Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників
| Вид материала | Закон |
- Про результати нагляду за додержанням, 136.09kb.
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Книга перша, 2833.03kb.
- Ації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,, 84.75kb.
- Законодавство про охорону праці, 7656.52kb.
- Закону України "Про охорону праці", 373.73kb.
- Ки життєдіяльності педагогічних працівників навчальних закладів, що проводять інструктажі, 19.64kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- «вирішення індивідуальних трудових спорів», 153.95kb.
- Україна врадіївська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядження, 20.02kb.
Глава XIV. ПІЛЬГИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ З НАВЧАННЯМ
Стаття 201. Організація виробничого навчання
Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.
1. Стаття, що коментується, формулює обов'язок власника організовувати індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи. Проте цей обов'язок не може бути кваліфікований як такий, якому кореспондує суб'єктивне право працівників. Із ст. 201 КЗпП не випливає також конкретний юридичний обов'язок підприємства перед територіальною громадою, органами місцевого самоврядування, місцевими органами державної виконавчої влади організувати виробниче навчання працівників, особливо молоді, або суб'єктивне право цих органів вимагати від підприємства виконання обов'язку, про який йдеться.
2. Обов'язок власника (підприємства), що розглядається, може бути кваліфікований як елемент його правового статусу, але такі обов'язки можуть стати чинним елементом системи правового регулювання лише за умови, що вони доповнюються конкретними юридичними обов'язками, яким у правовідносинах кореспондують суб'єктивні права тих чи інших суб'єктів. Ними можуть бути і працівники, та інші суб'єкти, в тому числі органи виконавчої влади і місцевого самоврядування. На основі статті, що коментується, в колективному договорі можуть формулюватися правила нормативного характеру і зобов'язальні умови.
3. Як і всі обов'язки (права) такого роду, обов'язок, що розглядається, не має механізму забезпечення, зокрема заходами юридичної відповідальності.
4. Підприємства, установи, організації мають право здійснювати професійну підготовку працівників лише за умови одержання ними відповідної ліцензії (абзац шостий частини першої ст. 7 Закону «Про професійно-технічну освіту»; п. 3 Порядку ліцензування освітніх послуг).
Стаття 202. Створення необхідних умов для поєднання роботи з навчанням
Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.
1. Обов'язок власника створювати працівникам, які проходять виробниче навчання без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, також переважно не може розглядатися як норма прямої дії, що формулює юридичний обов'язок, якому у правовідносинах кореспондує суб'єктивне право працівника або іншого конкретного суб'єкта. Ця норма може служити базою для конкретних правил нормативного характеру і зобов'язальних умов, які можуть включатися до колективного договору. Крім того, ст. 202 КЗпП виконує такі функції: а) є базою для правотворчості, особливо підзаконної; б) допомагає краще зрозуміти зміст конкретних обов'язків підприємства щодо цього, які виникають на основі відповідних юридичних фактів, які породжують одночасно й зустрічне суб'єктивне право.
2. Водночас можливі ситуації, коли на основі ст. 202 КЗпП працівником може бути пред'явлена конкретна вимога до власника. Так, законодавство прямо не забороняє направляти у відрядження осіб, які поєднують роботу з навчанням. Направлення працівника у відрядження у дні, коли, наприклад, проводяться заняття у вечірньому навчальному закладі, в якому навчається працівник, саме і буде порушенням власником обов'язку, передбаченого ст. 202 КЗпП. Посилаючись на цю статтю, працівник, який навчається в навчальному закладі (не відрахований із складу тих, хто навчається), хоч би він і не належав до категорії тих, хто успішно навчається, не повинен прямо відмовлятися від виконання розпорядження власника про відряджання, але вправі звернутися із заявою до органу по розгляду трудових спорів із проханням покласти на власника обов'язок створити умови для поєднання роботи з навчанням, не направляти надалі працівника у відрядження, крім випадків крайньої необхідності. Слід, однак, враховувати, що відсутність в законодавстві про працю розгорнених положень про способи захисту прав призводить до того, що органи з розгляду трудових спорів виявляють нерозуміння такого роду вимог.
3. Працівник, який навчається в закладах освіти без відриву від виробництва, але не належить до категорії тих, хто успішно навчається, не має в деяких випадках права на оплачувану відпустку, оскільки такі відпустки надаються тільки тим, хто успішно навчається (ст. 213, 216 КЗпП). У подібних випадках працівник вправі на підставі ст. 202 КЗпП вимагати надання йому відпустки без збереження заробітної плати з метою участі в тих навчальних заходах, для яких тим, що успішно навчаються, надається додаткова оплачувана відпустка. Та обставина, що частина друга ст. 84 КЗпП і ст. 26 Закону «Про відпустки» обмежує тривалість відпустки без збереження заробітної плати, не зачіпає ст. 202 КЗпП, яка встановлює спеціальне правило, що підлягає застосуванню переважно перед іншими нормами законів.
Стаття 203. Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням
При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі повинні враховуватись успішне проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження працівниками навчання в закладах освіти.
1. Правило ст. 203 КЗпП сформульоване не зовсім чітко. У ньому міститься досить зрозуміле формулювання гіпотези правової норми - «при підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі». Однак диспозиція (обов'язок власника) законодавцем сформульована таким чином, що зводить правило, що аналізується, до рівня декларації. Справді, законодавець міг записати, що якась категорія працівників має суб'єктивне право на переважне перед іншими працівниками підвищення кваліфікаційних розрядів або просування по роботі. Однак він записав «повинні враховуватись» («успішне проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження працівниками навчання в закладах освіти»). Зазначені обставини «повинні враховуватись» - це аж ніяк не означає, що не можуть враховуватися інші обставини. Вони (інші обставини) можуть враховуватися, у тому числі і переважно перед обставинами, зазначеними в ст. 203 КЗпП.
2. Зазначене формулювання («повинні враховуватись») не виключає пред'явлення працівником позову в захист свого права на просування по роботі. Однак можливості власника для захисту проти такого позову майже в будь-якому випадку будуть кращими, ніж можливості працівника захистити своє право.