Програми забезпечення контролю за виробничими процесами 24 Робочі гігієнічні норми при забої та розбиранні 25

Вид материалаКодекс

Содержание


Розділ v – транспортування забійних тварин 9
Розділ vi – вимоги до тварин, що представлені для забою 10
Розділ vii – бойня і завод разом з допоміжними приміщеннями 11
Розділ viii – вимоги до операцій з забезпечення гігієнічних норм та відповідна практика 19
Розділ ix – спеціальні вимоги до обстеження 32
Рекомендований міжнародний кодекс гігієнічної практики стосовно свіжого м'яса
Принципи та завдання цього кодексу та кодексу передсмертного та посмертного обстеження забійної худоби та передсмертної та посме
Розділ i - обсяг
Розділ ii - принципи та завдання цього кодексу
Розділ iii - визначення
Розділ iv – вирощування тварин для свіжого м’яса
Розділ v – транспортування забійних тварин
Конструкція та утримання засобів транспортування
Дотримання правил ідентифікаційної прив’язки
Розділ vi – вимоги до тварин, що представлені для забою
Ідентифікаційна прив’язка тварин
Ідентифікація тварин, що потребують спеціальної уваги
Інформаційні системи та відділення на бойні
Належний відпочинок для цілей забою
Ветеринарна відповідальність
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6

CAC/RCP 11 стор. of



РЕКОМЕНДОВАНИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС ГІГІЄНІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО СВІЖОГО М'ЯСА


Фінансування перекладу будо здійснено Проектом USAID з питань вступу України до СОТ/IPA


CAC/RCP 11-1976, Rev. 1 (1993)

ЗМІСТ

ЗАУВАЖЕННЯ 4

РОЗДІЛ I - ОБСЯГ 4

РОЗДІЛ II - ПРИНЦИПИ ТА ЗАВДАННЯ ЦЬОГО КОДЕКСУ 4

РОЗДІЛ III - ВИЗНАЧЕННЯ 5

РОЗДІЛ IV – ВИРОЩУВАННЯ ТВАРИН ДЛЯ СВІЖОГО М’ЯСА 7

РОЗДІЛ V – ТРАНСПОРТУВАННЯ ЗАБІЙНИХ ТВАРИН 9

Конструкція та утримання засобів транспортування 9

Дотримання правил ідентифікаційної прив’язки 10

РОЗДІЛ VI – ВИМОГИ ДО ТВАРИН, ЩО ПРЕДСТАВЛЕНІ ДЛЯ ЗАБОЮ 10

Ідентифікаційна прив’язка тварин 10

Ідентифікація тварин, що потребують спеціальної уваги 10

Інформаційні системи та відділення на бойні 10

Належний відпочинок для цілей забою 11

Ветеринарна відповідальність 11

РОЗДІЛ VII – БОЙНЯ І ЗАВОД РАЗОМ З ДОПОМІЖНИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ 11

Структура 12

Побутові приміщення 18

Обладнання та супутні пристрої 19

Транспортні засоби 19

РОЗДІЛ VIII – ВИМОГИ ДО ОПЕРАЦІЙ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НОРМ ТА ВІДПОВІДНА ПРАКТИКА 19

Здоров'я людей 20

Чистота приміщень 20

Профілактика поширення паразитів 21

Загальні норми робочої гігієни 22

Гігієнічні норми стосовно води та робочих умов 24

Програми забезпечення контролю за виробничими процесами 24

Робочі гігієнічні норми при забої та розбиранні 25

Гігієнічні норми роботи після забою та розбирання 28

Норми гігієни при транспортуванні 30

Норми робочої гігієни при окремому забої 31

Норми робочої гігієни стосовно забракованого м’яса або іншим чином визнаного як непридатне для споживання людьми 31

РОЗДІЛ IX – СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОБСТЕЖЕННЯ 32

Приміщення та обладнання 32

Ветеринарний нагляд за додержанням норм гігієни м’яса 32

Процедури лабораторного контролю 33


РЕКОМЕНДОВАНИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС ГІГІЄНІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО СВІЖОГО М'ЯСА


CAC/RCP 11-1976, Rev. 1 (1993)

ПРЕАМБУЛА

Ветеринарна наука та наука про гігієну м'яса має застосовуватися по всьому ланцюгу харчування, починаючи з господарства походження тварин, для забезпечення споживчої корисності та безпеки свіжого м’яса, що дає забійна худоба. Цей Кодекс, разом із Кодексом про передсмертне та посмертне обстеження забійної худоби та передсмертного та посмертної оцінки забійної худоби та м’яса, наводить вимоги, що потребуються для досягнення цієї мети. Традиційні практики можуть дозволити відхід від деяких наведених положень, якщо м'ясо виробляється для потреб місцевої торгівлі.

ПРИНЦИПИ ТА ЗАВДАННЯ ЦЬОГО КОДЕКСУ ТА КОДЕКСУ ПЕРЕДСМЕРТНОГО ТА ПОСМЕРТНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ЗАБІЙНОЇ ХУДОБИ ТА ПЕРЕДСМЕРТНОЇ ТА ПОСМЕРТНОЇ ОЦІНКИ ЗАБІЙНОЇ ХУДОБИ ТА М’ЯСА
  1. Передсмертне та посмертне обстеження забійної худоби та додержання гігієнічної практики має на меті забезпечити споживчу корисність та безпеку свіжого м'яса для споживання людьми.
  2. Правила обстеження м'яса та гігієнічної практики, що наводяться в цьому кодексі та інших відповідних нормативах, становлять критерії, що були розроблені на підставі наукових знань та досліджень.
  3. З метою поповнення існуючих наукових знань має виконуватися аналіз ризиків, ґрунтуючись на прийнятій науковій методології, коли для цього є можливість. Такий аналіз сприятиме розвиткові подальших принципів гігієни м'яса:
  1. слід повсюдно застосовувати норми безпеки харчових продуктів для забезпечення корисності та безпечності м'ясних продуктів; якщо у певних обставинах місцевого торгового обігу порушується якість харчових продуктів, норми безпеки можуть враховувати заходи, достатні для усунення будь-яких порушень;
  2. процедури передсмертного та посмертного обстеження мають передбачати спектр та поширеність захворювань та недоліків, притаманних певному класові забійної худоби, що піддається обстеженню;
  3. системи контролю над виробничими процесами мають обмежувати мікробне зараження м'яса до найнижчого можливого рівня та запобігати подальшому поширенню до рівнів, що можуть становити загрозу;
  4. Центр аналізу та контролю ризиків (HACCP)1, підпорядкований наглядовому органу, займається науковим забезпеченням корисності та безпеки свіжого м'яса впродовж виробництва, обробки та дистрибуції, при цьому методики HACCP повинні, за можливістю, використовуватися при застосуванні цього Кодексу разом із іншими процедурами забезпечення якості; а також
  5. у випадках, коли аналіз ризиків довів, що безпека не послабилася внаслідок неусунення певного недоліку, визначеного наглядовим органом, і за умов наявності необхідних процедур ідентифікації небезпек, наглядовий орган має дозволити виробництво для кінцевого споживання за його визначенням.
  1. Галузь та наглядовий орган повинні нести спільну відповідальність за виробництво безпечного та корисного м'яса. Працівники галузі мають залучатися якомога ширше до добровільних заходів забезпечення та контролю якості та додержання норм гігієни м'яса під наглядом та керівництвом наглядового органу з метою додержання встановлених вимог. Для виконання цього завдання мають запроваджуватися освітні та навчальні програми як для працівників галузі, так і для працівників наглядового органу.
  2. Наглядовий орган повинен мати належні ресурси, юридичну силу для забезпечення виконання вимог щодо виробництва корисного та безпечного м'яса, бути незалежним від керівництва установ та інтересів галузі. Керівництво повинно мати правові зобов’язання додержуватися інструкцій з забезпечення норм гігієни м'яса та його обстеження, надавати інформацію та сприяння, яке наглядовий орган може обґрунтовано вимагати.
  3. Вирішуючи задачу зменшення небезпек, пов’язаних із м'ясом, наглядовий орган має використовувати ресурси економно та ефективно.
  4. Моніторинг для визначення небезпек, пов’язаних із м’ясом, що запроваджується на виробничій установі, є важливою складовою програми забезпечення гігієни м'яса. Знання про стан здоров'я худоби, призначеної на забій, а також про хвороби людей, пов’язані із споживанням харчових продуктів, є важливим для застосування контрольних заходів і потребує належної системи збору даних.
  5. Гігієнічні норми стосовно м'яса мають бути науково обґрунтованими, захищати здоров'я споживачів, сприяти сумлінній практиці міжнародної торгівлі м’ясом. Політика рівнозначності2 для країн та регіонів країн, що забезпечують однакові гарантії безпеки та корисності, усуває потребу у копіювання правил окремих країн або застосування ідентичних процедур.
  6. Наглядовий орган має сприяти запровадженню нових технологій та розробок за умов їхньої відповідності нормам безпечного та корисного виробництва свіжого м'яса.
  7. Наглядові органи повинні просувати загальноприйняту практику забезпечення безпеки харчових продуктів з урахуванням усього комплексу проблем та знань стосовно безпеки харчових продуктів. Така діяльність має поєднуватися із міжнародним співробітництвом за програмами безпеки харчових продуктів.