Міністерство освіти І науки України Київський національний лінгвістичний університет

Вид материала

Содержание

Вимоги до знань
Плани семінарських занять з дисципліни
Зразки завдань для самостійної роботи студентів
Vi.зразки завдань для модульного контролю та критеріі їх оцінювання
Питаннядо іспиту
Іх.рекомендована навчально – методична література

Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра іспанської мови

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

з курсу “Вступ до романського мовознавства”

для студентів ІІ курсу

Київ-2009

І.Мета і завдання дисциплін, її місце

в навчальному процесі.

“Вступ до романського мовознавства” є одним із вступних курсів до спеціальної лінгвістики. Він здійснює зв’язок між курсами загального мовознавства і латинської мови, з одного боку, і, зокрема, курсом історії іспанської мови, з іншого.

Зміст курсу складає всебічне освітлення факторів, зумовивши виникнення на єдиній латинській основі групи споріднених романських мов, принципово нових за своєю структурою і, які характеризуються, поряд з типологічною спільністю, чіткими розрізнювальними ознаками. Це досягається шляхом послідовного розгляду основних перетворень у фонетичній, граматичній і лексичній будові народної латини.

Викладання курсу “Вступ до романського мовознавства” має на меті формування у студентів системного наукового уявлення про кількісний склад романських мов, їхню класифікацію. Історичні фактори формування, роль латинської мови у формуванні романських мов, типологію романських мовних систем та їхні співвідношення з системою латинської мови. Задача курсу є : висвітлення генезису романських мов і принципів їхньої класифікації, отже стилістичних різновидів латинської мови і особливостей розмовної латинської мови; виявлення причини диференціації народної латини ті її перехід в романські мови; типологічне порівняння латинської та романських мов з урахуванням їхнього історичного розвитку з метою виявлення спільних рис і специфіки романських мов. Курс “Вступ до романського мовознавства” вивчається протягом ІІІ семестру і розрахований на 90 годин : 20- лекцій, 14-семінарських, 56-самостійної роботи.

Лекції спрямовані на розвиток у студентів творчого наукового мислення уміння бачити тенденції розвитку романських мов. У лекційному курсі висвітлюються найбільш складні теми з метою систематизації матеріалу, вступу до проблематики кожної теми, висвітлення особливостей фонетичної, лексичної і граматичної системи романських мов.

Семінарські заняття присвячені найбільш складним і дискусійним проблемам, що сприяє виробленню у студентів вміння застосувати в практичній діяльності набуті теоретичні знання, використовувати наукові методи і прийоми.

Самостійна робота студентів передбачає опрацювання поточного лекційного матеріалу і відповідних розділів обов’язкової і додаткової літератури. Контроль за самостійною роботою здійснюється на семінарських заняттях за допомогою різних вправ, творчих завдань, опитування, тестування та аналізу систем сучасних романських мов у порівнянні з народною латинською мовою і стародавнім, середньовічним, тощо періодами романських мов.

Основні завдавання вивчення курсу полягають у формуванні у студентів умінь виконувати лінгвістичний аналіз, знаходити спільне та розбіжне у мовах, що вивчаються, а також, вміння самостійно проаналізувати такі проблеми, як романський мовний ареал та історичні умови його формування, романські мови, загальна характеристика, виникнення романських мов, латинська мова – основа романських мов, історичний розвиток і структура єдність романського мовного ареалу, фонологічна система, романські мови, як об’єкт наукового вивчення, філологічна діяльність у галузі романських мов в ХІХ – ХХІ ст., вивчення мов в Україні.

Вимоги до знань :

Студент повинен володіти знанням з курсу “Вступ до романського мовознавства”, а саме :

Знати історію романського мовознавства та місце цієї дисципліни в системі інших лінгвістичних дисциплін;
Обґрунтовувати необхідність вивчення даного курсу;
Знати про кількісний склад романських мов, їхню класифікацію;
Визначити основні напрямки сучасних лінгвістичних досліджень у галузі романського мовознавства;
Мати наукове уявлення про типологію романських мовних систем та їх співвідношення з системою латинської мови;
Визначити спільні риси та специфіку романських мов;
Застосовувати у практичній діяльності набуті теоретичні знання;

Вимоги до вміння та навичок :

Студент повинен вміти :

Ілюструвати кожне теоретичне положення мовними прикладами;
Аналізувати та узагальнювати найбільш важливі та актуальні явища в романських мовах;
Використовувати наукові методи і прийоми;
Робити узагальнення про ті чи інші факти на основі спостереження та порівняння лінгвістичних одиниць;
Зіставляти факти іспанської мови з фактами інших романських мов та рідної мови;
Вміти пояснювати, що оволодіння теоретичними з романського мовознавства має велике пізнавальне та навчально – методичне значення для майбутнього філолога.

ІІ. Розподіл тем курсу за модулями і видами занять.

Назви тем	Аудиторні роботи	Самостійні роботи
1.Романський мовний ареал та історичні умови його формування. Романські мови, загальна характеристика. Романія як історичне поняття.	всього 34 години з них : 20 лекцій 14 семінарів	всього 56 годин з них : підготовка до семінарів 46 годин підготовка до іспиту 8 годин екзамінаційний тест 2 годин
2.Виникнення романських мов. Латинська мова – основа романські мови. Пертворення народної латини на романські мови. Писемна фіксація романських мов.
3.Історичний розвиток і структурна єдність романського мовного ареалу. Фонологічна система. Граматика. Граматичні романізми та їх походження. Лексика.
4.Романські мови як об’єкт наукового вивчення. Філологічна діяльність в галузі романських мов в ХІХ – ХХІ ст. Вивчення романських мов у ХХІ ст. Вивчення романських мов в Україні.

ІІІ. Розділ часу за видами навчальних занять на семестрах.

Кредитні модулі	Загальний об’єм годин	Аудиторних занять	Самостійна робота
Модуль І.І.
Разом за семестр	90/2,5	34	56

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

“ВСТУП ДО РОМАНСЬКОГО МЛВЛЗНАВСТВА”

Семінар № 1.

Тема : Романський мовний ареал та історичні умови його формування.

Історія романського мовознавства. Рух на захист рідної мови у країнах романського мовлення. Видатні вчені – романісти. Створення академій та основні напрямки їх діяльності.
Формування романського мовознавства. Порівняльно – історичне вивчення романських мов.
Романські мови. Загальна характеристика. Генетична спільність романських мов.
Романські мови. Соціолінгвістичні аспекти. Романські мови у сучасному світі (португальська, іспанська, сардинська, ретороманська, румунська, молдавська, креольські мови).
Поняття літературних романських мов.
Діалекти в умовах романського мовлення. Історичний та сучасний аспекти.

Семінар № 2.

Загально романські лінгвістичні проблеми. Проблеми класифікації та структурної єдності.
Романія як історичне поняття. Формування романського мовного ареалу. Розселення племен на Апеннінському півострові та на території Західної Європи. Стародавні держави.
Утворення стародавньої Романії. Поняття романізації. Романізація Апенінського і Піренейського півострова, Галії, Дакії.
Стародавня Романія у пізній період історії Риму і після його падіння.
Виникнення держав на римських територіях.
Історичні умови виникнення і розповсюдження романських мов.
Розповсюдження романських мов за межі Стародавньої Романії.

Семінар № 3.

Тема : Латинська мова – основа романських мов.

1.Етапи розвитку латинської мови (архаїчний період, класичний період, пізній період).

2.Латина в епоху середньовіччя і новий час.

3.Народна латина. Поняття народної латини.

4.Проблеми єдності, хронології та особливості латини.

5.Засоби вивчення народної латини (надписи, художня література, спеціальна література, юридичні документи і т.д.).

6.Перетворення народної латини у романські мови. Фактори диференціації народної латини і утворення романських мов. Теорія страхів. Субстрат, суперстрат, адстрат.

7.Перші писемні свідоцтва і перші літературні пам’ятки романських мов. Французька мова. Провансальська мова. Каталонська мова. Іспанська мова. Португальська і Галісійська мови. Італійська мова. Сардинська мова. Ретророманська мова. Румунська і молдавська мови. Далматинська мова.

Семінар № 4.

Тема : Фонетичні зміни латинської мови.

Шляхи і передумови фонетичних змін. Поняття “фонетичного закону”. Позиційно зумовлені і спонтанні зміни. Системність фонетичних змін та причини їх виникнення.
Тенденції розвитку і характерні особливості фонетичних змін. Наголос, його характер у латинський і романський мовах.
Вокалізм. Зміни в акцентуальному вокалізмі.
Консонантизм. Загально романські зміни приголосних.
Роль соціальних факторів у розповсюдженні фонетичні зміни.
Порівняльна і романські звуки – фонеми і їх графічна передача.

Семінар № 5.

Тема : Аналітичні тенденції розвитку граматичної будови пізньої латини.

Граматичні романізми та їх походження. Іменники. Їх словотвірні та семантичні підкласи. Граматичні категоричні категорії, відміна іменників і прикметників.
Прикметники. Граматичні категорії прикметників.
Займенники. Зміни у граматичному оформленні займенників.
Числівники. Характерні особливості числівників.
Артикль. Поява означеного артикля.
Дієслово. Формальні групи дієслів, їх семантичне значення.
Семантичні підкласи дієслів і їх формальні прояви.

Семінар № 6.

Категорії особи. Категорії стану. Форми вираження в латині та в романських мовах. Безособові форми дієслова.
Прийменники, сполучники, прислівники.
Синтаксис словосполучення і речення.
Просте речення.
Складне (та ускладнене) речення.
Порядок слів.
Порівняльна характеристика граматичних систем романських мов.

Семінар № 7.

Тема : Шляхи розвитку найменувань і типи лексичних зміни.

Загально романський лексичний фонд. Етимологічні словники.
Народно латинська лексична спадщина.
Лексична диференціація романських мов.
Причини лексичних зміни.
Порівняльна характеристика словарного складу романських мов.
Соціолінгвістичний підхід до вивчення романських мов.
Стилістика. Лінгвістична географія.
Основні напрями сучасних досліджень з романської філології.
Вивчення романських мов в Україні.

ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Доведіть, що романські мови є спорідненою групою мов.
Поясніть шляхи та передумови фонетичних зміни
Розв’яжіть тест.

1)Основним джерелом утворення романських прийменників стало:

а)утворення нових форм

б)поєднання двох чи більш латинських прийменників

с)перехід з інших частин мови

2)/s/ та /o/ іспанської мови є:

а)різними фонемами

б)вільними варіантами однієї фонеми

с)позиційними варіантами однієї фонеми

3)Автором першої класифікації романських мов був:

а)Ф.Диц

б)К.Тальявіні

с)В.Фон Гуьбольдт

4)Протеза е перед початковим S + приголосний це й досить продуктивна в:

а)румунській

б)французький

с)іспанській

5)Флексія особи, як в латині збереглися в дієслові:

а)румунської мови

б)всіх романських мовах

в)французької та італійської мов

VI.ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІІ ЇХ ОЦІНЮВАННЯ

Варіант №1

Розв’яжіть тест

Основним джерелом утворення романських прийменників стало

а)утворення нових форм

б)поєднання двох чи більше латинських прийменників

в)перехід з інших частин мови

Гипербат був можливим у латині завдяки її

а)прогресивному строю

б)аналітичності

в)інтетичності

При розділі імперії франків західна частина дісталась

а)Людовику Німецькому

б)Лотарю

в)Карлу Лисому

Французький футурум утворився від поєднання інфінітиву з дієсловом

а)хотіти

б)мати

в)бути

/s/ та /0/ іспанської мови є

а)різними фонемами

б)вільними варіантами однієї фонеми

в)позиційними варіантами однієї фонеми

Детермінатив le, la, les виник від

а)прийменника

б)числівника

в)прикметника

Монофтонгізація латинських дифтонгів AU, OE відбулася в

а)класичний період

б)архаїчний період

в)давньороманських мовах

Автором першої класифікації романських мов був

а)Ф.Диц

б)К.Тальявіні

в)В,Фон Гумболдт

Бретонська мова за походженням є

а)романською

б)кельтською

в)баскською

Перехід FACTUM в fatto в італійській мові є

а)дисиміляцією

б)асиміляцією

в)апокопою

Протеза е перед початковим S + приголосний ще й досить продуктивна

а)румунській

б)французькій

в)іспанській

Флексія особи, як в латині збереглася в дієсловах

а)румунській мові

б)всіх романських мовах

в)французькій та італійській мовах

Рід та число виражені детермінативом імені в

а)іспанській

б)французькій

в)всіх романських мовах

ПИТАННЯДО ІСПИТУ

1.Джерела вивчення народної латини. Надписи.

2.Шляхи заміни найменувань.

3.Джерела вивчення народної латини. Художня література.

4.Причини лексичних змін.

5.Латинська мова – основа романських мов. Етапи розвитку латинської мови. Пізній період.

6.Запозичення як джерело зміни фонетичної системи.

7.Джерела вивчення народної латини. Спеціальна література.

8.Рух на захист рідної мови в країнах романської мови.

9.Латинська мова – основа романських мов. Етапи розвитку латинської мови. Латина в епоху середньовіччя та в новий час.

10.Золь соціальних факторів в розширенні фонетичних змін.

11.Писемна фіксація романських мов. Фактори диференціації народної латини та утворення романських мов. Теорія стратегів.

12.Писемна фіксація романських мов. Фактори диференціації народної латини та утворення романських мов. Арабський адстрат.

13.Історичні умови виникнення і розповсюдження романських мов.

14.Писемна фіксація романських мов. Фактори диференціації народної латини та утворення романських мов. Латинський культурний суперстрат.

15.Романський мовний ареал та історичні умови його формування.

16.Фонетичні явища : протеза, епентеза та епітеза.

17.Романські мови. Загальна характеристика.

18.Писемна фіксація романських мов. Германський суперстрат.

19.Латинська мова – основа романських мов. Етапи розвитку латинської мови. Архаїчний період.

20.Системність фонетичних змін. Фонетичні заміни.

21.Народна латина. Особливості народної латини.

22.Народнолатинський лексичний спадок.

23.Джнрела вивчення народної латини. Література релігійного змісту.

24.Зміни в дієслівній системі.

25.Джерела вивчення народної латини. Граматика періоду пізньої Імперії та раннього середньовіччя.

26.Зміни в граматичному оформленні іменника.

27.Писем фіксація романських мов. Фактори диференціації народної латини та утворення романських мов. Етнічні фактори : субстрат, суперстрат, адстрат.

28.Граматичні категорії імені : рід і число.

29.Джерела вивчення народної латини. Юридичні документи.

30.Граматичні романізм та їх походження.

31.Джерела вивчення народної латини. Історичні твори раннього середньовіччя.

32.Порівняльно – історичне вивчення мов.

33.Народна латина. Проблема хронології народної латини.

34.Етимологічні словники.

35.Народна латина. Проблема єдності народної латини.

36.Латинські та романські звуки та їх графічна передача.

37.Народна латина. Поняття народної латини.

38.Просодична структура слова. Наголос. Його характер в латинській та романській мовах.

39.Витоки романських мов. Загальна характеристика.

40.Зміни в граматичному оформленні прикметника.

41.Формування держав на романських територіях. Швейцарія.

42.Фонетичні явища : афереза, синкопа, апокопа.

43.Лексична диференціація романських мов. Шляхи заміни найменувань і типи зміни значень слів.

44.Фонетичний закони звукових змін в романських мовах.

45.Формування держав на романізованих територіях. Франція. Бельгія.

46.Хронологічні та соціальні фактори утворення романських мов.

47.Формування держав на романізованих територіях. Португалія.

48.Взаємовплив романських мов.

49.Граматичні зміни. Синтаксис : словосполучення і речення.

50.Писемна фіксація романських мов. Фактори диференціації народної латини та утворення романських мов. Субстрат Іберійського періоду.

51.Формування держав на романізованих територіях. Іспанія.

52.Зміни в граматичному оформленні займенників.

53.Джерела вивчення народної латини. Глоси, схолії.

54.Поява означеного артикля.

55.Причини лексичних змін.

56.Характерні особливості числівників.

ІХ.РЕКОМЕНДОВАНА НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1.Алисова Т.Б., Таривердиева М.А. Введение в романскую филологию. – М. : Высш.шкода, 1987.

2.Репина Т.А., Сравнительная типология романских языков. – С. – Петербург : Издательство С. – Петербургского ун-та, 1996.

3.Степанов Г.В., Типология языковых и ситуаций в странах романской речи. – М. : Высш. школа, 1976.

4.Tagliavini C Orígenes de las lenguas neolatinas.- Mejico : Fondo de cbltura económica, 1993.

5.Vananen V. Introducción al latin vulgar. – Madrid : Credos, 1998.

6.Colán Dan Munteanu. Breve historia de la linguística románica. – ARCO LIBROS, SL., 2005.

7.Шишмарев В.Ф. Очерки по истории Испании. – М., 2001.

Додаткова література

1.Будагов Р.А., Сходства и несходства между родственными языками – М.: Наука, 1985.

2.Бурсье Э., Основы романского языкознания. – М.: Наука, 1952.

3.Сергиевский М.В., Введение в романское языкознание. – М.: Учпедгиз, 1952.

4.Скрелина Л.М., Некоторые вопросы развития языка. – Минск: Высш. школа, 1973.

5..Сравнительно – сопоставительная грамматика романских языков. Проблемы структурной общности. – М.:Наука, 1972.

6.История древнего Рима. – М., 1971.

7.Йордан Йороу. Романское языкознание. Историческое развитие, течения, методы. – М., 1971.

8.Renzi L. Introduzione alla filologia romanza. – Bologna, 1976.