Рекомендації щодо створення, планування І організації роботи майстер-класів

Вид материалаДиплом

Содержание


Баканьова С.В. –
Люта Т.О. –
Бикова Л.П. –
На етапі закріплення
Слово про вчителя-майстра О.О. Гузь.
Структура методичної та самоосвітньої роботи вчителя зарубіжної літератури О.О. Гузь
План роботи майстер-класу О.О. Гузь
План роботи
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Майстер-клас

вчителів початкових класів


на базі Балахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

(керівник: Логачевська С.П.)


Проблема

“Застосування диференціації та новітніх педагогічних технологій на уроках у початковій школі”
Баканьова С.В. –

голова РМО, ШМО, керівник творчої групи вчителів початкових класів на базі Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів

з проблеми “Інтерактивні технології навчання на уроках художньо-естетичного циклу”
Люта Т.О. –

Керівник ШППД для вчителів початкових класів на базі Петрівської ЗШ

І ступеня

з проблеми:

“Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі диференційованого підходу до навчання”
Бикова Л.П. –

голова ШМО, керівник ШПМ вчителів початкових класів на базі Новостародубської ЗШ

І-ІІІ ступенів

з проблеми “Використання елементів диференціації у поєднанні з новітніми технологіями”

Мироненко Н.Ф. – керівник ШПМ вчителів початкових класів на базі Новостародубської ЗШ

І-ІІІ ступенів

з проблеми

“Формування в учнів навчально-пізнавальної активності і творчості через ігрові форми діяльності”

Шефер Л.М. –

вчитель початкових класів, керівник ШМО на базі Володимирівської ЗШ

І-ІІІ ступенів



Додаток 21

Способи використання диференційованих завдань

На етапі актуалізації опорних знань

На етапі вивчення нового матеріалу
На етапі закріплення

Спосіб 1.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Робота дворівневих груп.

Спосіб 2.

Багаторазові пояснення

Спосіб 3.

Поєднання парної, фронтальної та індивідуальної роботи

Спосіб 4.

Вироблення правильного, свідомого, виразного читання


Спосіб 9.

Вільний вибір варіантів


Спосіб 10.

Складання плану


Спосіб 5.

Зменшення міри допомоги і ускладнення завдань


Спосіб 7.

Додаткові завдання до основного


Спосіб 8.

Групова робота



Спосіб 6.

Варіативна робота над задачами

Додаток 22

Нарощування складності завдань з розвитку мовлення

Фрагмент.


1 клас

  1. Складання усних розповідей за малюнками букваря і запитаннями вчителя.
  2. Розповіді першокласників про свою сім'ю.
  3. Відповіді на запитання вчителя на основі прочитаного.
  4. Переказування учнями відомих їм казок.
  5. Складання речень за опорним словами.
  6. колективне складання усного оповідання за серією сюжетних малюнків.
  7. Усна розповідь на основі переглянутого діафільму.



2 клас

  1. Колективний запис кількох речень на задану тему за опорними словами.
  2. Колективний детальний письмовий переказ за даним планом у формі питальних речень.
  3. Колективний письмовий переказ оповідання за даним планом у формі розповідних речень.
  4. Колективний письмовий твір за серією малюнків.
  5. Екскурсія в парк (сад), спостереження за пейзажем, добір словника до теми, усне складання зв’язного оповідання.
  6. Письмовий твір за малюнком і за власним спостереженням дітей на задану тему. План подається у формі питальних речень, словник записується на дошці.
  7. Колективний опис на основі спостережень дітей (подається словник, зразок, художні засоби, план).
  8. Самостійний письмовий твір за даним планом і опорними словами.



3 клас

  1. Творче списування деформованого оповідання.
  2. Письмовий твір за діафільмом. Дається готовий план у формі питальних речень, словник.
  3. Усний аналіз картин відомих художників.
  4. Письмовий твір за власними спостереженнями учнів та колективно складеним планом.
  5. Стислий письмовий переказ оповідань, казок. (Дається готовий план, словник).
  6. Письмовий твір за поданим кінцем.
  7. Письмовий твір на певну тему.
  8. Письмовий твір за серією малюнків.
  9. Самостійний письмовий твір на вільну тему.



4 клас

  1. Твір на основі вражень учнів за самостійним планом та за попередньою усною розповіддю.
  2. Усний аналіз картин.
  3. Усний переказ оповідань за колективно складеним планом.
  4. Письмовий твір за картиною (колективно складається план, добирається словник, проводиться усна розповідь).
  5. Детальний письмовий переказ опису пейзажу.
  6. Письмовий твір за діафільмом.
  7. Усний опис нескладних предметів, виявлення в них істотних ознак: колір, форма, матеріал, призначення, розмір.
  8. Письмовий самостійний твір за даним закінченням.
  9. Письмовий твір за картиною (самостійний добір словника, колективне складання плану без усної розповіді).
  10. Письмовий твір з елементами роздуму.
  11. Стислий переказ оповідання за самостійно складеним планом.
  12. Користуючись малюнком, домисли, що було до і після зображеної події.
  13. Склади оповідання за динамічним малюнковим планом. (на фланелеграфі поступово виставляються окремі малюнки. Одночасно учні складають речення, пов’язуючи їх у зв’язану розповідь).



Додаток 23

Слово про вчителя-майстра О.О. Гузь.


Про свої здібності

людина може дізнатися

тільки застосувавши їх

Сенека


Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності. Це система, здатна до самоорганізації внутрішнього потенціалу, гармонізації педагогічної діяльності. Саме про такого вчителя йде мова – це Гузь Ольга Олександрівна.

Вчитель літератури, вчитель-методист, вона створила власну систему викладання зарубіжної літератури, де міцним фундаментом є наукові літературознавчі дослідження. Методичні та наукові знання Ольги Олександрівни дозволяють адаптувати літературознавчі теорії до шкільної практики, трансформувати ідеї літературної науки до розуміння вчителя.

О.О.Гузь вважає, що необхідною умовою успіху стимулювання учнів до активних дій із засвоєння знань, використання їх суб’єктивного досвіду, заохочування до продукування власних оригінальних ідей та гіпотез на уроці та під час виконання домашніх завдань, розвиток логіки та критичного мислення. На уроках панує атмосфера напруженого інтелектуального пошуку, театрального дійства, гри. Її уроки – це спільний творчий шлях учителя і учнів разом з автором у художній світ твору.

Розробляючи завдання для проведення діалогу художнього тексту з історичною епохою, вчитель намагається наперед побачити усю систему цієї роботи:
  • відбір матеріалу (довідкової літератури, додаткових джерел, мережі Internet) для розкриття епохи, змальованої в художньому творі;
  • характеристика образу, з'ясування художніх деталей, як у цілісному тексті, так і в конкретному образі-персонажі;
  • роздуми над психологічною характеристикою героя, прототипом історичної постаті, роллю художніх деталей у відтворенні колориту епохи;
  • відкриття разом з учнями ролі підтексту, наближення до авторської світоглядної, естетичної позиції (принцип “техне майєвіке” – істина народжується на уроці в процесі аналітичної діяльності).

Як вчитель-майстер Ольга Олександрівна створює та апробує власні технології проведення уроку:
              1. Мотивація навчальної діяльності на початку уроку та на кожному етапі (вступити в діалог – це значить поставити до прочитаного твору своє запитання).
              2. Створення ситуації взаємодії (дискурса): літературний твір – історична епоха.
              3. Шляхи аналітико-інтерпретаційної діяльності учителя та учнів. (На етапі аналізу повноцінно здійснюється власна учнівська інтерпретаційна діяльність, але головне, що Гузь О.О. не дозволяє учням “віддалятись від тексту, займатись “міфотворчістю”, “дописувати текст”. Домінантна робота завжди автоцентрична).
              4. Особливості формулювання домашніх завдань (Журнал “Зарубіжна література” – 2006. – № 5. – С. 17.).
              5. Творчі роботи на уроках зарубіжної літератури.

Вагомим творчим доробком О.О.Гузь є створення методичних посібників спочатку для колег з Кіровоградщини, а потім для словесників України. Але Ольга Олександрівна є не тільки автором посібників, вона активно їх пропагує, проводячи майстер-класи, презентації, відкриті уроки для колег.

Цикл лекцій, з якими вчитель-майстер виступає перед слухачами курсів підвищення кваліфікації КОІППО імені Василя Сухомлинського, знаходить зацікавлення у вчителів, а головне постійно оновлюється, доповнюється коректується, тому що у постійному творчому пошуку знаходиться сама Ольга Олександрівна.

Свідченням цього може бути, зокрема, структура її методичної та самоосвітньої роботи (додаток).


О.В.Ревнівцева,

завідувач навчально-методичним

кабінетом зарубіжної літератури

КОІППО імені Василя Сухомлинського


Додаток



Структура методичної та самоосвітньої роботи вчителя зарубіжної літератури О.О. Гузь

Проблема, над якою працює вчитель

“Навчальний діалог та полілог у культурологічному аспекті вивчення літератури”

Участь у роботі міського методичного об'єднання вчителів початкових класів, обмін досвідом з проблеми

“Наступність у застосуванні сучасних технологій навчання в початковій та середній ланках”

Участь у роботі шкільного методичного об'єднання вчителів зарубіжної літератури: відкриті уроки, обмін досвідом, консультації для молодих вчителів зарубіжної літератури

Участь у роботі “Школи молодого вчителя” ЗШ № 26

Консультації та відкриті уроки для молодих вчителів школи

Участь у роботі методичного об'єднання вчителів зарубіжної літератури м. Кіровограда

(обмін досвідом, відкриті уроки)

Співпраця із кафедрою зарубіжної літератури педагогічного університету імені Володимира Винниченка (консультації та відкриті уроки для студентів-філологів)

Обмін досвідом із вчителями зарубіжної літератури на курсах підвищення кваліфікації при КОІППО імені Василя Сухомлинського (лекція “Навчальний діалог на уроках літератури. Питання теорії і практики”, відкриті уроки)

Участь у роботі обласної творчої групи з проблеми “Аналіз смислу художнього тексту”

Керівник обласної школи творчого словесника з проблеми “Навчальний діалог та полілог у культурологічному аспекті вивчення літератури”

Створення методичних посібників з питань викладання зарубіжної літератури



Додаток 24


Публікації О.О.Гузь


Гузь О.О. Моє педагогічне кредо: “Углиб смислу художнього тексту через навчальний діалог // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. - № 7. – с. 39.

Гузь О.О. За методикою навчального діалогу. Урок за повістю Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004.   № 7. – с. 39-43.

Гузь О.О. Скніти чи музичити? Уроки-дослідження за оповіданням А.Чехова “Скрипка Ротшильда”, 10 кл. / Майстер-клас учителя зарубіжної літератури. Упоряд. І.Мойсеїв. – К. – 2005. – 120 с.

Гузь О.О. До пошуку шляхів вирішення проблеми домашніх завдань в системі викладання шкільного предмета “Зарубіжна література” // Зарубіжна література. – 2006.   № 5.

Гузь О.О. Урок за методикою навчального діалогу: його особливості, структура та деякі прийоми // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006.   № 6. – с. 32-36.

Гузь О.О. Шляхом діалогу розвивати аналітико-інтерпретаційні уміння та навички учнів, створювати власні смисли. Урок-осягнення художнього світу оповідання Г.Веллса “Чарівна крамниця”. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006.   № 6. – с. 37-41.

Гузь О.О. До осмислення труднощів у викладанні шкільного предмета “Зарубіжна література” та ролі вчителя у формуванні учнівської читацької компетенції. Культурологічний аспект // Зарубіжна література в школах України. 2007.   № 11. – с. 11-17.

Гузь О.О. Синтез поезії та музики у давньогрецькій ліриці. До розуміння смислу оди Сапфо “До Анакторії”. Методична розробка уроку. 9 клас // Зарубіжна література. – 2007.   № 11. – с. 18-23.

Ольга Гузь. Изучение – осмысление романа Ф.Достоевского «Преступление и наказание» в свете концепций М.Бахтина. Методическое пособие. // Зарубіжна література. – 2007.   № 37-38. (533-534).

Ольга Гузь. Від міфу до постмодернізму. Тернопіль. – 2007. – 208 с.

О.О.Гузь, І.О.Зарудня, В.І.Жванко і ін. Зарубіжна література. 5 клас (За ред. І.М.Переденко та Є.В.Волощук. : Генеза, 2008. – 400 с.

Гузь О.О. Зарубіжна література 5 клас. Календарно-тематичне планування уроків. К.: Генеза, 2008. – 64 с.

Інесса Переденко, Ольга Гузь. До розуміння герменевтики як методології гуманітарних наук // Зарубіжна література. 2008.   № 6-7 (550-551). – с. 5 – 32.


Додаток 25


Герменевтичне коло та рівні смислового опанування

художнього тексту згідно концепції М.Бахтіна


Сутність пролеми герменевтичного кола – зайти в текст (коло), від частини до цілого, опанувати (витлумачити) текст, вийти за межі герменевтичного кола (за межі тексту)

Етапи смислового розуміння тексту за М.Бахтіним

І етап – перед розуміння (входження в текст), чуттєво-емоційний, наявно-реалістичний рівень, враження, з'ясування точок розуміння-нерозміння смислів тексту.

ІІ етап – аналітичне дослідження (шлях від частини до цілого), смислотворчий діалог автора й читача про героя й оточуючий його художній світ.

ІІІ етап – синтезуючий, об'єднання частин у цілісну композиційну єдність на рівні розуміння авторського задуму та сутності художньої моделі світу і людини, представленої у творі.

І
Третій крок

Витлумачення тексту як цілого (за М.Бахтіним) – синтезуючий рівень сприйняття тексту, наближення до розуміння авторського задуму та художньої моделі світу і людини у творі
V етап – вихід за межі тексту, осмислення твору на рівні “великого діалогу епох” (на культурологічному рівні) його існування (з'ясування місця і ролі твору у контексті національної та світової культури).


Перший крок

Вхід у текст (І етап) за М.Бахтіним “передрозуміння”)









Четвертий крок

Вихід за межі тексту (кола). Текст як цілісна композиційна єдність. IV етап (за М.Бахтіним) – вихід за межі тексту на рівні його культурологічного осмислення “позанаходження”, “зовнішні”, “діалоги”



Другий крок

Членування тексту на частини як складові цілого та їхнє витлумачення (ІІ етап (за М.Бахтіним) – аналітичне дослідження смислу складових тексту), внутрішні діалоги на рівні художньої моделі твору



Додаток 26

План роботи майстер-класу О.О. Гузь

Сучасний урок літератури і шляхи піднесення його ефективності”


    1. Сучасний урок літератури. Який він?
    2. Навчальний діалог у культурознавчому аспекті вивчення літератури.
    3. Реалізація конструктивних принципів роботи з учнями на уроках літератури.
    4. Роль вчителя як організатора ошуку та розуміння смислу літературного твору та плідного діалогу на уроці.
    5. Основні етапи роботи з художнім текстом (за концепцією Є.В.Волощук):
  • Як забезпечити обов’язкове прочитання учнями тексту твору?
  • Вибір методики проведення конкретного уроку та шляхів її втілення.
  • Основні етапи роботи з художнім текстом (за концепцією Є.В.Волощук).
  • Виділення художньо-естетичної домінанти кожного уроку.
  • Мотивація навчальної діяльності учнів.
  • Визначення загадки, прихованої інтриги тексту, парадоксу, ситуації “вченого незнання”.
  • Організація аналітико-інтерпретаційної діяльності вчителі і учнів на уроці.
  • Оптимальна модель комбінованого уроку літератури в різних його модифікаціях.
  • Види домашніх завдань з літератури.
  • Сучасний теоретичний і практичний інструмент формування читацької майстерності учнів.
    1. Відкриті уроки керівника майстер-класу на кожному занятті.
    2. Моделювання і захист моделі уроків зарубіжної літератури.
    3. Індивідуальні та групові консультації.



Додаток 27

План роботи

майстер-класу Гузь О.О.

Творчий підхід до реалізації концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі”


Мета: Ознайомити слухачів майстер-класу з досвідом використання основних положень концепції М.Бахтіна при викладанні зарубіжної літератури; презентувати ефективні шляхи аналітичної та інтерпретаційної роботи вчителя.



  1. Суть концепції М.Бахтіна.
  2. Герменевтичне коло і етапи смислового розуміння тексту художнього твору за М.Бахтіним.
  3. Аналітико-інтерпритаційна діяльність вчителя і учнів на сучасному уроці зарубіжної літератури.
  4. Діалог культур на уроках зарубіжної літератури.
  5. особливості календарно-тематичного планування уроків літератури.
  6. Відкриті уроки О.О.Гузь:
  • Урок зарубіжної літератури в 5 класі “Сельва Лагерлеф Свята ніч”.
  • Урок зарубіжної літератури в 11 класі “М.Булгаков “Майстер і Маргарита. Образ Воланда. Великий бал у Сатани”.
  1. Круглий стіл “Оптимізація викладання літератури та формування читацької компетенції учнів”.
  2. Творча дискусія “Сучасний урок літератури. Яким він має бути? За методикою навчального діалогу?”