Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря

Вид материала

Содержание

Основні пріоритети щодо розбудови мережі державного екологічного моніторингу області.
Розділ 10 стан радіаційної безпеки в області
Основні пріоритети забезпечення радіаційної безпеки в області.
Розділ 11 екологічна освіта. інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями
Основні пріоритети у сфері екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями в області.
Розділ 12 аналіз поточних і перспективних планів робіт основних екологонебезпечних підпримств області з питань охорони навколишн
Підприємства – основні забруднювачі Луганської області.
Ват „амк”
ВАТ „Лисичанська сода
ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”.
Зат „линік
ВАТ „Східенерго
ТОВ „Рубіжанський
РКХЗ „Зоря
ОКП „Луганськвода
ВАТ „Об’єднання „Склопластик”
Вугільні об’єднання.
ВАТ „Лисичанськвугілля”
ДХК „Луганськвугілля”
ДХК „Донбасантрацит”
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Моніторинг навколишнього середовища – це система спостережень, оцінки та прогнозу його стану. Відсутність апробованого методичного та програмного забезпечення прогнозування не дає можливості органам, що ведуть моніторинг, видавати науково обґрунтований прогноз змін стану довкілля на декілька років уперед і на його базі варіанти розвитку та розміщення виробництва.

У Луганській області існує багатовідомча система спостережень за об’єктами довкілля. Накопичена велика кількість екологічної інформації. Однак, більша її частина розрізнена, має різну якість і точність, часто не відображає загальний стан природних компонентів довкілля; у ряді випадків інформація дублюється або, навпаки, її недостатньо.

З метою забезпечення системності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього, своєчасності отримання та використання екологічної інформації вжито таких заходів:

Розроблено програму радіологічного, гідрохімічного та токсикологічного контролю на водоймах у зоні діяльності Сєверо-Донецького БУВР.
Проведено науково-дослідну роботу – регіональний та локальний моніторинг лісових насаджень Луганської області.
Проведено моніторинг підземних вод на регіональному (обласному) рівні в межах Луганської області на 2003-2007 роки.
Проведено моніторинг зсувів регіонального рівня на 2003-2007 роки.
Проведено ґрунтовий моніторинг територій з високим антропогенним навантаженням.

Однак, слабка розвиненість, недостатність пунктів спостережень, низька оснащеність суб’єктів моніторингу сучасною контрольно-вимірювальною апаратурою, недостатнє фінансування лабораторних робіт (відсутність достатньої кількості хімічних реактивів, лабораторного посуду, засобів відбору зразків, транспорту для своєчасного відбору зразків та їх доставки в лабораторії, а під час і нестача приміщень) не дозволяють говорити, що система моніторингу повною мірою відповідає тим завданням, які вона повинна виконувати.

Основні пріоритети щодо розбудови мережі державного екологічного моніторингу області. Реалізація заходів у сфері державного екологічного моніторингу області у найближчі п’ять років базуватиметься на таких основних принципах:

Надання оперативної достовірної інформації щодо стану навколишнього природного середовища області.
Використання новітніх технологій в процесі державного екологічного моніторингу області.

РОЗДІЛ 10 СТАН РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ОБЛАСТІ

Область є радононебезпечним регіоном. У 1992 році при обстеженні дитсадків і шкіл у населених пунктах Ровеньківської міськради встановлено, що в 61 % обстежених приміщень на перших поверхах еквівалентна рівноважна об’ємна активність (ЕРОА) 222Rn у повітрі перевищувала 50 Бк/м3, що є небезпечним. У 2001-2004 роках при вибіркових обстеженнях приміщень на перших поверхах дитсадків, шкіл і лікувальних установ Антрацитівського, Лутугинського, Краснодонського і Попаснянського районів 52 % приміщень виявились радононебезпечними. У приміщенні однієї з шкіл зафіксовано аномальну ЕРОА 222Rn – 748 Бк/м3.

В області, особливо в південній і південно-західній її частинах, у водоносних горизонтах кам’яновугільних відкладень поширені води з підвищеним вмістом природних радіонуклідів (ПРН). Ці водоносні горизонти залягають на доступних глибинах, каптируються джерелами, колодязями, свердловинами, вода з яких може використовуватися для питних цілей. В області відомі джерела, що дають води низького і середнього ступеня радіоактивності, з активністю радону в декілька десятків еман. В одному з джерел Врубівської ділянки ОАР становить 370 Бк/дм3, у свердловинах – до 910 Бк/дм3. При вживанні води з таких джерел для пиття людина може отримати річну дозу опромінення за рахунок наявності в ній радону, що досягатиме 13,2 мЗв (Мирнодолинська ділянка).

Актуальною для області є загроза опромінення техногенно-підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання природного походження (ТПДПП). Дослідження на вугільних шахтах області, проведені в 1989-1992 роках, результати вимірів і розрахунків радіаційно-небезпечних чинників (РНЧ) свідчать, що ефективна доза опромінення гірників становить 0,85-35,37 мЗв/рік (середня еквівалентна доза – 5,96 мЗв/рік). Слід зазначити, що йдеться лише про можливі дози опромінення, оскільки розрахунки проведені на підставі виміру миттєвих значень РНЧ на окремих робочих місцях, які не можна розглядати як фактично отримані дози опромінення. Вимоги щодо РК на виробництвах викладено в ОСПУ 2005.

Крім видобутку корисних копалин (не уранових) у підземних рудниках і шахтах (1 група відповідно до ОСПУ-2005), до виробництв, на яких може мати місце підвищене опромінення від ТПДПП працівників, не віднесених до категорії „персонал”, належать:

Видобування корисних копалин і мінеральної сировини в наземних умовах (кар’єри, нафторозробка).
Переробка корисних копалин та мінеральної сировини з підвищеним вмістом природних радіонуклідів (чорних, кольорових і рідкісних металів, нафти).
Фарфоро-фаянсове виробництво.
Виробництво фосфорних добрив.
Технології, що використовують цирконієві піски.
Виробництво тугоплавких матеріалів.
Виготовлення та/або використання промислових матеріалів і виробів зі сполуками, що містять торій.
Технології, пов’язані з виробництвом та/або застосуванням титан-діоксидних фарбників.
Використання в будівельній індустрії таких відходів, як зола, шлаки, в яких під час згоряння твердого палива зростає концентрація природних радіонуклідів.
Виробництва, розміщені в одноповерхових будівлях, підвалах, напівпідвалах і перших поверхах багатоповерхових будинків, де працюють люди за наймом та знаходяться у цих приміщеннях не менше 50 % робочого часу.

Найбільш численною групою виробництв є остання група. Результати вибіркових вимірів радіаційних параметрів указують, що забруднення може бути таким, що вимагатиме невідкладного втручання для запобігання опромінення.

Радіаційний вплив вугільних шахт на атмосферне повітря визначається головним чином викидами ПРН вентиляційними системами – понад 93 ТБк/рік. Загроза опромінення від цього джерела посилюється тим, що багато шахт розташовані безпосередньо поблизу населених пунктів, а вентиляційні стовбури інколи знаходяться в їх межах.

Радіоекологічна обстановка у гірничопромислових регіонах області в значній мірі визначається діяльністю вугільних шахт, де має місце неминуче опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження та відбувається радіоактивне забруднення довкілля радіонуклідами уранового, торієвого рядів. Поки що на Луганщині виявлено 3 шахти, діяльність яких суттєво впливає на загальну радіоекологічну ситуацію в регіонах їх розташування, це – шахти “Луганська”, “Пролетарська” та ім. Г.Г.Капустiна. Перші дві із цих шахт – ліквідуються, тому гострою продовжує бути проблема рекультивації (консервації) радіаційно-небезпечних об’єктів та дезактивації забруднених земель. Ще у 2001 р. на шахті “Луганська” шахтні відстійники, у яких знаходились радіоактивні шлами, рекультивовані, а забруднені радіоактивними речовинами ділянки земної поверхні – дезактивовані. У 2003 р. розпочалася реалізація робочого проекту по укриттю відходів із техногенно-підсиленою природною радіоактивністю на об’єктах шахти “Пролетарська”. Але при реалізації проектних рішень не були виконані висновки державної екологічної експертизи, у зв’язку з чим роботи за проектом, що стосується захоронення відходів з техногенно-підсиленою радіоактивністю, на сьогодні призупинені.

В області налічується 57 підприємств, установ і організацій (крім медично-лікувального профілю), які є юридичними особами і здійснюють діяльність з використання, виробництва іонізуючого випромінювання (ДІВ), перевезення радіоактивних матеріалів. Результати ліцензування та інспекційних перевірок вказують на низький стан радіаційної безпеки та радіаційного захисту персоналу. У першу чергу це стосується підприємств вугільної галузі. Хоча у 2005 році не зафіксовано жодної радіаційної аварії, ситуація залишається складною.

При використанні радіонуклідних ДІВ утворюються радіоактивні відходи (РАВ). З точки зору забезпечення радіаційної безпеки, проблема поводження з РАВ до їх захоронення стоїть досить гостро. Найбільш незадовільні умови зберігання РАВ – на підприємствах вугільної галузі. У більшості випадків саме це призводило до радіаційних аварій. Так, 1993 р. в м. Рубіжному (ВАТ „Рубіжанський „Краситель”) відбулась найбільша за історію використання ДІВ в області радіаційна аварія, пов’язана з утратою регулюючого контролю над ДІВ. Її наслідки відчутні й дотепер. Напружена ситуація із захороненням РАВ, що утворилися на підприємствах м. Рубіжного, зберігається й досі. Наприклад, на Рубіжанському заводі будматеріалів, який визнаний банкрутом, вже кілька років зберігаються 20 ДІВ, термін експлуатації яких закінчився 10 років тому.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіаційного забруднення зазнали території південної частини області. Зони з підвищеним гамма-фоном у вигляді смуги до 20 км завширшки та 60 км завдовжки простягаються з південного заходу на північний схід по лінії міст Дебальцеве-Стаханов-Слов’яносербськ. Середньорічна паспортна доза ймовірного опромінення коливається від 0,06 до 0,3 мЗв. З огляду на те, що законодавчо визначена дозова межа становить 1 мЗв, втручання з боку державних регулювальних органів не є виправданим.

У середньому по області щільність забруднення сільгоспугідь 137Cs становить 0,49 Кі/км2. Забруднення 90Sr ґрунтів становить у середньому 0,03 Кі/км2. Вміст 137Cs і 90Sr в усіх зразках продукції рослинного і тваринного походження, що досліджувалися в 2005 році, не перевищував припустимих рівнів.

У 2005 році нормативи „Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 90Sr і 137Cs у продуктах харчування та питній воді” у воді поверхневих водних об’єктів не були перевищені. Вміст у воді 137Cs становив 0,014-0,021 Бк/дм3, 90Sr – 0,017-0,027 Бк/дм3.

В умовах області найбільше забруднення 137Cs і 90Sr спостерігається у природному неораному цілинному степу, на природних кормових угіддях, у лісах і захисних лісонасадженнях. Саме території ПЗФ і є об’єктами підвищеного вмісту 137Cs і 90Sr у ґрунтах. Найбільшу кількість 137Cs накопичують у собі маслюки звичайні. У маслюках заповідного урочища “Капітанівський ліс” і заказника “Кондрашівський” вміст 137Cs перевищує припустимий рівень відповідно в 3,7 і 1,7 рази. Усі досліджені гриби “Капітанівського лісу” відрізняються підвищеним змістом 137Cs порівняно з грибами інших об’єктів ПЗФ.

З 2002 року для збору та обробки інформації про радіаційну обстановку на території області здійснюється поетапне створення системи радіаційного моніторингу раннього оповіщення. Сьогодні в області вперше в Україні сконструйована, виготовлена і введена в експлуатацію перша черга розподіленої мережі постів радіаційного контролю і радіоекологічного моніторингу „РЕГІОН”, яка функціонує повністю автоматично. За час її роботи реєструвалися лише радіаційні аномалії природного походження, зумовлені атмосферними опадами. Протягом 2006 року з причини відсутності фінансування працювали лише віддалені пости, тоді як центральний пост не працював.

Основні пріоритети забезпечення радіаційної безпеки в області. Поліпшення радіаційної ситуації в області можливе за умови розв’язання проблеми:

Мінімізація радіаційного опромінення людини від ДІВ природного походження шляхом розробки та впровадження оптимізованих, недорогих та ефективних протирадонових заходів.
Проведення повної рекультивації (консервації) відходів із техногенно-підсиленою природною радіоактивністю на об’єктах шахт “Луганська” та “Пролетарська”.
Здійснення постійного РК підземних вод із ПРН.
Покращання радіаційної ситуації на вугільних шахтах та інших виробництвах, де має місце виробниче опромінення працівників і радіоактивне забруднення довкілля ТПДПП.
Забезпечення екологічно безпечного поводження з ДІВ і РАВ на виробництвах.
Налагодження РК продукції на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Розбудова системи радіаційно-екологічного моніторингу раннього оповіщення.

РОЗДІЛ 11 ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СПІВПРАЦЯ З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Пріоритет освіти у створенні екологічно свідомої людини очевидний. Охорона навколишнього природного середовища буде малоефективною, якщо питанням екологічної просвіти населення, особливо дітей і підлітків, не приділяти своєчасної і достатньої уваги.

У Луганській області розпочали підготовку фахівців за напрямом „Екологія” у 2003, і сьогодні вона здійснюється 7 вищими навчальними закладами області І-ІV рівнів акредитації. А саме: за спеціальністю „Прикладна екологія” - Краснолуцьким гірничим, Лисичанським гірничим, Слов’яносербським сільськогосподарським, Стахановським промислово-економічним технікумами, за спеціальністю „Екологія та охорона навколишнього середовища” – Луганським національним аграрним університетом, Луганським національним педагогічним університетом імені Тараса Шевченка, Донбаським державним технічним університетом, Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля (у тому числі у структурних підрозділах – Сєверодонецькому технологічному інституті СНУ, Рубіжанській філії СНУ, Антрацитівському факультеті гірництва і транспорту СНУ, Краснодонському факультеті інженерії та менеджменту СНУ).

Загальна чисельність студентів, які здобувають вищу освіту за напрямом „Екологія”, становить 1,7 тис. осіб. У 2006 році на навчання за цією спеціальністю було прийнято 0,7 тис. осіб, випущено 0,6 тис. осіб. Запорукою динамічного розвитку екологічної освіти і виховання учнівської молоді області є послідовна політика органів управління освітою; система підготовки та перепідготовки педагогічних працівників області, яку проводить Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти; постійно діючі семінари та практикуми тощо. Важливу роль відіграє тісна співпраця закладів освіти з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, інспекціями на місцях; громадськими організаціями; вищими навчальними закладами; науково-дослідними організаціями та установами області й України. Значна кількість екологічних заходів і дій проводиться закладами освіти.

В області є багато прикладів громадянського відношення до відновлення перлин природи: джерел, річок, гаїв, дібров тощо. Це громадські організації екологічного спрямування Сватівського, Антрацитівського районів, міст Сєверодонецька, Первомайська, Красного Луча, Рубіжного, Кремінної, Луганська тощо. Показовий наочний досвід діяльності громадських і юннатівських організацій може дати значний ефект у справі екологічного просвітництва серед громади області. Особливої уваги

заслуговують юннатівські організації загальноосвітніх закладів. Найважливішими в їх роботі є регіональні дії.

Основні пріоритети у сфері екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями в області. Реалізація заходів у сфері екологічної освіти, інформаційної діяльності та співпраці з громадськими організаціями в області у найближчі п’ять років базуватиметься на таких основних принципах:

Дотримання міжнародних зобов’язань України у галузі освіти, інформації та співпраці з громадськістю.
Всебічне сприяння діяльності громадських організацій екологічного спрямування.
Заохочення молоді до здобуття екологічної освіти.

РОЗДІЛ 12 АНАЛІЗ ПОТОЧНИХ І ПЕРСПЕКТИВНИХ ПЛАНІВ РОБІТ ОСНОВНИХ ЕКОЛОГОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПІДПРИМСТВ ОБЛАСТІ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

І ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Підприємства – основні забруднювачі Луганської області.

Луганська область є однією з найбільш небезпечних областей України в екологічному плані. Найбільший антропогенний тиск на навколишнє природне середовище здійснюють підприємства металургії, комунального господарства, хімічної та добувної промисловості. Це більшою мірою стосується південної частини області (правий берег Сіверського Дінця), де склалися сприятливі умови для розвитку промислового комплексу і де мешкає більше 80 % населення області.

Серед підприємств області 7 входить до списку 100 найбільших забруднювачів навколишнього середовища в Україні:

ВАТ „АМК”;
ВАТ „Алчевськкокс”;
ВАТ „Лисичанська сода”;
ЗАТ „ЛИНІК”;
ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”;
ТОВ „Східенерго” СО „Луганська ТЕС”;
ТОВ „Рубіжанський „Краситель”.

Серед інших основними забруднювачами на рівні області є наступні підприємства:

РКХЗ „Зоря”;
ДП „ОД „Луганськвуглереструктуризація”;
ОКП „Луганськвода”;
ВАТ „Об’єднання „Склопластик”;
Вугільні об’єднання:
ДХК „Луганськвугілля”;
ДХК „Краснодонвугілля”;
ДХК „Донбасантрацит”;
ДП „Свердловантрацит”;
ДП „Антрацит”;
ВАТ „Лисичанськвугілля”.

Проблеми, пов’язані з забрудненням навколишнього природного середовища і використанням природних ресурсів головними підприємствами-забруднювачами, проаналізовано у відповідних розділах Програми. Детальний аналіз діяльності цих підприємств показав, що для підприємств металургії, енергетики і добувної промисловості основною проблемою була і залишається проблема забруднення атмосферного повітря, а для підприємств хімічної промисловості і комунального господарства основні проблеми -

забруднення підземних і поверхневих вод. Для обох груп підприємств загальною залишається проблема поводження з відходами.

ВАТ „АМК” і ВАТ „Алчевськкокс”. Технічне переозброєння і реконструкція, що проводяться на ВАТ „АМК” і ВАТ „Алчевськкокс”, передбачає значне вкладення коштів на виконання природоохоронних заходів. Так, лише у 2006 році освоєно більше 300,0 млн грн.

За підсумками 2006 року ВАТ „АМК” визнаний лідером серед споріднених підприємств України в реалізації екологічних програм. Передбачено до 2009 року в рамках Програми реконструкції і модернізації ВАТ „АМК” на 2004-2011 рр. вкласти близько 2 млрд грн у реалізацію цієї програми (20 % від загальних інвестиційних витрат), що значно скоротить викиди і скидання шкідливих речовин у навколишнє природне середовище регіону:

викидів в атмосферне повітря - в 2,2 раза;
об’ємів скидів забруднених вод - більше ніж на 2 млн м³/рік;
об’єму твердих промислових відходів - на 616 т/рік.

Щодо захисту водного басейну передбачені подальші роботи, зокрема впровадження оборотної системи водопостачання машини безперервного лиття заготівок.

У ВАТ „Алчевськкокс” розроблена екологічна програма на період 2005-2009 рр., у якій передбачено виконання 23 заходів на загальну суму 84,997 млн грн. Ці заходи передбачають зниження викидів в атмосферне повітря газоподібних і твердих забруднюючих речовин загалом понад 41,210 тис. т/год.

ВАТ „Лисичанська сода”. Усі заплановані на 2008-2010 рр. у ВАТ „Лисичанська сода” 9 природоохоронних заходів на загальну суму понад 2,853 млн грн включено до Програми. Із них 1 захід на суму 0,250 млн грн спрямовано на зниження забруднення поверхневих і підземних вод. 6 заходів спрямовано на зниження викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря на 17,158 тис. т/рік. На ВАТ „Лисичанська сода” необхідно передбачити розробку заходів щодо зменшення накопичення розсолів у відстійниках, а також використання вже накопичених у хімічному виробництві як вторинної сировини, що дозволить у перспективі повністю запобігти забрудненню поверхневих вод.

ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”. Підприємством розроблений „Перелік заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і екологічної безпеки” на 2008-2010 рр., що включає 5 заходів на загальну суму 1,92 млн грн. Вони включають 1 захід, спрямований на зниження забруднення водних ресурсів, на суму 80,0 тис. грн, 2 заходи зі зменшення кількості викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря на суму 0,45 млн грн, 1 захід з рекультивації порушених земель на суму 0,64 млн грн і 1 захід з поліпшення поводження з відходами на суму 0,75 млн грн. Усі заходи також включені до Програми. Проте, для забезпечення запобігання забруднення водного басейну прилеглих територій на ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот” у найближчій перспективі необхідно передбачити розробку і впровадження оборотної системи водопостачання.

ЗАТ „ЛИНІК”. На цьому підприємстві розроблено й прийнято Програму природоохоронних заходів на 2007-2010 рр. з 10-ти заходів на загальну суму понад 94,959млн грн. Нею передбачено зменшення викидів газоподібних забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 8425,865 т/рік., а також зменшення забруднення поверхневих і підземних вод. Останнє можливо повною мірою здійснити лише шляхом впровадження на підприємстві оборотної системи водопостачання, що необхідно обов’язково включити до його екологічних програм.

ВАТ „Східенерго” СО „Луганська ТЕС” на 2008-2010 рр. заплановано проведення 4 заходів природоохоронної спрямованості, з яких 3 заходи спрямовано на охорону і зниження забруднення атмосферного повітря на загальну суму понад 444,8 тис. грн, реалізація яких дозволить знизити кількість викидів в атмосферне повітря на

14,240 тис. т/рік, і 1 захід спрямований на охорону водних ресурсів на суму 114,5 тис. грн, реалізація якого дозволить усунути джерела забруднення підземних вод.

ТОВ „Рубіжанський „Краситель”. У Програму включено 3 заходи природоохоронної спрямованості, запланованих ТОВ „Рубіжанський „Краситель” на загальну суму 0,937 млн грн. Основною проблемою для „Рубіжанського „Красителя” залишається забруднення підземних вод Володинського питного водозабору. Радикальне вирішення проблеми забруднення водного басейну внаслідок подальшої діяльності ТОВ „Рубіжанський „Краситель” та ТОВ „Логрус Кемікл” можливе шляхом впровадження на них оборотної системи водопостачання. Програмою ТОВ „Рубіжанський „Краситель” передбачено також зниження забруднення навколишнього середовища промисловими відходами шляхом удосконалення умов їх зберігання, а також зменшення об’ємів токсичних відходів, які підлягають похованню.

РКХЗ „Зоря”. До природоохоронного плану цього підприємства входить 8 заходів на загальну суму 213,7 тис. грн у 2007-2010 роках, з яких 6 спрямовано на зниження забруднення підземних водоносних горизонтів і раціональне використання водних ресурсів (58,7 тис. грн) і 2 заходи спрямовано на охорону атмосферного повітря (155,0 тис. грн). Цьому підприємству також необхідно передбачити у найближчій перспективі перехід на оборотну систему водопостачання.

ОКП „Луганськвода”. Усього на період 2008-2010 роках передбачено 17 заходів природоохоронного спрямування на загальну суму 11,658 млн грн. Джерела фінансування: обласний фонд ОНПС і власні кошти підприємства (у 2008-2010 рр. – 6 заходів на загальну суму 1,404 млн грн).

ВАТ „Об’єднання „Склопластик”

Підприємством заплановано програму заходів до 2009 року, що включає 2 заходи природоохоронного спрямування на суму 190,0 тис. грн. Із них 1 захід спрямований на охорону земельних ресурсів на суму 70,0 тис. грн, а інший захід – на захист підземних вод на суму 120,0 тис. грн.

ДП „ОД „Луганськвуглереструктуризація”. Із заходів запланованих ДП „ОД „Луганськвуглереструктуризація” на 2008-2010 роки до Програми увійшли 139 заходів на загальну суму 82,356 млн грн що фінансуються з держбюджету, які спрямовані на рекультивацію і гасіння породних відвалів, контроль якості і очищення шахтних вод, ліквідацію ставків-відстойників, будівництво дренажів, моніторинг деформації денної поверхні та радіологічний контроль. Підприємство посилається на те, що заплановані заходи будуть виконані тільки у разі виділення коштів, що ставить під сумнів виконання цих заходів з урахуванням фінансування природоохоронних заходів шахт, що закриваються, в попередні роки. Основною вимогою, спрямованою на дотримання природоохоронного законодавства при закритті шахт, повинен стати контроль за виконанням проектів закриття шахт з обов’язковим здійсненням авторського нагляду і проведенням громадських слухань проектів закриття. Попередній досвід доводить, що означені вимоги систематично порушувалися, а дещо і не виконувалися.

Вугільні об’єднання.

ДХК „Краснодонвугілля” на 2008-2010 роки заплановано 14 заходів на загальну суму 14,938 млн грн, з яких 5 заходів спрямовано на зниження забруднення підземних і поверхневих вод на суму 7,599 млн грн та 5 заходів, спрямованих на зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на суму 7,197 млн грн і 1 захід - на рекультивацію порушених земель на суму 0,142 млн грн.

ВАТ „Лисичанськвугілля” на 2008-2010 роки заплановано 11 заходів на загальну суму 300,0 тис. грн, з яких 2 заходи спрямовано на зниження забруднення водних об’єктів на суму 85,7 тис. грн, 2 заходи спрямовано на зниження кількості викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, 3 заходи з радіологічного контролю за об’єктами, що використовують джерела іонізуючого випромінювання на суму

192,6 тис. грн і 4 заходи, що спрямовані на поліпшення поводження з відходами, на суму 21,7 тис. грн.

ДХК „Луганськвугілля” на період 2008-2010 рр. заплановано проведення 7 заходів на загальну суму 188,0 тис. грн, із них 5 заходів із забезпечення нормальної роботи очисних споруд на суму 118,0 тис. грн, 1 захід спрямовано на зменшення кількості викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря на суму 10,0 тис. грн і 1 захід - на попереджання забруднення атмосферного повітря та ґрунту.

ДХК „Донбасантрацит” у 2008 році заплановано проведення 2 заходів на суму 3500,0 тис. грн, що передбачають зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

ДП „Свердловантрацит” у 2008 році заплановано проведення 2 заходів, спрямованих на гасіння та рекультивацію породних відвалів, на суму 16,970 млн грн.

У цілому до Програми увійшло природоохоронних заходів по підприємствах-забруднювачах навколишнього середовища на загальну суму 692,314 млн грн, з яких за кошти підприємств - на суму 552,357 млн грн (79,83 %). Об’єми фінансування заходів, запланованих підприємствами - основними забруднювачами навколишнього середовища в Луганській області, і їх спрямованість представлені в таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Обсяги фінансування природоохоронних заходів підприємствами-забруднювачами навколишнього природного середовища в Луганській області
у 2008-2010 роках

№ з/п	Назва підприємства	Обсяги фінансування, тис. грн
		Усього	В тому числі
		Усього	Держ-бюджет	Облфонд ОНПС	Місцеві фонди ОНПС	Кошти підпри-ємств
Охорона та раціональне використання водних ресурсів
1	ВАТ „АМК”	інвестиції
2	ВАТ „Алчевськкокс”	4926,133				4926,133
3	ВАТ „Лисичанська сода”	2633,0				2633,0
4	ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”	80,0				80,0
5	ЗАТ „ЛИНІК”	47767,0				47767,0
6	ВАТ „Східенерго” СО „Луганська ТЕС”	114,5				114,5
7	РКХЗ „Зоря”	30,5				30,5
8	ОКП „Луганськвода”	10,0				10,0
9	ДХК „Луганськвугілля”	111,1				111,1
10	ДХК „Краснодонвугілля”	+				+
11	ВАТ „Лисичанськвугілля”	59,1				59,1
Охорона та раціональне використання атмосферного повітря
1	ВАТ „АМК”	151500,0 та інвестиції				151500,0
2	ВАТ „Алчевськкокс”	56889,0				56889,0
3	ВАТ „Лисичанська сода”	min 75,0				min 75,0
4	ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”	+				+
5	ЗАТ „ЛИНІК”	min 47760,0				min 47760,0
6	ВАТ „Східенерго” СО „Луганська ТЕС”	2235,1	200,0			2035,1
7	РКХЗ „Зоря”	116,3				116,3
8	ДП „ОД „Луганськвуглереструктуризація”	11543,0	11543,0
9	ДХК „Луганськвугілля”	+				+
10	ДХК „Краснодонвугілля”	+				+
11	ВАТ „Лисичанськвугілля”	+				+
12	ДП „Свердловантрацит”	14300,0				14300,0
Охорона та раціональне використання земельних ресурсів
1	ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”	+				+
2	ВАТ „Східенерго” СО „Луганська ТЕС”	+				+
3	ДП „ОД „Луганськвуглереструктуризація”	+				+
4	ВАТ „Об’єднання „Склопластик”	70,0				70,0
5	ДП „Свердловантрацит”	+				+
Охорона та раціональне використання мінеральних ресурсів
1	ВАТ „Лисичанська сода”	+				+
Раціональне використання відходів виробництва та побутових відходів
1	ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот”	+				+
2	ТОВ „Рубіжанський „Краситель”	1073,0				1073,0
3	ДХК „Донбасантрацит”	min1900,0	1900,0			+
4	ДХК „Луганськвугілля”	+				+
5	ВАТ „Лисичанськвугілля”	+				+
6	ЗАТ „ЛИНІК”	4000,0				4000,0
Радіаційна безпека
1	ВАТ „Лисичанськвугілля”	55,1				55,1
Наука, інформація та освіта, екологічна експертиза, організація праці
1	ВАТ „Лисичанська сода”	145,0				145,0
2	ДХК „Краснодонвугілля”	+				+
3	ВАТ „Лисичанськвугілля”	+				+

+ Примітки. Заходи без зазначення конкретних сум

Для вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням навколишнього природного середовища на підприємствах, що є забруднювачами, плануються заходи, спрямовані на зниження і ліквідацію забруднень.

Заходи з захисту атмосферного повітря. Із загального числа заходів понад 90 спрямовано на зниження викидів в атмосферу парникових газів, що стане свідоцтвом реального внеску в реалізацію Кіотського протоколу. Ряд з них увійшли також до Програми енергозбереження і економії паливно-енергетичних ресурсів області. На таких підприємствах, як ВАТ „Алчевськкокс”, лише в 2007 р. запланована економія складе 59,6 тис. т у. п., на ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот” - 25,0 тис. т у. п. за рахунок використання відкиданих газів, на ВАТ „АМК” – 26,0 тис.т у. п. за рахунок використання коксового газу. Практично економія передбачається за рахунок альтернативних видів палива.

У перспективних планах зі зниження викидів в атмосферу парникових газів необхідно передбачити можливість реалізації проектів спільного впровадження, що водночас допоможе отримати інвестиції та впровадити сучасні екологічно збалансовані технології. Найпривабливішими для інвестора в цьому плані можуть стати ВАТ „АМК” і ТОВ „Східенерго” СО „Луганська ТЕС” як підприємства, викиди СО₂на яких перевищують 50 тис. т/рік. Також, для здійснення оперативного контролю рівня забруднення води, повітря та грунту, треба передбачити придбання ВАТ „АМК” пересувної багатофункціональної екологічної лабораторії.

Заходи з охорони водних ресурсів. Найбільш ефективними напрямами, спрямованими на зменшення і запобігання забрудненню природних водоймищ, є розробка і реалізація оборотних і маловідходних систем водопостачання на підприємствах Луганської області. Зараз в Україні розроблені й реалізуються оборотні і маловідходні системи водопостачання підприємств і виробництв у нафтохімії, енергетиці, чорній металургії (зокрема на ВАТ „АМК”) та хімічній промисловості. Відомо, що при введенні в експлуатацію Лисичанського НПЗ (нині ЗАТ „ЛИНІК”), його робота передбачалася по оборотній схемі. У складі системи водопостачання було збудовано комплекс споруд очищення стічних вод, у тому числі й установки термічного знешкодження мінералізованих стічних вод, продуктивністю більше 600 м³/ ч.

В оборотних системах водопостачання нагріту і використану в різних технологічних процесах воду охолоджують на градирнях, у бризкальних басейнах і знов подають до технологічного процесу. При цьому вона піддається ряду фізико-хімічних дій: випарюється, нагрівається, охолоджується, аерується, забруднюється. В результаті всього цього стабільність води поступово порушується, вона стає мінералізованою, корозійною, або здатною до відкладання солей, а частина її взагалі втрачається при випаровуванні і краплинному піднесенні в атмосферу. Для поповнення цих втрат і відновлення якості води необхідно підживлювати систему і проводити кондиціонування й очищення води в системі.

Значне підвищення вартості споживаної води примушує підприємства здійснювати заходи щодо раціонального її використання. Водночас на головних підприємствах забруднювачах водних об’єктів до 2011 року необхідно передбачити зменшення скидання стічних вод на 20 %, впровадити оборотні системи і поліпшити якість очищення стічних вод.

Поводження з відходами. Загальною для всіх підприємств забруднювачів навколишнього середовища є проблема поводження з промисловими відходами, їх утилізацією і похованням. Прикладом такої проблеми є становище полігону промислових відходів у с. Фугарівці Попаснянського району, куди вивозять свої промислові відходи (більше 157 видів) підприємства Рубіжансько-Лисичансько-Сєверодонецкого промислового регіону, а також м. Стаханова (Стахановський завод ГТВ). Проте, тільки на

ВАТ „Об’єднання „Склопластик” і ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот” передбачені заходи щодо накопичувачів твердих промислових відходів в с. Фугарівці.

Blog

Гідрологічна мережа області включає 96 річок, які належать до басейнів Дону та Азовського моря

Содержание

РОЗДІЛ 10 СТАН РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ОБЛАСТІ