Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря

Вид материала

Содержание

Розділ 13 проблеми, на розв’язання яких спрямована програма
Розділ 14 основна мета програми. цілі програми за проблемами, на розв’язання яких спрямована програма
Розділ 15 аналіз факторів впливу на проблему та ресурсів для реалізації (swot-аналіз)
Розділ 16 обгрунтування шляхів і засобів роз’вязання проблем, обсягів та джерел фінансування
За проблемою „Погіршення екологічного стану водних ресурсів області”

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

РОЗДІЛ 13 ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ’ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА

Перелік проблем, на розв’язання яких спрямована Програма, на підставі аналізу стану компонентів довкілля області (Розділи 3-11 Програми). Такими є:

Головною проблемою у галузі ведення екологічного моніторингу залишається відсутність регіональної програми екологічного моніторингу.
Погіршення екологічного стану водних ресурсів області.
Забруднення повітряного середовища внаслідок господарської діяльності.
Погіршення стану охорони і раціонального використання земель в області.
Незадовільний стан охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів.
Посилення екологічної напруженості у зв’язку з відходами.
Незадовільний стан охорони рослинного і тваринного світу, лісів та природоохоронних територій та об’єктів.
Незадовільний стан радіаційної безпеки в області.
Недостатній рівень екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями.

РОЗДІЛ 14 ОСНОВНА МЕТА ПРОГРАМИ. ЦІЛІ ПРОГРАМИ ЗА ПРОБЛЕМАМИ, НА РОЗВ’ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА

Основною метою Програми є покращання екологічної ситуації в Луганській області через впровадження дієвих механізмів з організації та вжиття заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання та відтворення природних ресурсів у 2008-2010 роках.

З огляду переліку проблем, на розв’язання яких спрямована Програма, за напрямками визначаються відповідні цілі, що поєднують комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів.

Цілями Програми є:

За проблемою „Погіршення екологічного стану водних ресурсів області”:
- Забезпечення досягнення раціонального водокористування та збереження природних водних екосистем.
- Недопущення необґрунтованого та незаконного використання водних об’єктів не за визначеною метою водокористування.
- Забезпечення контролю за додержанням вимог екологічної безпеки у використанні водних ресурсів як складової частини забезпечення нормальної життєдіяльності людини та незамінного природного і виробничого ресурсу.
- Нормування та обмеження антропогенного навантаження на водні ресурси.
- Захист водних об’єктів від шкідливого впливу природних та антропогенних чинників, забруднення відходами виробництва, хімічними, біологічними та радіоактивними ксенобіотиками.
- Відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства України, Водного кодексу України.
- Поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони водних ресурсів.
- Мінімізація забруднення поверхневих вод точковими і дифузними джерелами забруднення.
- Ліквідація марнотратства води при здійсненні господарської діяльності, в комунальному господарстві, екстенсивного водокористування з дуже високою питомою водомісткістю продукції промисловості та сільського господарства.
- Відмова від недосконалих технологій підготовки питної води, нераціонального використання поверхневих вод, недопущення їх забруднення в процесі експлуатації внаслідок низького рівня технологій і порушень технологічної дисципліни.
За проблемою „Забруднення повітряного середовища внаслідок господарської діяльності”:
- Забезпечення контролю за додержанням вимог екологічної безпеки в галузі охорони атмосферного повітря.
- Обмеження викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря.
- Впровадження новітніх технологій очищення викидів на виробництвах, що становлять потенційну екологічну небезпеку.
- Захист атмосферного повітря від шкідливого впливу антропогенних чинників та від забруднення хімічними, мікробіологічними та радіоактивними відходами виробництва.
- Здійснення заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони повітря.
За проблемою „Погіршення стану охорони і раціонального використання земель в області”:
- Забезпечення на регіональному рівні відповідних юридичних, фінансово-економічних та організаційно-управлінських умов для ефективної реалізації згаданих законодавчих пріоритетів щодо поєднання балансу інтересів між збереженням землі як головного національного багатства та його раціонального господарського використання.
- Створення умов для збільшення соціального, інвестиційного і виробничого потенціалів землі, підвищення цінності земельних ресурсів.
- Реалізація заходів з охорони і раціонального використання земель у найближчі п’ять років базуватиметься на таких основних принципах:
- Забезпечення охорони земель як основного національного багатства українського народу.
- Забезпечення контролю за додержанням вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва.
- Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель.
- Нормування та планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси.
- Поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель.
- Забезпечення публічності у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель.
За проблемою „Незадовільний стан охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів”:
- Забезпечення контролю за додержанням вимог екологічної безпеки в галузі охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів.
- Впровадження новітніх технологій розробки корисних копалин.
- Захист надр від шкідливого впливу антропогенних чинників та від забруднення відходами виробництва.
- Здійснення заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів.
- Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.
- Забезпечення публічності у вирішенні питань з охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів.
За проблемою „Посилення екологічної напруженості у зв’язку з відходами”:
- Забезпечення контролю за додержанням вимог екологічної безпеки в галузі поводження з відходами.
- Впровадження новітніх технологій складування та переробки відходів.
- Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України у сфері поводження з відходами.
За проблемою „Незадовільний стан охорони рослинного і тваринного світу, природоохоронних територій та об’єктів”:
- Збереження природних біотопів, насамперед – місць зростання рідкісних та таких, що перебувають під загрозою, видів і угруповань.
- Інвентаризація флори та рослинності з метою повного уявлення про специфіку видів, і угруповань, які потребують охорони.
- Збільшення загальної площі насаджень – до оптимальної лісистості 15 %.
- Захист лісів від шкідників, хвороб та пожеж.
- Підвищення продуктивності лісів, особливо в малолісних промислових районах.
- Проведення моніторингу лісів.
- Чітке визначення землекористувачів територій, на яких зростають зелені насадження.
- Підготовка кваліфікованих кадрів у державних та приватних підприємствах, які працюють у сфері зеленого будівництва.
- Налагодження боротьби зі шкідниками, хворобами рослин.
- Збереження природних біотопів, насамперед – місць існування рідкісних та таких, що перебувають під загрозою, видів тварин.
- Інвентаризація фауни з метою повного уявлення про специфіку видів, які потребують охорони.
- Подальше зростання суспільного значення заповідної справи.
- Оптимізація мережі територій та об’єктів ПЗФ.
- Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду шляхом проведення інвентаризації земель та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення.
- Формування екологічної мережі області.
- Збільшення площі природно-заповідного фонду до рівня 5,0 % від території області в перспективі до 2015 року.
За проблемою „Нерозвиненість мережі державного екологічного моніторингу області”:
- Забезпечення системного вивчення природних процесів, прогнозування і комплексна оцінка змін природного середовища під дією інтенсивних техногенних навантажень, а також стратегія комплексного керування природними ресурсами на рівні області.
- На основі застосування комунікаційних засобів забезпечення вільного обміну та розповсюдження інформації у відповідності до рівнів доступу до неї.
- На основі застосування сучасних інформаційних технологій, забезпечення інтеграції, взаємопов'язаного аналізу та інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень.
За проблемою „Незадовільний стан радіаційної безпеки в області”:
- Мінімізація радіаційного опромінення людини від ДІВ природного походження шляхом розробки та впровадження оптимізованих, недорогих та ефективних протирадонових заходів.
- Здійснення постійного РК підземних вод із ПРН.
- Покращання радіаційної ситуації на вугільних шахтах та інших виробництвах, де має місце виробниче опромінення працівників і радіоактивне забруднення довкілля ТПДПП.
- Забезпечення екологічно безпечного поводження з ДІВ і РАВ на виробництвах.
- Налагодження РК продукції на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
- Розбудова системи радіаційно-екологічного моніторингу раннього оповіщення.
За проблемою „Недостатній рівень екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями”:
- Підтримка мережі закладів позашкільної освіти екологічного спрямування.
- Підготовка фахівців екологічного спрямування з урахуванням потреб регіону.
- Дотримання міжнародних зобов’язань України у галузі доступу до екологічної інформації.

РОЗДІЛ 15 АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ПРОБЛЕМУ ТА РЕСУРСІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ (SWOT-АНАЛІЗ)

Для оцінки пріоритетності тих чи інших екологічних проблем для області інформацію щодо стану кожного з компонентів довкілля формалізовано у вигляді SWOT-матриць. Це дає змогу структурувати та оцінити внутрішнє та зовнішнє середовища, а при необхідності – розробити на основі одержаних у такий спосіб даних стратегії подальшого розвитку. В Програмі SWOT-аналіз використано як описовий інструмент, тобто як форму зручного та наочного представлення основних факторів, які впливають на стан довкілля області та природоохоронну діяльність на її території.

SWOT-матриці складаються з 4 груп елементів: S (strengths) – сил, W (weaknesses) – слабостей, O (opportunities) – можливостей і T (threats) – загроз. Перші дві групи (сили та слабості) описують реальний стан речей, спричинений внутрішніми особливостями об'єкта, що аналізується, а дві останні групи (можливості та загрози) характеризують потенційні зміни в зовнішньому по відношенню до об'єкта аналізу середовищі.

Аналіз сильних і слабих сторін, а також можливостей і загроз (SWOT-аналіз) стану довкілля області підсумовано в табл. 15.1.

Таблиця 15.1

Стан довкілля в Луганській області: SWOT-аналіз

S	W
Наявність низки природоохоронних нормативно-правових актів. Наявність екологічних програм на підприємствах, що входять до переліку особливо екологічно небезпечних об’єктів України і області. Позитивні приклади, що свідчать про можливість зростання обсягів утилізації та вторинного використання окремих речовин. Землі повернуті у придатний для подальшого використання за цільовим призначенням, що були рекультивовані підприємствами гірничодобувної та переробної промисловості. Ліквідація стихійних і будівництво організованих міст зберігання відходів, у тому числі ХЗЗР. Багатство біологічного та ландшафтного різноманіття, наявність рідкісних видів і угруповань різного рівня раритетності, а також цінних у господарському відношенні видів. Нові об’єкти ПЗФ в єдиному каркасі екологічної мережі області. Міжнародне співробітництво з окремих природоохоронних питань. Системна робота з екологічного виховання на всіх ланках освіти (дошкільна, середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна).	Відсутність низки регіональних програм природоохоронного спрямування, таких як: Програма розвитку мінерально-сировинної бази Луганської області на 2007-2011 роки, Програма моніторингу зсувних процесів тощо). Подальше забруднення окремих компонентів довкілля (поверхневих вод – органікою та мінералізованими шахтними водами; повітря – продуктами горіння шахтних відвалів, ізотопами радону та дочірніми продуктами їх розпаду тощо. Погіршення якості підземних вод в Рубіжансько-Лисичанському промисловому районі. Найвища в Україні еродованість орних земель і майже повна втрата науково обґрунтованих сівозмін і культури землеробства в сільськогосподарському виробництві. Відсутність системи роздільного збору, сміттєсортувальних та сміттєпереробних заводів на території області. Низька лісистість території області, часті випадки лісових пожеж і розмноження багатьох шкідників і хвороб лісу. Недостатня площа ПЗФ області та зелених насаджень у населених пунктах. Низька зацікавленість широких верств населення проблемами охорони навколишнього природного середовища. Відсутність обов’язкового спеціалізованого природоохоронного курсу в середній школі.
O	T
Зменшення забруднення навколишнього природного середовища через збільшення обсягів фінансування природоохоронних заходів внаслідок індексації плати за забруднення довкілля. Зменшення забруднення атмосферного повітря парниковими газами через залучення інвестицій та інноваційних технологій, в тому числі за рахунок торгівлі квотами згідно з Кіотським протоколом. Покращання стану довкілля через впровадження актуальних природоохоронних нормативно-правових актів, програм, червоних і зелених списків різних рівнів. Зменшення забруднення атмосферного повітря через розширення мережі газонаповнювальних станцій та збільшення парку міського транспорту, що працює на газовому паливі. Ефективне вирішення екологічних проблем шляхом підвищення кадрового, наукового та технічного потенціалу. Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття через розвиток мережі ПЗФ. Вирішення екологічних трансграничних проблем через подальший розвиток міжнародного співробітництва. Підвищення рівня екологічної свідомості населення через екологічну просвіту, співпрацю і підтримку громадського екологічного руху	Ручне, всупереч програмно-цільовому методу, фінансування природоохоронних заходів та програм. Погіршення стану біологічного та ландшафтного різноманіття внаслідок надмірного антропогенного тиску і несформованість репрезентативної мережі ПЗФ та екомережі. Порушення вимог природоохоронного законодавства (самовільне користування надрами, браконьєрство тощо). Втрата наукового та науково-педагогічного кадрового потенціалу у галузі екологічної освіти через загальносистемну кризу освіти. Подальше зниження рівня екологічної свідомості громадян унаслідок недостатнього рівня екологічної просвіти і відсутності дієвих механізмів міжсекторальної співпраці.

РОЗДІЛ 16 ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗ’ВЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ, ОБСЯГІВ ТА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ;

СТРОКИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Відповідно до цілей Програми запропоновано такі шляхи та засоби розв’язання проблем:

За проблемою „Погіршення екологічного стану водних ресурсів області”:
- Відчутно зменшити обсяги скидів біогенних елементів, нафтопродуктів, пестицидів, фенолів та важких металів у поверхневі водні об’єкти.
- Удосконалити системи обліку, моніторингу та контролю за забрудненням води.
- Розробити і ввести в дію системи ідентифікації та інструментального контролю.
- Ліквідувати диспропорції між потужностями водопроводів, каналізаційних та очисних споруд.
- Розробити і впровадити сучасні технології очищення стічних вод.
- Застосовувати правила екосистемного підходу до водогосподарської діяльності та мінімізації супутнього впливу на водні об’єкти при екологічній експертизі проектів повинні.
- У промисловості:
  - Комплексне очищення стічних вод з одночасною утилізацією вилучених продуктів та подальшою їх переробкою.
  - Розробку та здійснення програм створення високоефективних систем очищення стічних вод.
  - Розробку комплексної технології очищення води від забруднення вуглеводнями.
  - Розробку та впровадження системи оцінки і прогнозування поширення забруднення поверхневих вод нафтою та нафтопродуктами.
- У житлово-комунальному господарстві:
  - Впровадження ефективних технологій та обладнання для очищення стічних і зливових вод населених пунктів з метою припинення у найкоротший термін скидання у водойми забруднених комунальних стічних вод.
За проблемою „Забруднення повітряного середовища внаслідок господарської діяльності”:
- У металургійному комплексі:
  - Комплексна структурна перебудова галузі.
  - Підвищення ефективності використання сировинних та енергетичних ресурсів до світового рівня.
  - Зниження частки продукції, яку отримують у мартенівському виробництві та розширення використання конверторного її виробництва.
  - Перехід на екологічно чисті технології в головних ланках виробничого ланцюга металургійного циклу.
  - Розробка програми першочергових заходів з метою зменшення кількості викидів твердих часток у повітря та поліпшення якості довкілля.
- У хімічній та нафтохімічній промисловості:
  - Комплексне очищення газових викидів з одночасною утилізацією вилучених продуктів та подальшою їх переробкою.
  - Розробка та здійснення програм створення високоефективних систем очищення газових викидів.
- У вугледобувній промисловості:
  - Забезпечення в найближчі роки гасіння породних відвалів та розвиток закладки породою відпрацьованого простору шахт.
- В енергетиці:
  - Впровадження нових технологій спалювання низькоякісного вугілля в котлоагрегатах з циркулюючим киплячим шаром і з внутрішньоцикловою газифікацією вугілля та використання генераторного газу в парогазових установках.
  - Впровадження високоефективних установок сіркоочищення під час спорудження та реконструкції діючих ТЕС.
  - Застосування сучасних високоефективних установок пиловловлювання на діючих енергоблоках.
  - Розробка та впровадження систем очищення газів, що мають звести до мінімуму викиди в атмосферу пилу, сполук сірки, азоту, вуглецю тощо.
- У транспортній галузі:
  - Оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями для зниження викидів: каталітичними нейтралізаторами, автоматами пуску і прогрівання, системами вловлювання пари пального.
  - Збільшення парку автомобілів, які працюють на газоподібному паливі; припинення до 2010 року випуску і використання етилованого бензину.
  - Створення діагностичних комплексів для визначення технічного стану двигунів, вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів.
  - Розробка нових видів екологічно чистого транспорту з використанням альтернативних джерел енергії.
- Впровадження на підприємствах – основних забруднювачах атмосферного повітря області (СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго”, ВАТ „АМК”, ВАТ „ЛИНІК”, ВАТ „Лисичанська сода”) системи безперервного контролю за викидами та моніторингу довкілля.
- Забезпечення безумовного виконання на підприємствах заходів щодо підвищення ефективності діючих і введення в експлуатацію нових установок очистки викидів.
- Розробку та виконання заходів зі зменшення підприємствами викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.
- Реконструкцію основного забруднювача області – СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго” з організацією системи безперервного контролю за викидами і моніторингу навколишнього середовища, оснащенням котлоагрегатів ефективним обладнанням пило- та сірковловлювання.
- Застосування у виробництві на підприємствах нафтопереробної промисловості (ТОВ „ЛИНІК”) технологій зі зменшеними викидами в атмосферу летких органічних сполук.
- Розробку середньострокової (на 3-5 років) регіональної програми зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами-основними забруднювачами атмосфери (СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго”, ВАТ „АМК”, ВАТ „ЛИНІК”, ВАТ „Лисичанська сода”) з узгодженням та під контролем Луганської обласної ради.
- Рекомендувати Мінпаливенерго в найкоротший термін провести корегування проектів ліквідації шахт з урахуванням існуючої екологічної ситуації, в першу чергу не впроваджених проектів з простроченим терміном реалізації.
- Рекомендувати Мінпаливенерго в першу чергу фінансувати передбачені проектами природоохоронні роботи.
- Розробку та впровадження перспективних програм щодо можливості вирішення проблеми використання раніше накопичених відходів вугільної промисловості шляхом закладки породи у відпрацьований простір шахт.
- Виконання на підприємствах вугільної промисловості заходів з рекультивації, гасіння й озеленення породних відвалів, у першу чергу під час реалізації проектів закриття шахт і на таких об

Blog

Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря

Содержание