Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників
| Вид материала | Закон |
- Про результати нагляду за додержанням, 136.09kb.
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Книга перша, 2833.03kb.
- Ації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,, 84.75kb.
- Законодавство про охорону праці, 7656.52kb.
- Закону України "Про охорону праці", 373.73kb.
- Ки життєдіяльності педагогічних працівників навчальних закладів, що проводять інструктажі, 19.64kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- «вирішення індивідуальних трудових спорів», 153.95kb.
- Україна врадіївська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядження, 20.02kb.
Стаття 227. Порядок прийняття рішень комісією по трудових спорах
Комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії.
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.
1. Комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Так, якщо до складу комісії обрано 9 осіб, мінімальна кількість членів комісії, за участю яких комісія правомочна приймати рішення (кворум), становить 6 осіб. Для прийняття рішення в цьому випадку необхідно, щоб за нього проголосувало не менше 4 осіб.
2. У протоколі робиться запис про прийняття рішення. Саме ж рішення комісії по трудових спорах оформляється у вигляді окремого документа, вимоги до якого викладені в частині другій статті, що коментується.
3. Порушення строку вручення працівникові (заявникові) копії рішення комісії по трудових спорах відповідно відсуває початок перебігу строку на оскарження працівником чи власником рішення комісії.
Стаття 228. Оскарження рішення комісії по трудових спорах
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копи. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
1. Працівник, який звернувся до комісії по трудових спорах, а також власник мають право оскаржити рішення комісії до суду протягом десяти днів після вручення їм копії рішення. Цей строк відповідно до ст. 228 КЗпП обчислюється з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії, хоча ст. 227 КЗпП встановлює лише одну форму інформування працівника і власника про прийняте рішення - вручення копії рішення. Формою оскарження, оскільки інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, є позовна заява. Проте подання власником, який не згоден з рішенням комісії по трудових спорах, позовної заяви було б нелогічним, оскільки суд за заявою власника порушує справу за позовом працівника до підприємства (п. 5 постанови Верховного Суду «Про практику вирішення судами трудових спорів»). Тому власник може подавати в суд заяву (а не позовну заяву).
2. Пропуск строку на оскарження рішення комісії по трудових спорах не є підставою для відмови в прийнятті судом позовної заяви. Суд може визнати причини пропуску строку на оскарження рішення комісії по трудових спорах поважними, поновити цей строк і розглянути справу по суті. Якщо ж строк, протягом якого могло бути оскаржене рішення комісії по трудових спорах, пропущений без поважної причини, рішення комісії по трудових спорах залишається в силі, а заява про його перегляд не розглядається. Це формулювання ст. 228 КЗпП («заява не розглядається») не зовсім узгоджується з нормами Цивільного процесуального кодексу. Цивільний процесуальний кодекс не встановлює такої підстави для залишення заяви без розгляду, як пропуск строку на оскарження рішення комісії по трудових спорах.
3. Крім того, як випливає з п. 2 ст. 231 КЗпП, заяву до суду про скасування рішення комісії по трудових спорах має право подати і прокурор.
Стаття 229. Строк виконання рішення комісії по трудових спорах
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 цього Кодексу.
1. Протягом трьох днів після закінчення десятиденного строку на оскарження рішення комісії по трудових спорах воно повинне бути виконано. Якщо рішення комісії оскаржене до суду, воно не підлягає виконанню до винесення судом рішення про залишення в силі рішення комісії по трудових спорах і набуття законної сили цим рішенням, природно, якщо суд не скасує його. Рішення про поновлення на роботі, прийняте комісією по трудових спорах у зв'язку з незаконним переведенням працівника на іншу роботу, підлягає негайному виконанню (частина п'ята ст. 235 КЗпП).
Стаття 230. Порядок виконання рішення комісії по трудових спорах
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувана, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах.
Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
1. Невиконання власником рішення комісії по трудових спорах у строки, встановлені ст. 229 КЗпП і частиною п'ятою ст. 235 КЗпП, будь-яких санкцій щодо власника не тягне, але надає право працівникові вимагати примусового виконання рішення комісії по трудових спорах.
2. Наступного дня після закінчення строку добровільного виконання рішення комісії по трудових спорах, якщо власник не оскаржив це рішення і не виконав його, працівник має право вимагати видачі йому посвідчення, що має силу виконавчого листа (є підставою для примусового виконання рішення комісії по трудових спорах). Оскільки посвідчення має бути підписане головою або заступником голови комісії по трудових спорах, до них і слід звертатися з проханням про видачу посвідчення, якщо тільки ця робота не доручена комусь із працівників підприємства в порядку виконання обов'язку щодо організаційно-технічного забезпечення комісії по трудових спорах (частина шоста ст. 223 КЗпП).
3. Посвідчення на примусове виконання рішення комісії по трудових спорах повинно бути належно оформлене, підписане головою комісії по трудових спорах або його заступником і скріплене печаткою комісії по трудових спорах. Посвідчення за змістом повинне відповідати вимогам, зазначеним в частині другій ст. 230 КЗпП і ст. 19 Закону «Про виконавче провадження».
4. Пункт 5 ст. 3 і ст. 21 Закону «Про виконавче провадження» передбачають виконання в порядку, що встановлений цим Законом, посвідчень комісій про трудових спорах.
5. Працівник має право пред'являти посвідчення до державної виконавчої служби протягом трьох місяців. Частина друга ст. 230 КЗпП не встановлює, з якого дня обчислюється цей тримісячний строк. Зі ст. 230 КЗпП можна зробити висновок про те, що строк для одержання працівником посвідчення на право примусового виконання рішення комісії по трудових спорах взагалі не встановлено, тобто цей строк не обмежено. Частина друга ст. 21 Закону «Про виконавче провадження» приписує відлічувати зазначений тримісячний строк з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення.
6. Якщо строк пред'явлення посвідчення комісії по трудових спорах для примусового виконання пропущено, державний виконавець відмовляє у прийнятті посвідчення до виконавчого провадження, про що виносить постанову. Строк для пред'явлення посвідчення комісії по трудових спорах поновленню не підлягає незалежно від причин його пропуску (частина третя ст. 23 Закону «Про виконавче провадження).