Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників
| Вид материала | Закон |
- Про результати нагляду за додержанням, 136.09kb.
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Книга перша, 2833.03kb.
- Ації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,, 84.75kb.
- Законодавство про охорону праці, 7656.52kb.
- Закону України "Про охорону праці", 373.73kb.
- Ки життєдіяльності педагогічних працівників навчальних закладів, що проводять інструктажі, 19.64kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- «вирішення індивідуальних трудових спорів», 153.95kb.
- Україна врадіївська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядження, 20.02kb.
Стаття 204. Здійснення виробничого навчання в робочий час
Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових робітників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання провадяться в межах робочого часу, встановленого законодавством про працю для працівників відповідних віку, професій і виробництв.
1. Розглядаючи договір між працівником і підприємством (власником) про виробниче учнівство як різновид трудового договору, законодавець, природно, обмежує час, протягом якого провадяться теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових робітників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного або курсового навчання, встановленою законодавством тривалістю робочого часу для працівників відповідних віку, професії, виробництва.
2. Диференціація тривалості робочого часу за критерієм віку ускладнює комплектування груп для виробничого навчання. Проте залучення неповнолітніх до занять після закінчення встановленої для даної категорії працівників тривалості робочого часу є грубим порушенням трудового законодавства.
Стаття 205. Неприпустимість залучення до роботи, що не стосується спеціальності, яка вивчається
В період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівники не можуть використовуватись на будь-якій роботі, що не стосується спеціальності, яка вивчається ними.
1. Стаття, що коментується, формулює правило, яке забороняє в період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям використовувати працівників на будь-якій роботі, що не стосується спеціальності, яку вони вивчають.
2. Формулювання ст. 205 КЗпП (її імперативний характер) виключає будь-які угоди між власником і працівником з приводу визначення кола робіт, до яких може залучатися працівник у період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям.
3. Дія ст. 205 КЗпП поширюється лише на трудові та пов'язані з ними відносини. На відносини щодо навчання, не пов'язані з трудовими, її дія не поширюється. Учні закладів професійно-технічної освіти, вищих навчальних закладів на захист своїх відповідних прав посилатися на ст. 205 КЗпП не можуть.
Стаття 206. Надання роботи у відповідності з набутою кваліфікацією
Робітникові, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника і надається робота відповідно до набутої ним кваліфікації та присвоєного розряду.
1. Право на присвоєння кваліфікації відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик виникає в робітника за умови успішного закінчення виробничого навчання. Складання кваліфікаційного іспиту, результати якого оформляються у встановленому порядку, є підставою для видання наказу про присвоєння працівникові кваліфікаційного розряду. Про присвоєння працівникові, який успішно пройшов виробниче навчання, кваліфікаційного розряду за відповідною спеціальністю робиться запис у трудовій книжці з посиланням на номер і дату наказу (п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Право присвоєння кваліфікації робітникам мають лише ті підприємства, які у встановленому порядку отримали відповідну ліцензію (п. 3 Порядку ліцензування освітніх послуг).
2. Право вимагати надання роботи відповідно до набутої спеціальності і присвоєного розряду є суб'єктивним правом, яке захищається у встановленому порядку. Водночас і власник не позбавляється права захищатися, наприклад, шляхом скорочення відповідної штатної одиниці. Правда, скорочення буде проблематичним, якщо кваліфікаційний розряд за відповідною спеціальністю присвоєно працівникові, направленому на підприємство на виробниче учнівство і роботу в рахунок квоти, оскільки ліквідація робочого місця в такому випадку можлива тільки за погодженням з державною службою зайнятості (п. 13 Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту).
Стаття 207. Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям
За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством.
1. Стаття, що коментується, відсилає до спеціального законодавства, яке повинне визначати порядок оплати праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншій спеціальності. Особливий порядок оплати праці при виробничому навчанні безпосередньо на підприємстві встановлено Положенням про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій. Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.
2. У разі індивідуального навчання професій робітників з відрядною оплатою праці праця учнів оплачується в таких розмірах: за перший місяць навчання - у розмірі 75%; за другий - 60; за третій - 40; за четвертий і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою,- 20% встановленої на підприємстві тарифної ставки першого (іншого нижчого розряду, якщо відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик за даною професією немає першого розряду) розряду відповідної професії. Крім того, за виготовлену придатну продукцію учням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами і розцінками.
3. У разі індивідуального навчання професій робітників з почасовою оплатою праці оплата праці учнів провадиться в таких розмірах: за перший і другий місяці навчання -у розмірі 75%; за третій і четвертий - 80; за всі наступні місяці аж до закінчення навчання відповідно до програми - 90% установленої на підприємстві тарифної ставки першого (іншого нижчого) розряду відповідної професії.
Такий самий порядок оплати діє при навчанні професій робітників з відрядною оплатою праці, якщо виробниче навчання здійснюється на устаткуванні, на якому працюють ті, хто навчає.
4. У разі навчання в бригадах оплата праці учнів провадиться в таких розмірах: за перший місяць навчання - у розмірі 75%; другий - 60; третій - 40; за четвертий і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою,- 20% установленої на підприємстві тарифної ставки першого (іншого нижчого) розряду відповідної професії. Крім того, починаючи з другого місяця навчання, учням з відрядного заробітку бригади провадиться доплата до 100% установленої на підприємстві тарифної ставки першого (чи іншого нижчого) розряду.
Якщо учні включаються до складу бригади, яка працює на агрегаті, що виключає збільшення випуску продукції у зв'язку із збільшенням кількості працівників у бригаді, оплата праці учнів провадиться за правилами, встановленими для навчання професій з почасовою оплатою праці.
5. Оплата праці учнів, які навчаються за професіями робітників, яким відповідно до законодавства встановлені місячні оклади, провадиться виходячи з установленого на підприємстві мінімального місячного окладу в порядку, встановленому для тих, хто навчається професій з почасовою оплатою праці.
6. За час перекваліфікації або навчання робітників нової професії з урахуванням потреб виробництва оплата провадиться за перший місяць у розмірі 100%; другий - 70; третій - 40% середнього заробітку за попередньою роботою. Крім того, починаючи з другого місяця перекваліфікації (навчання) робітники мають право на оплату виготовленої ними придатної продукції за чинними на підприємстві нормами і розцінками.
У разі навчання зазначених робітників на устаткуванні, на якому працюють самі ті, які навчають, оплата за весь період навчання, передбачений програмою, провадиться в розмірі середнього заробітку за попередньою роботою.
7. Уже сама назва Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій свідчить, що виплати за період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій правотворчий орган відносить до категорії заробітної плати. На оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій поширюються правила про мінімальну заробітну плату.
8. Істотні особливості встановлені для оплати праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також для оплати праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.
8.1. За час навчання правил техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться почасово з розрахунку 50% тарифної ставки, встановленої для робітників, які мають нижчий розряд за професією, яку освоюють ті, хто навчається. Після закінчення навчання правил техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться згідно з чинними на підприємстві нормами і розцінками. Якщо при цьому заробіток тих, хто навчається, становить менше ніж 50% тарифної ставки нижчого розряду за професією, що її освоюють ті, хто навчається, протягом перших двох місяців (після закінчення навчання правил техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками) провадиться доплата до 50% зазначеної тарифної ставки. Починаючи з третього місяця навчання оплата праці провадиться без будь-яких доплат. При цьому пропонується виконану тими, хто навчається, роботу враховувати окремо. Забороняється роботу, яка виконана тими, хто навчається, включати в рахунок виробітку тих робітників, що навчають професії.
8.2. У разі потреби оплата праці робітників, що навчаються індивідуально професій з відрядною оплатою праці, провадиться почасово з розрахунку 50% тарифної ставки нижчого розряду за професією, яку освоює той, хто навчається (у тому самому розмірі, як і за період навчання правил техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками). Оплата в такому розмірі провадиться протягом двох місяців навчання професії, що обчислюються з дня закінчення навчання правил техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками. Після закінчення цього строку оплата провадиться за чинними нормами і розцінками.
8.3. При навчанні в складі виробничих бригад і неможливості визначення обсягу індивідуально виконаних робіт, для розподілу бригадного заробітку між членами бригади особам, що проходять перекваліфікацію або навчання нових професій, на перші два місяці встановлюється тарифна ставка, що дорівнює 60% тарифної ставки, встановленої на підприємстві для робітників найнижчого розряду за професією, яку освоюють ті, хто навчається, а за наступні місяці - 80%. При цьому для визначення відсотка виконання бригадою норми виробітку ці норми для тих, хто навчається, встановлюються в розмірі 60% чинних норм у перші два місяці і 80 - у наступні.
8.4. При навчанні професій робітників з почасовою оплатою праці за час навчання, встановлений належне затвердженими навчальними планами (до одержання самостійного робочого місця), виплачується 50% тарифної ставки нижчого розряду за професією, яку освоюють ті, хто навчається. Якщо до закінчення встановленого строку навчання робітник переводиться на самостійну роботу, до закінчення цього строку йому виплачується 80% зазначеної вище тарифної ставки.
8.5. При навчанні робітників, зайнятих на підземних роботах, інших професій, що належать до професії робітників, зайнятих на підземних роботах, встановлено такі правила:
а) вони «можуть бути» звільнені від основної роботи на весь строк виробничого навчання. Варто звернути увагу на ту обставину, що законодавство не зобов'язує звільняти від основної роботи, а лише допускає таку можливість;
б) оплата праці провадиться за чинними нормами та розцінками;
в) не більше, ніж за період тривалістю два місяці, провадиться доплата до середнього заробітку за попередньою роботою. Конкретний період (у межах двох місяців) визначається колективним договором.
8.6. Для осіб, які навчаються (незалежно від того, має місце первинне навчання або навчання інших професій) професій робітників, зайнятих на підземних роботах, встановлена ще одна додаткова гарантія: оплата їх праці за період навчання в будь-якому разі не може бути нижче від нижчої тарифної ставки першого розряду найбільш низько оплачуваної професії на підприємстві.
Стаття 208. Пільги для працівників, які навчаються в середніх і професійно-технічних закладах освіти
Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних закладах освіти, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
1. Стаття, що коментується, віддзеркалює те нерозуміння відмінності між категоріями тривалості робочого часу і тривалості роботи, що склалося у законодавстві. Тому як однопорядкові поняття тут вживаються «скорочений робочий тиждень» (поняття, що характеризує тривалість робочого часу) і «скорочена тривалість щоденної роботи» (категорія, що характеризує режим роботи). Оскільки щодо і скорочення робочого тижня, і скорочення тривалості щоденної роботи передбачається збереження заробітної плати, слід дійти висновку про те, що законодавець передбачив скорочення тривалості робочого часу.
2. Стаття 208 КЗпП не формулює норми прямої дії, а відсилає до встановленого порядку збереження заробітної плати. Такий порядок встановлюється в статтях 209, 218 КЗпП.
Стаття 209. Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати для працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах
Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
Працівникам, зазначеним у частині першій цієї статті, за час звільнення від роботи виплачується 50 відсотків середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.
1. Право на скорочений робочий час у період навчального року мають працівники, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) і заочних школах.
Тривалість навчального року в школах визначається самим навчальним закладом, але не може бути менше 34 тижнів. Структура навчального року по чвертях, півріччях визначається також навчальним закладом (п. 23 Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу). Це треба враховувати при визначенні періоду навчального року, протягом якого працівники, які навчаються, мають право на скорочення робочого часу. При визначенні працівників, які «успішно навчаються» слід керуватися визначенням невстигаючих: «Учні, які за підсумками навчального року не засвоїли хоча б один із предметів в обсязі державних стандартів освіти, вважаються невстигаючими» (п. 31 Положення про загальноосвітній навчально-виховний заклад). Право на скорочений робочий час відповідно до ст. 209 КЗпП мають учні, які навчаються в зазначених школах або у відповідних підрозділах інших навчально-виховних закладів.
2. Робочий час для зазначених категорій працівників скорочується на один робочий день (зміну) при шестиденному робочому тижні, але не більш як на 36 робочих днів (змін) на рік. Якщо підприємство (працівник) працює за режимом п'ятиденного робочого тижня або за іншим режимом, робочий час скорочується на кількість робочих днів (змін), які відповідають за кількістю годин 36 робочим дням (змінам) при шестиденному робочому тижні. Замість надання працівникові в порядку скорочення робочого часу щотижня одного вільного від роботи дня можливе скорочення тривалості щоденної роботи, що відповідає скороченню тривалості робочого тижня на один день.
3. За час звільнення працівників від роботи відповідно до ст. 209 КЗпП за ними зберігається 50 відсотків середньої заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. Мінімальний розмір заробітної плати має бути гарантований не за місяць, а в розрахунку на час, який оплачується в зазначеному розмірі. Середня заробітна плата при цьому обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати за два календарних місяці, що передували тому місяцю, в якому надаються частково оплачувані вільні від роботи дні або години.
Стаття 210. Звільнення від роботи без збереження заробітної плати працівників, які навчаються в середніх закладах освіти
Власник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один-два вільних від роботи дні на тиждень.
1. Закон не дозволяє власникам враховувати як працюючих осіб, які фактично не працюють. Тому право власників на надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати обмежується. Можливо, законодавець і не цілком послідовний, оскільки подібне відпусткам без збереження заробітної плати встановлення неповного робочого часу взагалі не обмежив. Проте щодо відпусток без збереження заробітної плати законодавець доволі суворий.
2. Надання вільних від роботи днів - це правова конструкція, яка в контексті ст. 210 КЗпП тотожна наданню відпустки без збереження заробітної плати. У даному разі законом встановлене право власника надавати працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) і заочних школах, за їх бажанням, у період навчального року один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати. Водночас закон не встановлює обов'язку власника задовольняти прохання працівників про надання одного-двох вільних від роботи днів на тиждень без збереження заробітної плати.
Стаття 211. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах
Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
1) випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів;
2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарні дні;
3) перевідних іспитів в основній та старшій школах - від 4 до 6 календарних днів.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
1. Стаття, що коментується, визнає право на додаткову відпустку у зв'язку з навчанням за працівниками, які здобувають середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.
2. На період випускних іспитів у старшій школі працівникам надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 23 календарні дні (п. 2 частини першої ст. 13 Закону «Про відпустки»). Старша школа - це школа третього ступеня, яка забезпечує повну середню освіту (ст. 36 Закону «Про освіту»), тому випускні іспити в цій школі відповідають випускним іспитам в 11-му класі (за термінологією, що використовувалася раніше).
3. На період випускних іспитів в основній школі працівникам надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів. Основна школа - це школа другого ступеня, «яка забезпечує базову середню освіту» (ст. 36 Закону «Про освіту»). Випускні іспити в основній школі - це, за термінологією, що використовувалася раніше, випускні іспити в 9-му класі.
4. На відміну від раніше чинної редакції ст. 211 КЗпП, яка лише допускала можливість надання відпустки на період складання перевідних іспитів у 5, 6, 7, 9 і 10-му класах за рахунок скорочення загальної кількості днів, наданих відповідно до частини першої ст. 209 КЗпП, нова редакція ст. 211 КЗпП і ст. 13 Закону «Про відпустки» встановлюють імперативне правило про надання працівникам, які навчаються в загальноосвітніх школах, відпустки на період перевідних іспитів в основній і старшій школах тривалістю від 4 до 6 днів без урахування вихідних. Конкретна тривалість відпустки повинна визначатися колективним договором. Критерієм диференціації доцільно брати ступінь школи: в основній школі - 4 дні, у старшій - 6. Але це лише рекомендація авторів. Сторони колективного договору вправі вирішити це питання інакше або взагалі навпаки.
5. Відпустка на період складання перевідних іспитів в основній і старшій школах надається в календарних днях. На підставі спеціальної вказівки в п. 3 частини першої ст. 211 КЗпП вихідні в рахунок днів відпустки (в рахунок тривалості відпустки) не включаються. Таким чином, якщо на період відпустки тривалістю 4 або 6 днів приходиться два вихідні дні, то вони в рахунок зазначених 4 (6) днів не включаються.
Наведемо приклад. У зв'язку із складанням перевідних іспитів у старшій школі працівникові надається відпустка тривалістю 6 календарних днів з 8 червня 2008 р. (четвер). Підприємство працює за режимом п'ятиденного робочого тижня, за таким самим режимом працює і працівник. З урахуванням цього 10 і 11 червня є вихідними днями. Тому працівникові повинна бути надана відпустка з 5 червня 2008 р. по 15 червня 2008 р. Однак в рахунок днів відпустки вихідні дні (10 і 11 червня) не зараховуються. Тому заробітна плата працівникові буде виплачуватися лише за період відпустки тривалістю 6 днів, хоча при визначенні розміру середньоденної заробітної плати за дванадцять місяців (чи за інший встановлений законодавством період) сумарний заробіток ділиться на кількість календарних днів у цих дванадцяти місяцях або в іншому періоді, тобто в цю кількість днів входять і вихідні (з цієї кількості днів виключаються тільки святкові і неробочі дні, як це передбачено п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати).
На відміну від відпустки, про яку йшлося, відпустка на період складання випускних іспитів у старшій школі тривалістю 23 календарних дні надається з урахуванням вихідних. Якщо така відпустка починається 8 червня 2008 p., вона закінчується 30 червня. А заробітна плата за період відпустки буде визначена шляхом множення середньоденного заробітку за 12 місяців, які передували місяцю, у якому надається відпустка, на 23.
6. Святкові і вихідні дні в рахунок кількості днів додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, за загальним правилом, включаються. Протилежна вказівка в абзаці другому п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати суперечить ст. 78 КЗпП і частині другій ст. 5 Закону «Про відпустки» (у редакції від 2 листопада 2000 p.). Що стосується оплати святкових і неробочих днів, які входять у кількість днів додаткової відпустки в зв'язку з навчанням, то відповідно до абзацу другого п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати вони не оплачуються. Це виглядає не цілком логічним, оскільки святкові і неробочі дні включаються в кількість днів відпустки, але правової норми, яка виключала б застосування наведеного правила п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, немає.
7. Стаття 13 Закону «Про відпустки» не ставить право на відпустку тривалістю від 4 до 6 календарних днів у залежність від скорочення загальної кількості днів звільнення від роботи, відповідно до частини першої ст. 209 КЗпП.
8. Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 і 28 календарних днів.
Стаття 212. Час надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються в закладах освіти
Працівникам, які навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
1. Право вимагати приєднання щорічних відпусток до часу проведення навчальних заходів, зазначених у частині першій ст. 212 КЗпП, мають працівники, які навчаються без відриву від виробництва у навчальних закладах всіх видів. Таке право працівники мають і в тих випадках, коли вони не належать до категорії тих, хто успішно навчається.
2. Щорічні відпустки відповідно до частини першої ст. 212 КЗпП підлягають, за бажанням працівника, приєднанню не обов'язково до часу додаткової відпустки у зв'язку з навчанням. Працівники, які не належать до категорії тих, хто успішно навчається, але зберігають статус тих, що навчаються, можуть не мати права на додаткову відпустку у зв'язку з навчанням. Але вони мають право на приєднання щорічних відпусток не до часу відпусток у зв'язку з навчанням, а до часу проведення настановних занять, лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.
3. Обов'язок зазначеного «приєднання» діє «при наданні працівникам... щорічних відпусток...». Це формулювання частини першої ст. 212 КЗпП повинно розумітися таким чином, що при відсутності обов'язку надати щорічну відпустку за перший робочий рік до закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві не існує й обов'язку приєднати її до часу проведення навчальних заходів, зазначених у частині першій ст. 212 КЗпП (зауважимо, що відповідно до п. 7 частини сьомої ст. 10 Закону «Про відпустки» право на щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві мають лише ті, хто успішно навчається в закладах освіти).
4. Перелік навчальних заходів, до часу яких повинна приурочуватися відпустка,- це настановні заняття, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів у вищому навчальному закладі, час підготовки та захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. На час проведення цих заходів у закладах освіти особам, які навчаються без відриву від виробництва, надається додаткова оплачувана відпустка в межах встановленої законом тривалості. До неї і приурочується надання щорічної відпустки. На вимогу працівника щорічна відпустка повинна бути надана йому безпосередньо після закінчення додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням або з таким розрахункам, щоб відразу після закінчення щорічної відпустки була надана відпустка у зв'язку з навчанням.
5. Для працівників, які навчаються в загальноосвітніх вечірніх (змінних) і заочних школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання, частина друга ст. 212 КЗпП передбачає ще один варіант використання щорічних відпусток у зручний для працівників час: за бажанням таких працівників щорічні відпустки повинні надаватися їм з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчальних занять у школах. Право на таку пільгу мають всі ті, хто навчається в названих навчальних закладах незалежно від успішності.
6. Право на використання відпустки до закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві частина третя статті, що коментується, і п. 7 частини сьомої ст. 10 Закону «Про відпустки» надає тим, хто навчається без відриву від роботи у всіх навчальних закладах. У той же час цим правилом встановлені й обмеження: 1) таке право мають лише особи, які навчаються успішно; 2) таке право працівники мають у випадках приєднання щорічних відпусток до часу проведення відповідних навчальних заходів.
7. Такими, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах, на підставі п. 3.12 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, варто визнати тих студентів, які не мають оцінок «незадовільно» за підсумками семестрового контролю на момент виникнення відповідного права. Про поняття «ті, хто успішно навчається» у середньому загальноосвітньому навчальному закладі див. п. 1 коментаря до ст. 209 КЗпП.
Стаття 213. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах
Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
1. Право на відпустку у зв'язку з навчанням у професійно-технічних закладах освіти мають працівники, які навчаються у вечірніх (змінних) професійно-технічних закладах освіти, на вечірніх (змінних) відділеннях (у групах) при денних професійно-технічних закладах освіти. Під професійно-технічними закладами освіти розуміються професійно-технічні училища, професійно-художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, училища-заводи, вищі професійно-технічні училища, навчально-виробничі центри, центри підготовки робітничих кадрів, навчально-курсові комбінати, інші типи закладів, які навчають робочих професій (ст. 31 Закону «Про освіту»; ст. 18 Закону «Про професійно-технічну освіту»).
2. Стаття 213 КЗпП і ст. 14 Закону «Про відпустки» право на додаткову оплачувану відпустку надають тим, хто успішно навчається.
3. Тривалість відпустки, наданої у зв'язку з навчанням у професійно-технічних закладах освіти для підготовки та складання іспитів, становить 35 календарних днів протягом року. Оскільки ця відпустка надається у зв'язку з навчанням, під роком варто розуміти навчальний рік, а не календарний, і, тим більше, не робочий рік, що дає право на щорічну основну відпустку повної тривалості. На це прямо зазначається в ст. 14 Закону «Про відпустки» (у редакції від 2 листопада 2000 р.).
4. Оскільки законодавець пішов шляхом уніфікації порядку оплати додаткових відпусток, наданих у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, при зміні редакції ст. 213 КЗпП Законом від 18 вересня 1998 р. з неї виключена вказівка на розмір оплати часу відпусток, наданих відповідно до коментованої статті.
Стаття 214. Відпустки без збереження заробітної плати працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі заклади освіти
Працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі заклади освіти, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при вищих закладах освіти, у період навчального року надається, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Для складання випускних іспитів їм надається додаткова відпустка на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.
1. Право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад, статтею, що коментується, а також ст. 25 Закону «Про відпустки» визнається за працівниками, допущеними до вступних іспитів у вищі заклади освіти, незалежно від рівня акредитації закладів освіти.
2. На підставі частини другої ст. 214 КЗпП право на відпустку без збереження заробітної плати зазначеної тривалості мають працівники, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях вищих закладів освіти на період складання вступних іспитів.
3. З частини другої ст. 214 КЗпП і п. 12 частини першої ст. 25 Закону «Про відпустки» випливає висновок про те, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися і на час проїзду до місця складання вступних іспитів у вищий заклад освіти та назад.
4. Частина друга ст. 214 КЗпП дає працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при вищих закладах освіти, у період навчального року право на надання одного вільного від роботи дня на тиждень без збереження заробітної плати.
Стаття 215. Пільги працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти
Працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
1. Стаття 215 КЗпП встановлює загальне правило про надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, оплачуваних відпусток та інших пільг. Воно стосується тих, хто навчається у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Правило ст. 215 КЗпП не є нормою прямої дії, а відсилає до спеціальних норм.
2. Під закладами освіти з вечірньою та заочною формами навчання слід розуміти також відділення і будь-які інші підрозділи вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання. Однак право на пільги дає навчання лише у вищих навчальних закладах, які мають ліцензії на підготовку спеціалістів відповідного профілю та освітньо-кваліфікаційного рівня.
3. Учасники авторського колективу не прийшли до єдиної думки щодо можливості надання пільг у зв'язку з навчанням у вищих закладах освіти особам, які працюють на українських підприємствах, в українських установах і організаціях, а навчаються в іноземних або вітчизняних духовних, а також іноземних духовних навчальних закладах. На думку І. В. Зуба, такі особи користуються пільгами на загальних підставах. В. Г. Ротань вважає, що навчання у вищому навчальному закладі іноземної держави також надає право на пільги за умови, що навчання здійснюється в порядку, встановленому законодавством відповідної держави, і закінчується видачею диплома, еквівалентність якого диплому українського вищого навчального закладу визнається в Україні. В іншому разі право на пільги за тими, хто навчається в іноземних вищих навчальних закладах, не може бути визнано. В. Г. Ротань вважає також, що духовні навчальні заклади взагалі не підпадають під чинне визначення вищих закладів освіти (ст. 43 Закону «Про освіту»), тому навчання в них без відриву від виробництва права на пільги не дає. Цей висновок підтверджується й аналізом ст. 11 Закону «Про свободу совісті та релігійних організацій». Ті пільги, які законодавець хотів надати особам, які навчаються в духовних навчальних закладах, він перелічив у названій статті. Пільги для осіб, які навчаються в духовних закладах без відриву від виробництва, у зазначеній статті не названі.
Стаття 216. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі
Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:
1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання -10 календарних днів,
третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання -20 календарних днів,
незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 30 календарних днів;
2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання -20 календарних днів,
третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання -30 календарних днів,
незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 40 календарних днів;
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;
4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, -два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.
Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням.
Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються впродовж навчального року.
1. Відпустки, передбачені ст. 216 КЗпП, надаються лише працівникам, які успішно навчаються в зазначених навчальних закладах без відриву від виробництва.
2. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки диференціюється за цілою низкою критеріїв: а) форма навчання (вечірня, заочна); б) рівень акредитації навчального закладу; в) курс, на якому працівник навчається.
3. На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів працівниками, які навчаються на першому та другому курсах вищих закладів освіти:
а) І та II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів;
б) III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 20 календарних днів;
в) усіх рівнів акредитації з заочною формою навчання — щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.
4. На час настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів - працівникам, які навчаються на третьому і наступних курсах вищих закладів освіти:
а) І та II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - щорічно надається додаткова відпустка тривалістю 20 календарних днів;
б) III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - щорічно надається оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів;
в) незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 40 календарних днів.
5. Законом від 2 листопада 2000 р. ст. 15 Закону «Про відпустки» доповнена новою частиною другою, відповідно до якої працівники, які здобувають другу (наступну, тобто третю також) вищу освіту в навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі підрозділи післядипломної освіти, мають право на додаткову оплачувану відпустку такої самої тривалості, що й працівники, які навчаються на третьому і наступному курсах вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації.
6. Надання відпусток щорічно означає, що вони повинні надаватися протягом навчального року. На це прямо зазначається в частині шостій ст. 15 Закону «Про відпустки» у редакції від 2 листопада 2000 року.
7. На період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації працівники, які навчаються без відриву від виробництва, мають право на надання їм додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 30 календарних днів.
8. На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) працівники, які навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання І та II рівнів акредитації, мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю два місяці, а III та IV рівнів акредитації - чотири місяці.
9. Оскільки планування навчального процесу належить до компетенції вищих закладів освіти (ст. 17 Закону «Про освіту»), їм належить право розподілу встановленої законом тривалості додаткової оплачуваної відпустки протягом навчального року. Власник зобов'язаний надавати працівникові відпустку саме в той час, який визначений вищим навчальним закладом. Ненадання відпустки в цей час не може бути обгрунтовано виробничою необхідністю для підприємства, оскільки ст. 202 КЗпП покладає на власника обов'язок створювати працівникам умови для поєднання роботи з навчанням.
10. Частина друга ст. 216 КЗпП допускає можливість встановлення законодавством (отже не лише законами, а й підзаконними актами) для осіб, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах, де навчальний процес має свої особливості, іншої тривалості відпусток. Відповідно до цього Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості.
Передбачено, що крім додаткових оплачуваних відпусток, встановлених ст. 216 КЗпП і ст. 15 Закону «Про відпустки», щорічно надаються такі відпустки:
а) 10 календарних днів із збереженням заробітної плати і 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, які успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з вечірньою та заочною формами навчання за спеціальністю «культура (народна художня творчість)», «музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання)»;
б) 20 календарних днів із збереженням заробітної плати та 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, які успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з вечірньою та заочною формами навчання за спеціальностями «театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія)», «кіномистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-, телеоператорство)»;
в) 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, які успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з вечірньою та заочною формами навчання за спеціальністю «філологія (мова та література)».
11. Відпустки, зазначені в попередньому пункті коментаря, як виняток із загального правила, дозволено за рішенням вищих закладів освіти в разі потреби перерозподіляти між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.
12. Надання відпусток без збереження заробітної плати працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти, на період проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад (для забезпеченої наданням додаткової відпустки участі в заходах, передбачених навчальним планом) не передбачено. Вони можуть надаватися за погодженням сторін трудового договору (ст. 84 КЗпП; ст. 26 Закону «Про відпустки»). Працівник має право також вимагати надання відпустки без збереження заробітної плати на період проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад, посилаючись на ст. 202 КЗпП, яка ставить за обов'язок власникові створювати працівникам умови, необхідні для поєднання роботи з навчанням.
13. Стаття, що коментується, і ст. 15 Закону «Про відпустки» встановлюють пільги для працівників, які вступають на навчання, а також для тих, хто навчається в аспірантурі без відриву від виробництва. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру (з відривом або без відриву від виробництва), для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік (мається на увазі, що складати вступні іспити в аспірантуру можна й кілька разів на рік, але користуватися пільгами протягом календарного року можна лише один раз) додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на один іспит. Оскільки вступні іспити до аспірантури проводяться з трьох предметів (п. 36 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів), тривалість відпустки становить 30 днів. Однак при вступі до аспірантури осіб, які частково склали кандидатські іспити, вступні іспити з відповідних предметів не підлягають складанню. Тому й тривалість відпустки в цьому випадку буде складати 10 або 20 днів (залежно від кількості вступних іспитів, які підлягають складанню). Якщо ж кандидатські іспити складено повністю, вступні іспити в аспірантуру складанню не підлягають, тому відпустка в таких випадках не надається (п. 38 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів).
14. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів. На жаль, у частині третій коментованої статті і в частині третій ст. 15 Закону «Про відпустки» не зазначається, що відпустка такої тривалості надається відповідним особам щорічно. Однак, використовуючи систематичне тлумачення коментованої статті, слід зробити висновок про те, що відпустка тривалістю 30 календарних днів для даної категорії працівників надається щорічно. Цей висновок підтверджується також зазначенням в підзаконному акті (п. 42 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів) на право осіб, які навчаються в аспірантурі без відриву від виробництва, користуватися щорічно відпусткою 30 календарних днів. Отже, 30 днів - це тривалість додаткової оплачуваної відпустки, що надається особам, які навчаються в аспірантурі без відриву від виробництва, щорічно. Відповідно до п. 42 названого Положення до цього 30-денного строку не зараховується час проїзду від місця роботи до місцезнаходження вищого навчального закладу (наукової установи) та у зворотному напрямку. Це відповідає п. 13 частини першої ст. 25 Закону «Про відпустки», відповідно до якого працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, необхідною для проїзду.
Ці самі особи мають право на надання їм одного вільного від роботи дня на тиждень протягом усіх чотирьох років навчання з оплатою в розмірі 50% середньої заробітної плати (частина третя ст. 15 Закону «Про відпустки»; п. 42 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів).
Стаття 217. Збереження заробітної плати на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням
На час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
1. Стаття, що коментується, поширюється на працівників, які поєднують роботу з навчанням у всіх видах навчальних закладів та аспірантурі. Стаття 216 КЗпП і ст. 15 Закону «Про відпустки» не відносять навчання в аспірантурі до категорії навчання у вищих закладах освіти. Проте, і в аспірантурі навчаються. Тому ст. 217 КЗпП поширюється й на осіб, які навчаються в аспірантурі.
2. Стаття 217 КЗпП поширюється на випадки надання відпусток у зв'язку з навчанням у всіх видах закладів освіти, однак не регулює порядок оплати днів звільнення від роботи, наданих таким особам (статті 209, 218 КЗпП).
3. До внесення змін до Кодексу законів про працю Законом від 18 вересня 1998 р. стаття, що коментується, безпосередньо не визначала розмірів оплати часу додаткових відпусток, наданих у зв'язку з навчанням, а відсилала до спеціального законодавства.
Однак межі оплати часу таких відпусток, які були встановлені Положенням про пільги для робітників та службовців, які поєднують роботу з навчанням у навчальних закладах (воно було затверджено постановою Ради Міністрів СРСР), не застосовувалися, оскільки встановлені вони були в карбованцях, тобто у валюті, що перестала бути в обігу в Україні. Нова редакція коментованої статті прямо передбачає оплату додаткових відпусток у зв'язку з навчанням у вищих закладах освіти та аспірантурі в розмірі середнього заробітку. Працівникам, які уклали трудовий договір про роботу за сумісництвом, оплата часу відпустки у зв'язку з навчанням прямо не передбачена. Також не передбачене надання відпустки без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом на період оплачуваної відпустки, пов'язаної з навчанням, яка надається за основним місцем роботи. Оскільки законодавством не передбачене інше, працівники-сумісники мають право на одержання додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням як за місцем основної роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.
4. Обчислення середньої заробітної плати за період додаткової відпустки, у зв'язку з навчанням, провадиться за загальними правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати.
Хоча святкові і неробочі дні включаються в рахунок днів додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням, все-таки відповідно до загального правила абзацу другого п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати вони не оплачуються.
Наведемо пов'язаний з цим приклад. На період підготовки та захисту дипломного проекту працівникові надається відпустка з 4 березня по 3 липня 2008 р. Це становитиме рівно 4 місяці, як і встановлено п. 4 частини першої ст. 216 КЗпП. Для визначення суми заробітної плати, яка повинна бути виплачена за період відпустки у зв'язку з навчанням, береться заробітна плата, нарахована (тобто до усіх видів відрахувань) за період з 1 березня 2007 р. по 28 лютого 2008 р. Сума нарахованої заробітної плати за цей період становила 4359 грн. 46 коп. У періоді з 1 березня 2007 р. по 28 лютого 2008 р. міститься 365 днів. Для обчислення середньоденної заробітної плати суму 4359 грн. 46 коп. варто поділити на 354 (365 днів за винятком одинадцяти святкових і неробочих днів). Середньоденний заробіток визначається як частка від такого ділення і становить 12 грн. 31 коп. Цю суму належить помножити на кількість днів відпустки (122) за винятком святкових і неробочих днів (7). За час відпустки нараховується заробітна плата 1415 грн. 65 коп. (12 грн. 31 коп. х 115 днів). Сума, яка підлягає виплаті, визначається після утримання податку на доходи громадян та зборів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналогічний порядок діє щодо всіх додаткових відпусток у зв'язку з навчанням.
5. Заробітна плата за час додаткової оплачуваної відпустки, яка надається у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, виплачується відповідно до загального правила ст. 21 Закону «Про відпустки» не пізніше трьох днів до початку відпустки.
6. Якщо за період відпустки працівник не зміг скласти іспити, заліки або виконати інші передбачені навчальним планом роботи, відрахування із заробітку працівника раніше виплачених грошових сум не можуть провадитися. У той же час додатково оплачувана відпустка має суворо цільове призначення. Тому, наприклад, у разі захисту дипломного проекту (роботи) до закінчення встановленого строку додаткової відпустки працівник зобов'язаний вийти на роботу наступного дня після захисту (негайно або з урахуванням можливості виїхати до місця роботи). Порушення цього обов'язку є підставою для застосування до працівника дисциплінарного стягнення. Однак стягнути з працівника суму, виплачену йому за період відпустки і в цьому випадку не можна: для цього немає правової підстави. Більш того, навіть за умови нецільового використання додаткової відпустки, наданої у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, застосовувати до працівника заходи дисциплінарного стягнення можливо, але стягнути суму, виплачену за час відпустки, не можна (крім випадків повідомлення працівником неправдивих даних, коли стягнення може проводитися відповідно до ст. 127 КЗпП із застосуванням за аналогією ст. 239 КЗпП).
Стаття 218. Надання працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти та аспірантурі, вільних від роботи днів
Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих закладів освіти, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижнево при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.
При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.
Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом чотирьох років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням додатково ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.
1. Визначення періоду, протягом якого працівник має право на одержання щотижнево при шестиденному робочому тижні одного вільного від роботи дня для підготовки до занять з оплатою його в розмірі п'ятдесяти відсотків середньої заробітної плати, але не менше мінімального розміру заробітної плати, залежить від навчального плану. Якщо навчальним планом передбачене складання державних іспитів, то вони звичайно складаються в останній місяць останнього року навчання. До початку цього місяця і відраховується період у десять навчальних місяців, протягом якого працівник має право на пільги, встановлені ст. 218 КЗпП.
2. До періоду десяти місяців включаються лише учбові місяці. Тривалість навчального семестру визначається вищим навчальним закладом (п. 4.1 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах). Однак при вирішенні питання про тривалість навчальних семестрів враховуються вимоги навчальних планів і програм. У будь-якому разі лише вищий навчальний заклад здатен точно визначити період у десять місяців перед початком державних іспитів (підготовки дипломної роботи (проекту)). Наведемо приклад. За умови одержання права на додаткову оплачувану відпустку на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) з 1 березня 2008 року (з урахуванням того, що липень і серпень звичайно не є навчальними місяцями) один вільний від роботи день на тиждень повинен надаватися в період з 1 березня 2007 року по 1 березня 2008 року (за винятком липня і серпня 2007 року).
3. Очевидно, не лише при п'ятиденному робочому тижні, а й при підсумованому обліку робочого часу кількість наданих працівникові вільних від роботи днів може змінюватися таким чином, щоб загальна кількість робочих годин, протягом яких працівник звільняється від роботи, залишалася незмінною.
4. Працівники, які навчаються у вищих закладах освіти без відриву від виробництва, мають право вимагати надання їм на період десяти місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів одного-двох вільних від роботи днів на тиждень без збереження заробітної плати. Цьому праву кореспондує відповідний обов'язок власника.
5. Стаття, що коментується, надає особам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, право на одержання протягом усіх чотирьох років навчання одного вільного від роботи дня на тиждень з оплатою в розмірі 50% середньої заробітної плати, яка обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати. Протягом четвертого року навчання в аспірантурі власник зобов'язаний також надавати таким працівникам, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Частина друга ст. 25 Закону «Про відпустки» непрямо визнає надання працівникам протягом четвертого року навчання в аспірантурі одного вільного від роботи дня без збереження заробітної плати різновидом відпустки без збереження заробітної плати.
З урахуванням частини другої ст. 218 КЗпП слід зробити висновок про те, що зазначені вільні дні (один день на тиждень) надаються з розрахунку шестиденного робочого тижня. При п'ятиденному робочому тижні та підсумованому обліку робочого часу надання вільних від роботи днів не повинне змінювати загальної кількості годин робочого часу, протягом якого працівник має право на звільнення від роботи.
Стаття 219. Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти
Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів — у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.
У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.
1. На власників незалежно від форми власності підприємства покладається обов'язок оплачувати проїзд працівників, які навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти, до місцезнаходження навчального закладу та назад у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості проїзду. Стаття 219 КЗпП не містить обмежень щодо виду транспортного засобу і класу вагона (каюти). Вона також не містить посилань до будь-яких актів, що такі обмеження встановлюють. За таких умов оплата проїзду повинна провадитися відповідно до правил оплати проїзду при відрядженнях.
2. Оплата в такому самому розмірі вартості проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів не ставиться в залежність від того, що в цьому навчальному році працівник уже використовував право на проїзд до місцезнаходження навчального закладу та назад у зв'язку з поїздкою на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт, складання іспитів та заліків.
Стаття 220. Обмеження надурочних робіт для працівників, які навчаються
Працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних закладах освіти, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт.
1. Стаття, що коментується, забороняє залучення до надурочних робіт у дні занять лише працівників, які навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах і професійно-технічних закладах освіти. Однак на підставі ст. 202 КЗпП, яка ставить за обов'язок власникові створювати працівникам умови для поєднання роботи з навчанням, вимоги не залучати до надурочних робіт у дні занять можуть пред'являти і працівники, які навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти. Така вимога буде особливо обгрунтованою, якщо залучення до надурочних робіт позбавляє працівника можливості відвідувати заняття. Але й у власника, який вирішив залучити такого працівника до надурочних робіт, будуть аргументи для відстоювання своєї позиції. Він буде посилатися на те, що там, де законодавець хотів заборонити залучення працівників, які навчаються без відриву від виробництва, до надурочних робіт, він цю заборону сформулював цілком чітко.