Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників
| Вид материала | Закон |
- Про результати нагляду за додержанням, 136.09kb.
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Книга перша, 2833.03kb.
- Ації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,, 84.75kb.
- Законодавство про охорону праці, 7656.52kb.
- Закону України "Про охорону праці", 373.73kb.
- Ки життєдіяльності педагогічних працівників навчальних закладів, що проводять інструктажі, 19.64kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- «вирішення індивідуальних трудових спорів», 153.95kb.
- Україна врадіївська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядження, 20.02kb.
Стаття 222. Порядок розгляду трудових спорів деяких категорій працівників
Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
1. Особливості розгляду трудових спорів категорій працівників, що перелічені в ст. 222 КЗпП, встановлені щодо спорів, які виникають у зв'язку із застосуванням дисциплінарних стягнень. Щодо інших трудових спорів, у яких беруть участь працівники прокуратури, ніяких особливостей їх розгляду законодавством не встановлено. Стаття 14 Дисциплінарного статуту прокуратури України надає право працівникам прокуратури оскаржити дисциплінарне стягнення Генеральному прокуророві в місячний строк з дня ознайомлення з наказом про застосування стягнення. Генеральний прокурор приймає рішення за скаргою в 10-денний строк, а в разі проведення перевірки - не пізніше одного місяця з дня надходження скарги.
Зі змісту Дисциплінарного статуту прокуратури України слід зробити висновок про те, що рішення Генерального прокурора за скаргою є остаточним.
2. Рішення Президента України або Генерального прокурора про позбавлення класного чину, наказ Генерального прокурора про звільнення з роботи, про звільнення з позбавленням класного чину, про відмову в поновленні на роботі прокурорсько-слідчих працівників, звільнених прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняними до них прокурорами, може бути оскаржено у Верховному Суді України в місячний строк (ст. 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України). Адже зазначене положення Дисциплінарного статуту прокуратури, що визначає підсудність справ, а також строки звернення до суду, Конституційний Суд України рішенням від 22.06.2004 р. у справі № 1-25/2004 визнав його таким, що не відповідає Конституції.
3. Отже, особливість розгляду трудових спорів, що передбачена ст. 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України, втратила чинність. Що стосується особливого порядку вирішення трудових спорів працівників прокуратури, встановленого ст. 14 Дисциплінарного статуту прокуратури України, то у зв'язку з набранням чинності Конституцією України зазначений порядок не виключає звернення працівника прокуратури з заявою про трудовий спор безпосередньо до суду.
4. Інші трудові спори працівників прокуратури (за винятком передбачених Дисциплінарним статутом прокуратури України) розглядаються в загальному порядку. Можливе звернення з заявою про трудовий спор в комісію по трудових спорах, а також безпосередньо до суду.
Стаття 223. Організація комісій по трудових спорах
Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік.
Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників у складі комісії по трудових спорах підприємства повинна бути не менше половини її складу.
Комісія по трудових спорах обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії.
За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені комісії по трудових спорах у цехах та інших аналогічних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих же підставах, що й комісії по трудових спорах підприємств, установ, організацій.
У комісіях по трудових спорах підрозділів можуть розглядатись трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.
Організаційно-технічне забезпечення комісії по трудових спорах (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Комісія по трудових спорах підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка.
1. Комісія по трудових спорах (КТС) обирається загальними зборами трудового колективу підприємства, установи, організації з кількістю працюючих не менш як 15 осіб. Якщо кількість працюючих на підприємстві, в установі, організації становить менш як 15 осіб, створення комісії по трудових спорах законодавством не передбачено. Але на практиці на багатьох підприємствах, у багатьох установах і організаціях комісії по трудових спорах не створюються, хоча кількість працюючих і перевищує встановлений мінімум. Це обмежує права працівників, оскільки безпосередньо в судах до прийняття Конституції допускався розгляд трудових спорів «працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються» (п. 1 частини першої ст. 232 КЗпП). «Не обираються» - це не значить «не обрані де-факто», це означає «не повинні обиратися». Виходило зачароване коло: до суду працівник не міг звернутися, оскільки на підприємстві повинна обиратися комісія по трудових спорах. Але фактично ця комісія не обиралася. З прийняттям Конституції України і виданням постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» ця проблема отримала своє законне вирішення: звернення до суду стало можливим без розгляду спорів в КТС.
2. Кодекс законів про працю не передбачає створення комісії по трудових спорах трудовими колективами, які створені працівниками, що уклали трудові договори з суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами. Уявляється, що таких осіб прямо не стосуються правові норми, які передбачають створення комісій по трудових спорах на підприємствах, в установах, організаціях.
3. За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації комісії по трудових спорах можуть бути створені в цехах та інших структурних підрозділах. Ці комісії обираються трудовими колективами таких підрозділів і діють на тих же підставах, що й комісії по трудових спорах підприємств, установ, організацій. Відповідно до частини п'ятої ст. 223 КЗпП комісії по трудових спорах, створені в структурних підрозділах, мають право розглядати трудові спори в межах повноважень цих підрозділів. Отже, повноваження цих комісій по трудових спорах вкрай обмежені, оскільки структурні підрозділи та їх керівники в трудових відносинах наділені незначним колом повноважень щодо встановлення та застосування умов праці.
4. Трудовому колективу надане право за своїм розсудом вирішувати питання чисельності, складу та строку повноважень комісії по трудових спорах. Рішення щодо зазначених питань трудовий колектив приймає на зборах (конференції) відповідно до правил статей 20 і 21 Закону СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями». Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні більше половини загального числа членів колективу, а конференція - не менш двох третин делегатів. Рішення зборів (конференції") про обрання комісії по трудових спорах (її членів) приймається більшістю голосів присутніх членів трудового колективу (делегатів конференції). Інші питання порядку обрання комісії по трудових спорах вирішуються самими зборами (конференцією) трудового колективу (висування кандидатів у члени комісії по трудових спорах, обрання комісії по трудових спорах в цілому або проведення голосування щодо кожної кандидатури, відкрите або таємне голосування тощо).
5. Встановлено вимогу про те, що в складі комісії по трудових спорах має бути не менше половини робітників. Це стосується лише підприємств. Підкреслимо, що це не стосується установ і організацій, які не мають статусу підприємства.
6. Обрання голови комісії по трудових спорах, його заступника і секретаря - це повноваження самої комісії. Оскільки законодавством порядок обрання голови комісії по трудових спорах, його заступника і секретаря не регламентується, порядок обрання визначається безпосередньо комісією.
7. На власника покладається обов'язок організаційно-технічного забезпечення комісії по трудових спорах (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача рішень і т. п.). Очевидно, і прийняття заяв до комісії по трудових спорах може здійснювати призначений власником працівник, для якого ця робота становить частину його трудової функції. У порядку виконання свого обов'язку здійснювати організаційно-технічне забезпечення комісії по трудових спорах власник повинен одержати дозвіл на виготовлення печатки комісії по трудових спорах, замовити та оплатити її виготовлення. Це - суттєво, оскільки без печатки неможливо належне оформлення посвідчення на примусове виконання рішень комісій по трудових спорах. Таке посвідчення та інші документи комісії набувають юридичного значення за умови наявності печатки. Усі ці витрати підприємств мають такий самий правовий режим, як і інші витрати, пов'язані з управлінням підприємством, тобто відносяться на валові витрати платника податку на прибуток.