Межі та обмеження права власності
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
унальної інфраструктури, які мають передаватися в комунальну власність (ст. 26 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [62] ). Тому обсяг відповідальності банкрута, який має зазначені обєкти, звужується порівняно з загальним правилом про відповідальність юридичних осіб всім своїм майном.
Особливо яскраво демонструються межі прав на майно у разі порушення розгляду справи в господарському суді про відновлення платоспроможності боржника, внаслідок чого органи АТ вже не в змозі самостійно приймати рішення про використання та розпоряджання майном АТ, для чого потребується згода розпорядника майна або керуючого санацією.
Б) Межі щодо зміни статутного капіталу АТ встановлюються:
- шляхом введення заборон на збільшення статутного капіталу АТ для покриття збитків (ч. 2 ст. 156 ЦК);
- через зобовязання АТ зменшити свій статутний капітал та зареєструвати відповідні зміни до статуту у разі, якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ виявиться меншою від статутного капіталу (ч. 3 ст. 155 ЦК);
- передбаченням лише двох можливих шляхів зменшення статутного капіталу АТ із додержанням при цьому певних механізмів, спрямованих на захист прав кредиторів. При цьому в одному з таких способів зменшення статутного капіталу шляхом купівлі та погашення частини акцій АТ ще й подвійно обмежується вказівкою у ч. 1 ст. 157 ЦК на те, що це допускається лише в разі, якщо така можливість передбачена у статуті АТ.
В) Межі та обмеження, передбачувані для АТ, створених в процесі приватизації, покликані враховувати специфіку правового статусу цих юридичних осіб, що виникають у своєрідний спосіб для роздержавлення власності, внаслідок чого встановлюється публічно-приватний порядок їх створення. Такими межами є наступні:
1) заборона подальшого відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу обєкта приватизації, а також подальшого відчуження приватизованого обєкта без збереження для нового власника зобовязань, визначених умовами конкурсу, аукціону чи викупу;
2) заборона АТ та державним органам приватизації до виконання плану приватизації (розміщення акцій), якщо передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій:
- відчужувати майно (необоротні активи), що належить АТ, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобовязаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідного правочину балансова вартість таких активів або зобовязань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим НБУ, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу АТ;
- приймати рішення про злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення АТ;
- змінювати номінальну вартість або кількість акцій без зміни розміру статутного капіталу АТ;
- приймати рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу АТ (ст. 140 ЗУ Про Державну програму приватизації [67] );
3) припис про обмеження розміру пакета акцій, що вноситься до інших господарських товариств, обєднань юридичних осіб та промислово-фінансових груп 20 відсотками статутного капіталу АТ у разі прийняття рішення загальними зборами АТ про участь у них до виконання плану приватизації (розміщення акцій) (ст. 142 ЗУ Про Державну програму приватизації [67] );
4) обовязок АТ здійснити оцінку своїх активів, виходячи з балансової вартості, та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, в разі, якщо ці акціонери голосували проти прийняття загальними зборами рішень про укладення правочинів або кількох взаємоповязаних правочинів щодо відчуження майна (необоротних активів) АТ та здійснення операцій з борговими вимогами та зобовязаннями (факторинг), якщо на момент укладення відповідного правочину балансова вартість таких активів або зобовязань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим НБУ, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу АТ, у порядку, встановленому органом приватизації (ст. 144 ЗУ Про Державну програму приватизації [67] ).
Обмеженнями прав АТ є:
1) встановлення обовязку нового власника на виконання зобовязань, визначених договором купівлі-продажу обєкта приватизації, та можливості застосовування до нього органом приватизації в разі їх невиконання санкції згідно з із законом (ст. 130 ЗУ Про Державну програму приватизації [67]);
2) обовязок визначення умовами договору купівлі-продажу пакетів акцій при приватизації порядку внесення інвестицій з розподілом за роками та кварталами (ст. 132 ЗУ Про Державну програму приватизації [67] ).
Вказане приводить до висновку про наявність специфічних обмежень права власності АТ, створеного в процесі приватизації, при наявності у держави пакета акцій порівняно зі звичайним режимом майна АТ.
Г) Інші межі також можуть мати місце і є жорсткими приписами виконувати певні вимоги закону, а не діяти на свій розсуд. Прикладом може бути встановлення обовязку АТ, які проводять відкриту підписку на акції, щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом (ч. 5 ст. 152 ЦК).
Обмеження акціонерів у правах стосовно їх обєк