В. П. Андрущенко доктор філософських наук, професор, академік апн україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Напрям підготовки
1.6. Практична підготовка майбутніх фахівців. Організація навчальної, виробничої, педагогічної практик.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Підготовка магістрів Таблиця 1.4.3.

п/п

Напрям підготовки


Спеціальність

Держзамовлення

Контингент


денна

заочна

Разом

денна

заочна

разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

Специфічні категорії

8.000009 Управління навчальним закладом

10

13

23

10

13

23

8.000005 Педагогіка вищої школи

10

2

12

10

2

12

2.

0101 Педагогіч-

на освіта



8.010101 Дошкільне виховання

5

0

5

5

0

5

8.010102 Початкове навчання

12

2

14

12

2

14

8.010103 ПМСО Трудове навчання

10

1

11

10

1

11

8.010105 Соціальна педагогіка

5

1

6

5

1

6

8.010106 Дефектологія

26

2

28

26

2

28

3.

0102 Фізичне

виховання

і спорт

8.010201 Фізичне виховання

10

1

11

10

1

11

4.

0202 Мистецтво

8.020207 Музична педагогіка та виховання

11

1

12

11

1

12

8.020202 Хореографія

10

0

10

10

0

10

5.

0303 Історія

8.030301 Історія


23

1

24

23

1

24

6.

0305 Філологія

8.030501 Українська мова та література

31

3

34

31

3

34

8.030502 Мова та

література

(із зазначенням мови)

33

2

35

33

2

35

7.

0401 Психологія

8.040101 Психологія


10

2

12

10

2

12

8.

0403 Політологія

8.040301 Політологія


5

0

5

5

0

5

9.

0501 Економіка

і підприєм-

ництво

8.050101 Економічна теорія


10

0

10

10

0

10

10.

0701 Фізика

8.070101 Фізика

17

1

18

17

1

18

11.

0703 Хімія

8.070301 Хімія



6

0

6

6

0

6

12.

0704 Біологія

8.070402 Біологія



23

1

24

23

1

24

13.

0705 Географія

8.070501 Географія


11

1

12

11

1

12

14.

0801 Математика

8.080101 Математика


20

1

21

20

1

21


Таким чином, прийом студентів на навчання за державним замовленням за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр» в цілому відповідає нормі обсягів держзамовлення, затвердженим МОН України.

В 2005-2006 навчальному році на комерційних засадах усього в університеті навчалося 4019 студентів, в тому числі по денній формі навчання 1344 особи, по заочній – 2675 осіб. Всі договірні забов’язання оформлені відповідними договорами з фізичними та юридичними особами за формою МОН України. Контингент студентів знаходиться у межах ліцензованого обсягу.

Випуск фахівців у 2005-2006 навчальному році характеризується такими показниками:
  • освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» здобули 1264 студентів денної форми навчання, студентів 892 заочної та вечірньої;
  • освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» здобули 875 студентів денної форми навчання, 1147 студентів заочної та вечірньої;
  • освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» здобули 369 студентів денної форми навчання, 335 студентів заочної та вечірньої.


1.5. Навчальне навантаження.

Організація самостійної роботи студентів

У 2005-2006 навчальному році загальноуніверситетське педагогічне навантаження становило 781563 год., аудиторне навантаження – 416785 год., в тому числі лекційних годин – 82972, лабораторних занять 103428, практичних занять – 230385 годину. На організацію і проведення педагогічних практик було заплановано 50964 годин, на дипломні роботи – 32507 годин.

Планове середнє педагогічне навантаження викладача в минулому навчальному році становило 770 год., зокрема за посадами (таб. № 7):

Таблиця1.5.1.

№ п/п

Посада

Кількість годин на рік

1.

Професор

650

2.

Доцент

750

3.

Старший викладач

830

4.

Викладач, асистент

850




У середньому на науково-педагогічного працівника

770


Запланований обсяг загальноуніверситетського педагогічного навантаження повністю виконано.

Минулого року навчально-методичним управлінням реалізовано низку заходів щодо зменшення обсягів педагогічного навантаження, зокрема зменшено тижневе аудиторне навантаження студентів до 26-28 годин за рахунок зростання частки самостійної роботи студентів. При цьому пропонувалося передбачити додаткові години викладачам для контролю самостійної роботи. Була розгорнута робота із запровадження модульно-рейтингової системи.

Навчально-методичним управлінням проведено планування навчального навантаження професорсько-викладацького складу університету на 2006-2007 навчальний рік на засадах повномасштабного запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в НПУ імені М.П. Драгоманова з 1 вересня 2006 року. Розрахунковий обсяг загальноуніверситетського навчального навантаження становитиме 816439 години. З них 562206 годин планується на аудиторні заняття, 254233 – на позааудиторні заняття. Середнє річне навантаження викладача становитиме 750 годин. Всього за нормативними розрахунками на 2006-2007 н.р. наказом по університету № 111 від 19.04.06 р. затверджено 979 ставок.

У 2006 році план набору не зменшився, а навпаки – збільшився. Орієнтовний контингент студентів на 2006-2007 н.р. разом з контрактниками становитиме 14297 осіб:
  • денна форма навчання – 8042 осіб,
  • заочна форма навчання – 5929 осіб,
  • вечірня форма навчання – 326 осіб.

У НПУ імені М.П. Драгоманова протягом декількох років активно запроваджується модульно-рейтингова система з розрахунками персонального рейтингу кожного студента за результатами підсумкового контролю успішності. На сьогодні навчальний процес переважної більшості кафедр університету організовано за модульно-рейтинговою системою.

Неупереджений аналіз досягнутих результатів свідчить, що запровадження рейтингових технологій позитивно впливає на активізацію діяльності студентів у навчальній та науково-дослідній роботі, підвищує зацікавленість в оволодінні знаннями, а що найголовніше – стимулює систематичну самостійну роботу студентів.

Кафедрами університету самостійна робота студентів розглядається як органічна та абсолютно необхідна складова навчального процесу. Викладачами з кожної навчальної дисципліни розроблено методичні комплекси для забезпечення самостійної роботи студента у відповідності до сучасних вимог (в тому числі в електронному вигляді). Їх основою є ретельний відбір викладачами змісту та обсягу навчального матеріалу, який виноситься для самостійного опрацювання студентами (враховуючи рекомендації щодо бюджету часу, необхідного для опрацювання матеріалу студентом).

Завдання для самостійної роботи диференціюються з урахуванням досвіду навчальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі, специфіки навчального предмета, освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким студенти здобувають вищу освіту. Тому завдання з навчальних дисциплін різні за характером: репродуктивні, творчі, комбіновані. Особлива увага приділяється організації самостійної роботи студентів І курсів університету. Студентам старших курсів (особливо ОКР «магістр») пропонуються завдання науково-пошукового змісту. Зокрема, такі завдання як: ситуативні педагогічні задачі, написання творів, розробка конспектів занять, дидактичних ігор, діагностичних методик, проведення спостережень за дітьми в різних видах діяльності, самостійне опрацювання інформаційних джерел. Для самостійної роботи студентів активно використовуються наявні електронні версія підручників (посібників), що розміщені на комп’ютерах кафедр.

Важливе місце в організації самостійної роботи студентів відведено контролю за її виконанням. З цією метою викладачами кафедри складаються графіки контролю самостійної роботи студентів з фахових навчальних дисциплін на кожний семестр, в яких визначаються дисципліна, розділ навчальної програми, котрий виноситься на самостійне опрацювання, завдання, форма контролю, термін виконання.

Контроль за самостійною роботою студентів проводиться в різних формах: під час семінарських та лабораторних заняттях; у вигляді колоквіумів та контрольних робіт; шляхом перевірки рефератів з опрацьованих тем та проблем; під час індивідуальних та групових консультацій; у вигляді тестової форми поточного і підсумкового контролю знань; у формі педагогічних есе, анотацій до першоджерел, захистів авторських проектів.

З метою удосконалення організації самостійної роботи студентів проводиться робота щодо відновлення функціонування філій університетської бібліотеки в студентських гуртожитках.

В колективі університету склалася система забезпечення якості вищої освіти, що базується на поєднанні високого рівня викладання навчальних дисциплін з ефективними формами контролю засвоєння знань студентами: поточний контроль, модульний контроль шляхом оцінювання студентами навчального матеріалу, що складає завершений модуль (у відповідності з графіками розробленими на кафедрах), залікових та екзаменаційних сесій; проведення ректорських, директорських контрольних робіт.


1.6. Практична підготовка майбутніх фахівців. Організація навчальної, виробничої, педагогічної практик.

У системі професійної підготовки фахівців практична підготовка є необхідною складовою навчально-виховного процесу, що забезпечує безперервність та послідовність формування умінь та навичок, професійне становлення майбутніх педагогів. Практична підготовка в НПУ імені М.П. Драгоманова здійснюється через систему навчальної та виробничої (педагогічної) практики.

В університеті склалась чітка система проведення педагогічної практики: на 3 курсі вона триває від 2 до 4 тижнів, на 4 курсі – 6 тижнів. На 5 курсі тривалість педагогічної практики також становить 6 тижнів за винятком Інституту корекційної педагогіки та психології, де вона триває 17 тижнів. Для студентів 5 курсу, які освоюють ще й магістерський курс, додається 4 тижні асистентської безвідривної практики. Мінімальна тривалість педагогічних практик для всіх спеціальностей, ліцензованих за напрямом «Педагогічна освіта» складає:


Таблиця 1.6.1.

Курс

Назва практики

Тривалість

2 курс

Організаційно-виховна

4 тижні влітку

3 курс

Пропедевтична

педагогічна практика

4 тижні

4 курс

Педагогічна (виробнича) практика освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

6 тижнів

5 курс

Педагогічна (виробнича) практика освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

6 тижнів

магістри

Педагогічна (асистентська) практика освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

6 тижнів

Всього:




26 тижнів

В інститутах розроблено та затверджено в установленому порядку методичні рекомендації для студентів, визначено перелік звітної документації, розроблено обов’язки методистів тощо. Педагогічна практика проводиться у кращих навчальних закладах міста Києва та області за двосторонніми угодами, керівництво здійснюють викладачі університету та вчителі-методисти.

В зв’язку із збільшенням частки самостійної роботи студентів та переходом до рейтингового оцінювання навчальних досягнень в інститутах університету було переглянуто та внесено зміни до програм практик.

У навчальні плани всіх педагогічних спеціальностей університету для студентів 2 курсів було введено обов’язкову літню організаційно-виховну практику. Проведення такої практики сприяє оволодінню студентами вміннями та навичками роботи з дітьми та молоддю у таборах оздоровлення та відпочинку, таборах для молоді. Студенти складають план виховної роботи з загоном, готують та проводять масові заходи, заняття в гуртках.

Педагогічна практика на 3-5 курсах проводиться відповідно до навчальних планів та графіку навчального процесу. Кожній педпрактиці передує настановча конференція, на якій студенти дізнаються про базові школи, де будуть проходити практику та отримують загальні завдання. Базовими школами, здебільшого, є школи, в яких працюють кращі випускники університету. Вони забезпечують належні умови для успішного проходження практики студентами університету.

Реалізація завдань педпрактики відбувається через диференціацію та індивідуалізацію змісту, зокрема варіативність завдань, що пропонуються студентам з урахуванням рівня їхньої професійної підготовки, індивідуальних особливостей, особливостей навчального закладу тощо.

Під час педагогічної практики студенти вводяться в коло реальних проблем професійної діяльності вчителя, ознайомлюються зі змістом і обсягом його роботи. Студенти-практиканти набувають умінь та навичок в плануванні навчально-виховної роботи, проведенні уроків і факультативних занять, здійсненні позакласної роботи, виконання функції класного керівника, співпраці з батьками, колегами-учителями, психологами тощо. Кращі студенти залучаються (для освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» це є необхідною вимогою) до методичної та дослідницької роботи, що ведеться в навчальному закладі. Як члени колективів студенти на період практики мають брати участь у педагогічних радах навчальних закладів, засіданнях предметних семінарів і конференцій. Під час практики студенти знайомляться з роботою і досвідом відомих вчителів-новаторів, вчителів-методистів, які працюють в школах Києва та області. Діяльність студента в період педагогічної практики можна представити як міні-модель роботи учителя.

У керівництві педпрактикою налагоджено чіткий взаємозв’язок і єдність вимог на різних рівнях: загальноуніверситетському (ректорат, навчально-методичне управління), Інститутському (дирекція інститутів) та шкільному (адміністрація шкіл, районні відділи освіти), що виявляється у безпосередньому керівництві групами студентів-практикантів викладачами фахових кафедр, кафедр педагогіки і психології, а також методичній допомозі вчителів.

У 2005-2006 н.р. під час організації і проведення педагогічної практики в інститутах університету запроваджено наступні нові елементи: організовано «шкільний день» для студентів 1-2 курсів; до керівництва педпрактикою та участі в настановних і підсумкових конференціях залучено відомих вчителів-методистів, вчителів-новаторів; проведено виїзні перевірки дирекціями інститутів базових шкіл під час проходження практики студентами університету.

При організації позакласної та виховної роботи студенти-практиканти взяли активну участь у підготовці та проведенні святкових вогників, присвячених Дню Перемоги, тематичних вечорів («Ми – діти твої, Україно!», «Родина, родина, від батька до сина» тощо), зустрічі з ветеранами війни, вечорами («вечір пам’яті жертвам Чорнобильської катастрофи»), екскурсій до музеїв таке інше. Виховна робота проводиться студентами згідно з планами та попереднім узгодженням з класними керівниками.

По закінченню педпрактики результати обговорювались на підсумковій конференціях, засіданнях кафедр та Вчених Радах інститутів. В інститутах було організовано відкриті захисти студентами своїх звітів про результати проходження практики. Проведення таких заходів доводить ефективність саме такої форми звітування за виконанням програми педагогічної практики.

В Інституті соціальної роботи та управління педагогічна практика відбувається протягом всього терміну навчання студентів, тобто має „наскрізний”, неперервний характер. Особливістю практичної підготовки студентів Інституту є навчання студентів здійснювати різні види соціальної допомоги окремим категоріям населення. При цьому особливе місце у підготовці до практики займає психологічна складова підготовки студентів до таких видів роботи.

Основними базами для проходження фахової практики студентів-політологів Інституту соціології, політології і права стали комітет по молодіжній політиці та спорту, фракції Верховної Ради України, Комітет виборців України, Секретаріат Української Народної партії та Народної Партії України, Комітет розвитку українського села, Фонд політичного прогнозу та Центр політичного прогнозування, Спілка молодих соціалістів. Студенти-правознавці пройшли фахову практику в органах прокуратури, місцевої державної адміністрації, районних (міських) судах, юридичних службах.

Робота професорсько-викладацького складу університету в звітному навчальному році була спрямована на подальший активний пошук нових сучасних форм організації практик, що сприятимуть формуванню у студентів основних компетентнісних професійних характеристик, зокрема умінь і навичок прийняття самостійних зважених рішень під час виконання діяльності, потреби систематичного поновлювати свої фахові знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності. Методичними кафедрами університету в цілому завершено розробку критерії оцінювання практики студентів за 100-бальною шкалою.

Питання організації практики в університеті було і залишається в полі зору Вченої ради університету, зокрема воно докладно розглядалося на березневому засіданні. За результатами обговорення було прийнято відповідні рішення, більшість яких виконано, одне перебуває в стадії завершення, оскільки потребує значного часу для виконання.

Протягом навчального року співробітниками відділу практичної підготовки навчально-методичного управління університету створено інформаційний банк даних для проведення літньої практики, проведено розподіл та організовано підготовку студентів до роботи в літніх таборах відпочинку дітей. Оновлено та затверджено в установленому порядку перелік навчально-виховних закладів освіти як базових для проходження практики студентами університету, розроблено зразки договорів про співпрацю між навчально-виховним закладом та університетом.

За ініціативою фахових кафедр Інституту колекційної педагогіки і психології наказом МОН України було затверджено базові спецшколи та дитячі установи м. Києва і Київської області для проходження педагогічної практики студентами Інституту.

Команда студентів університету весною 2006 року прийняла участь в семінарі-конкурсі студентських загонів у Молодіжному дитячому центрі „Артек” та була нагороджена грамотою оргкомітету. П’ятий рік студентів Інституту фізико-математичної та інформативної освіти і науки запрошують влітку працювати у МДЦ «Артек».

Зауважимо, що зміни у змісті й структурі загальної середньої освіти, входження України в Болонський процес потребують неперервної корекції організації та змісту практичної підготовки студентів, передбачають більш раннє проведення педагогічних практик, а також подальше збільшення їхньої тривалості.