Методика вивчення іменника у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
пові вправи.
Наприклад: подані іменники випишіть за групами.
Словосполучення, ноти,дует, орнамент, персонаж, роман, драматург, пейзаж, бас, ключ, образи, корінь, поема, діалог, байка, правопис, співачка, аплікація, суфікс, скрипка, апостроф.
- Мова:
- Література:
- Музика:
- Живопис:
Сформувати поняття предметності на прикладі іменників, що означають опредмечені дії.
г) диференційовані вправи.
Наприклад: письмове завдання дається диференційовано: слабшим учням записати 4 назви міст в Україні;
а сильнішим записати 2 назви річок в Україні і скласти речення із придуманими іменниками.
3. За участю аналізаторів:
а) зорові.
Наприклад: списати речення. Підкреслити власні іменники.
Миколка, Гриць, Василько, Петрусь збирали грицики, васильки, миколайчики, Петрові батоги.
Зорові диктанти сприяють розвитку памяті учнів.
б) слухові.
Наприклад: вибірковий диктант. Вказати рід іменників.
Снігур, синичка, ворона, дятел, голубятко, шишкар, шпаченя, куріпка, ластівя.
Слухові диктанти використовуються як навчальна вправа.
в) зорово-слухові вправи.
Наприклад: диктант.
Недалеко від міста Дрогобича розкинулося село Нагуєвичі. У цьому селі в сімї коваля Франка народився син Іван.
Іван Фрнко був дуже здібним хлопцем. Він добре учився у школі, потім в університеті в місті Львові.
Ще у шолі Іван Фрнко почав писати вірші. Письменник у своїх книжах описав важке життя робітників і селян, закликав їх до боротьби.
Зорово-слухові диктанти спрямовані на активізацію зорово-слухових відчуттів.
4. За ступенем включення у мовленнєву діяльність:
а) за зразком (учні спостерігають, аналізують, відтворюють і самостійно працюють на основі наслідування зразків).
Наприклад: до іменників, що відповідають на питання хто?, добрати іменники, що відповідають на питання що? за зразком.
Зразок: (хто?) друг (що?) дружба.
Журналіст, працівник, читач.
б) конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, заміна одних слів іншими тощо).
Наприклад: поставити іменники у потрібному відмінку.
Цікавитись (книжка), цікавість (до, книжка), любити (Україна), любов (до, Україна), доглядати (дочка), догляд (за, дочка), розглядати (малюнок), розгляд (малюнок), повага (батько), повага (до, батько).
Конструктивні вправи застосовуються після вивчення теми, з метою закріплення набутих знань на практиці.
в) творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо)
Наприклад: скласти прислівя, виписати іменники -- назви істот і неістот.
На сонці тепло, як земля людей.
У кого ненька, а дитя матері,
Мати годує дітей, а біля матері добре.
Птах радіє весні, у того сорочка біленька.
Ці вправи можна використовувати на різних етапах навчання, із різною
навчальною метою.
Під час вивчення іменника можна запропонувати учням такі завдання.
Вправи на визначення предметності:
1. Встановіть, яким членом речення (головним чи другорядним) виступає кожен іменник. Випишіть іменники разом з тими словами, від яких вони залежать.
Інколи для встановлення логічних звязків між словами доводиться користуватись не лише відмінковими, а й більш природними і звичними смисловими питаннями (найчастіше де?, куди?, звідки?). Слід пояснити учням, що за допомогою таких питань не вдасться встановити відмінка. Усвідомити це їм допоможуть вправи:
1. Встановіть відмінок іменників, що вжиті з різними прийменниками, а відповідають на ті самі смислові питання.
2. Зєднайте за смислом слова плавати, ходити, гуляти і озеро, ліс, річки, поле, скориставшись прийменниками по, під, через, біля, із, за. Змінюйте іменник так, як цього вимагає прийменник.
Поряд з аналітичними вправами доцільно практикувати і синтетичні, що спонукали б учнів самостійно утворювати іменникові словосполучення, добирати потрібні прийменники, перебудовувати словосполучення, конструювати речення, наприклад:
1. У сполученнях слів визначте відмінок іменників, поставте питання до іменника з прийменником, змініть словосполучення так, щоб іменник з прийменником відповідав на питання звідки?, встановіть відмінок іменника у новому сполученні.
Забіг у ліс, виліз на дерево, подивився на літак, пішов до школи, заліз під ялинку, поїхала в поле.
2. Замініть словосполучення протилежними за значенням: відійти від будинку, відплисти від берега, добігти до краю, вилізти на дерево, зійти в гори, поїхати в табір.
3. Іменники з прийменниками введіть у складені вами словосполучення: на подвірї, під лісом, за селом, через ліс, між горами, до моря, з гаю.
4. З розрізнених слів складіть речення: 1. допомагати, учні, урожай, збирання. 2. Наша,учні, їздити, школа, на, екскурсію,.
5. Виберіть прийменники, що сполучаються з іменником у знахідному відмінку. Доберіть до них відповідні іменники.
Над, під, перед, поперед, поза, на, між:, за, в, понад.
6. Складіть словосполучення. У дужках вкажіть відмінок дібраного вами слова. Памятник (кому?), розмова (з ким?), відвідування (чого?), повідомлення (про що?), нагороджений (чим?), удостоєний (чого?), дякувати (кому?), вибачати (кому?).
7. Наведені словосполучення зробити заперечними. Визначити відмінки іменників. Читаю книжку, бачу сонце, малюю картину, люблю кашу, одягаю пальто, зроблю стілець.