Geum.ru

Межі та обмеження права власності

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

влюються негативні наслідки у вигляді відповідальності за порушення вимог щодо добросовісної конкуренції. Зокрема, в ч. 2 ст. 13 ЗУ Про захист економічної конкуренції [74] як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Стаття 18 цього Закону навіть має назву Обмежувальна діяльність субєктів господарювання, обєднань і нею встановлюється пряма заборона схиляти інших субєктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяти вчиненню таких порушень. Це стосується заборони примушувати інших субєктів господарювання до антиконкурентних узгоджених дій, визначених ст. 6 цього Закону, до узгоджених дій, визначених ст.ст. 7- 10 даного Закону.

Виразно демонструють обмеження права набувача договори купівлі-продажу з відстроченням або з розстроченням платежу, умовами яких передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин (ст.ст. 694, 695, 697 ЦК). В цьому разі обмеження покупця полягають у тому, що він не має права розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Однак ці обмеження набувача не є обмеженнями права власності, оскільки покупець до повної оплати вартості товару власником не є.

Обмеженням є також накладення у певних випадках заборони відчуження майна, придбаного у власність. Це може бути, наприклад, у разі укладення договорів купівлі-продажу з відстроченням оплати; довічного утримання (ст. 754 ЦК), придбання обєкту незавершеного будівництва (ст. 19 ЗУ Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва [85]).

Також як обмеження права власності слід розцінювати обовязок власника одержати згоду на відчуження свого майна, що, зокрема, має місце у випадках відчуження майна платником ренти (ч. 2 ст. 735 ЦК).

При укладенні певних договорів про придбання майна у власність до власника не просто переходить право власності, а й на нього покладаються певні обовязки, якими він обтяжується. Прикладом можуть слугувати такі положення:

  1. про обовязки догляду відчужувача за договором довічного утримання, в тому числі по забезпеченню його або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за цим договором (ст.ст. 749, 750 ЦК);
  2. про виплату ренти за відповідним договором (ст. 734 ЦК);
  3. про вчинення певних дій на користь відповідних осіб, як це передбачено у разі укладення договору дарування (ст. 725 ЦК);
  4. однією з різновидів цих дій є висування як умови договору пожертви досягнення певної, наперед зумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦК), як правило, встановлення обовязку обдарованого по використанню майна в загальнокорисних цілях. Ця відмінність договору пожертви від звичайного договору дарування, як відмічав А.Л. Маковський, полягає у тому, що якщо при звичайному даруванні після переходу дарунка у власність обдарованого можливості впливати на здійснення новим власником своїх правомочностей не обмежуються, то при пожертві особа, що прийняла таке майно у власність, повинна додержуватися вказівок колишнього власника про мету використання цього майна [38] ;
  5. про добудування обєкта незавершеного будівництва (ст. 19 ЗУ Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва [85]), у разі порушення чого договір купівлі-продажу підлягає розірванню;
  6. при придбанні обєктів приватизації під інвестиційні зобовязання згідно з зі ст.ст. 12, 29 ЗУ Про приватизацію державного майна [90] покупці контрольних пакетів акцій зобовязані додержуватися своїх інвестиційних зобовязань, передбачених бізнес-планом або техніко-економічним обґрунтуванням післяприватизаційного розвитку обєкта під загрозою розірвання договору. Отже, інвестиційні та інші зобовязання покупця, включені в договір купівлі-продажу, обтяжують право власності на приватизований обєкт і автоматично переходять до нового власника такого обєкта.

З приводу останнього обмеження слід навести судову справу між Компанією з обмеженою відповідальністю Rosevine Enterprises Limited, якою придбаний пакет акцій ВАТ Універсам №10 Печерський, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, який вимагав повернення пакету акцій у державну власність у звязку з невиконанням Компанією з обмеженою відповідальністю Rosevine Enterprises Limited інвестиційних зобовязань. Відповідач заперечував проти задоволення позову тим, що він не знаходився у правовідносинах з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, а придбав пакет акцій від попереднього набувача. ВГСУ зазначив при цьому, що оскільки майно, яке є предметом купівлі-продажу, на момент укладення договору з відповідачем було обтяжено певними зобовязаннями, ці зобовязання перейшли до відповідача разом з переходом права власності на майно. Цей висновок зроблено з посиланням на ст. 27 ЗУ Про приватизацію державного майна [90], якою зазначається, що передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобовязання або зобовязання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, включені до договору купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають обєкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії цих зобовяза