Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря
| Вид материала | Документы |
- Класифікатор митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ, 1654.94kb.
- Міських, селищних, сільських Рад, народних депутатів України, 14.38kb.
- План заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію Азовського моря, 356.83kb.
- Рішення міжвідомчої комісії з екологічних питань Азовського І Чорного морів “Про стан, 69.93kb.
- План заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію Азовського моря, 395.24kb.
- 4. Стан водних ресурсів, 2192.39kb.
- Про виконання програми гф 6 раунду за 2-е півріччя 2010р звіти основних спів-реципієнтів:, 25.33kb.
- Кабінет Міністрів України Про хід виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення, 654.96kb.
- Методика упорядкування водоохоронних зон річок України [2] висвітлює системний підхід, 85.08kb.
- Які відповідно до підпункту 196 5 пункту 196, 77.45kb.
РОЗДІЛ 3 ОХОРОНА І РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря. Річки рівнинні, переважно снігового живлення, з весняною повінню, нерідкі літні зливові та зимові відлигові повені. У посушливі роки окремі річки можуть пересихати. Відмічаються висока мутність і мінералізація води в річках області. На гідрологічній мережі області штучно створені 433 водойми об’ємом понад 30 тис. м3 кожний та загальною площею водного дзеркала 10,231 тис. га.
Головна водна артерія області – річка Сіверський Донець, об’єкт рибогосподарського призначення, джерело питного й технічного водопостачання, приймач стічних вод підприємств комунального, промислового та агропромислового господарств, шахтних вод.
Загальний обсяг відібраної води в області в 2006 році становив 606,2 млн м3. На поверхневі джерела припадає 148,0 млн м3 (24,4 %), на підземні – 458,2 млн м3 (75,6%). Із загального обсягу поверхневих вод 142,6 млн м3 відібрано з р. С. Донець і 4,69 млн м3 з р. Міус.
Контроль за якістю поверхневих вод в області ведеться суб’єктами моніторингу в 70 контрольних створах. Якість води контролюється на річках Сіверський Донець, Лугань, Красна, Айдар, Євсуг, Деркул і Велика Кам’янка.
Хімічні показники якості води в річках області в 2006 році залишились практично на рівні 2005 року з незначним коливанням середньорічних показників. Вміст сухого залишку, заліза та нітритів становить 1-1,1 ГДК, важких металів – залишився на тому ж рівні. Показник органічного забруднення БСК на всьому протязі річки становив 1,2-1,4 ГДК.
Стабільне перевищення ГДК за БСК і сухим залишком у поверхневих водах басейну Сіверського Дінця та Міуса пояснюється стійким забрудненням річок, недостатньо ефективною роботою очисних споруд міст і промислових підприємств. Так, наприклад, ВАТ «Желатиновий завод» здійснює скидання стічних вод з перевищенням нормативів по БСК та азоту амонійному у півтора рази. Відсутність споруд очищення у м. Міусинську створює загрозу забруднення р. Міус.
На всьому протязі річки феноли практично відсутні; кисневий режим – задовільний.
В цілому стан річки у порівнянні з попередніми роками практично не змінився.
За станом хімічного забруднення поверхневі води річок області класифікуються як забруднені (4 клас якості).
Головними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів області є ВАТ „Лисичанська сода” (обсяг скиду забруднюючих речовин в 2006 році становив 48030,3 т), Луганське МКП „Міськводоканал” (23416,4 т), СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго” (2613,6 т), ВАТ „АМК” (2415,1 т), ВАТ „Рубіжанський „Краситель” (6840,0 т), КСП „Лисичанськводоканал” (2820,0 т), ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот” (10124,8 т).
На формування якості поверхневих вод значною мірою впливають води шахтного водовідливу. У 2006 році підприємствами вугільної промисловості у водні об’єкти скинуто 217,2 млн м3 шахтних вод. Використання шахтної води (14,4 млн м3), як і в попередні роки, незначне й обмежене її високою мінералізацією, яка на деяких шахтах досягає 20 г/л і більше.
Усього за 2006 рік у природні водні об’єкти на території Луганської області скинуто 372,1 млн м3 зворотних вод, із них забруднених – 221,9 млн м3 (59,6 %). Більша частина забруднених зворотних вод скинута у водні об’єкти промисловими підприємствами – 206,0 млн м3 (92,8 %). Обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти в 2006 році становив 610,0 тис. т.
Спричинене недостатнім знезараженням комунальних стоків надмірно високе бактеріальне забруднення р. Сіверський Донець та інших річок влітку становить небезпеку в епідеміологічному відношенні. Так, наприклад, у смт Новосвітлівці вийшли з ладу очисні споруди та каналізаційний колектор і стічні води селища скидаються на рельєф місцевості. У м. Попасна потребує реконструкції каналізаційна насосна станція госпфекальних вод, яка попередить потрапляння забруднених стоків у водойми, які використовуються мешканцями для відпочинку.
Надра області характеризуються значними ресурсами підземних прісних і мінеральних вод. За даними „Геоінформу України” прісні підземні води для господарчо-питного та виробничо-технічного водопостачання розвідані на 73 ділянках на
верхньокрейдяному водоносному горизонті. Сумарна кількість затверджених запасів прісних підземних вод становить 1791,203 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Наразі до експлуатації залучено 57 ділянок. За даними „Схід ДРГП” відбір прісних підземних вод водозаборами адміністративних районів у 2006 році становив 662,6 тис. м3/добу, в тому числі водозаборами із затвердженими запасами – 497,0 тис. м3/добу.
Протягом останніх років спостерігається зменшення кількості запасів води, що відповідає ГОСТу „Вода питна”. Так за останні 46 років ці запаси зменшилися більше ніж в 10 разів, з 1175 тис. м3/добу (1960 р.) до 104,2 тис. м3/добу (2006 р.)
Стан підземних вод тріщинувато-карстової зони верхньої крейди багато в чому залежить від режиму експлуатації водозаборів підземних вод й інфільтрації стоків з промислових майданчиків і накопичувачів, а також від забруднення поверхневих водойм недостатньо очищеними промисловими та комунальними стічними водами. До числа регіональних техногенних змін підземних вод варто віднести зниження та підвищення їхнього рівня, зменшення запасів, зміну розподілу підземного стоку, умов взаємодії з поверхневими водами, хімічного складу і температури.
Водоохоронна зона р. Сіверський Донець має найбільш інтенсивне техногенне навантаження, тут експлуатується до 20 водозаборів централізованого водопостачання. Поєднання промислового і вододобувного типів впливу на підземну гідросферу призводить до забруднення підземних вод, що видобуваються для господарчо-питного водопостачання. Протягом останніх років зберігається стійка тенденція до погіршення якості підземних вод на діючих водозаборах області, особливо в Рубіжансько-Лисичанському промисловому районі, де утворились значні площі забруднення підземних вод. Окремі водозабори (Линьовський і Заводський) вже переведені з питного на технічне водопостачання.
Викликає занепокоєння фенольне забруднення, наявні осередки якого загрожують забрудненням Володинському та Щедрищевському водозаборам.
У зв’язку з недостатнім фінансуванням спостереження за станом підземних вод проводились тільки на тих ділянках, де спостерігається кризова ситуація й необхідне
постійне вивчення по свердловинах, розташованих на території найбільш техногенно навантажених промислових районів – Рубіжансько-Лисичанського та м. Луганська.
У долині р. Сіверський Донець водовідбір по водозаборах, що експлуатуються, у 2006 році не перевищував величину затверджених запасів і був нижчим, ніж у 2005 році, в 1,01-1,82 раза, за винятком Ящиківської групи Слов’яносербського водозабору. На спостережних свердловинах середньорічні рівні води не змінилися або незначно підвищились на 0,07-1,2 м. Зниження рівнів спостерігається на Кримському водозаборі на 0,31 м. На Слов’яносербському водозаборі Ящиківської групи зниження складає 0,13 м.
У басейні р. Лугань водозабори експлуатуються в складніших умовах, ніж у долині р. Сіверський Донець. Водозбірні площі водозаборів невеликі, заплави річок вузькі, ємність регулювальних запасів підземних вод алювію мала. Водовідбір у 2006 році в порівнянні з 2005 роком на усіх водозаборах був знижений на 0,11-5,1 тис. м3 /добу, по Менчикурівському - підвищився на 0,6 тис. м3/добу. Середньорічні рівні води на спостережних свердловинах підвищились на 0,52-0,93 м.
За даними „Геоінформу України” мінеральні води розвідані на 11 ділянках. Затверджені в ДКЗ балансові запаси мінеральних вод становлять 2,5972 тис. м3/добу, в тому числі столових вод – 1 ділянка із запасами 72 м3/добу за категоріями А+В+С1. До експлуатації залучено 7 ділянок. За даними „Схід ДРГП” у 2006 році було використано 24,62 м3/добу мінеральних вод з затвердженими запасами, у тому числі для бальнеологічних потреб – 14,4 м3/добу, для лікувально-столових (питних) – 10,2 м3/добу.
Основні пріоритети охорони та раціонального використання водних ресурсів області. Реалізація заходів з охорони і раціонального використання водних ресурсів базуватиметься на таких основних принципах:
- Забезпечення досягнення раціонального водокористування та збереження природних водних екосистем.
- Недопущення необґрунтованого та незаконного використання водних об’єктів не за визначеною метою водокористування.
- Пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні водних ресурсів як складової частини забезпечення нормальної життєдіяльності людини та незамінного природного і виробничого ресурсу.
- Нормування та обмеження антропопресії на водні ресурси.
- Захист водних об’єктів від шкідливого впливу природних та антропогенних чинників, забруднення відходами виробництва, хімічними, біологічними та радіоактивними ксенобіотиками.
- Відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства України, Водного кодексу України.
- Поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони водних ресурсів.