Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний лінгвістичний університет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний університет, 135.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни київський національний лінгвістичний університет, 137.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни, 562.33kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Східноукраїнський національний, 147.34kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БАЗОВІ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
з “Порівняльно-історичного і типологічного мовознавства”
для студентів V курсу
напрям підготовки (спеціальність) 0305 “Філологія”
8.030302 “Мова та література”, 8.030303 “Переклад”
освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр”
факультет германської філології, романської філології, сходознавства, перекладачів (денної форми навчання)
Київ–2011
Базові навчально-методичні матеріали обговорено і затверджено на засіданні кафедри
теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології___________.
Протокол № ___3__ від _08___ вересня 2011 р.
Завідувач кафедри: _________________ _____Корольова А.В. (підпис) (прізвище, ініціали)
Координатор ЄКТС _________________ Шутов О.Г.
(підпис) (прізвище, ініціали)
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2011/2012 | 2012/2013 | 2013/2014 | 2014/2015 | 2015/2016 |
| Дата засідання кафедри | | | | | |
| Номер протоколу | | | | | |
| Підпис завідувача кафедри | | | | | |
І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни
Основна мета вивчення курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” – розширити й поглибити у магістрів знання з теорії та історії мовознавства, ввести в проблематику сучасної лінгвістики.
У результаті вивчення дисципліни магістр повинен володіти знаннями з історії розвитку лінгвістичної думки, а саме: знати місце історії лінгвістичних учень у системі лінгвістичних дисциплін; основні періоди становлення мовознавчої науки: філологію класичної давнини, давньокитайське та давнє арабське мовознавство; європейське мовознавство епохи середньовіччя і Відродження; мовознавство XVII – XVIII століть; порівняльно-історичне мовознавство та його представників; основні напрями в мовознавстві другої половини ХІХ століття; лінгвістичні школи кінця ХІХ – початку ХХ століття; основні напрями мовознавства європейському, американському, радянському та вітчизняному мовознавстві ХХ століття.
Основне завдання курсу – ознайомити випускників з найважливішими історичними періодами, школами, напрямами мовознавчої науки, актуальними ідеями та проблемами сучасного мовознавства, озброїти їх необхідною сумою знань з історії мовознавства, що повинно позитивно вплинути на загальну лінгвістичну підготовку словесника, практику викладання мови в школі та перекладацьку діяльність.
Курс “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” читається у дев’ятому семестрі, розрахований на 90 годин: 20 – лекційних, 10 – семінарських та 60 – самостійної роботи. Лекції мають проблемний характер і спрямовують магістрів на достеменне вивчення основних питань історії та теорії з урахуванням історичного минулого та сучасного стану мовознавчої науки.
Семінарські заняття, що є складовою частиною навчального курсу, мають на меті забезпечити розуміння магістрами теоретичних положень курсу, випрацювати в них уміння та навички практичного використання теоретичних знань, як-от: характеризувати мовознавство Давньої Індії, Давнього Китаю, античне та арабське мовознавство; визначати основні проблеми та представників мовознавства середньовіччя та епохи Відродження; репрезентувати передвісників та основоположників порівняльно-історичного мовознавства, їх лінгвістичні погляди та метод дослідження; характеризувати основні напрями в мовознавстві другої половини ХІХ століття (натуралістичний, психологічний, молодограматизм); прояснити сутність та проблематику основних шкіл, структуралізму і генеративізму, неогумбольдтіанства в різних проявах; розкрити особливості історичного періоду та основні проблеми радянського мовознавства; охарактеризувати розвиток українського мовознавства; визначати особливості різноманітних напрямів сучасного мовознавства. У цілому, практичні заняття сприятимуть удосконаленню аналітичного мислення магістрів, розвитку вмінь і навичок наукового пошуку та аналізу історичної спадщини; дати цілісну характеристику основних етапів історичного розвитку мовознавчої науки від давніх часів до сьогодення.
Під час семінарських занять розглядаються найбільш важливі питання курсу як у формі фронтальної дискусії, так і у формі доповідей, перевірки письмових завдань та міні-тестів.
Самостійна робота магістрів передбачає творчий пошук додаткових джерел інформації для розширення знань з виучуваних тем та написання рефератів, опрацювання лекційного матеріалу та підручників, самостійне вивчення, засвоєння та практичне виконання завдань з питань, винесених на самостійне опрацювання.
У результаті вивчення дисципліни магістр повинен знати основні етапи становлення і розвитку мовознавства, проблематику основних його напрямів, уміти: чітко характеризувати головні періоди історичного розвитку лінгвістики; розрізняти специфіку та проблеми різних напрямів мовознавства, їх представників та коло їхніх наукових інтересів; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, давати визначення основних понять, характеризувати дослідження провідних вчених певного напряму; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних явищ.
Курс “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” завершується екзаменом наприкінці дев’ятого семестру.
ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни
| Види занять, кількість годин Номер і назва Модуля та тематика | Усього навчальних годин | З них: | ||||||||
| Лекції (год.) | Практичні, семінарські, заняття (год.) | Позаауди-торна самостійна робота студента (год.) | ||||||||
| Семестр ІХ | ||||||||||
| Модуль 1. Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство | ||||||||||
| Тема 1.1. Лінгвістична типологія як наукова сфера лінгвістичного компаративізму | 8 | 2 | 2 | 4 | ||||||
| Тема 1.2. Мовознавство Давньої Індії, Сходу. Лінгвістичні знання в Стародавній Греції і Римі. Мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Тема 1.3. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Тема 1.4. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства. | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Тема 1.5. Порівняльно-історичний метод у слов’янському мовознавстві | 7 | 2 | 1 | 4 | ||||||
| Тема 1.6. Лінгвістична концепція В. фон Гумбольдта | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Тема 1.7. Натуралізм і психологізм у мовознавстві | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Тема 1.8. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра | 4 | 2 | | 2 | ||||||
| Тема 1.9. Структурна лінгвістика та інші напрями у зарубіжному мовознавстві ХХ ст. | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Тема 1.10. Функціоналізм у мовознавстві | 5 | 2 | 1 | 2 | ||||||
| Модульний контроль | ||||||||||
| Підготовка і складання іспиту | 36 | – | – | 36 | ||||||
| Усього за семестр | 90 | 20 | 10 | 56 | ||||||
| Усього за навчальний рік | 90 | 20 | 10 | 56 | ||||||