Навчально виховний комплекс "Дзвіночок" Розвиток та навчання дітей рідної мови

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

14

75. Гра "Мовленнєва стежинка до лісових звірят"

Мета : Вчити чітко і зрозуміло вимовляти окремі слова і речення, уважно

слухати і відгадувати нескладні загадки. Хід гри : Створення ігрової ситуації приходу колобка. Розгортання розмови

З якої казки він до нас прийшов ?
Як треба привітатися з колобком ?
Що можна розповісти про нас всіх ?
Яку пісеньку співав колобок ?

Колобок пояснює, як він котився по стежинці і побачив лісових звірят, та й узяв їх з собою у кошичок. Організація уявної подорожі по стежинці до лісу під супровід тексту : А ми у ліс ходили І звірят зустріли А кого ? - Запитай, Швидко, швидко називай !

Діти називають : зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, їжачок-гострячок, вовчик-братик, ведмідь-набрідь, білочка-стрибалочка. Добирають лагідні слова, виконуючи вправу "Скажи лагідно".

16. Гра "Кошик мовних гостинців"

Мета : Стимулювати дітей розглядати предмети й пригадувати ознаки тих із них, яких тут немає, називати словами, виховувати правильну звуковимову.

Хід гри : Створення ігрової ситуації передача від бабусі дівчинці Наталочці

(лялька) гостинці у кошичку.

Розповідь виховательки із виконанням дій типу :

- Дивиться Наталочка - в кошичку лежить щось кругленьке, гладеньке,
жовтеньке з одного боку, а з другого червоненьке. Вкусила - смачне,
соковите. - Знаю що росте на дереві - каже Наталочка, але забула, як
називається.

Хто допоможе їй пригадати, як називається бабусин гостинець ? Варіанти : пиріжок, бурячок, горіх, огірок, цибуля, диня, помідор, морква. Віршовані варіанти : У кошичку є : - Я смачна і вітамінна

І не гірше апельсина

Коси довгі, кучеряві, та ще й

Платтячко яскраве.

У борщі я головний
борщ без мене не смачний
Я - яскравий, красивіший,
Червоніший і товстіший.
Нас, зелені, залюбки

15

їдять дорослі й малюки Нас шанують не даремно, Дух наш світлий і приємний.

- Ну а я, смачний, кругленький
маю щічки червоненькі

до смаку я в кожній страві роблять соки і приправи.

А я до сліз всіх допікаю
на мене всі так дорікають
Але без мене - нікуди,
Ні туди - і ні сюди.

Ну я, маю білі зуби,

Ви мене не бійтесь, люди. Хоч гіркий я, та корисний Всім мене потрібно їсти.

- А я на городі господиня
жовта, соковита... (диня)
Я солодка й соковита,
Покуштуйте, не схочите пити.

Обговорення з дітьми характерних особливостей і ознак овочів.

17. Гра "Розкажи про іграшку ведмедику"

Мета : Закріпити вміння описувати іграшки, складати описові розповіді з

двох-трьох речень.

Хід гри : У гості до дітей прийшов ведмедик з кошиком іграшок. Ведмедикові подарували на день народження багато іграшок, але він не знає, як вони називаються і як з ними потрібно гратися. Вихователь пропонує дітям допомогти ведмедикові, розказати все про іграшку : як вона називається ? З чого зроблена ? Якого кольору, форми, розміру ? Як з нею можна гратись ? Вихователь пояснює дітям, що потрібно вийти до столу, взяти з кошичка іграшку, показати дітям і все про неї розповісти ведмедикові. Ведмедик допомагає дітям у розповіді: хитає головою, допомагає голосом вихователя.

18. Гра "Мовленнєві віконечка у теремку"

Мета : Закріплення вміння дітей відповідати на запитання за змістом ілюстративного матеріалу, складати коротенькі розповіді із звуконаслідуванням.

Хід гри : Вихователь виставляє на феанелеграф вирізне з картону велике

зображення теремка з віконцями - геометричними фігурами, які закриті.

Читає закличку до гри :

В чистім полі теремочок стояв,

Хтось у тому теремочку проживав.

А хто у тому теремочку проживав ?

16

Знає той, хто у ті віконця зазирав. А хто у ті віконця зазирав ? Той, хто їх уміло відкривав, Все про них гарненько розказав.

Вихователь пропонує дітям по черзі "відчинити" віконця певної форми: спочатку круглі (песик, ведмедик, зайчик), потім чотирикутні (коник, кізонька, поросятко, баранчик) і трикутні (корівка, півник, котик, їжачок). Спонукає їх до розповіді про тварину із відчиненого чарівного віконця і наслідування її голосу. Потім засовують, хто ж живе у теремку і за описом тварини, який робить вихователь діти відгадують, про кого йдеться і відкривають віконця у теремку.

19. Гра "Чарівний столик"

Мета:

Хід гри : Вихователь створює ситуацію гри в театр, облаштовуючи для

цього столик із ширмочкою для іграшкової вистави. Промовляє чарівні

слова:

Столик, столик, послужи

Нам виставу покажи

Все, що ти для нас покажеш,

Потім ми тобі розкажем !

Раз, два, тара-ра

Починається в нас гра !

На столику, після того, як вихователька забрала ширмочку за допомогою іграшок створена ігрова ситуація : ведмедик спить на подушці, лялька Катя сидить яз двома кольоровими кульками. Вихователь розгортає мовне спілкування в діалоговому режимі:

Що ви бачите на сцені ?
Хто, що робить ?
Чому ведмедик спить ?
Давайте попросимо його, щоб він пробудився.
Що тепер роблять лялька Катя і ведмедик ? (Граються кульками).
Хто до них прибіг ? (Собачка).
Що він сказав друзям ?
Що тепер роблять ведмедик, лялька Катя і собачка ?
Як і чим вони граються ?

20. Гра "Мовленнєварукавичка⁹*

Мета : Закріплювати вміння складати спільні з вихователем коротенькі

сюжетні розповіді, переказувати зміст знайомих казок, за допомогою навідних питань.

Хід гри : На столі лежить велика рукавичка із звірятами із відомої казки.

Вихователь із дітьми пригадує її зміст :

17

Як називається казка ?
Хто загубив рукавичку ?
Хто став жити в рукавичці ?
Хто просився в рукавичку ?

Вихователь розподіляє ролі між дітьми (мишки, жабки, кабана, ведмедика, вовка, лисички, зайчика) і організовує розігрування діалогів між ними виконуючи вправу "Хто, хто в рукавичці живе ?".

21. Гра "Торбинко, впусти 1"

Мета : Розширення і уточнення активного словника дітей, вправляння в правильній вимові звуків у словах і реченнях, засвоєння форми ввічливого прохання.

Хід гри : Вихователь пропонує нову, цікаву гру і ставить а стіл велику коробку з ігровим матеріалом. Відкриваючи її, він знайомить дітей із предметами та іграшками які є у ній, розкладаючи їх на столі. Заглядаючи у коробку зауважує, що на її дні є торбинка. Вона не проста, хоче погратися з дітьми. У неї можна складати іграшки і предмети, але вона може їх впустити, а може й не впустити. Щоб торбинка впустила до себе іграшку треба назвати її і попросити торбинку впустити її. Подає зразок :

- Торбинко, торбинко, будь-ласка впусти ляльку Олю, вона гарна, має
бантик на голові.

Вихователь виконуючи роль торбинки впускає при правильній розповіді і проханні іграшку чи предмет і не впускає, коли дитина робить мовні помилки (вимовляє слова тихо, непослідовно будує прохання, пропускає слова і т.д.).

22. Гра "Лялька Оля йде на прогулянку"

Мета : Закріпити вміння описувати зимовий одяг і взуття, складати описові

розповіді.

Хід гри : Створення ігрової ситуації на столі : лялька і її зимовий одяг. її потрібно одягти на прогулянку. Вихователь запрошує по черзі дітей до столу, вони беруть одяг (чи взуття), розповідають про нього (як називається, якого кольору, з чого зроблений, для чого потрібний) і з допомогою вихователя одягають ляльку.

23. Гра "На гостині"

Мета : Збагачувати активний словник дітей іменниками назвами, стежити щоб говорили виразно, голосно, не поспішаючи, пов'язуючи слова у речення.

Хід гри : У гості до дітей прийшла лялька Катруся. Вона запросила до себе на гостину ведмедика Пуха і почала накривати на стіл, а тут ось скільки багато посуду і вона не знає що і як поставити. Діти допомагають Катрусі за вказівками вихователя :

18

Що це ? (тарілка)
Яка вона ? (велика, глибока)
Що в неї наливають ? (суп, борщ)
Яка тут ще є тарілочка ?
Як вона називається ?
Що кладуть і мілку тарілку ? і т.д. весь посуд.

Потім накривають на стіл : глибока і мілка тарілка, ложка, хлібниця, чашка, серветка, сільничка. Вихователь запитує, як все це називають одним словом ? Діти саджають на стіл ведмедика і Катрусю. Вихователь узагальнює: Всім прибори є готові Катруся серветки роздала У глибокую тарілку Суп ведмедику налила Ніж, виделку, як годиться Хай тримає у руці. Вже ведмедик наш наївся, Всі сьогодні - молодці !

24. Гра "Магазин"

Мета : Закріпити засвоєння назв посуду, розуміння узагальнюючого слова

посуд. Вправляння у побудові діалогів.

Хід гри : Ігровий магазин на столі: різноманітний посуд - скляний (банка, пляшка, стакан), металевий (ложка, виделка, ніж, каструлька, чайник), пластмасовий (тарілки, чашки, блюдця).

Вихователь пропонує зайти до магазину (підійти до столу), звернутися до продавця (вихователя) і попросити купити посуд. Куплений посуд описувати за напрямами : назва, з чого зроблений, якої форми, для чого призначений.

Виконання вправи "Я запитую, а ти відповідай". Вихователь вводить дітей в уявну казкову ситуацію, коли посуд може відповідати на запитання ніби жива істота. Він ставить запитання до предметів посуду, а діти допомагають вести з посудом діалог. Наприклад :

Чашка

Що в тебе наливають ? (чай, компот)
Який компот ти любиш ? (з вишеньок, з яблук)
Коли тебе миють ? (коли я брудна)
А чому у тебе одна ручка ? (щоб брати однією рукою)
З чого ти зроблена ? (з пластмаси)
Що буде, як тебе кинути на підлогу ? (я не розіб'юся)
Хто тебе п'є ? (діти і дорослі) і т.д.

19

Ефективність створеної системи визначали за допомогою контрольного зрізу діагностичного комплексу, який застосовувався на першому етапі експерименту (констатуючому) в обох підгрупах з використанням тієї ж самої шкали оцінювання.

Зведена таблиця оцінних рівнів по розвитку у дітей мовленнєвого спілкування підтверджує гіпотезу дослідження про її ефективність та дає право на застосування розробленої системи в практику роботи навчально-виховного комплексу :

Групи	Рівні
Групи	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	33,3%	46,7%	19,9%
Контрольна	16.6%	26,6%	56,5%

Таким чином, результати контрольного зрізу показали підвищення високого рівня розвитку мовленнєвого спілкування в дітей експериментальної підгрупи з 0 до 33,3% у зв’язку з використанням розробленої педагогічної системи, тоді ж в дітей контрольної підгрупи він зріс лише до рівня 16,6%, оскільки тут застосовувалась традиційна система роботи з розвитку мовленнєвого спілкування.

20

Шляхи формування у дітей середнього дошкільного віку діамонологічної компетенції

Найважливішим на етапі дошкільного дитинства є формування діамонологічної компетенції. Якщо у попередні роки головна увага приділялась формуванню окремих мовленнєвих умінь, то метою сучасної методики навчання дітей рідної мови (лінгводидактики) є виховання мовної особистості, тобто такої особистості, яка доречно, вільно і творчо застосовує мову в різних ситуаціях своєї життєдіяльності. Мовленнєва діамонологічна компетенція виявляє готовність та спроможність особистості зв'язно висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання, відтворювати прочитане використовуючи для цього мовні, позамовні засоби інтонаційної виразності. Це фактично цілеспрямований процес формування в дітей зв'язного мовлення у його двох формах - діалозі і монолозі.

Саме при розвиткові зв'язного мовлення й реалізується його головна функція - комунікативна. Тому розвиток зв'язного мовлення як вияв діамонологічної компетенції дітей дошкільного віку в системі дошкільної освіти завжди посідав чільне місце. Навчання дітей середнього дошкільного віку зв'язному мовленню одночасно є і метою, і засобом практичного опанування мовою. У цьому процесі діти йдуть від частини до цілого; від слова до значення двох-трьох слів, далі до простої фрази, а пізніше до складних речень. Наслідком стає зв'язне мовлення, що складається з низки розгорнутих речень. Зв'язним називається таке мовлення, яке може бути зрозумілим на основі його власного предметного змісту [ 14, 22 ].

Сучасна лінгвістика розглядає поняття зв'язного мовлення як діамонологічної компетенції у двох аспектах :

як процес створення зв'язного висловлювання;
як продукт мовлення (усний текст).

Зв'язне мовлення визначається як єдине смислове та структурне ціле, що складається з логічно пов'язаних між собою відрізків і відбиває всі суттєві сторони свого предметного змісту (А.Богуш, Н.Орлова, Н.Зеленко, В.Лихолетова) [ 6 ] .

Наслідком зв'язного мовлення є усний текст - словесно виражений продукт мовленнєво-розумової діяльності особистості, якому властива завершеність та змістова структура цілісність (Н.Гавриш, Б.Головань, Н.Зарубіна, М.Пентилюк) [ 22 ] .

Отже, звернення до проблеми початкового формування у дітей середнього дошкільного віку навичок зв'язного мовлення є актуальним. Тому метою нашого дослідження була розробка змісту навчальної моделі по формуванню у дітей середньої групи діамонологічної компетенції вираженої у навичках до використання ними зв'язного мовлення як головної функції спілкування.

21

За гіпотезу ми взяли твердження про те, що розвиток зв'язного мовлення буде ефективним і якісним лише за умови цілеспрямованої роботи з дітьми протягом навчального року за спеціальною системою .

Практичне значення дослідження полягало у :

доведення дієвості пропонованої навчальної моделі;

впровадження розробленої і апробованої методики протягом трьох етапів
експерименту у педагогічний процес навчально-виховного комплексу.

Цільові спостереження показали, що діти середнього дошкільного віку прагнуть до словесної передачі своїх вражень, поясненні своїх дій, довільних розповідей про побачене, почуте, до розгорнутих висловлювань. Але таке мовлення в більшості є недосконалим. Діти відчувають труднощі в доборі слів, виборі теми спілкування, сюжету власного висловлювання. Спостерігається порушення структури і логіки усного тексту, переважає формальний зв'язок між реченнями у ньому. У цьому віці діти починають оволодівати усним розповідним мовленням проте потребують активної допомоги дорослих.

Дослідження розпочали із діагностики рівня сформованості діамонологічної компетенції дітей середньої групи (експериментальна підгрупа №1, контрольна підгрупа №2) з метою встановлення оцінних рівнів. Використовувався такий діагностичний комплекс :

Створення власного варіанту словесної розповіді по аналогії до відомої
казки "Лисичка і Журавель".
Складання творчої розповіді за віршем П.Чубая "Хмарка йшла на

іменини".

Складання казкової історії Пригоди зайчика Буханчика".
Ігрова вправа "Як сказати краще ?"

Результати діагностичних завдань показали відносно однаковий рівень розвитку зв'язного мовлення в обох підгрупах. Вони були надто низькими відповідно до вимог Державного стандарту дошкільної освіти. Шкала оцінювання включала в себе такі критерії;

2 бали - зв'язне висловлювання повне, з елементами домислюваня, цікаве, на

основі самостійного мислення, з правильною структурною

побудовою;

1 бал - допущення помилок у структурній побудові висловлювання,

розповідь коротка, з допомогою вихователя ;

0 балів - не виконання завдання.

22

Результати констатуючого етапу експерименту такі:

Групи	Рівні
Групи	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	0	29,7	70,3
Контрольна	7,1	23,1	69,8

Виходячи із цих даних можна стверджувати про необхідність удосконалення діючої традиційної системи з метою дослідження якісно нових результатів із досліджуваної проблеми.

Для цього була розроблена якісно нова система планування і проведення роботи по навчанню дітей зв'язного мовлення, яка стала змістовим аспектом наступного етапу експерименту (формуючого).

Метою його було:

здійснення розвитку зв'язного мовлення на основі комплексного підходу
в об'єднанні фонетичного, лексичного і граматичного аспектів;
створення навчально-мовленнєвого середовища та розробка методичного
забезпечення навчального процесу.

У своїй роботі ми керувалися принципами :

розвиток зв'язного мовлення будували паралельно з формуванням
дитячого мовленнєвого досвіду та удосконалення різних форм
спілкування ;
використовували ситуативно-ділову форму спілкування передбачаючи
розвиток обох форм зв'язного мовлення - діалогічного і монологічного ;
враховували вплив на розвиток зв'язного мовлення активізації словника,
стимулювали до використання дітьми розгорнутих висловлювань ;
вчили дітей вступати у невимушену розмову і будувати діалог за
допомогою запитань і відповідей, вести колективний діалог у бесіді.

Використовували такі методи і прийоми :

складання дітьми висловлювань, які супроводжувались предметними
діями (інсценівки з іграшками : розглядання, опис, придумування і показ
сюжетної історії з ними) ;
колективне малювання (створення ситуації колективної мовленнєвої
діяльності за спеціально придуманим сюжетом);
використання структурно-синтаксичної схеми для описової та сюжетної
розповіді (подання за допомогою коротких реплік плану схеми опису чи

23

розповіді. "Це ...", він такий ..., у нього є ... і т.д. "Був собі..., одного разу ..., раптом ... тощо);

- примінення методу моделювання (фіксація уваги дітей на побудові сюжетної лінії, послідовності основних епізоді розповіді).

Цілісна модель системи полягала у проведенні спеціально організованих занять, дидактичних ігор, вправ, ігрових сюжетно-мовленнєвих ситуацій. Подаємо тематику і зразки навчальних занять.

Вересень

Складання розповіді за малюнковим сюжетом "Щедрий урожай
мишки-гризунишки".
Лист від Чомусика (сюжетно-ігрова ситуація).
Розкажи про тварину "Наші друзі" (дидактична гра).
Розповідь-опис овочів "Зустріч з осінню-чарівницею" (мовно-словесна
гра).
Розповідь в особах за казкою "Колобок".
Складання сюжетної розповіді за ілюстрацією "Граємось з качечкою".

Жовтень

Гра-драматизація за казкою "Ріпка".
Загадалочка-розповідалочка (дидактична гра).
Переказ казки "Казенята і вовк" К.Ушинського.
Розповідь за ілюстрацією "Зайчикова пригода".
Пізнавалка "Що у пакунку є ?" (дидактична гра).
Складання сюжетної розповіді "Що сталося?" (картинка "Ведмедик у
лісі" ).

Листопад

Складання описової розповіді за картиною "їдемо в автобусі".
Дидактична гра "Купуємо ляльці одяг в крамниці".
Складання розповіді за змістом картини і з власного досвіду
"Поділися іграшкою".
Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Пригоди кошенята
Нявчика".
Спи-засни дитинко мила (дидактична гра).
Складання колективної розповіді за малюнковим сюжетом "В гостях у
дідуся Панаса і бабусі Параски".

Грудень

Мандрівка в казку з чарівною книгою казок.
Пташина родина (ігрова мовна ситуація).
Гра-інсценівка "Рукавичка".

Ігрова мовна ситуація "Лялька захворіла".
Складання розповідей за початком речень і малюнковими епізодами.
Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра лисичка"
(складання ігрової розповіді).

Січень

Складання розповіді з власного досвіду за малюнковим текстом "Як
ми святкували Новий рік".
Складання сюжетної розповіді по картині "Допоміг".
Складання розповіді за малюнковим текстом "Пташина гостина".
Переказ казки К.Ушинського "Умій почекати".
Гра-бесіда "Зустріч друзів".
Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Розмова дерев у лісі".

Лютий

Сюжетна розповідь за ігровою ситуацією "Хто прийшов" (свійські
тврини).
Мандрівка в Країну іграшок (мовно-ігрова ситуація)
Переказ казки В.Сухомлинського "Як місяць зігрів зайчика".
Чарівна торбинка запитань і розповідей (дидактична гра).
Мовна-ігрова ситуація "У зимовому лісі" (складання діамонологічних
висловлювань за малюнковим змістом).
День народження ляльки Каті (дидактична гра).

Березень

Крамниця іграшок (дидактична гра).
Складання розповіді за малюнковим віршованим текстом
"Полювання" А.Костецького.
Скарбничка несподіванок "Ой вже ясне сонечко припекло" (мовно-
ігрова ситуація).
З торбинки-веселинки (сюжетно-мовленнєва гра).
Розгляд картини "Рятуємо м'яч" (складання сюжетної розповіді).
Подорож у пори року (складання сюжетних розповідей за серією
картин).

Квітень

Сюжетно-мовленнєва ситуація "Розповіді квітів".
Розповідь за ігровою ситуацією "У весняному лужку".
Описові розповіді про диких тварин.
Складання розповіді за початком "Білочка і гості".
Впізнай, що в торбинці є ? (дидактична гра).
Незнайкова пропозиція (мовно-ігрова ситуація).

25

Травень — виконання діагностичних завдань контрольного зрізу.

Зразки дидактичних ігор, вправ, комплексних навчальних занять.

1. Складання розповіді за малюнковим сюжетом "Щедрий
урожай мишки-гризунишки".

Мета : Вчити складати колективну розповідь за допомогою ма-люнкового сюжету. Вчити дітей висловлюватися зв'язно, послідовно, з граматично правильною побудовою ре -чень.

ХІД роботи : Створення ігрової ситуації приходу іграшкової Мишки-гризунишки, з використанням загадки : Хвіст, як ниточка, Сама, як калиточка, А очі, як сім'я.

Обговорення-опис зовнішнього вигляду мишки, її характерних особливостей до її назви "гризунишка". Ігрова вправа "Коли це буває?" Коли з дерев листочки всі злітають, Коли у вирій птахи відлітають, Як небо сіре, й дощ холодний ллється, Ця пора року як, діти, зоветься ? (осінь).

Запитання до активізації мовлення за допомогою панорамної ілюстрації "Осінь".

Що відбувається восени ?
Які подарунки приніс людям щедрий вересень ?
Що росте на городі ?
Що росте в саду ?

Ігрова ситуація в малюнках : складання дітьми речень, створення колективної розповіді.

у мишки-гризунишки була грядка ;
вона на ній посадила зернятко кукурудзи ;
поливала паросток, який виріс ;
обгортала і сапала землю навколо стебла, яке виросло велике ;
зібрала врожай качанів кукурудзи ;
полущила качани і склала зерна у мішок.

Для чого ? Буде взимку ласувати кукурудзяними зернятками.

2, Лист від Чомусика.

Мета : Активізувати мовленнєву діяльність дітей, навчати їх придумувати короткі зв'язні висловлювання щодо конкретно поставленого завдання.

26

Хід роботи : Вихователь показує дітям великий конверт із сюрпризом, який прийшов від веселого, доброго і допитливого хлопчика Чомусика. Він називається так тому, що завжди всіх запитує : "Хто? Що ? Де? Чому?" Ось і вас про щось хоче запитати. Чомусик просить вас розповісти йому про осінь. Для цього надсилає малюнки по яким треба скласти розповіді-коротульки. Запитання до складання розповіді :

Що таке осінь ?
З якого місяця вона починається ?
Чому він так називається ?
Чому місяць жовтень має таку назву ?
Що відбувається у місяці листопаді ?
Що відбувається із птахами ?
Чи зігріває сонце землю ? Чому ? і т.д.
Осінь яка ?
Чому осінь називають чарівницею ?
Які дарунки приносить осінь ?
Гра "Що ти осінь для нас принесла?"
Принесла пшениці, будуть ... (паляниці)
принесла капусту й квас, буде скоро ... (борщ) у нас і т.д.
Обговорення осінніх прикмет і складання осінніх розповідей.

3. Дидактична гра "Наші друзі" (розкажи про тварину)

Мета : Формувати вміння до розповіді-опису свійських і диких

тварин та їхніх малят, складаючи розповідь-опис з кількох речень без зразка і допомоги вихователя.

Хід роботи : На набірному полотні картинки із зображенням свійських

тварин та їх малят. Ігрова ситуація - мандрівка "поїздом". Перша зупинка -

озеро. Опис качок, гусей, визначення назв їх малят (гусенят і каченят). Друга

зупинка - лужок. Описування кози і козенят з використанням загадки :

Щипну травички,

Ковтну водички,

Тупну ніжками,

Буцну ріжками,

Дам молока. Хто я така ? Третя зупинка - лісова, відшукування за словесним описом і кущиками

(площинними зображеннями) ведмедика і зайчика :

Ведмедик наш сьогодні хворий

Лапку він забив учора.

Дамо йому трішки меду,

Щоб утішився ведмедик.

- Що ви можете про нього розповісти ?
По дорозі зайчик скаче,

Він голодний, зайчик плаче, Бідне зайченя голодне,ще

Не снідало сьогодні ! Бачите воно тремтить, І не знає, що робить. Де спочити ? Де присісти Де знайти чогось поїсти.

Чим ми можемо допомогти зайченяті ?
Що дамо поласувати ?
Складіть розповідь про нього.

4. Розповідь-опис овочів у формі ігрової зустрічі з Осінню-чарівницею.

Мета : Вчити описувати овочі, називаючи їх найхарактерніші ознаки. Вправляти у складанні речень із займенниками та дієсловами.

Хід роботи : Створення ігрової ситуації - приходу хлопчика-Вересня :

Я зовуся Вереснем,

Ще теплі мої ранки

Я добре господарюю

Овочі смачненькі я всім

Вам дарую. Загадування загадок про овочі, які лежать на підносі.

Як на неї подивився, то сльозами залився (цибуля).
Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі (морква).
Сто одіжок, усі без застіжок (капуста).
Без вікон, без дверей, повна хата людей (огірок).
Без рук, без ніг, а на тичці в'ється (горох).

Діти називають всі овочі. Вихователь пропонує по черзі взяти один овоч і описати його. Запитання :

Капуста яка ? (біла, соковита, хрумка, свіжа, смачна).
Огірок який ? (зелений, довгастий, соковитий, смачний, пахучий).
Морква яка ? Цибуля яка ? і т.д. Узагальнення : городні рослини.
Ігрова вправа "Влаштування городу" (натюрморт) :

Ось вам морквина -Червона спина, Чубчик зелений. Ось біля мене ріпки Листочки та огірочки. Далі капуста Виросла густо. З боку в рядочку трошки Горошку, стручки в Порядку звисли на грядку, Сплять в них маленькі Зерна гарненькі...

27

28

Скільки смачного в мирі І згоді, виросло, діти, В нас на городі ! Складання зв'язних описових розповідей типу :

- Це огірок. Він світло-зелений, довгастий, соковитий і смачний. Всередині
огірка насіння, він росте на городі. Огірок їдять свіжим, солять. Роблять
салат.

5. Розповідь в особах за казкою "Колобок⁹*.

Мета : Учити переказувати казку за частинами близько до тексту,

використовуючи пряму мову.

Хід роботи : На дошці ілюстрації до казки "Колобок", площинні зображення героїв для входження дітей у їх ролі. Вихователь запитує, герої якої казки прийшли до дітей в гості. Пропонує ще раз послухати казку. Розповідає казку, пропонує переказати за частинами за допомогою інсценування епізодів. Попередній аналіз казки :

Як починається казка ?
Звідки з'явився Колобок ?
Що трапилось з Колобком ?
Кого він першого зустрів ?
Кого потім зустрів Колобок ?
Як закінчується казка ?
Якими словами названо в казці тих героїв - зайчика, вовчика, ведмедика,
лисичку ?
Яку пісеньку співав Колобок ?

6. Складання сюжетної розповіді "Граємось з качечкою".

Мета : Розвиток зв'язного мовлення на основі ілюстративного матеріалу, вміння конструювати логічно побудоване висловлювання.

Хід роботи : Ігрова ситуація з "чарівним" віконцем-фланелеграфом через

яке до дітей "прийшов" персонаж за допомогою загадки :

Я - великий, я красивий,

Як біжу, то в'ється грива.

Копитами туп, туп, туп,

По дорозі цок, цок, цок.

Хвіст у мене довгий, довгий,

Хвіст у мене - мов шовковий. Коник приніс ілюстрацію-панорамну картинку про іграшкового конячку,

який живе в дитячомку садку в іграшковому куточку. Здійснюється

розглядання картини за запитаннями :

Що роблять діти в ігровому куточку ? (граються іграшками).
Чим вони граються ? (ляльками, кубиками,коником).
Що робить Миколка біля коника ? (хоче на нього сісти).

Що він йому пропонує ? (напитися водички з відерця).
Чи буде пити водичку коник ? (не буде). Чому ?
Тому що він іграшковий.
Як можна погратися з коником ? (сісти верхи і погойдатися).
Діти запитують коника, як йому живеться в дитячому садку?

Ігрова вправа "їхав коник вороний" (з виконанням дій) площинного

зображення голови коника на паличці.

їхав коник вороний,

В нього чубчик золотий

Такий благородний,

Та дуже голодний

До Миколки прискакав

Води в нього попросив

Коник наш ласує,

Коник наш смакує

Конику, ти наш маленький

Зачешемо тебе гладенько

Гребінцем пригладим хвостик

І верхи поїдем в гості.

Складання розповідей за картиною : діти дружно граються з коником в • ігровому куточку. Вони дають йому їсти і пити водичку, розчесують йому хвостик і гриву, доглядають його. Дітям весело кататися на конику-гойдалці, а конику добре з дітьми в дитячому садку. Виконання уявних ігрових дій (біля стільчиків) : Коник є в садку дитячім Жовта грива, жовтий хвіст, Копитами туп, туп, туп, Підковами цок, цок, цок. За гриву тримаємось, їдемо, гойдаємось, но, но, но ! Приїхали - тпрру !

7. Гра-драматшація за казкою "Ріпка".

Мета : Учити дітей зв'язно переказувати казку,використовуючи речення з однорідним членами, збагачувати словник прикметниками (велика-превелика), дієсловами (тяг-нуть-потягнуть).

Хід роботи : На дошці ілюстрації до казки, іграшкові персонажі з елементами костюмів для драматизції. Вихователь запитує, з якої казки ці герої, пропонує послухати казку, а потім розіграти переказування її змісту через гру-драматизацію. Попередній аналіз змісту казки :

Що виросло на городі ?
Як звав дід бабу ?

зо

Кого вони кликали на допомогу ?
Хто допоміг витягнути ріпку ?
Як сказано в казці про ріпку ? Ріпка яка ? (велика-превелика).

8. Дидактична гра "Загадалочка-розповідалочка".

Мета : Формувати вміння описувати овочі без зразка вихователя.

Хід роботи : Ігрова ситуація з обладнанням для гри "Магазин". Вихователь-продавець, діти-покупці. Вихователь загадує загадки про овочі, діти по черзі "купують" відгадуючи овочі з обов'язковим його описом : якої форми, кольору, смаку, що з нього можна зробити. Словесний матеріал :

1. На городі я - цариця
Маю коси кучеряві

Та ще й платячко яскраве

Я смачна і вітамінна

І не гірше апельсина (морква).

2. Від усіх я красивіший
Червоніший і товстіший

Зі мною борщик наш чудовий По усіх краях відомий, бо в Борщі я головний, він без мене Не смачний ! (буряк).

3. А я, вузлиста і листаста,
Росту я дуже головаста
На нозі стою одній,

Сто сорочок на ній (капуста).

4. Я кругленька, червоненька
З хвостиком таким тоненьким,
На городі мене рвуть,

У салаті подають (редиска).

5. А я такий смачний, кругленький,
Маю щічки червоненькі

До смаку я в кожній страві Роблять соки і приправи, Соус, борщик і салат Люди з радістю їдять (помідор).

6. Я, до сліз всіх допікаю,
Всі на мене нарікають,
Але зовсім я не винна,

Бо я лікарська рослина. Соком з медом почастую І здоров'я подарую (цибуля).

7. Хоч я дуже білозубий,
Але мене не бійтесь, люди,
Хоч гіркий я , та корисний,

Всім мене потрібно їсти (часник).

8. А мене печуть і варять,
І їдять мене, і хвалять,

Бо росту я в чистім полі, Я рослина... (бараболя),

9. А я зубів багато маю,
Та нікого не кусаю,
Сама свиням та коровам

Я на зуби попадаю (кукурудза).

9. Переказ казки "Козенята і вовк"КД.Ушинського

Мета : Вчити переказувати казку близько до тексту, інтонаційно передавати голос персонажів казки, діалоги дійових осіб.

Хід роботи : Ігрова ситуація приходу персонажів казки для показу в настільному театрі : Іде коза-рогатая, Іде коза-вухатая Із дітками-малятами. У кози-дерези дитинчата, Малі білесенькі козенята, Козенята швидкі, прудконогі, І не мають бороди, ані рогів.

Хто дітки у кози ?
Із ким вона прийшла ?

Розповідання казки через показ настільного театру. Запитання до аналізу змісту :

Куди щодня ходила коза ?
Яку пісеньку вона співала ?
Що трапилося з козенятами ? Чому ?
Переказування казки лнцюжком.

10. Складання розповіді "Зайчикова пригода" (за малюнковим сюжетом).

Мета : Вчити складати сюжетні розповіді за зразком вихователя,

будувати зв'язне логічно побудоване висловлювання. Хід роботи : Створення ігрової ситуації приходу зайчати Пушка, білочки Стрибалочки, їжачка Гострячка через відгадування загадок (площиннні зображення чи іграшки):

Він із казки, він із пісні
Зуби в нього, як залізні.
Капустинку він гризе
Зветься він на букву "З" (Заєць).
Живе в густому лісі
Ласує на горісі.

31

32

Як намисто оченята,

Спробуй хто це, відгадати ? (Білочка).

- Хто вдягнувся в кожушок
Із гостреньких голочок
Лиш торкнись до колючок
Враз згорнеться у клубочок

Не вгадаєте ніяк, підказати ? Це ... (їжак).

Обігрування персонажів, їх опис за власними назвами, пропозиція розглянути малюнковий сюжет про зайчикову пригоду у лісі. Запитання до розгляду :

- У яку пору року відбувалася зайчикова мандрівка лісом ? Чому? (восени).

Кого зустрів Пушок ? (білочку). Де у білочки домівка ? Що видно у дуплі

Blog

Навчально виховний комплекс "Дзвіночок" Розвиток та навчання дітей рідної мови

Содержание