Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря

Вид материала

Содержание

За проблемою „Незадовільний стан охорони рослинного і тваринного світу, природоохоронних територій та об’єктів”
Розділ 17 перелік завдань і заходів програми за напрямками
У галузі охорони та раціонального використання земель
У галузі охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів
У галузі охорони рослинного світу
У галузі формування регіональної схеми екологічної мережі

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

’єктах де розмір санітарно-захисної зони не витриманий.

Забезпечення у великих містах області розвитку електричного транспорту і збільшення парку автомобілів, що працюють на газоподібному паливі, а також будівництва об’їзних доріг.

За проблемою „Погіршення стану охорони і раціонального використання земель в області”:

Забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Дотримання системи правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель.
Запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, лісових земель та чагарників для інших потреб.
Захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів.
Підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення.
Забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Захист земель від ерозії, підтоплення, зсувів, селів, заболочування, вторинного засолення, пересушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.
Збереження природних водно-болотних угідь.
Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів.
Рекультивація порушених земель, консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
Оптимізація структури сільськогосподарських земель з акцентом на консервацію деградованих та малопродуктивних орних земель (основні напрямки цієї роботи визначені Програмою освоєння еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2010 року).
Розробка новими агроформуваннями проектів організації території на еколого-ландшафтній основі, дотримання ними науково обґрунтованих сівозмін та утримання у належному стані захисних лісонасаджень та гідротехнічних споруд.
Проведення аналітичного вивчення впливу промисловості, сільського господарства, добування та переробки корисних копалин в області на екологічний стан земельних ресурсів.

За проблемою „Незадовільний стан охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів”:

Подальший розвиток сировинної бази області, у першу чергу будівельної галузі, за рахунок корисних копалин місцевого значення (передбачений Програмою розвитку мінерально-сировинної бази Луганської області на 2007-2011 роки, що розробляється).
Дотримання системи правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональну охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.
Захист від шкідливого антропогенного впливу.
Внесення змін до законодавства з питань створення суб’єктами господарювання страхового фонду, який можна буде спрямовувати лише на вирішення питань з приведення гірничих виробок у стан, безпечний для людей, майна і навколишнього природного середовища і розв’язання еколого-гідрогеологічних проблем, що виникатимуть у разі ліквідації (банкрутства) підприємств, які здійснювали розробку цих родовищ.
Розробку механізму приймання проектних рішень щодо попередження негативних наслідків закриття шахт із урахуванням регіонального прогнозу змін гідрогеологічних, інженерно-геологічних і гідрохімічних умов при закритті груп взаємодіючих шахт з метою забезпечення системного підходу до розв’язання негативних наслідків їх закриття.
Недопущення одностороннього корегування проектів ліквідації шахт з боку ДП „Укрвуглеінвестекспертиза” та затвердження скорегованих проектів без отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи; забезпечити здійснення державної екологічної експертизи скорегованих проектів.
Визначення механізму реалізації „Комплексного проекту інженерного захисту Стахановського регіону в зв’язку із закриттям групи шахт”.

За проблемою „Посилення екологічної напруженості у зв’язку з відходами”:

Поліпшення системи інформаційного забезпечення управління сферою обігу промислових відходів.
Зменшення кількості утворення відходів на підприємствах області за рахунок переходу на прогресивні технології та реконструкції виробництв.
Скорочення обсягів ТПВ, що поступають на полігони.
Максимальне вилучення з ТПВ корисних компонентів.
Збільшення частки переробки відходів як вторинної сировини підприємствами, що одержали ліцензії на такі роботи.
Знешкодження та організація безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин.
Оптимізація системи збору і транспортування ТПВ з використанням уніфікованих контейнерів, нових видів сміттєвозної техніки.
Планомірний перехід на селективний збір компонентів ТПВ.
Вдосконалення регіональної, міської і районних систем поводження з ТПВ
Розробку та впровадження заходів, спрямованих на розчистку прибережних захисних смуг та лісопосадок від побутового сміття.
Впровадження роздільного збору побутових відходів та створення сміттєпереробних заводів, розробка науково обґрунтованої схеми та рекомендацій щодо місць розташування та будівництва міжрайонних та міжміських заводів з переробки твердих побутових відходів.

За проблемою „Незадовільний стан охорони рослинного і тваринного світу, природоохоронних територій та об’єктів”:

Проведення інвентаризації флори та рослинності на існуючих та проектованих ділянках ПЗФ з подальшим проведенням моніторингу; забезпечення моніторингових спостережень стану та структури популяцій рідкісних видів рослин і видів, що зникають.
Створення нових об’єктів ПЗФ у різних районах області, репрезентативних до ботаніко-географічного районування, з метою формування функціонально повноцінної регіональної екологічної мережі на території області.
Розроблення проектів створення територій і об’єктів природно-заповідного фонду та організація їх територій (розробка проектів організації та винесення в натуру ділянок РЛП «Зелене намисто Донбасу»).
Розробка екологічного режиму використання територій ПЗФ, що не повністю виключені з господарської діяльності людини.
Внесення змін до Переліку видів рослин, не занесених до Червоної книги України, що підлягають особливій охороні на території Луганської області (рішення Луганської обласної ради від 25.12.2001 № 20/21).
Розробка „Зеленої книги Луганської області” та надання їй відповідного юридичного статусу.
Відтворення лісів та захисне лісорозведення (планується відтворення лісів на площі 0,5 тис. га, захисне лісорозведення – 4,5 тис. га). Збільшення лісистості області до 15 %.
Збереженість корінних байрачних і заплавних лісів через включення їх до мережі ПЗФ та екологічної мережі.
Поліпшення породного складу лісів за рахунок аборигенних та інтродукованих порід, що пройшли багаторічну акліматизацію. Для підбору інтродуцентів варто використати результати їх акліматизації в дендрологічної колекції Луганської агролісомеліоративної науково-дослідної станції.
Проведення повної інвентаризації видового складу та формового різноманіття зелених насаджень населених пунктів області з їх детальним картуванням.
Аналіз у взаємодії з науковими організаціями наявного асортименту, що використовується в озелененні населених пунктів області й розробка переліку видів рослин, перспективних для використання у зеленому будівництві в умовах області.
Розробка та впровадження проектів озеленення населених пунктів області (особливо проектів озеленення спальних районів великих міст і вулиць приватного сектору).
Активізація робіт з озеленення вугільних відвалів у межах населених пунктів області. Для ефективної реалізації цього завдання необхідно використовувати теоретичні та практичні результати роботи науковців Донецького та Криворізького ботанічних садів НАН України.
Створення дендрологічного парку та ботанічного саду на території м. Луганська.
Істотне збільшення обсягів виконання доглядів та реконструкцій наявних зелених насаджень області.
У сфері охорони рідкісних і зникаючих видів безхребетних:
- Проведення комплексних експедицій на території області для вивчення біорізноманіття та розповсюдження червонокнижних видів.
- Розробка принципової схеми розвитку природно-заповідного фонду області.
- Створення регіонального списку рідкісних і зникаючих видів безхребетних.
- Розширення мережі територій, що особливо охороняються, зокрема вищих рангів – заповідників.
- Включення об’єктів природно-заповідного фонду області до мережі екологічного моніторингу.
У сфері збереження різноманіття риб та відновлення рибних ресурсів:
- Посилення робіт державних природоохоронних органів з охорони та відтворення рибних запасів області.
- Сприяння у розробці та веденню кадастру рибогосподарських водних об’єктів Луганської області.
- Розробка і видання регіонального Червоного списку хребетних.
- Організація в Луганській області виробництва рибозахисних пристроїв.
- Забезпечення захисту риб від потрапляння в системи водозаборів, виконуючи їх своєчасний ремонт, реконструкцію або обладнання надійними системами рибозахисту.
- Забезпечення промислових і сільськогосподарських підприємств і комунальних господарств ефективними системами водоочищення та оборотного водопостачання, виключивши можливість скидів забруднених вод у навколишнє середовище.
- Недопущення скидання неочищенних промислових і господарсько-побутових стічних вод із накопичувачів під час нересту й нагулу риб.
- З метою забезпечення вільного проходу прохідних риб (осетер, рибець, вирезуб, шемая тощо) на основні нерестовища в басейні річки Сіверський Донець, що знаходяться на території Луганської області, досягнення домовленості з Росією про встановлення термінів закриття шлюзів у районі Кам’янська Ростовської області не раніше 15 квітня кожного року. Суворе дотримання режиму заборони на вилов риби під час міграції на нерест, закріпивши його в двосторонніх угодах.
У сфері збереження орнітофауни:
- Взяття під охорону степового орнітокомплексу (збільшення площі існуючих степових ділянок Луганського природного заповідника „Провальський степ” та „Стрільцівський степ”; створення мережі заказників уздовж правого берега р. Сіверський Донець).
- Взяття під охорону псамофільного комплексу (створення мережі заповідних ділянок в умовах природних ценозів піщаної тераси, що включають основні сукцесії колкових лісів і псамофітного степу).
- Взяття під охорону лісового та скельно-берегового комплексу (створення мережі комплексних заказників на правому березі річки Сіверський Донець, що включають у себе такі основні елементи, як пристінний ліс, крейдяні відслонення, яри, байраки, степ).
- Розробка заходів і механізмів здійснення природоохоронних робіт у сфері народного господарства (сільське, лісове, рибне, будівництво міст, селищ, дач тощо).
- Інтенсифікація вивчення тварин області, звернувши особливу увагу на популяції рідкісних видів і видів, що зникають.
- Розробка заходів, спрямованих на збереження і відновлення чисельності рідкісних видів, організація громадськості на здійснення заходів з їх охорони, активна популяризація природоохоронних знань серед населення.
У сфері збереження різноманіття і стану популяцій звірів:
- Розширення мережі територій, що особливо охороняються, зокрема, вищих категорій заповідності. Збільшення площі Луганського природного заповідника в 2-3 рази.
- Включення об’єктів природно-заповідного фонду області до мережі екологічного моніторингу.
- Розробка і видання регіонального Червоного списку хребетних.
- Сприяння у проведенню щорічних комплексних експедицій територією області з метою вивчення стану популяцій і розповсюдження рідкісних і зникаючих видів наземних хребетних.
Розбудова екологічного каркасу області на основі формування оптимальної мережі ПЗФ через збільшення площі останньої за рахунок створення 24 нових об’єктів ПЗФ до 2010 року та резервування територій для створення нових 25 об’єктів з метою збільшення площі ПЗФ області до 2015 року до 5,0 %.
Пріоритетний розвиток мережі об’єктів високої категорії заповідності, насамперед багатофункціонального призначення (РЛП, НПП тощо), загальною площею до 20 % від площі всієї мережі ПЗФ області, що дозволить створити близько 300 нових робочих місць і організувати екологічно дружнє дозвілля понад 500 осіб на день у теплий період року, а також 14 нових об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення (приблизно 16% від загальної площі ПЗФ).
Створення міждержавного (українсько-російського) заповідника „Провальський степ” на межі з Росією у Свердловському районі для збереження біорізноманіття кам’янистих степів на Донецькому кряжі.
Розширення території Луганського природного заповідника НАН України за рахунок створення 4-го відділення площею близько 3,28 тис. га за умови узгодження передачі земель у підпорядкування НАН України та розширення відділень „Провальський степ” і „Стрільцівський степ”.
Сприяння у створенні регіонального ландшафтного парку „Зелене намисто Донбасу” (3 ділянок загальною площею близько 5 тис. га).
Відповідно до законодавства створення до 2010 р. НПП „Сєверо-Донецький” площею близько 20 тис. га, у тому числі через об’єднання існуючих заповідних об’єктів нижчої категорії заповідності.
Забезпечення репрезентативності природно-заповідного фонду за флористичними, ценотичними, фауністичними, геологічними, ґрунтовими, ландшафтними та іншими екологічними особливостями.
Розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду для підтримки екологічної рівноваги, для проведення краєзнавчої та екологічної освіти, регламентованого відпочинку на природі.
Розвиток мережі територій та об’єктів ПЗФ, які об’єднує завдання охорони місцевої природи та історико-культурної спадщини.
Регулярне проведення інспекційних перевірок і наукового аналізу стану територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Поліпшення фінансового, матеріально-технічного та правого забезпечення розвитку заповідної справи.
Посилення відповідальності за порушення режиму заповідних територій.
Забезпечення широкої участі державних, наукових і громадських організацій у виконанні міжнародних проектів, спрямованих на розвиток заповідної справи.
Забезпечення широкої пропаганди через засоби масової інформації, випуск науково-популярних видань та іншої літератури ідей охорони регіональної природи та заповідної справи.
Створення заповідних ядер (ключових територій) з буферними зонами навколо них. Заповідні ядра мають бути репрезентовані як існуючими, так і запланованими до створення до 2015 року об’єктами ПЗФ, повністю відображати флористичне, ценотичне, ландшафтне різноманіття регіону.
Приділення особливої уваги долинам малих річок (розробки наукових основ господарювання на цих територіях, створення об’єктів ПЗФ), у зв’язку з їх важливим функціональним значенням.
Збільшення кількості об’єктів ПЗФ, так щоб відстань одного від другого була незначною. Це забезпечить можливість обміну генетичними ресурсами між популяціями, що позитивно відіб’ється на їх стійкості.
Перегляд категорій ПЗФ для забезпечення їх функціональності. Тобто підвищення рівня статусу об’єктів ПЗФ та їх репрезентативності.
Забезпечення належної охорони існуючих і створюваних об’єктів ПЗФ.
Зменшення та контролювання антропогенного впливу на природні екосистеми: зупинка незаконного видобування вугілля і пісковику, нормування випасання худоби, перехід від хижацького лісокористування до раціонального.
Розробка регіональної схеми екологічної мережі на засадах її поєднання з національною екологічною мережею та регіональними екологічними мережами сусідніх областей України та Росії.
Створення умов для поєднання природних територій у безперервні екологічні коридори з формуванням їх єдиної територіальної системи, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, біокомунікацію видів рослин і тварин.
Укріплення природних екологічних коридорів місцевого значення шляхом створення нових об’єктів і територій природно-заповідного фонду, залуження ріллі, створення лісових насаджень.
Розвиток мережі територій та об’єктів ПЗФ, які, окрім збереження генофонду, ценофонду, фауністичних, флористичних, ландшафтних цінностей, забезпечують також виконання завдань охорони об’єктів історії та культури, рекреації та туризму.
Співпраця із землекористувачами існуючих об’єктів та територій ПЗФ, адміністраціями природно-заповідних установ з питань дотримання заповідних режимів, оптимізації меж об’єктів, нормованого використання природних ресурсів.
Забезпечення достовірними даними ведення державного кадастру об’єктів і територій ПЗФ шляхом проведення науково-дослідних робіт.
Розвиток міжнародного співробітництва з Воронезькою, Ростовською та Бєлгородською областями Російської Федерації в справі охорони окремих видів рослин, тварин, рідкісних рослинних угрупувань, створення спільних територій із статусом особливої охорони.

За проблемою „Нерозвиненість мережі державного екологічного моніторингу області”:

Забезпечення якості вимірювань у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Отримання достовірної та об’єктивної інформації про стан довкілля та негативний вплив на нього джерел забруднення.
Створення мережі державного екологічного моніторингу області, що охоплюватиме спостереження як за джерелами і чинниками антропогенних впливів, так і за ефектами, які спричиняють ці впливи в навколишньому середовищі.
Запровадження системи моніторингу навколишнього природного середовища Луганської області через розробку регіональної програми екологічного моніторингу.
У сфері раціонального використання та відновлення водних ресурсів та екосистем – удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю забруднення поверхневих і підземних вод, розробка та введення в дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод зі створенням відповідної інформаційної бази даних.
У сфері охорони і раціонального використання земель – встановлення рівнів забрудненості ґрунтів викидами промисловості та агрохімікатами.
У сфері поводження з відходами – розширення можливостей інформаційно-аналітичної системи та створення її мережі як інструменту напрацювання рішень з проблеми відходів.
У сфері радіаційної безпеки – створення системи радіаційного моніторингу.
У сфері ресурсів рослинного світу, заповідної справи та збереження біорізноманіття – організація комплексного моніторингу стану лісів, популяцій тваринного і рослинного світу та створення і ведення державного кадастру, проведення моніторингу популяцій.

За проблемою „Незадовільний стан радіаційної безпеки в області”:

При плануванні та реалізації радонозахисних заходів:
- Проведення систематичних (щорічних) радіаційно-екологічних досліджень на радононебезпечних територіях, які повинні включати вимірювання об’ємної активності радону (ОАР) в повітрі та потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання (ПЕД) навколо будівель, що обстежуються (дитсадків, шкіл, інших навчальних закладів, лікарень), у повітрі приміщень на перших поверхах будівель, у повітрі підвалів і підпіль під будівлями, в ґрунтовому повітрі навколо будівель, вимірювання рівня забруднення атмосфери радоном унаслідок викидів вугільних шахт; вивчення геолого-геофізичних особливостей території.
- Використання в будівництві матеріалів, що мають обмежену кількість природних радіонуклідів, коригування архітектурних рішень і принципів розміщення будівель щодо місць з підвищеним природним радіаційним фоном (при виборі майданчиків під будівництво необхідно виконувати радіаційне обстеження території майбутньої

забудови і визначати її радонову небезпеку; при проектуванні будинків, призначених для розміщення в них дошкільних дитячих установ, шкіл, санаторно-курортних і лікувально-оздоровчих установ повинні враховуватися чинники радонової небезпеки територій і передбачатися радонозахисні заходи).

Запровадження обов’язкового радіаційного контролю будинків, що здаються в експлуатацію, з постійним перебуванням людей, а також перших поверхів і підвальних приміщень у навчальних закладах, санаторно-курортних і лікувально-оздоровчих установах.

При використанні підземних вод:
- Здійснення жорсткого радіаційного контролю підземних вод водозаборів централізованого водопостачання, нецентралізованих джерел, артезіанських свердловин, інших джерел, які використовуються для реалізації через торговельну мережу (у першу чергу – в тих населених пунктах, поблизу яких уже відомі прояви радонових вод у підземних водоносних горизонтах, у другу – в інших населених пунктах, розташованих у межах відкритого карбону, в третю – в населених пунктах, що знаходяться за межами відкритого карбону).
- Зобов’язання суб’єктів господарювання, які (або для яких) бурять свердловини для господарсько-питного водопостачання, виконувати РК підземних вод.
При поліпшенні радіаційної ситуації на шахтах та інших виробництвах:
- Налагодження системи РК, обсяг і структура якого в умовах виробництва відповідають дозовим критеріям.
- Запровадження системи протирадіаційних заходів (контроль обмеження доз) у виробничих умовах.
- Завершення рекультиваційних робіт на шахтах „Луганська” і „Пролетарська”, об’єкти і території яких зазнали радіоактивного забруднення ПРН.
- Виконання радіаційно-екологічних та інженерно-геологічних досліджень на шахті ім. Г. Капустіна з метою розробки проекту рекультивації (дезактивації) територій, забруднених ПРН, і об’єктів, у яких розміщені відходи, що мають техногенно-підсилену природну радіоактивність; розробка та реалізація відповідного проекту.
- Впровадження системи радіаційно-екологічного моніторингу на шахтах „Луганська”, „Пролетарська” та ім. Г. Капустіна.
- Радіаційно-екологічне обстеження навколо вентиляційних стовбурів, якими з шахти виходить відпрацьоване повітря, для визначення масштабів радіаційного впливу викидів вентиляційних систем вугільних шахт.
- Радіаційно-екологічне обстеження шахтних скидів для визначення масштабів їх радіаційного впливу на довкілля.
- Забезпечення на кожній шахті радіаційного контролю металобрухту відповідно до діючих нормативних документів з метою виключення здачі в металобрухт списаного шахтного устаткування, забрудненого ПРН.
При забезпеченні екологічно безпечного поводження з ДІВ і РАВ:
- Дослідження впливу на навколишнє природне середовища радіаційної аварії, що сталася у м. Рубіжному 1993 року.
- Захоронення РАВ, що утворилися від використання ДІВ на Рубіжанському заводі будматеріалів та інших підприємствах, що визнані банкрутами.
- Посилення контролю за станом забезпечення радіаційної безпеки при використанні ДІВ з боку місцевих органів державної виконавчої влади та самоврядування.
При налагодженні РК продукції:
- Охоплення моніторинговими дослідженнями більшої території, збільшення кількості проаналізованих видів грибів (особливо в літній період, коли в степовій частині області дозрівають печериці.
При розбудові системи радіаційно-екологічного моніторингу раннього оповіщення:
- Забезпечити функціонування наявних постів.

За проблемою „Недостатній рівень екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями”:
- Розвиток учнів та студентів, інших громадян за допомогою навчальних предметів у закладах освіти, заходів позашкільних закладів, дій громадських екологічних організацій.
- Формування наукового світогляду і критичного мислення завдяки засвоєнню мешканцями області основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання.
- Вироблення умінь застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в природокористуванні.
- Покращання інформування громадськості про роботу і досягнення навчальних закладів області в екологічній освіті й вихованні учнів (через управління у справах преси та інформації обласної державної адміністрації та засоби масової інформації, які тісно співпрацюють з управлінням освіти і науки облдержадміністрації та закладами освіти).
- Всебічне сприяння діяльності громадських організацій екологічного спрямування.
- Заохочення молоді до здобуття екологічної освіти.

Таблиця 16.1

Орієнтовні обсяги фінансування запропонованих Програмою шляхів і засобів розв’язання проблем

Проблема	Кількість заходів	Фінансування за джерелами, тис. грн					Загальний обсяг фінансування, тис. грн
Проблема	Кількість заходів	Державний фонд ОНПС	Обласний фонд ОНПС	Місцеві фонди ОНПС	Кошти підприємств	Інші джерела	Загальний обсяг фінансування, тис. грн
Погіршення екологічного стану водних ресурсів області	85	36752,1	22482,9	1254,5	68311,3	250,0	129050,9
Забруднення повітряного середовища в наслідок господарської діяльності	69	21193,0	0,0	15,0	374131,9	15000,0	410339,9
Погіршення стану охорони і раціонального використання земель в області	27	23453,0	8743,2	259,8	13251,0	4274,0	49981,0
Незадовільний стан охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів	10	600,0	0,0	462,5	307,5	0,0	1370,0
Посилення екологічної напруженості у зв’язку з відходами	36	13962,4	24104,1	794,5	6740,0	65650,0	111251,1
Незадовільний стан охорони рослинного і тваринного світу, природоохоронних територій та об’єктів	45	7045,5	2785,0	2629,5	9984,2	15,0	22459,2
Незадовільний стан радіаційної безпеки в області	1	0,0	0,0	0,0	55,1	0,0	55,1
Недостатній рівень екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями	27	204,0	6626,6	94,0	356,5	0,0	7281,1

РОЗДІЛ 17 ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ І ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ ЗА НАПРЯМКАМИ

ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ

У межах Програми планується підтримати заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів, атмосферного повітря, земель, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів, рослинного та тваринного світу, заходи у сфері поводження з відходами, заходи зі збереження, відтворення та раціонального використання лісів, зелених насаджень, заходи щодо формування регіональної схеми екологічної мережі області; заходи щодо розбудови природно-заповідного фонду області, мережі державного екологічного моніторингу, заходи із забезпечення радіаційної безпеки та у сфері екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями в області.

Для вирішення проблем, пов’язаних з охороною навколишнього середовища та раціональним використанням природних ресурсів, рекомендовано підтримати перелік заходів, наведений у додатку 1.

Основними передбаченими Програмою заходами є:

У галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів:
- Будівництво та реконструкція очисних споруд і каналізаційних мереж, доведення якості очищення стічних вод на очисних спорудах, введених в дію у 2000-2005 роках, до проектної.
- Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного та санітарного стану річок.
- Розробка проектів водоохоронних зон та винесення їх у натуру, коригування паспортів річок області, організація та створення прибережних захисних смуг.
- Підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних смуг.
- Раціональне використання водних ресурсів:
  - Збільшення частки використання оборотної води і води, що повторно використовується.
  - Забезпечення обліку води на всіх рівнях споживання.
  - Продовження реалізації пілотного проекту з очищення шахтних вод з метою їх використання для господарсько-питного водопостачання.
- Продовження робіт з тампонажу безгосподарних свердловин.
- Проведення моніторингу підземних вод на регіональному (обласному) рівні.
- За результатами моніторингу на території Рубіжансько-Лисичанського промислового району:
  - Вжиття підприємствами заходів щодо запобігання фільтрації промислових стоків з водоносних комунікацій, накопичувачів стоків, скидних каналів і технологічних вод, що беруть участь у виробничих процесах.
  - Недопущення неорганізованого складування сировини, продукції і промислових відходів на території проммайданчиків підприємств.
  - Розробка заходів щодо зменшення накопичення розсолів у відстійниках ВАТ „Лисичанська сода” та використання накопичених у хімічному виробництві як вторинної сировини.
  - Продовження здійснення контролю за станом підземних вод на територіях промислових майданчиків для вжиття захисних заходів.
  - Проведення робіт з виявлення можливого джерела забруднення підземних вод фенолами в зоні впливу Щедрищевського водозабору.
  - Створення постійно діючої математичної моделі масштабу 1:10000 у цілому або по підприємствах.
- В області живлення водозабору № 1-1а м. Луганська:
  - Продовження робіт з ліквідації забруднення підземних вод нафтопродуктами у зоні впливу Луганської нафтобази та забезпечення контролю за ефективністю робіт.
  - Виявлення всіх можливих джерел забруднення, що впливають на якість поверхневих вод р. Вільхової, гідравлічно пов’язаних з алювіальним і верхньокрейдяним водоносними горизонтами.
У галузі охорони та раціонального використання атмосферного повітря:
- Безумовне виконання технологічних режимів, особливо в період несприятливих метеорологічних умов, та посилення інспекційного контролю.
- Розробку та погодження спеціальних заходів щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру згідно зі ст. 15 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.
- Безумовне виконання екологічних програм підприємствами, що входять до переліку особливо екологічно небезпечних об’єктів України і області згідно із Законом України „Про охорону атмосферного повітря”.
- Розширення та поліпшення ведення регіонального моніторингу щодо контролю за станом атмосферного повітря в населених пунктах та санітарно захисних зонах.
- Посилення контролю за якістю нафтопродуктів, у першу чергу бензину та дизпалива, відповідно до „Основних напрямів екологічної політики”.
- Розширення мережі газонаповнювальних станцій та збільшення парку міського транспорту, що працює на газовому паливі згідно із Законом України „Про охорону атмосферного повітря”, „Основними напрямами екологічної політики”.
- Розробка заходів щодо попередження та зниження шуму, зменшення впливу акустичного, електромагнітного та іонізуючого випромінювання та інших фізичних чинників згідно із Законом України „Про охорону атмосферного повітря”, „Основними напрямами екологічної політики”.
- Проведення робіт щодо організації санітарно-захисних зон відповідно до Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.
- Розширення мережі контрольно-регулювальних пунктів паливно-запалювальної системи автомобілів та посилення контролю за виконанням вимог щодо нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів згідно з „Основними напрямами екологічної політики”.
- Оснащення паливно-заправних станцій системами уловлювання пари бензину відповідно до „Основних напрямів екологічної політики ”.
- Організація робіт щодо впровадження засад Кіотського протоколу, в тому числі торгівлі квотами.
- Розробка та узгодження зведених проектів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин промисловими підприємствами у містах, у яких в зоні впливу підприємств та інших джерел забруднення атмосфери рівні забруднення атмосфери перевищують еколого-гігієнічні нормативи. Установити на період до 2010 року ліміти підприємствам, які б забезпечили граничнодопустимі рівні забруднення атмосфери в цих місцях (в управлінні ОНПС інша думка з приводу таких мір. Розробка та узгодження проектів ГДН викидів є обов’язком підприємств згідно із чинним законодавством).
У галузі охорони та раціонального використання земель:
- Виконання в повному обсязі робіт з охорони земель, визначених Програмою розвитку земельних відносин у Луганській області на 2006-2010 роки, затвердженої рішенням облради від 09.12.2005 № 21/15, забезпечивши до кінця 2010 року виконання наступних заходів:
  - створення захисних лісових насаджень на площі 17386 га;
  - проведення культуртехнічних робіт на площі 506 га;
  - залуження деградованої ріллі на площі 35000 га;
  - проведення рекультивації порушених земель на площі 470 га.
- Проведення першочергових робіт із захисту від підтоплення та затоплення територій, особливо в районах житлової забудови в населених пунктах.
- Здійснення обстеження ґрунтів за показниками якісного стану та моніторингу земель по агрохімічних показниках, забрудненню пестицидами, важкими металами, радіонуклідами, відверненню та ліквідації негативних процесів.
- Розробку проектів формування та організації території нових агроформувань на еколого-ландшафтній основі та суворий контроль за додержанням ними агротехнологічних обмежень на використання земель сільськогосподарського призначення.
- Проведення інвентаризації земельних ділянок природоохоронного призначення.
- Нормативно-методичне регулювання охорони земель (розробка методичних рекомендацій та еталонів з виготовлення і оформлення технічної документації щодо розробки та впровадження заходів з охорони і раціонального використання земель; розробка нових нормативів відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у Луганській області у зв’язку зі зміною природно-сільськогосподарського районування тощо).
- Запровадження точного графічного обліку земель та обмежень на їх використання (створення і ведення електронних чергових карт земельних ресурсів).
- Створення регіональних банків даних (у тому числі і геопросторових) щодо об’єктів, явищ і процесів, які є або можуть бути джерелом чи причиною порушення ґрунтового покриву, техногенного забруднення земель, а також наслідків їх прояву на території Луганської області.
- Сучасне геоінформаційне та планово-картографічне забезпечення ведення земельного кадастру та планування і організації робіт з охорони земель, а також контролю за їх виконанням (у першу чергу – актуальними даними космічної зйомки високої розпізнавальної здатності – QuickBird).
У галузі охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів:
- Виконання розробки довгострокових прогнозів зміни еколого-гідрогеологічної ситуації та створення комплексних схем інженерного захисту територій, вирішення питання правонаступництва, особливо тих об’єктів, які несуть у собі потенційну небезпеку для довкілля, та інженерних споруд, що забезпечують екологічну безпеку і моніторинг у післяліквідаційний період.
- Забезпечення фінансування досліджень в рамках „Регіонального проекту оцінки впливу шахт на еколого-гідрогеологічну обстановку навколишнього природного середовища в районах їх закриття та схем інженерного захисту території по Луганській області”.
- Визначення переліку шахт, закриття яких призведе до суттєвого погіршення екологічного стану, і забезпечення першочергового цільового фінансування передбачених проектами природоохоронних робіт.
- Вирішення питання щодо рекультивації радіаційно-небезпечних об’єктів та забруднених територій на шахтах „Луганська” та „Пролетарська”.
- Посилення контролю з боку органів державної влади і місцевого самоврядування за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами на підпорядкованій території та недопущення самовільного користування надрами.
- Забезпечення рекультивації порушених земель внаслідок самовільного користування надрами, в тому числі в попередні роки тощо.
У галузі поводження з відходами:
- Завершення розпочатого в попередні роки будівництва місць видалення відходів.
- Проведення робіт з розробки проектів полігонів для створення умов подальшого їх будівництва.
- Визначення переліку найбільш перспективних об’єктів та розробка техніко-економічного обґрунтування вилучення з відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення рідкоземельних металів тощо.
- Ліквідація сміттєзвалищ і проведення санітарної очистки в населених пунктах області.
- Створення та впровадження системи роздільного збору відходів.
- Будівництво сховищ і утилізація непридатних до використання пестицидів та інших хімічних засобів захисту рослин в Новоайдарському, Станично-Луганському, Краснодонському, Кремінському районах області.
У галузі охорони рослинного світу:
- Збереження рослинних ресурсів в межах територій природно-заповідного фонду, поліпшення умов їх зростання та створення належних умов для розмноження в природних умовах.
- Ведення кадастру рослинного світу на території Луганської області.
- Проведення заходів зі знешкодження карантинних рослин та комах.
- Виявлення запасів рослинних ресурсів, що підлягають спеціальному використанню.
У галузі збереження, відтворення та раціонального використання лісів:
- Лісовідновлення та захисне лісорозведення.
- Ліквідація лісових пожеж та їх наслідків.
- Ведення регіонального моніторингу лісових екосистем області тощо.
У галузі збереження, відтворення та раціонального використання зелених насаджень:
- Заходи з озеленення міст та сіл.
- Проведення інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах області, у водоохоронних зонах річок та водойм.
- Проведення робіт з відновлення та упорядкування зеленої зони м. Луганська.
- Створення зеленого кільця навколо м. Алчевська.
У галузі збереження та відтворення тваринного світу:
- Сприяння у розробці Програми відтворення і охорони водних живих ресурсів у природних водоймах Луганської області.
- Сприяння проведенню відтворювальних заходів щодо цінних та тих, що охороняються, видів риб.
У галузі розбудови ПЗФ:
- Встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення.
- Розробка проекту створення біосферного заповідника „Донецький кряж”.
- Розробка проекту створення НПП „Сєверо-Донецький”.
- Розробка проектів організації територій та винесення в натуру ділянок „Медвежанська”, „Первозванівська”, „Іванівська”, „Міусинська”, „Червонополянська”, „Оріхівська”, „Астахівська” та „Фащівська” РЛП „Зелене намисто Донбасу” тощо.

У галузі формування регіональної схеми екологічної мережі:
- Створення нових та розширення територій існуючих заповідних об’єктів, розробка проектів створення нових територій ПЗФ та реконструкції існуючих, як ключових територій (екологічних ядер) регіональної екомережі.
- Розробка регіональної схеми екологічної мережі як складової національної тощо.
У галузі розбудови мережі державного екологічного моніторингу:
- Поліпшення якості моніторингу р. Сіверський Донець як транскордонного водного об’єкта.
- Поліпшення матеріально-технічного забезпечення суб’єктів моніторингу.
- Створення програмного забезпечення системи моніторингу та обміну інформацією між її суб’єктами.
- Оснащення Державного управління охорони навколишнього природного середовища, інших суб’єктів моніторингу апаратурою контролю вмісту важких металів у навколишньому середовищі.
- Обладнання постів спостереження за станом атмосферного повітря з метою доведення їх кількості до вимог ДСТУ.
- Посилення контролю за станом забруднення підземних вод в Лисичансько-Рубіжанському регіоні.
- Розробка програми моніторингу зсувів, як складової частини регіональної програми екологічного моніторингу Луганської області.
- Поліпшення лабораторної бази підприємств для контролю стану довкілля в зоні їх впливу.
- Ведення моніторингу за зсувними процесами в зоні дії нафтопроводів.
- Ведення моніторингу територій, що знаходяться в зоні впливу закритих шахт.
- Розробка регіональної програми екологічного моніторингу Луганської області.
У галузі забезпечення радіаційної безпеки:
- Захоронення РАВ, що утворилися від використання ДІВ на Рубіжанському заводі будматеріалів, інших підприємствах, які визнані банкрутами.
- Створення системи радіаційно-екологічного моніторингу раннього оповіщення на території Луганської області, забезпечення функціонування існуючих постів радіаційного контролю та моніторингу.
- Реалізація заходів Регіональної програми захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання.
У галузі екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями:
- Створення та функціонування Оргуського інформаційного Центру, проведення громадських слухань.
- Проведення міжнародної науково-практичної конференції учнівської та студентської молоді з питань стану степів та збереження степових угідь.
- Проведення науково-практичної конференції „Еколого-натуралістичний рух Луганщини. Проблеми і перспективи” до 80-річчя юннатівського руху.
- Створення та функціонування на Луганському обласному телебаченні телевізійної передачі „Екологічний правовий всеобуч”.
- Розробка, друкування та забезпечення всіх шкіл І-ІІ і І-ІІІ ступенів збірниками завдань з екологічної проблематики тощо.

Повний перелік заходів за напрямками, адміністративними районами та містами наведено у додатку 1, ресурсне забезпечення - у додатку 3.

Blog

Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря

Содержание