Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний лінгвістичний університет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний університет, 135.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни київський національний лінгвістичний університет, 137.47kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни, 562.33kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Східноукраїнський національний, 147.34kb.
Завдання ІІ. Зіставте способи та засоби вираження аналітизму і синтетизму в українській та англійській мовах.
Завдання ІІІ. У якому співвідношенні перебувають компаративістика і контрастивістика?
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується обсяг і правильність виконаних завдань:
а) оцінка “відмінно” ставиться за правильне виконання всіх завдань;
б) оцінка “добре” ставиться за виконання 75 % усіх завдань;
в) оцінка “задовільно” ставиться, якщо правильно виконано більше 50% запропонованих завдань;
г) оцінка “незадовільно” ставиться, якщо завдань виконано менше від 50 %.
Неявка на модульну контрольну роботу – 0 балів.
Ці оцінки трансформуються в рейтингові бали у такий спосіб:
“5” – 20 балів;
“4” – 16 балів;
“3” – 12 балів;
“2” – 8 балів.
Неявка на МКР – 0 балів.
Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології
“24” листопада 2011 р., протокол № 6
Зав. кафедри доктор філол. наук, проф. Корольова А. В.
VIIІ. Підсумковий контроль
Формою підсумкового контролю з курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” є екзамен. Екзамен складається у ІХ семестрі.
Екзамен
Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63–70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою “відмінно”, за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.
Екзамен відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені (диференційованому заліку) у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:
“5” — 30 балів;
“4” — 23 бали;
“3” — 18 балів;
“2” — 0 балів.
Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:
| Підсумковий рейтинговий бал | Оцінка за шкалою ЄКТС | Підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою |
| 90-100 | А | відмінно |
| 82-89 | В | добре |
| 75-81 | С | |
| 66-74 | D | задовільно |
| 60-65 | Е | |
| 40-59 | FХ | незадовільно з можливістю повторного складання |
| 39 і менше | F | незадовільно з обов'язковим повторним курсом |
Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку (“5”, “4”, “3”), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою лише “задовільно”, за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» ставиться 60 балів.
За результатами роботи студентів під час семінарських занять та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували лекційні та семінарські заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:
1) оцінка “відмінно” ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4,5”;
2) оцінка “добре” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “4”;
3) оцінка “задовільно” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3”;
4) оцінку “незадовільно” отримує студент, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.
7) Не атестується студент, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.
Структура екзамену з курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”:
Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування магістром питань екзаменаційного білета.
Кожний білет з курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” складається з трьох теоретичних питань, передбачених типовою і робочою програмами.
Зразок білета (V курс ІХ семестр).
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
| Київський національний лінгвістичний університет |
| Спеціальність: “Мова і література”, “Переклад” Семестр IХ Навчальна дисципліна: Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство |
| ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 12 |
| 1. Проблема мови – еталону порівняння. 2. Принципи формування мовних картин світу носіїв різних мов. 3. Лінгвістична задача. |
| Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології (протокол № __ від ___ _______2011 р.) |
| Зав. кафедри: ______________________ проф. Корольова А.В. Викладач ______________________ проф. Корольова А.В. |
Критерії оцінювання
1. Оцінка “відмінно” виставляється тоді, коли відповідь вважається повною, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в білеті, проаналізовано об'єкт аналізу, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.
2. Оцінка “добре” виставляється, коли у відповіді магістра містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.
3. Оцінка “задовільно” ставиться у тих випадках, коли магістр дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об'єкта, не дав ілюстративного матеріалу, нелогічно і непослідовно розкривав суть поняття.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо магістр не подав правильної відповіді на жодне з питань білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь була нелогічною.
За результатами роботи магістрів під час семінарських занять та самостійної роботи один раз на семестр проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:
1) оцінка “відмінно” ставиться магістру, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 4-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4, 5”;
2) оцінка “добре” ставиться магістру, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3, 5”;
3) оцінка “задовільно” ставиться магістру, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “2, 5”;
4) оцінку “незадовільно” отримує магістр, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться магістру і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.
5) Не атестується магістр, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.
Орієнтовні питання до екзамену з курсу
“Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”
1. Курс “Порівняльно-історичне мовознавство”, його зміст, завдання і місце в системі наук.
2. Типологія та її основні різновиди: структурна типологія і змістова типологія.
3. Типологічна класифікація мов.
4. Методика зіставного мовознавства.
5. Принципи зіставних досліджень.
6. Проблема мови – еталону порівняння.
7. Попередники та основоположники типології мов.
8. Напрями типологічних досліджень.
9. Структурна типологія мов. Типологія мовних рівнів.
10. Фонетична типологія. Типологія консонантних та вокалічних систем.
11. Типологія просодичних систем. Інтонаційно-ритмічна своєрідність мов.
12. Морфологічна типологія. Типологія граматичних категорій.
13. Лексична типологія мов. Семантична типологія. Типологія номінацій.
14. Безеквівалентна лексика. Лексичні лакуни.
15. Омонімія й омографія. Міжмовна омонімія.
16. Полісемія. Специфіка переносних значень.
17. Типи міжмовних співвідношень фразеологізмів. Національна специфіка фразеологізмів.
18. Типологічні закономірності в синтаксисі. Типологія порядку слів. Типологія речення. Типологія іменних груп.
19. Соціальна типологія мов.
20. Функціональна різноманітність мов. Комунікативні ранги мов.
21. Типологія літературних мов.
22. Іноземна мова як категорія функціональної типології.
23. Типологія мовних ситуацій. Ознаки ситуацій, значущі для типології. Етнічна і культурна двомовність.
24. Допоміжні міжнародні мови та їх типи. Три класи допоміжних мов.
25. Мовна політика в типологічному висвітленні. Типи мовних стратегій у регулюванні взаємодій етносів і мов. Основні напрями мовної політики.
26. Типологія літературних мов, фактори типологічної своєрідності літературних мов.
27. Генеалогічна подібність та мовна сім’я.
28. Ареальні і типологічні підходи до дослідження мови.
29. Основні категорії лінгвістики універсалій. Принципи систематизації універсалій. Види універсалій за ступенем універсальності та за логічною формою.
30. Семіотичні універсалії. Мовні та мовленнєві універсалії. Статичні та динамічні універсалії.
31. Фонетико-фонологічні та морфологічні універсалії.
32. Лексичні, лексико-семантичні та синтаксичні універсалії.
33. Соціолінгвістичні універсалії.
34. Мовознавство в давній Індії.
35. Мовознавство в Давній Греції.
36. Мовознавство в Давньому Римі.
37. Арабське мовознавство.
38. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.
39. Мовознавство Відродження: представники (Данте Алігієрі, П. Рамус, Й. Скалігер); граматика Пор-Рояля; філософія мови у роботах Ф. Бекона, Р. Декарта, Дж. Локка, М. Ломоносова.
40.Основоположники порівняльно-історичного мовознавства (Ф. Бопп, Р. Раск, Я. Грімм, О. Востоков).
41. Порівняльно-історичний метод і генеалогічна класифікація мов.
42. Розвиток порівняльно-історичного методу у 20-90-х роках ХІХ ст.
43. Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта.
44. Натуралізм у мовознавстві (А. Шлейхер та ін.).
45. Психологічний напрям у мовознавстві.
46. Молодограматична мовознавча школа.
47. Соціологізм у мовознавстві (А. Мейє, Ж. Вандрієс).
48. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.
49. Структуралізм. Різновиди структуралізму.
50. Структуралізм празької лінгвістичної школи.
51. Копенгагенська школа структуралізму.
52. Американський структуралізм. Американська дескриптивна лінгвістика.
53. Теорія лінгвістичної відносності (гіпотеза Сепіра-Уорфа).
54. Харківська лінгвістична школа. Наукова діяльність та лінгвістично-філософські погляди О. О. Потебні.
55. Московська лінгвістична школа. Наукова діяльність П. Ф. Фортунатова та його учнів.
56. Казанська лінгвістична школа. І. О. Бодуен де Куртене, В. О. Богородицький.
57. Принципи формування мовних картин світу різних носіїв мови.
58. Поняття стереотипу у носіїв різних мов.
59. Поняття міжкультурної етикетної поведінки.
60. Національно-культурна семантика різнорівневих мовних одиниць та їх значення для успішного міжкультурного спілкування.
ІХ. Рекомендована навчально-методична література
ЛІТЕРАТУРА
Основна література:
Белецкий А. А. Лексикология и теория языкознания (ономастика) / Андрей Александрович Белецкий. – К. : Изд-во КГУ, 1972. – 211 с.
Бура Х. В. Англійська та спільногерманська лексика невідомого походження в контексті проблеми генези англійської мови / Х. В. Бура ; за ред. Ю. Л. Мосенкіса. – К. ; Умань : ПП Жовтий, 2010. – 120 с.
Бурлак С. А. Сравнительно-историческое языкознание / С. А. Бурлак, С. А. Старостин. – М. : Academia, 2005. – 432 с.
Вайнрайх У. Языковые контакты : состояние и проблемы исследования / Уриэль Вайнрайх ; [пер. с англ. и коммент. Ю. Жлуктенко]. – К. : Вища школа, 1979. – 264 с.
Воронин С. В. Основы фоносемантики / Станислав Васильевич Воронин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1982. – 244 с.
Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры / Т. В. Гамкрелидзе, Вяч. Вс. Иванов. – Тбилиси : ТбГУ, 1984. – Т. 1–2. – 1328 с.
Гамкрелидзе Т. В. История происхождения индоевропейских языков / Т. В. Гамкрелидзе, В. В. Иванов // В мире науки. – 1990. – № 5. – С. 66–73.
Гримм Я. Собрание сочинений : в 2 т. / Я. Гримм, В. Гримм ; [пер. с нем. под ред. П. Н. Полевой]. – М. : ТОО “Аргоритм”, 1999. – 478 с.
Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков / Дж. Гринберг // Новое в лингвистике. – 1963. – Вып. III. – М. : Прогресс. – С. 60–94.
Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт ; [пер. с нем. и общ. ред. Г. В. Рамишвили]. – М. : ОАО ИГ «Прогресс», 2000. – 400 с.
Джапаридзе З. Н. О различиях в плаче новорожденных разных национальностей и пола / З. Н. Джапаридзе, Ю. А. Стрельников // Экспериментально-фонетический анализ речи : Проблемы и методы. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – С. 58–64.
Дьяконов И. М. Хуррито-урартские и восточнокавказские языки / И. М. Дьяконов, С. А. Старостин // Древний Восток : этнокультурные связи. – М. : Наука, 1988. – С. 164–207.
Жирмунский В. М. / Общее и германское языкознание : избранные труды // Виктор Максимович Жирмунский. – Л. : Наука, 1976. – 692 с.
Журавлев В. К. Диахроническая фонология / Владимир Константинович Журавлев. – М. : Наука, 1986. – 232 с.
Карпенко Ю. О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови / Юрій Олександрович Карпенко. – Одеса : Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1996. – 144 с.
Климов Г. А. Принципы контенсивной типологии / Георгий Андреевич Климов. – М. : Наука, 1983. – 222 с.
Козлова Р. М. Структура праславянского слова (Праславянское слово в генетическом гнезде): Монография / Раиса Михайловна Козлова. – Гомель, 1997. – 412 с.
Левицький Ю. М. Мови світу : енциклопедичний довідник / Ю. М. Левицький. – Львів : Вид-во Отців Василіян „Місіонер”, 1998. – 112 с.
Макаев Э. А. Структура слова в индоевропейских и германских языках / Энвер Ахмедович Макаев. – М. : Наука, 1970. – 288 с.
Мельничук А. С. О всеобщем родстве языков мира / А. С. Мельничук // Вопросы языкознания. – М., 1991. – №2. – С.27-42; № 3. – С.46–65.
Мечковская Н. Б. Общее языкознание: Структурная и социальная типология языков: Учебное пособие для студентов филологических и лингвистических специальностей. –2-е изд. – М. : Флинта : Наука, 2001. – 312 с.
Нахтигал Р. Славянские языки / Райко Нахтигал ; [пер. со словен. Н. Елкина]. – М. : Изд-во иностр. лит., 1963. – 344 с.
Нерознак В. П. Палеобалканские языки / Владимир Петрович Нерознак. – М. : Наука, 1978. – 232 с.
Никитина Ф. А. Диахронические структурные изменения в лексике и словообразовании / Феонилла Алексеевна Никитина. – К. : Вища школа, 1974. – 72 с.
Общая лексика германских и балто-славянских языков / [А. П. Непокупный, Н. Н. Быховец, И. Р. Буниятова и др.] ; отв. ред. А. П. Непокупный. – К. : Наукова думка, 1989. – 360 с.
Петров В.П. Етногенез слов’ян : Джерела, етапи розвитку i проблематика / Віктор Платонович Петров. – К. : Наукова думка, 1972. – 216 с.
Рыбаков Б. А. Язычество древних славян / Борис Александрович Рыбаков. – 2-е изд. – М. : Наука, 1994. – 608 с.
Росетти А. Смешанный язык и смешение языков / А. Росетти // Новое в лингвистике. – М., 1972. – Вып. VI. – С. 112–119.
Раск Р. Исследования в области древнесеверного языка, или происхождение исландского языка / Расмус Раск // История языкознания ХІХ–ХХ веков в очерках и извлечениях [сост. В. А. Звегинцев ; 3-е изд., доп.]. – М. : Просвещение, 1964. – Ч. 1. – С. 40–51.
Семчинський С. В. Загальне мовознавство / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : АТ "ОКО", 1996. – 416 с.
Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Фердінан де Сосюр; [пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко]. – К. : Основи, 1998. – 324 с
Тищенко К. Мовні контакти : свідки формування українців / Костянтин Тищенко. – К. : Аквілон-Плюс, 2006. – 416 с. (64 карти, 77 іл.)
Тищенко К. Найдовша мовна і культурна традиція в Європі : баски / Костянтин Тищенко // Пам’ятки України. – 2003. – № 4. – С. 74–101.
Толстой Н. И. Некоторые проблемы сравнительной славянской семасиологии / Н. И. Толстой // Славянское языкознание. Доклады советской делегации на VI Международном съезде славистов (Прага, август 1968 г.). – М. : Наука, 1968. – С. 339–365.
Трубачев О. Н. Происхождение названий домашних животных в славянских языках / Олег Николаевич Трубачев. – М. : Наука, 1960. – 116 с.
Успенский Б. А. Структурная типология языков / Борис Андреевич Успенский. – М. : Наука, 1965. – 286 с.
Фаукес Р. Английская, французская и немецкая фонетика и теория субстрата / Р. Фаукес // Новое в лингвистике. – М., 1972. – Вып. 6. – С. 333–343.
Холодов О. В. Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ – ХХ століть : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / О. В. Холодов. – Донецьк, 2008. – 20 с.
Шахматов А. А. Введение в курс истории русского языка. Исторический процесс образования русских племен и наречий / Алексей Александрович Шахматов. – Петроград, 1916. – Ч. 1. – 148 с.
Шевченко Н. О. Концепт-символ мак як складова фразеологізмів / Н. О. Шевченко // Мова і культура : наук. журнал. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007. – Вип. 9. – Т. ІV (92). – С. 271–277.
Щерба Л. В. О понятии смешения языков / Л. В. Щерба // Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Лев Владимирович Щерба. – Л. : Наука, 1974. – С. 60–74.
Додаткова література:
Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков / Владимир Дмитриевич Аракин. – М. : Просвещение, 1979. – 216 с.
Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.
Гвишиани Н. Б. Контрастивные исследования современных языков и корпусная лингвистика / Н. Б. Гвишиани // Филологические науки. – 2004. – № 4. – С. 59–70.
Денисова С. П. Типологія категорій лексичної семантики / Світлана Павлівна Денисова. – К. : КДЛУ, 1996. – 294 с.
Ершова Т. А. Русско-немецкие ассоциативные портреты (Опыт интерпретации) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика” / Т. А. Ершова. – М., 1998. – 18 с.
Звегинцев В. А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях / Владимир Андреевич Звегинцев. – М. : Просвещение, 1965. – Т. 1. – 406 с.
Земская Е. А. Язык как деятельность : Морфема. Слово. Речь / Елена Андреевна Земская. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 688 с. – (Studia philologica).
Золотова Н. О. Проблема ядра и периферии в исследованиях лексикона человека / Н. О. Золотова // Слово и текст : психолингвистический подход : сб. науч. тр. / Под общ. ред. А. А. Залевской. – Тверь : Твер. гос. ун-т, 2004. – Вып. 2. – С. 71-83.
Карасик В. И. Язык социального статуса / Владимир Ильич Карасик. – М. : Ин-т языкознания РАН ; Волгогр. гос. пед. ин-т, 1992. – 330 с.
Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания (универсальное, типовое и специфичное в языке) / Александр Евгеньевич Кибрик. – М. : Изд-во МГУ имени М. В. Ломоносова, 1992. – 336 с.
Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. ― 424 с.
Кулинич И. А. Метафорические инновации как способ формирования языковой картины мира / И. А. Кулинич // Слово. Символ. Текст : сб. науч. тр., посв. 80-летию проф. М. А. Карпенко. – К : КНУ, 2006. – С. 108-114.
Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.
Мамрак А. В. Имена деятеля в словообразовательной системе современного русского и украинского языков : типология функционирования / Алла Владимировна Мамрак. – Днепропетровск : НГУ, 2003. – 163 с.
Мартинович Г. А. Опыт комплексного исследования данных ассоциативного эксперимента / Г. А. Мартинович // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 93-99.
Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : [учеб. пособие] / Валентина Авраамовна Маслова. – 2-е изд. – Минск : ТетраСистемс, 2005. – 255 с.
Мигирина Н. И. Типы номинаций для обозначения статусов лица в современном русском языке / Нина Иосифовна Мигирина. – Кишинев : Штиинца, 1980. – 92 с.
Мізін К. І. Психолінгвістичний експеримент чи соціолінгвістичний моніторинг? Епістемологічні пошуки аксіологічної фразеології (на матеріалі компаративної фразеології) / К. І. Мізін // Мовознавство. – 2008. – № 1. – С. 67-79.
Наумова Т. М. Номінація особи у сатирично-гумористичних текстах Івана Франка та Володимира Самійленка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / Т. М. Наумова. – К., 2005. – 20 с.
Нестеренко І. Я. Явища непрямої номінації в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / І. Я. Нестеренко. – К., 1997. – 16 с.
Пауль Г. Принципы истории языка / Герман Пауль. – М. : Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1960. – 500 с.
Тропіна Н. П. Прагматичний тип вторинної номінації в сучасній російській мові / Н. П. Тропіна // Мовознавство. – 1991. – № 3. – С. 53-57.
Топоров В. Н. Исследования по этимологии и семантике / Владимир Николаевич Топоров. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – (Opera etymologica. Звук и смысл). – Т. 1 : Теория и некоторые частные ее приложения. – 816 с.
Терехова Д. І. Психолінгвістичні особливості сприйняття семантики соматичної лексики в українській та російській мовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 “Загальне мовознавство” / Д. І. Терехова. – К., 1997. – 18 с.
Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / Вероника Николаевна Телия. – М. : Наука, 1981. – 269 с.
Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / Вероника Николаевна Телия. – М. : Наука, 1986. – 143 с.
Ушакова Т. Н. Структуры языка и организация речевого процесса / Т. Н. Ушакова // Язык, сознание, культура : сб. ст. [Електронний ресурс] / под ред. Н. В. Уфимцевой, Т. Н. Ушаковой. – М., 2005. – Режим доступу : www.psychol.ras.ru/boiko-school/texts/2005/ushakova_language_structures.pdf
Филин Ф. П. Очерки по теории языкознания / Федот Петрович Филин. – М. : Наука, 1982. – 336 с.
Холод О. М. Особливості розвитку психолінгвістики під час її становлення (1954-2004) / О. М. Холод // Психолінгвістика в Україні : зб. наук. робіт та аналітичний огляд подій, публікацій, зустрічей, що пройшли на теренах України у 2006 р. і які пов’язані з психолінгвістикою / [гол. ред. О. М. Холод]. – Кривий Ріг : ОНЮА, 2007. – С. 19-29.
Щепанская Т. Б. Мужская магия и статус специалиста (по материалам русской деревни конца XIX–XX вв.) / Т. Б. Щепанская // Мужской сборник [Електронний ресурс]. – Вып.1. Мужчина в традиционной культуре / отв. ред. С. П. Бушкевич. – М., 2001. – Режим доступу : www.poehaly.narod.ru/male.phpl
Яценко М. О. Актуалізація аксіологічного змісту концептів маскулінність та фемінінність у сучасному англомовному художньому дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / М. О. Яценко. – Х., 2008. – 20 с.
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Підручники, збірники вправ, словники, методичні розробки практичних занять, таблиці, рекомендовані списки наукової літератури, пакети тестів і контрольних робіт, список питань для самоконтролю; лекції в системі Power Point.
РЕСУРСИ: (Інтернет, електронні адреси: www.meta.ua; nbuv.gov.ua; www.auditorium.ru; bukinist.agava.ru; library.univ.kiev.; library.univer.kharkov.).
Засоби навчання
- таблиці “Генеалогічна класифікація мов”, “Типологічна класифікація мов”;
- картки для закріплення мовного матеріалу;
- навчальне телебачення;
- аудіо-, відеозаписи різних мов.