Рекомендації щодо створення, планування І організації роботи майстер-класів

Вид материала

Содержание

Ольга Олександрівна Гузь
Реалізація концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі”
2. Мета, завдання та напрямки діяльності майстер-класу
3. Організація роботи майстер-класу
4. Керівництво діяльністю майстер-класу

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Майстер-клас

лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2004»

Ольги Олександрівни Гузь.

Ольга Олександрівна Гузь – вчитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи I-III ступенів № 26 Кіровоградської міської ради, вчитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2004” в номінації “Зарубіжна література”, переможець і лауреат конкурсів науково-методичних ідей, що проводились журналом “Зарубіжна література”, керівник обласної школи творчого словесника”, постійний лектор курсів підвищення кваліфікації вчителів при Кіровоградському та Черкаському інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Характерні особливості творчої лабораторії О.О. Гузь розкриває завідуюча навчально-методичним кабінетом зарубіжної літератури КОІППО імені Василя Сухомлинського О.В. Ревнівцева (додаток 23).

У творчому доробку вчителя-майстра методичні посібники, численні публікації, десятки прочитаних лекцій, проведених відкритих уроків.

У різних науково-методичних фахових виданнях опубліковано понад 50 її методичних розробок (додаток).

Досвід роботи О.О.Гузь широко відомий в області і за її межами.

Ольга Олександрівна – автор методичних посібників:

“Подорож у текст” (у 2-х частинах);

“Від міфу до постмодернізму”;

“Изучение и осмысление романа Ф.Достоевского «Преступление и наказание» в свете концепции М.Бахтина”;

“Зарубіжна література 5 клас. Календарно-тематичне планування уроків”.

Вона – співавтор збірки з досвіду роботи вчителів зарубіжної літератури “В глубь смысла” (ч. II).

У 2008 році у видавництві “Генеза” видано посібник “Зарубіжна література. 5 клас: книжка для вчителів” співавтором якого є Ольга Олександрівна Гузь. У даному посібнику їй належать, зокрема, розробки 35 уроків, поданих у розділах “Вступ” (2), “Народна казка” (6), “Літературна казка” (5), “Література і світ природи” (8), “Світ дитинства й моральні цінності в літературі” (10), “Із дитячої літератури XX-XXI століть” (2), “Підсумок” (2).

Ольга Олександрівна досліджує проблеми:

“ Реалізація концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі”;

“Навчальний діалог в культурологічному викладанні літератури”.

Вона активний член обласної творчої групи, яка працює над проблемою “Теорія і практика аналізу художнього тексту. Мистецтво інтерпретації”, керівник майстер-класу.

“У величезному потоці інформації, де центр повідомлення змістився від книги до бази даних комп’ютера, пошук дієвих методик аналізу художнього тексту набув подвійної важливості, вважає Ольга Олександрівна.

Привернути увагу учня до книги, розуміти прочитане, мати власну обґрунтовану думку з певного питання – завдання надзвичайно актуальне. Тож основна педагогічна проблема, яку я вважаю наріжним каменем у викладанні літератури в школі – застосування навчального діалогу та полілогу. Саме цей методичний шлях дає змогу здійснити разом з учнями подорож до глибин смислу художнього твору, опанувати його у всій красі та багатогранності, наблизитися до розуміння авторського задуму”.

О.О.Гузь творчо використовує у практичній діяльності герменевтичне коло та рівні смислового опанування художнього тексту згідно концепції М.Бахтіна (додаток 25).

В г. “Зарубіжна література” 2008 № 6-7 в рубриці “Золоті ключі: наука – вчителю” опубліковані матеріали “До розуміння герменевтики як методології гуманітарних наук. Спілкування через епохи. Людина як учасник діалогу культур: від тлумачення текстів до тлумачення життя. Основні принципи”, авторами яких є І.М.Переденко та О.О.Гузь.

Ольга Олександрівна – майстер створення на уроці атмосфери творчого пошуку, активної пізнавально-комунікативної діяльності учнів, ефективного використання навчального діалогу і полілогу.

Характерними рисами її уроків є

• переконлива мотивація навчальної діяльності учнів;

• активізація читацького “горизонту сподівань”;

• з’ясування первинного рівня сприйняття учнями художнього твору;

• аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту;

• створення проблемних ситуацій, ситуацій “вченого незнання”, прихованої інтриги парадоксу;

• асоціативні вправи;

• складання опорно-логічних конспектів, схем порівняльних таблиць, які відображають своєрідність конкретного художнього тексту;

• реалізація міжпредметних зв’язків;

• майстерна організація діалогу культур.

У творчій лабораторії вчительки різноманітні форми роботи з епіграфом уроку, з підручником, додатковою літературою, інтелектуальні ігри, конкурси, презентації тощо.

“В основі творчої лабораторії О.О.Гузь, зазначає О.Г.Романенко, розкриття естетичної специфіки тексту. Володіння сучасними технологіями, вдумливе прочитання художнього твору, знання його філологічних законів – визначальні риси її педагогічного стилю. Кожний конкретний урок учительки ґрунтується на проникненні в текст, розумінні його системи цінностей, авторської моделі Всесвіту і людини, занурений у відповідну культуру”

На її думку, вміння учня бачити й розуміти деталь – оптимальний шлях до якісного прочитання книги. Найефективніше це досягається через систему герменевтичних запитань – відповідей.

Цілком закономірно, що ефективним методом навчання Ольга Олександрівна вважає бесіду.

В арсеналі вчителя чимало їх різновидностей: бесіда вступна, аналітична, проблемна, узагальнююча, підсумкова, за змістом фрагмента чи розділу твору, з елементами переказу на основі перевірки домашнього завдання, запитань до уважного читача і уважного слухача, на основі герменевтичних запитань та ін.

Творчим підходом відзначається діяльність О.О.Гузь по формуванню і розвитку читацької компетенції учнів.

Ефективно використовує вона, зокрема, випереджальні домашні завдання, які стимулюють пізнавальну активність учнів:

• Ознайомитись із біографічною довідкою автора твору.

• Прочитати твір.

• Поміркувати над особливостями розвитку сюжету, усно скласти враження про твір.

• Записати у робочих зошитах по п’ять запитань автору та героям твору, на які ви хотіли б отримати відповіді та ін.

Випереджальні завдання носять як індивідуальний, парний, так і груповий характер.

Так, наприклад, при підготовці до вивчення оди Сапфо “До Анакторії” учням були запропоновані такі індивідуальні завдання:

1. Вивчити напам’ять варіанти перекладу оди Сапфо “До Анакторії” І.Франка, Г.Кочура, В.Вересаєва та вірш Н.Назарова “Щасливий, певне, як боги...”

2. Підготувати вступне слово у вигляді мандрівки у просторі і часі від імені пророчиці Касандри.

3. Двом ученицям в ролях вивчити напам’ять оду Сапфо “До Афродіти”.

Групові завдання були такого змісту:

Підготувати виставку портретних та скульптурних зображень Сапфо.
Підготувати інсценоване зібрання муз Давньої Греції.
Намалювати малюнки на основі творів Сапфо.
Створити порівняльну схему-таблицю відповідності метричного розміру в оді Сапфо “До Анакторії” та варіантах перекладу Г.Кочура, І.Франка та В.Вересаєва на основі дослідження першої строфи вірша.
Знайти переклади оди Сапфо “До Анакторії” А.Кримського та А.Содомори. Спробувати порівняти їх із перекладами І.Франка, Г.Кочура та В.Вересаєва.

Ольга Олександрівна дбає про неперервність процесу спілкування учнів з книгою.

Ось, наприклад, домашні завдання учням 5 класу на останніх підсумкових, узагальнюючих уроках зарубіжної літератури:

• Ще раз перечитати зміст заключного розділу підручника.

• Підготувати “Слово подяки” підручнику “Зарубіжна література” для 5 класу.

• Підготуватись до заповнення узагальнюючої таблиці “Моя мандрівка Садом Зарубіжної Літератури у 5 класі”.

• Підготуватись до захисту власної точки зору: “Мій улюблений герой із художніх творів, вивчених у 5 класі”, “Літературний герой, який мені не подобається” (з творів, вивчених у 5 класі).

На заключному уроці проводяться:

• захист у номінаціях “Мій улюблений герой” та “Літературний герой, який мені не подобається”;

• колективне заповнення таблиці “Моя мандрівка Садом Зарубіжної Літератури” за розділами:

Фольклор	Літературна казка	Поетичні твори	Світ дитинства в літературі	Твори дитячої літератури XX XXI ст.

• презентація шкільного курсу “Зарубіжна література” для 6 класу. Огляд книжкової виставки;

• ознайомлення з списком літературних творів для текстуального вивчення у 6 класі;

• рекомендації вчителя щодо додаткового читання художньої літератури під час канікул;

• оголошення й аргументація оцінок за рік.

Такий підхід забезпечує розвиток читацьких інтересів і смаків учнів, формування і збагачення їх читацької культури.

О.О.Гузь – справжній майстер своєї справи.

Своїм професійним становленням Ольга Олександрівна завдячує насамперед завідуючій навчально-методичним кабінетом російської мови і зарубіжної літератури КОІППО Інессі Миколаївні Переденко.

“У тому, що моя робота перетворилась на захоплення, що я відчуваю надзвичайне задоволення від спілкування з людьми, підкреслює Ольга Олександрівна, є неоціненний вклад Інесси Миколаївни Переденко, Великої Інесси, що запалила в мені, як і в багатьох інших вчителів Кіровоградщина, іскру бажання працювати творчо. Кожен день своєї педагогічної діяльності звіряю з нею, вклоняючись її світлому образу”.

Нині і сама Ольга Олександрівна своєю майстерністю, власним натхненням запалює вогник творчості у колег – слухачів курсів і семінарів, школи творчого словесника, майстер-класів.

Протягом трьох останніх років майстер-класи проведені Ольгою Олександрівною не лише в Кіровограді, а й в ряді районів і міст області (м. Олександрії, Добровеличківському, Новомиргородському, Олександрівському, Долинському районах) та Черкащини.

Проблематика майстер-класу О.О.Гузь охоплює широке коло питань.

Серед них, зокрема, такі:

“Сучасний урок літератури і шляхи піднесення його ефективності (додаток 26).

“Творчий підхід до реалізації концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі”; (додаток 27).

“Навчальний діалог у культурологічному аспекті вивчення літератури”.

На запрошення Новомиргородського РМК для вчителів району Ольга Олександрівна провела майстер-клас з проблеми “Використання сучасних інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури та російської мови”, в рамках якого виступила з лекціями (“Специфіка сучасного уроку зарубіжної літератури”; “Концепція вивчення роману М.Булгакова “Майстер і Маргарита”. Нові підходи до аналізу твору”), провела відкритий урок на тему “Ісікава Такубоку. Відомості про автора. Новаторський характер танка”, відвідала уроки вчителів Новомиргородської ЗШ I-III ступенів № 1 А.М.Жовнір, Н.О.Король, Л.В.Єдинак і взяла участь у їх обговоренні.

Програма майстер-класу, проведеного О.О.Гузь для вчителів Золотоніського району Черкаської області на базі Кропивнянської СЗШ I-III ступенів, передбачала обговорення проблеми “Теорія і практика аналізу художнього твору. Мистецтво інтерпретації”, проведення відкритого уроку зарубіжної літератури в 11 класі “Р.М.Рільке “Орфей. Еврідіка. Гермес”, методичний діалог з колегами, моделювання уроків та ін.

Девіз проведення занять її майстер-класів: “Урок літератури – це виховання творчої особистості, здатної адаптуватись до мінливих умов сучасності”.

Ольга Олександрівна поділяє думку І.Мойсеєва про те, що ... література – це і етика, і естетика, і антропологія, і аксіологія, і психологія ...” і вивчення літератури має сформувати “живе розуміння “всередині себе”, що таке совість, свобода, краса, мрія, цінність, щастя і горе, зневага і слава тощо. Вони – органи і сили душі, екзистенціали, рушійні “агрегори”, що складають особистість. Їх треба знати, їхню поведінку, мову розуміти, з їхньою енергією та волею рахуватися ... А література (в сутності) саме і є засіб і культура спілкування з тими душевними силами, аби їх пробудити, зростити і шанувати” (19).

Саме в такому ключі працює Ольга Олександрівна Гузь, постійно прагнучи до того, щоб кожен її урок ставав сходинкою в оволодінні учнями цінностями світової класичної і сучасної літератури, збагаченні моральної і естетичної культури, сприяв формуванню творчої особистості.

Література

Національна доктрина розвитку освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. - К.- 2001.
Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні.
Положення про районний (міський) методичний кабінет // Книга методиста. - Упор. Т.М.Литвиненко, О.В.Вернидуб. - Харків. - 2006.- 672с.
Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України.- 2002.- № 54.- с.5.
Вронська В. Учіння - Знання - Дія. Психологічна доцільність інтерактивних технологій у післядипломній освіті // Управління освітою.- 2007.- № 17. - с.5-8.
Гришина Т.В. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи. - Харків.- 2003.- 96с.
Данилова Г.С., Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка: Навч.-метод. посібник. - К.: УЗИН, 1997.
Дивак В. Методична робота - складова післядипломної педагогічної освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003.- № 1.
Єрмола А.М., Василенко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Науково-методичний посібник.- Курсор. - 2006.- 312с.
Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник.- К: УЗИН.- 1998.
Зайченко О. Розвиток творчості педагогічних колективів закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001.- № 2.- с.89-92.
Заочна школа методиста // Сільська школа України. - 2008.- № 1.- с.52-56.
Калініченко Н.А. Світлий геній школи Павлиша.- Кіровоград. - 2007.
Клепко С. Есе з філософії освіти.- Луганськ. – 112с.
Кремень В.Г. Про стан освіти в Україні та Національна доктрина її розвитку. Доповідь на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. - К.- 2000.
Логачевська С.П. Структурно-логічні схеми диференційованого навчання в межах одного класу / Зб. Передовий педагогічний досвід Кіровоградщини у новому баченні / За ред.. Бика А.С., Іванка А.Б. І книга. Кіровоград. - 1998.- с.96-111.
Майстер-клас районного масштабу // Сільська школа України. 2003.- № 8-9 (44-45).- с.23-24.
Методическая работа в школе: организация и управление / Под общ. ред. М.М.Поташника.- М.: Дидактика.- 1971.- 196 с.
Ніколенко Л., Савельєва С. Радість відкриття // Радянська освіта. - 1987.- 6 березня.
Нові технології навчання: науково-практичний метод // Зб. наук. статей. - К.- 1997.- Вип. 19.- С. 17-24.
Половенко О.В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі. Кіровоград. - 2007.- 66 с.
Пометун О. Як навчити учителів інтерактивних технологій: з досвіду проведення інтерактивних тренінгів у системі перепідготовки педагогічних кадрів // Управління школою. - 2004.- № 31.- С.22-28.
Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя. Харків, - Основа.- 2006.
Савченко О.Я. Творчий вчитель // Трудова слава. - 1988.- 3 листопада.
Сорочан Т.
Старченко К.М., Пуцов В.І., Гадзецький Б.В. Технологія управлінської діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом. - К., 2002.
Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти тоах.- К., 1976-1977.
Сухомлинський В.О. Директор і вчитель. - Кіровоград, 2005.
Тевлін Б.Л. Професійна підготовка вчителів. Харків: Видавнича група «Основа».- 2006.- 192 с.
Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа імені В.І.Леніна.

Додаток 1

Положення

про майстер-клас в системі науково-методичної роботи

з педагогічними кадрами

Схвалено методичною радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, протокол № 2 від 26 жовтня 2007 року

1. Загальні положення

1.1. Майстер-клас є ефективною формою професійного навчання педагогічних кадрів, підвищення їх фахової майстерності на основі освоєння перспективного педагогічного досвіду.

Майстер-класи створюються в різних ланках методичної роботи: в навчальних закладах; на рівні районного (міського) методичного кабінету (центру), на обласному рівні - при відповідних кафедрах, навчально-методичних кабінетах, лабораторіях, центрах, відділах обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

1.2. Майстер-клас створюється на базі досвіду роботи педагогічного працівника (заслуженого вчителя України, вчителя-методиста, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, методиста-кореспондента, переможця конкурсу «Учитель року», лауреата конкурсу педагогічної майстерності, вихователя-методиста, досвідченого керівника навчального закладу, завідуючого, методиста РМК (НМЦ), досвід якого узагальнено обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, районним (міським) методичним кабінетом (центром), апробовано, схвалено постановою Вченої ради ОІППО, ради РМК (НМЦ), педагогічною радою навчального закладу і рекомендовано до впровадження.

1.3. майстер-клас організовує свою діяльність відповідно до даного Положення.

2. Мета, завдання та напрямки діяльності майстер-класу

2.1. Метою діяльності майстер-класу є вдосконалення професійної та науково-методичної підготовки педагогічних кадрів, прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в практичну діяльність, збагачення їх технологічного потенціалу.

2.2. Основними завданнями майстер-класу і його керівника є:

пропаганда перспективних моделей досвіду з актуальних проблем модернізації освіти, піднесення ефективності навчання, виховання, управління;
передача авторського досвіду, сприяння освоєнню і трансформації його провідних ідей в практичну діяльність слухачів;
створення сприятливих умов для пошуку кожним слухачем майстер-класу власних оригінальних підходів до творчого використання досвіду у особистій практиці модернізації освіти;
підвищення рівня професійної майстерності педагогічних кадрів-слухачів майстер-класу.

2.3. Діяльність майстер-класу здійснюється за актуальними освітніми напрямами:

сучасні підходи до управління закладом освіти;
удосконалення структури. змісту, форм і методів науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;
впровадження інноваційних технологій навчання і виховання;
досвід використання інформаційних технологій, телекомунікаційних проектів у навчально-виховному процесі;
удосконалення форм і методів роботи з обдарованими дітьми;
формування національної свідомості особистості;
трансформація педагогічних ідей В.І.Сухомлинського в практичну модернізації навчально-виховного процесу та ін.

2.4. Права і обов’язки керівника майстер-класу.

Керівник майстер-класу має право на:

ознайомлення з роботою педпрацівників, які входять до майстер-класу, шляхом відвідування їх уроків, проведення співбесід, анкетування, тестування, тощо;
вносити пропозиції щодо створення і організації роботи майстер-класу;
брати участь у роботі майстер-класів інших педагогів, методичних об’єднань, творчих груп, конференціях тощо;
брати участь у формуванні груп слухачів майстер-класу.

2.5. Результати роботи керівника майстер-класу враховуються при черговій його атестації.

3. Організація роботи майстер-класу

3.1. Майстер-класи створюють науково-методичні і методичні служби, керівники навчальних закладів.

3.2. Групи (від 3 до 20 осіб працівників КОІППО) слухачів майстер-класу формують методисти районного (міського) методичного кабінету, заступник директора навчального закладу спільно з його керівником.

3.3. Майстер-клас формується на добровільних засадах з числа педагогів, які виявляють інтерес до визначеної проблеми і мають бажання освоїти провідні ідеї досвіду вчителя-майстра.

3.4. Керівник майстер-класу і склад слухачів затверджуються відповідним наказом управління (відділу) освіти, керівника навчального закладу.

3.5. Основними формами роботи майстер-класу можуть бути:

лекції керівника;
семінарські заняття;
практичний показ в дії сучасних форм і методів навчання і виховання;
тренінги;
практикуми;
моделювання;
консультації;
самостійна робота слухачів щодо опрацювання рекомендованої літератури, застосування в навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів навчання, елементів інноваційних технологій.

3.6. Майстер-клас працює протягом одного-двох навчальних років з постійно визначеним складом слухачів.

3.7. Керівник майстер-класу:

складає план роботи на весь період його функціонування, який затверджується радою відповідного навчально-методичного кабінету районного (міського) радою методичного кабінету (центру);
проводить заняття відповідно до визначеної періодичності та встановленого графіка;
розробляє методичні рекомендації, поради щодо використання провідних ідей досвіду, впровадження освоєних технологій;
аналізує ефективність занять і корегує роботи майстер-класу;
звітує про свою роботу перед радою районного (міського) методичного кабінету (центру), педагогічною радою;
надає слухачам індивідуальну адресну методичну допомогу.

3.8. База для проведення занять майстер-класу визначається його керівником за погодженням районного (міського) методкабінетом, адміністрацією навчального закладу.

3.9. Кількість занять майстер-класу визначається з врахуванням поставленої мети і завдань і може варіюватися від 1 до 8.

3.10. Майстер-клас педагога-новатора, носія перспективного педагогічного досвіду може проводитися як епізодичний методичний захід в рамках науково-методичних конференцій, педагогічних читань, методичних фестивалів, оглядів-конкурсів тощо.

4. Керівництво діяльністю майстер-класу

4.1. Безпосереднє керівництво діяльністю майстер-класу здійснює його керівник, а науково-методичний супровід - працівник районного (міського) методичного кабінету (центру) ІППО відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

4.2. Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, районний (міський) методичний кабінет (центр) вивчають, проводять моніторинг і аналізують ефективність роботи майстер-класів, надають їх керівникам постійну практичну допомогу, проводять з їх керівниками науково-методичні семінари, консультації-інструктажі, вивчають і презентують кращий досвід їх роботи.

4.3. Працівниками рай (міськ) методкабінетів (центрів), керівниками навчальних закладів сприяють залученню педагогів до навчання в майстер-класах, надають допомогу їх керівникам у плануванні і організації роботи, аналізують ефективність їх діяльності.

(Положення розроблено завідуючою науково-методичним центром координації діяльності методичних кабінетів і методичної роботи з педагогічними кадрами Постельняк А.І.).

Blog

Рекомендації щодо створення, планування І організації роботи майстер-класів

Содержание