Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний лінгвістичний університет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний університет, 135.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни київський національний лінгвістичний університет, 137.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни, 562.33kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Східноукраїнський національний, 147.34kb.
ІІІ. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять
| № п/п | Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття занять | Кількість навчальних годин | Назва, короткий зміст питань, винесених на позааудиторне самостійне опрацювання | Кількість навчальних годин | Методи, форми і засоби поточного, модульного та підсумкового контролю |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Модуль 1. Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство | |||||
| 1. | Тема 1.1. Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство Лекція 1–2. Лінгвістична типологія як наукова сфера лінгвістичного компаративізму Лінгвістичний компаративізм: витоки лінгвістичної типології, її засновники. Типологія та її основні різновиди: структурна типологія і змістова типологія. Типологія та суміжні явища й поняття. Лінгвістика універсалій. Соціальна типологія мов. Мета вивчення: з’ясувати об’єкт, зміст і завдання курсу типології мов; розглянути основні напрями типологічних досліджень, основні проблеми соціальної типології мов; з’ясувати основні категорії лінгвістики універсалій. Провідна ідея: типологія мовних рівнів; соціальна типологія мов – напрям типологічних досліджень; універсальне в мовах світу. Основні проблеми: типологія та її різновиди: загальна, конкретна, універсальна, спеціальна, структурна, функціональна, формальна, контенсивна, інвентаризаційна, імплікаційна, таксономічна, історична, квантитативна, ареальна тощо; взаємодія з іншими дисциплінами (теорія мови, ареальна лінгвістика, контрактивна лінгвістика, порівняльно-історичне мовознавство); попередники та основоположники типології мов; основні поняття типології; типологія і зістане мовознавство; фактори мовної подібності та відповідні їм класи мов; основні напрями типологічних досліджень; структурна типологія; фонетична типологія; морфологічна типологія; лексична типологія; лексико-семантична типологія; семантична типологія; типологічні закономірності в синтаксисі; комунікативні ранги мов; типологія літературних мов, фактори типологічної своєрідності літературних мов; типологія мовних ситуацій; допоміжні міжнародні мови та їх типи; мовна політика в типологічному висвітленні; типи національно-мовних ідеологій; основні напрями мовної політики; основні категорії лінгвістики універсалій; принципи систематизації універсалій, види універсалій за ступенем універсальності та за логічною формою; семіотичні універсалії; статичні та динамічні універсалії; соціолінгвістичні універсалії. Ключові поняття: загальна, конкретна, універсальна, спеціальна, структурна, функціональна, формальна, контенсивна, інвентаризаційна, імплікаційна, таксономічна, історична, квантитативна, ареальна типологія; мовний тип, типологічна класифікація, мовні універсалії, прототип, типологічна модель, лінгвістичний компаративізм, структурна типологія, змістова (контенсивна) типологія, типологія мовних систем, типологія мовних підсистем, лінгвістика універсалій, фреквенталії, статистичні універсалії, майже універсалії, соціальна типологія мов. | 8 2 | Типологія і характерологія. Універсологія. | 4 2 | Усне вибіркове опитування, реферат. |
| 2. | Семінар 1: Зіставне мовознавство як наука і основи зіставного мовознавства як навчальна дисципліна Мета та ключові поняття: закріпити лекційний матеріал, розкрити найважливіші поняття типології, її різновиди (загальна, конкретна, універсальна, спеціальна, структурна, функціональна, формальна, контенсивна, інвентаризаційна, імплікацій на, таксономічна, історична, квантитативна, ареальна); типологія і зіставне мовознавство; консонантна система, вокалічна система, просодична система, інтонаційно-ритмічна своєрідність мов, граматична категорія, порядок слів, речення, іменна група; типологія мовних ситуацій, етнічна культура, двомовність, міжнародні мови, мовна політика, мовна стратегія; мовні універсалії, мовленнєві універсалії, статичні універсалії, динамічні універсалії, соціолінгвістичні універсалії. Основний зміст заняття: Предмет і завдання зіставного мовознавства. Зіставне мовознавство та суміжні сфери знань. Зіставне мовознавство і лінгвістична типологія. Зіставне мовознавство і характерологія. Зіставне мовознавство та універсологія. Лінгвістична типологія та її різновиди. Типологічна класифікація мов. Мовний тип і тип у мові. | 2 | | | Співбесіда, усне вибіркове опитування. |
| 3. | Тема 1.2. Зародження описового мовознавства Лекція 3. Мовознавство Давньої Індії, Сходу. Лінгвістичні знання в Стародавній Греції і Римі. Мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження Мета вивчення: розкрити питання зародження мовознавчої науки, охарактеризувати чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, класичну, арабську; репрезентувати основні досягнення мовознавства епохи Середньовіччя та Відродження. Основні проблеми: мовознавство в Давній Індії; давньокитайське мовознавство; мовознавство в Давній Греції та Римі; давнє арабське мовознавство, європейське мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження. Ключові поняття: граматика Паніні, досягнення давньоіндійських учених, словник «Амаракоша»; внесок у мовознавство Сю Шеня, словники китайської мови, граматична наука в Китаї; два періоди мовознавства Давньої Греції: філософський період (Геракліт, Демокріт, Платон, Арістотель, школа стоїків) та александрійський (Діонісій Фракійський, Аполлоній Діскол, Марк-Теренцій Варрон, Квінт-Реммій Палемон, Елій Донат, Прісціан); арабське мовознавство епохи халіфату, граматика Сібавейхі, арабська лексикографія, Махмуд Кашгарі; логіко-граматична школа “модистів”, емпірична концепція Ф. Бекона, націоналістська концепція Р. Декарта, науково-філософська концепція Г.-В. Лейцбніца, “Всезагальна раціональна граматика” А. Арно і К. Лансло; граматика Пор-Рояля. | 2 | Внесок вітчизняних учених у зіставне мовознавство. | 1 | |
| 4 | Семінар 2. Історія мовознавства Мета: закріпити лекційний матеріал, розкрити найважливіші питання зародження мовознавчої науки, охарактеризувати чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, класичну, арабську; репрезентувати основні досягнення мовознавства епохи Середньовіччя та Відродження; охарактеризувати основні проблеми та представників зазначених періодів розвитку мовознавства в різних країнах. Короткий зміст: Чотири наукові традиції описового мовознавства: давньоіндійська, давньокитайська, класична, арабська. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства. Порівняльно-історичний метод (проблема мови – еталону порівняння). Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта | 2 | | | Співбесіда, усне вибіркове опитування. |
| 5. | Тема 1.3. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві Лекція 4-5. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства. Порівняльно-історичний метод у слов’янському мовознавстві Мета вивчення: репрезентувати передвісників та основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Провідна ідея: порівняльно-історичне мовознавство – один з основних напрямів лінгвістики, головною метою якого є вивчення споріднених мов з допомогою порівняльно-історичного методу. Основні проблеми: передвісники порівняльно-історичного мовознавства; основоположники порівняльно-історичного мовознавства; порівняльно-історичний метод у слов’янському мовознавстві Ключові поняття: Аліг’єрі Данте, Гівельм Постеллус, Юлій-Цезарь Скалігер, Йоган-Готфрід Гердер, Уильям Джонс, Фрідріх фон Шлегель; основоположники порівняльно-історичного мовознавства Ф. Бопп, Я. Грімм, Р. Раск, О. Востоков. | 4 | | 2 | |
| 6. | Тема 1.4. Лінгвістична концепція В. фон Гумбольдта Лекція 6. Лінгвістична концепція В. фон Гумбольдта Мета вивчення: охарактеризувати діяльність та лінгвістичну концепцію В. фон Гумбольдта Провідна ідея: В. фон Гумбольдт – перший теоретик у галузі мовознавства – теоретично обґрунтував статус порівняльно-історичного мовознавства. Основні проблеми: лінгвістичні погляди В. фон Гумбольдта; перша лінгвістична розвідка “Про порівняльно-історичне вивчення мов стосовно різних епох їх розвитку”; філософська концепція мови лінгвіста та її підґрунтя; “Про мову каві на острові Ява”, “Про різноманітність будови людської мови та її вплив на духовний розвиток людства”; типологічні ідеї лінгвіста. Ключові поняття: мова, народ, культура, внутрішня форма, зовнішня і внутрішня форма, значення слова, смисл слова, типологічна класифікація мов. | 4 | | 2 | |
| 7. | Лекція 7. Натуралізм і психологізм у мовознавстві Мета вивчення: визначення основних положень і проблем натуралістичного та психологічного напрямів у мовознавстві. Основні проблеми: Август Шлейхер – основоположник натуралізму; розвиток натуралістичної концепції у працях Моріса-Карла Раппа, Макса Мюллера, Вільяма-Даута Уїтні та молодограматиків; ідеї В. фон Гумбольдта стосовно індивідуально-психологічного підходу до тлумачення мовних явищ; Гейман Штейнталь – основоположник психологізму в науці; психологічна концепція Штейнталя; внесок в етнопсихологію Вільгельма Вундта та О. О. Потебні. Ключові поняття: натуралізм, психологізм, асоціативна психологія, принципи порівняльно-історичного дослідження А. Шлейхера, психологічна концепція Штейнталя; соціальна психологія Вундта, розуміння мови і мовлення О. О. Потебнею, ближче значення слова, дальше значення слова українська та німецька школи психологізму. | 2 | | | |
| 8. | Семінар 3. Типологія мовних систем і підсистем Мета: закріпити лекційний матеріал, розкрити основні положення лінгвістичної концепції В. фон Гумбольдта, його послідовників; з’ясувати погляди представників натуралістичного та психологічного напрямів у мовознавстві; розглянути теоретичні засади та основні проблеми досліджень молодограматиків. Короткий зміст: Фонетико-фонологічні системи різних мов. Граматичні системи різних мов. Методика зіставно-типологічного аналізу мовних одиниць різних систем. Ключові поняття: вокалічні та консонантні мови, синтетичні й аналітичні мови, аглютинація, фузія, тонічні й атонічні мови, зіставний метод, конгруентність, компонентний аналіз, граматична категорія, граматичне значення, граматична форма. | 2 | | | Усне вибіркове опитування, бесіда, захист рефератів |
| 9. | Тема 1.5. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра Лекція 8. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра Мета вивчення: репрезентувати та засвоїти основні тези теоретичних розробок Ф. де Соссюра. Основні проблеми: погляди вченого на вирішення таких проблем: мова як система, зовнішня та внутрішня лінгвістика, учення про синхронію та діахронію, характер мовного знака, мова як знакова система. Ключові поняття: мова як система, зовнішня та внутрішня лінгвістика, учення про синхронію та діахронію, характер мовного знака, мова як знакова система. | 4 | | 2 | |
| 10. | Семінар 4. Лексико-семантичні системи мов у порівняльно-історичному та зіставно-типологічному аспектах Мета: закріпити лекційний матеріал, розкрити суть лексико-семантичної системи, з’ясувати бачення таких проблем мовознавцями: мова як система, омонімія, синонімія, полісемія, мовні лакуни, міжмовні омоніми. Короткий зміст: Семантичний обсяг слів. Гіперо-гіпонімія. Фонова лексика. Слова-символи. Полісемія. Специфіка переносних значень. Омонімія й омографія. Міжмовна омонімія. Безеквівалентна лексика. Лексичні лакуни. Емоційна лексика. Ключові поняття: обсяг словникового фонду, лексика з національним асоціативним ореолом, полісемія, слова-дублети, абсолютні та відносні лакуни, слова-кореляти, полісемія, багатозначність слів, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація. | 2 | | | Усне вибіркове опитування, бесіда, захист рефератів |
| 11. | Тема 1.6. Структурна лінгвістика та інші напрями у зарубіжному мовознавстві ХХ ст. Лекція 9. Структурна лінгвістика та інші напрями у зарубіжному мовознавстві ХХ ст. Мета вивчення: висвітлити основні проблеми досліджень представників структурної лінгвістики. Основні проблеми: історичні та методологічні основи структуралізму; Копенгагенський структуралізм, Празька лінгвістична школа, генеративізм, американський структуралізм. Ключові поняття: структуралізм; Празька лінгвістична школа, американський структуралізм, глосематика, генеративізм, дескриптивізм, Копенгагенський структуралізм. | 4 | | 2 | |
| 12. | Лекція 10. Функціоналізм у мовознавстві Мета вивчення: проаналізувати проблематику досліджень представників функціональної лінгвістики. Основні проблеми: сукупність шкіл і напрямів функціональної лінгвістики, функціональна граматика, теорія функціонально-семантичного поля тощо. Ключові поняття: функціональна лінгвістики, функціональна граматика, теорія функціонально-семантичного поля тощо. | 2 | | | |
| 15. | Семінар 5. Міжкультурна комунікація Мета: закріпити лекційний матеріал, розкрити сутність понять: структуралізм; Празька лінгвістична школа, Копенгагенський структуралізм, глосематика, дескриптивізм, генеративізм, американський структуралізм; функціональна лінгвістики, функціональна граматика, теорія функціонально-семантичного поля тощо; мова та суспільство, проблема міжнародного спілкування, штучні мови. Короткий зміст: Принципи формування мовних картин світу різних носіїв мови. Типологія стереотипів. Міжкультурний етикет. Національно-культурна семантика різнорівневих мовних одиниць та їх значення для успішного міжкультурного спілкування. Ключові слова: мовна картина світу, стереотип, гендерний стереотип, національно-культурна семантика, концепт. | 2 | | | Усне вибіркове опитування, бесіда, захист рефератів. |
IV. Плани семінарських (практичних) завдань
Практичне заняття №1
Тема: Зіставне мовознавство як наука
і основи зіставного мовознавства як навчальна дисципліна
План
- Предмет і завдання зіставного мовознавства.
- Зіставне мовознавство та суміжні сфери знань.
2.1. Зіставне мовознавство і лінгвістична типологія.
- Зіставне мовознавство і характерологія.
- Зіставне мовознавство та універсологія.
- Лінгвістична типологія та її різновиди.
- Типологічна класифікація мов.
- Мовний тип і тип у мові.
- Мовний тип і тип у мові.
Ключові слова: зіставне мовознавство, порівняльно-історичне мовознавство, лінгвістична типологія, універсальна типологія, спеціальна типологія, структурна типологія, функціональна типологія, квантитативна типологія, ареальна типологія, характерологія, універсологія, універсалія, фреквенталія, мовний тип, тип у мові.
Завдання для індивідуальної роботи:
1) Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених на проблему типологічної класифікації мов та законспектувати основні положення 2–3 першоджерел. Обґрунтувати переваги та недоліки опрацьованих класифікацій.
2) Виписати з тлумачного словника усі значення слова «тип», з’ясувати особливості його вживання.
Література
основна:
Бурлак С. А. Сравнительно-историческое языкознание / С. А. Бурлак, С. А. Старостин. – М. : Academia, 2005. – 432 с.
- Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. – С. 7–64.
- Солнцев В. М. Типология и тип языка Вопросы языкознания. – 1978. – № 2. – С. 26–41.
- Ярцева В. Н. К определению понятия “языковой тип” Лингвистическая типологія. – М., 1985. – С. 6–12.
додаткова:
Бурячок А. А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов : Назви відносин між державами, народами / Андрій Андрійович Бурячок. – К. : Наукова думка, 1983. – 248 с.
- Васильев Л. М. Методы современной лингвистики : [учеб. пособие] / Леонид Михайлович Васильев. – Уфа : Башкирск. гос. ун-т, 1997. – 180 с.
- Гак В. Г. К типологии лингвистических номинаций / В. Г. Гак // Языковая номинация. Общие вопросы / [под ред. Б. А. Серебренникова, А. А. Уфимцевой]. – М. : Наука, 1977. – С. 230-293.
- Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії : [монографія] / Анатолій Павлович Загнітко. – 2. вид., випр. і доп. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2007. – 219 с.
- Историческая типология славянских языков : Фонетика, словообразование, лексика и фразеология / [В. Т. Коломиец, Т. Г. Линник, Т. Б. Лукинова] ; под ред. А. С. Мельничука. – К. : Наукова думка, 1986. – 288 с.
- Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) / Олена Олександрівна Селіванова. – К. : Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 1999. – 148 с.
Практичне заняття № 2