Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності «інфекційні хвороби» суми

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


3 Навчальна мета
4 Матеріали та оснащення
Основний етап
6 Реферат (тези) лекції за планом
Класифікація лептоспірозу.
Приклади формулювання діагнозу
Діагностика лептоспірозу.
Лікування лептоспірозу
7 Контрольні питання
Тема. сЕПСИС
3 Навчальна мета
4 Матеріали та оснащення
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22
7 Контрольні питання:

1 Етіологія вторинних імунодефіцитних станів.

2 Патогенез імунодефіцитних станів.

3 Класифікація імунодефіцитних станів.

4 Клініка імунодефіцитних станів.

5 Діагностика та диференційна діагностика імунодефіцитних станів.

6 Методи лікування та профілактики імунодефіцитних станів.
8 Список рекомендованої літератури

1. Андрейчин М.А. ВІЛ-інфекція (лекції). – Тернопіль, 1998. – 36 с.

2. ВИЧ-инфекция. Актуальные вопросы клиники, диагностики, лечения, эпидемиологии и профилактики: Руководство для врачей / Под ред. Т.В. Проценко, А.Д. Усенко, Н.П. Гражданова, В.И. Степанца. – Донецк, 1998. – 201 с.

3. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2002. - Т. 2. – С. 657-659.

4. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 160-175.

5. Змушко Е.И., Белозеров Е.С. ВИЧ-инфекция: Руководство для врачей. – СПб: Питер, 2000. - 320 с.


9 Завдання для самостійної підготовки:
  • робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.



Тема. Лептоспіроз


1 Кількість годин – 2.


2 Актуальність теми: лептоспіроз – найпоширеніший у світі зооноз, до якого має високу сприйнятливість людина, який нерідко становить загрозу життю і при цьому залишається не діагностованим у 90 % випадків при первинному зверненні.


3 Навчальна мета: висвітлити основи етіології та епідеміології, класифікацію, патогенез, клінічні прояви захворювання, лабораторну діагностику, принципи лікування, профілактичні заходи.


4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них


5 Організаційна структура лекції



п/п

Основні етапи лекції

Тривалість

(хв)

1

Підготовчий етап:
  1. Організація лекції.

Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів.

Зміст – привітання, облік присутніх, запитання щодо готовності до співпраці.
  1. Постановка навчальної мети.

Функція – конкретизація майбутньої роботи.

Зміст – доведення до групи навчальної мети

5

2

Основний етап

1 Етіологія, епідеміологія хвороби.

2 Патогенез.

3 Класифікація.

4 Клінічні прояви захворювання.

5 Диференційний діагноз з захворюваннями, які супроводжуються судомним синдромом.

6 Лабораторна діагностика.

7 Принципи лікування.

8 Реанімаційні заходи при припиненні дихання.

9 Профілактичні заходи та препарати, які застосовують для специфічної профілактики

65

3.

Заключний етап:
  1. Контроль рівня професійних знань.

Функція – визначення рівня засвоєних знань.

Зміст – індивідуальний контроль.
  1. Підведення підсумків лекції.

Функція – розкриття змісту помилок.

Зміст – аналіз типових помилок.
  1. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури.

Функція – довести напрям самостійної роботи.

Зміст – тема наступної лекції, рекомендована до нього література

10


6 Реферат (тези) лекції за планом

Лептоспіроз (Leptospirosis)

Лептоспіроз – гостра інфекційона хвороба з групи зоонозів, що супроводжується гарячкою, симптомами інтоксикації, ураженням нирок, нервової системи, геморагічним синдромом

Актуальність. Лептоспіроз досить поширене захворювання, що зустрічається на всіх континентах. Тяжкість перебігу нерідко являє загрозу життю хворого. Поліорганність ураження, що проявляється поліморфізмом клінічних проявів, часто є причиною діагностичних помилок (до 90% при первинному зверненні). В Україні в останні роки відмічається значний ріст захворюваності майже у всіх областях.

Епідеміологія. Джерело інфекції – тварини (92 виду ссавців, 6 видів птахів, 2 види плазунів).

Носії лептосір в природних осередках – дрібні гризуни, польовки, польові миші, сірі щури, єноти, ондатри. В антропургічних осередках: свійські тварини - собаки, велика і мала рогата худоба, свині, коні, свійські птахи (качки, гуси, індики, кури); синантропні гризуни (сірі пацюки, миші). У змішаних осередках – гризуни, комахоїдні, свійські та сільськогосподарські тварини.

Шляхи передавання:

- водний;

- харчовий;

- контактний.

Сезонність – літньо-осіння. Сприйнятливість висока. Після перенесеного захворювання розвивається стійкий імунітет.

Патогенез 1-а фаза – короткочасна безсимптомна бактеріємія і первинна дисемінація лептоспір у організмі;

2-а фаза – вторинна лептоспіремія та паренхіматозна дисемінація;

3-я фаза – токсемія з ураженням різних органів;

4-а фаза – нестерильного імунітету;

5-а фаза – формування стійкого імунітету.

Класифікація лептоспірозу.

1 Клінічні форми:

- жовтянична;

- безжовтянична.

2 Провідний сіндром:

- ренальний;

- гепаторенальний;

- геморагічний;

- менінгеальний.

3 За типом збудника: L. icterohaemorragiаe, L. grippotyphosa, L. pomona, L. tarassovi, L. canicоla, L. hebdomatis.

4 За ступенем тяжкості: легкий, середній та тяжкий.

5 За наявністю ускладнень:

- з ускладненнями;

- без ускладнень.

Приклади формулювання діагнозу

Лептоспіроз, жовтянична форма (L. icterohaemorragiae, РАЛ 1:200), гепаторенальний і геморагічний синдроми, тяжкий перебіг.

Клініка. Інкубаційний період 6 – 14 діб. Початок гострий, раптовий, з ознобу і підвищення температури тіла до 39 – 400 С.

Характерні головний біль дифузного характеру, адинамія, нудота, повторне блювання, марення. відмічається біль у м’язах нижніх кінцівок, плечового поясу, попереку. Патогномонічний симптом – біль у литкових м’язах. При огляді гіперемія та одутлість обличчя, ін’єкція судин склер, іноді крововилив у кон’юнктиву. Збільшені регіонарні лімфатичні вузли (аксилярні, задньошийні, підщелепні, пахвові). Лихоманка ремітуюча. З’являється герпетичний висип з геморагічним вмістом на губах і крилах носу. Можлива екзантема – скарлатиноподібна, короподібна, геморагічна, уртикарна. Жовтяниця (на 3 – 6 день), гепатоспленомегалія, брадикардія, гіпотонія, ознаки інфекційно-токсичного міокардиту. Геморагічний синдром з розвитком ДВЗ-синдрому при тяжкому перебігу лептоспірозу (4 – 5-й день захворювання). Для лептоспірозу характерне ураження нирок (4 – 5-й день захворювання). Проявляється сечовим синдромом (протеїнурія, циліндрурія, мікрогематурія), олігоурією, анурією з азотемією та ГНН. Згодом поліурія.

Менінгіт, менінгоенцефаліт спостерігається у 15% хворих. У КАК – анемія (еритроцити 2-3х1012/л, Нв 30-60 г/л, лейкоцитоз 10-129/л з нейтрофільозом, ШОЕ 46-60 мм/год).

Діагностика лептоспірозу.
  1. Епідеміологічний анамнез: професійна діяльність (контакт з гризунами, сільськогосподарськими тваринами, робітники каналізаційної мережі, м’ясокомбінатів), купання у водоймах, риболовля, полювання.
  2. Клінічні дані: раптовий початок, лихоманка, склерит, міалгії литкових м’язів, олігурія, геморагічний синдром, підвищена ШОЕ (> 40 мм/год), сечовий синдром.
  3. Специфічна діагностика:

- бактеріоскопічний метод –виявлення лептоспір у сечі (8-10-й день захворювання) і крові (у перші 5 днів захворювання) у темному полі мікроскопу;

- бактеріологічне дослідження - посів крові, сечі, ліквору на штучні живильні середовища, збагачені кролячою сироваткою (посіви витримують до 3-х місяців з обов’язковим переглядом кожні 5 днів у темному полі мікроскопу);

- серологічні дослідження - реакція мікроаглютинаціі лептоспір (РМА) – титр 1:100 і вище, РНГА, ІФА;

- біологічна проба на гвінейських свинках.

Лікування лептоспірозу:

- протилептоспірозний імуноглобулін по 10 мл в/м 3 дні;

- антибіотики – пеніциліни, цефалоспорини, левоміцетина сукцинат.

Патогенетична терапія:

Дезінтоксикаційна та для покращення мікроциркуляціі: 5-10 % розчину глюкози, реополіглюкін, реосорбілакт. Для нейтралізаціі аміака – глутаргін, орніцетин. Ентерособенти 7-10 днів.

При розвитку ДВЗ-синдрому:

I-стадія – гепарин 2500 ОД 4 рази на добу, курантил, трентал, контрикал;

II-стадія - гепарин під контролем згортання крові;

III-стадія - етамзилат натрію, децинон до 4-8 мл, при кровотечах – свіжа донорськая кров, нативна плазма, тромбо-маса, кріопреципітат.

При кровотечах – хлорид Са 10 % в/в, вікасол, 4 % р-н амінокапронової кислоти, донорська кров, плазма, еритромаса, альбумін.

Глюкокортикостероїди – провідний компонент патогенетичної терапії – від 2мг/кг маси тіла за добу до 6-10 мг/кг.

Форсований діурез – при розвитку гострої печінкової недостатності: в/в 40 % р-н глюкози, 2,4 % р-н еуфіліну, 20 % р-н маніту, пізніше– салуретики (лазикс, фуросемід до 600-1000 мг/добу).

Екстрокорпоральні методи детоксикаціі – при ГПН: плазмоферез з екстракцією до 0,5 – 0,6 л плазми за один сеанс; гемосорбція з використанням вугільних сорбентів; плазмасорбція, гемодіаліз.


7 Контрольні питання:

1 Етіологія, епідеміологія хвороби.

2 Патогенез.

3 Класифікація.

4 Клінічні прояви захворювання.

5 Диференційний діагноз з захворюваннями, які супроводжуються судомним синдромом.

6 Лабораторна діагностика.

7 Принципи лікування.

8 Реанімаційні заходи при припиненні дихання.

9 Профілактичні заходи та препарати, які застосовують для специфічної профілактики.


8 Список рекомендованої літератури

1. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю, Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник. - Тернопіль, 2006. – С. 73-75.

2. Інфекційні хвороби: ситуаційні завдання: Навчальний посібник / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна, А.О. Сніцарь та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. - 175 с.

3. Інфекційні хвороби: класифікація та схеми діагностики: Навчальний посібник / М.Д. Чемич, З.Й. Красовицький та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. - 205 с.

4. Чемич М.Д., Ільїна Н.І. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб: Навчальний посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. - 157 с.

5. Клініка, діагностика та лікування лептоспірозу: (Методичні рекомендації) / МОЗУ, АМНУ, УЦНМІ і ПЛР; М.А. Андрейчин. – К. : Знання України, 2000. - 26 с.

6. Андрейчин М.А., Руденко А.О., Івахів О.Л., Чемич М.Д. Класифікація інфекційних та паразитарних хвороб. - К: Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 54-55.

7. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 284-288.

8. Приказ МЗ СССР “О профилактике заболеваний людей лептоспирозом” № 1152 от 13.11.79.

9. Наказ МОЗ УРСР “Про посилення заходів по профілактиці лептоспірозу в Українській РСР” № 352 від 31.05.83.

10. Организация работы областных выездных бригад по оказанию неотложной помощи больным лептоспирозом: (Ведомственная инструкция) / МЗУ – К., 1987. - 28 с.

11. Эпидемиологический надзор в неблагополучных по лептоспирозу животноводческих хозяйствах: (Ведомственная инструкция) / МЗУ; Сост. И.Э. Федонов. – К., 1983. - 23 с.

12. Иктергеморрагический лептоспироз / Лебедев В.В., Авдеева М.Г., Шубич М.Г. и др. - Краснодар, 2001. - 198 с.

13. Мельник Г.В. Неотложные состояния при инфекционных болезнях. – Краснодар: Советская Кубань, 2002. - С. 141-155.

14. Зубин Г.М. Ковеленов А.Ю. Основы интенсивной терапии инфекционных больных / Избранные вопросы терапии инфекционных больных: руководство для врачей / Под общ. ред. Ю.В. Лобзин. - СПб.: “Фолиант”, 2005. - С. 192-195.

15. Інфекційні хвороби: класифікація та схеми діагностики: Навчальний посібник / Чемич М.Д. та ін. - Суми: Вид. СумДУ, 2000. - С. 14, 138.

16. Чемич М.Д., Красовицький З.Й. Позааудиторна робота в клініці інфекційних хвороб – диференційна діагностика: Навчальний посібник. - МОЗУ, МОНУ, ЦМК ЗВМО. Суми: Вид-во СумДУ, 1998. - С. 3-8, 48-58, 69-111.

17. Важливі зоонози / Під ред. Андрейчина М.А. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С. 3-5, 7-9, 14-15, 29-33, 47-50, 75-76, 81-82, 89-90, 102-104, 109-110, 113-117.

18. Гострі кишкові інфекційні захворювання: сучасні аспекти і проблеми / Під ред. Чемича М.Д. - Суми: СумДУ, 2001. - С. 3-8, 33-34, 46-50, 51-57.

19. Москалев А.В., Сбойчаков В.Б. Инфекционная иммунология: Учеб. пособие. - СПб.: ФОЛИАНТ, 2006. - 172 с.

20. Барановский А.Ю. Лечебное питание при инфекционных заболеваниях: Учебно-метод. пособие. - СПб.: Диалект, 2006. - 111 с.

21. Чемич М.Д., Ільїна Н.І. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб: Навч. посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. - 157 с.

22. Чемич М.Д. Жовтяниці: Діагностика, диференціальна діагностика: Навч. посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2005. - 117 с.


9 Завдання для самостійної підготовки:

- робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.


Тема. сЕПСИС


1 Кількість годин – 4.


2 Актуальність теми: сепсис залишається однією із самих актуальних проблем сучасної медицини. Незважаючи на великий вибір антибактеріальних препаратів і удосконалення лікувальних заходів смертність у різних закладах сягає 80 %. Згідно даних північноамериканських авторів, в структурі хворих які померли від інфекційних захворювань, сепсис займає 3-є місце, поступається лише інфекційним захворюваням легенів та СНІДу.


3 Навчальна мета: висвітлити основи етіології та епідеміології, класифікацію, патогенез, клінічні прояви захворювання, лабораторну діагностику, принципи лікування, профілактичні заходи.


4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них.


5 Організаційна структура лекції



п/п

Основні етапи лекції

Тривалість

(хв)

1

Підготовчий етап:
  1. Організація лекції.

Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів.

Зміст – привітання, облік присутніх, запитання щодо готовності до співпраці.
  1. Постановка навчальної мети.

Функція – конкретизація майбутньої роботи.

Зміст – доведення до групи навчальної мети.

5

2

Основний етап
  1. захворювання, що можуть призвести до виникнення та розвитку сепсису;
  2. етіологія та епідеміологія;
  3. патогенез сепсису;
  4. основні клінічні симптоми та синдроми;
  5. методи лабораторної діагностики;
  6. диференційний діагноз сепсису та інших інфекційних захворювань, які перебігають з довготривалим підвищенням температури тіла;
  7. основні схеми лікування;
  8. антибактеріальна терапія сепсису;
  9. правила виписування реконвалесцентів зі стаціонару;
  10. диспансерне спостереження за реконвалесцентами

140

3

Заключний етап:
  1. Контроль рівня професійних знань.

Функція – визначення рівня засвоєних знань.

Зміст – індивідуальний контроль.
  1. Підведення підсумків лекції.

Функція – розкриття змісту помилок.

Зміст – аналіз типових помилок.
  1. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури.

Функція – довести напрям самостійної роботи.

Зміст – тема наступної лекції, рекомендована до неї література.

15