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення:
Роби як слід, то й добре буде.
Примітка 2. Комою не відокремлюються одиничні відносні займенники та прислівники, що є, власне, інверсованою частиною непрямого питання:
Бачив хлопця й не сказав якого.
Мати повернеться, та не знаємо коли.
Примітка 3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб кома ставиться один раз: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучником що, щоб, як – залежно від змісту та інтонації:
Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Примітка 4. Кома ставиться перед як у зворотах не хто інший, як...; не що інше, як...:
Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський).
Примітка 5. Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то підрядне речення не відділяється від головного комою:
Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту. (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося...).
Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...).
Примітка 6. При збігу сполучників перед другим кома не ставиться тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так:
І якщо пісня вийде в люди,
То пломінь серця не згашу (А. Малишко).
Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський).
Якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.), то кому після нього взагалі не ставиться:
Він прокинувся увечері, ...довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Л. Первомайський).