Національна і регіональна економіка України
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
?одану вартість, що прямо повязаний з результатами економічної діяльності. Саме цього звязку не вистачає нині в управлінні економікою регіонів, програми розвитку котрих практично ніяк не стикуються з формуванням доходів місцевих бюджетів.
Отже, довгострокові нормативи мають встановлюватися для кожного з регіонів із урахуванням їх специфіки: відхилення рівня цін і тарифів від середнього по країні, особливостей демографічної ситуації, розбіжностей у витратах для надання суспільних послуг у міській та сільській місцевостях, природно-кліматичних, екологічних та інших особливостей, які впливають на такі розбіжності.
Для того щоб якомога повніше були враховані ці відмінності, при встановленні диференційованих довгострокових нормативів слід застосовувати не один коефіцієнт, як тепер, а їх систему, наприклад, відношення вартості стандартного набору товарів та послуг в регіоні до середньої по країні, питомої ваги дітей шкільного віку у загальній чисельності населення регіону до аналогічного показника по країні тощо.
4. Розвиток регіонів потребує відповідного фінансового забезпечення, а отже, визначення загального обсягу фінансових ресурсів та здійснення заходів щодо пошуку додаткових джерел залучення коштів. З цією метою у складі регіональних програм формується спеціальний розділ система фінансових показників (див. табл. 4.3.). Необхідна для їх обрахунків інформація надходить від підприємств, установ та організацій усіх форм власності і підпорядкування. Крім неї, місцевою державною адміністрацією використовуються також дані державних галузевих, науково-технічних та інноваційно-інвестиційних програм, загальнодержавних програм, повязаних з ліквідацією наслідків стихійних катастроф, облатуванням депортованих народів та інші.
Головним у системі фінансових показників є загальний обсяг фінансових ресурсів, що необхідні для реалізації завдань програми. Він складається з коштів бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств та організацій усіх форм власності, які спрямовуються у прогнозному періоді на забезпечення загального обсягу витрат, повязаних з функціонуванням соціально-культурної сфери, соціальним захистом населення, а також розвитком виробництва й інфраструктури на території регіону.
Загальний обсяг фінансових ресурсів визначає загальний обсяг фінансування, який спрямовується на здійснення поточних заходів (утримання бюджетних установ та організацій) і виконання завдань розвитку (реалізація інвестиційних програм та проектів). Принципово важливим є розподіл загального обсягу фінансових ресурсів між цими двома напрямами фінансування, що повязано зі структурою місцевих бюджетів, зокрема їх поділом на поточний бюджет і бюджет розвитку, та джерелами і порядком надходження коштів до кожного з них.
Якщо кошти поточного бюджету формуються за нормативами, то кошти бюджету розвитку за залишковим принципом.
За діючих умов повністю відсутня економічна заінтересованість регіонів у саморозвитку, а тому в перспективі слід, на наш погляд, формувати бюджети розвитку за допомогою того ж нормативного методу з використанням показників бюджетного забезпечення у розрахунку на одного жителя та коригуючих коефіцієнтів. Останні можуть визначатися відношенням темпів зростання економіки регіонів до середніх по країні. У такому разі регіони будуть заінтересовані у нарощуванні обсягів виробництва товарів та послуг на власній території. Крім того, це поставить у взаємну залежність показники програм соціально-економічного і культурного розвитку та бюджетів областей, міст і районів.
Систему показників фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програмних завдань, мають доповнювати та обґрунтовувати балансові розрахунки, насамперед баланси фінансових ресурсів регіонів.
Баланс фінансових ресурсів регіону (БФРР) це фінансова програма регіону, що забезпечує його соціально-економічний роз і виток і є складовою зведеного фінансового балансу країни. Вії,
відображає джерела формування, обсяги та використання фінансових ресурсів і складається з дотриманням принципів бюджетного устрою, а саме: єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності.
Принцип єдності БФРР забезпечується єдиним рахунком доходів і витрат фінансової системи як регіону, так і країни, єдиною, правовою та методологічною основами, єдиною економічною політикою.
Принцип повноти полягає у відображенні всіх сформованих на території регіону фінансових ресурсів і напрямів їх використання в бюджетному році.
Принцип достовірності ґрунтується на застосуванні реальних показників та науково обґрунтованих нормативів.
Принцип гласності полягає у всебічній інформованості господарюючих субєктів і населення щодо фінансового становища регіонів.
Принцип наочності потребує взаємного поєднання показників БФРР із загальноекономічними показниками та балансом фінансових ресурсів країни.
БФРР спрямовується на вирішення таких основних завдань:
встановлення загального обсягу фінансових ресурсів, що утворюються та використовуються на відповідній території;
обґрунтування розподілу фінансових ресурсів за напрямі їх використання;
виявлення резервів регіональної економіки і шляхів їх використання з метою зміцнення фінансового стану областей, міст, районів.
Баланс фінансових ресурсів регіону повинен визначати джерела надходжень і всі напрями вик?/p>