Корпоративные взаимоотношения в акционерном обществе
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
в, є:
По-перше, відсутнє чітке визначення місця і ролі держави у корпоративному управлінні, а також методи державного втручання в управління АТ (хоча політика управління державними корпоративними правами є однією з найважливіших складових державного управління). Так, у 390 АТ держава володіє контрольними пакетами акцій і має можливість визначити стратегію розвитку підприємства, а відтак, і специфіку дивідендної політики. У 1019 АТ державі належать блокувальні пакети акцій (від 25 до 50%), тобто там вона виступає впливовим акціонером, дії якого повинні спрямовуватися на формування ефективного механізму корпоративного контролю та управління на основі дотримання розумного балансу інтересів усіх заінтересованих сторін. Як вважають фахівці, у власності держави протягом найближчих 3-5 років лишилося лише 164 пакети акцій, з яких контрольних буде 60. решта пакетів є проміжними, що й зумовлює відсутність комплексного підходу до вирішення проблем стратегічного розвитку цих підприємств, а отже, і особливостей формування дивідендної політики. Таким чином, труднощі пошуку ефективного власника призводять до того, що 90% цих проміжних корпоративних прав можуть залишатися за державою на термін понад один рік, а відтак стратегія управління державними корпоративними правами формуватиметься як тимчасова є, тобто украй неефективної.
По-друге в умовах тимчасової стратегії володіння є рівень ефективності функціонування підприємств з державною часткою власності. Так, серед АТ пакети акцій яких перебувають у державному управлінні, збиткових підприємств у 2000р. налічувалось на 20% більше, ніж у середньому по Україні. На цих підприємствах податкова заборгованість зростала на 15%-20%, на 45% - кредиторська, а борги з оплати праці також перевищували середній рівень на підприємствах країни. Причому у тих АТ, де держава має контрольний пакет акцій, збитки у 12 разів перевищують прибутки.
По-третє, недостатньо врегульованими залишаються і питання форми виплати АТ дивідендів, існує проблема їхнього подвійного оподаткування: перший раз як частини прибутку товариства і другий як частини особистого доходу.
Слід підкреслити, що обмеженість норм чинного законодавства щодо виплати дивідендів зумовлює необхідність повнішого врегулювання цих питань у статі, де з метою забезпечення однакового ставлення до всіх акціонерів та гарантування їхніх прав має забезпечення однакового ставлення до всіх акціонерів та гарантування їхніх прав має передбачатися граничний строк виплати дивідендів (наприклад, не пізніше кінця року, наступного за тим, за який вони виплачуються), а також форми виплати дивідендів (грошима чи акціями товариства). До речі, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, порушення принципів одержання частки прибутку у формі дивідендів належать до найтиповіших корпоративних конфліктів в Україні.
Табл. 2.1.
Перелік типових порушень, що призвели до виникнення корпоративних конфліктів*
Типові порушення у корпоративному управлінніЧастота виникнення конфліктів за результатами опитування респондентів, %Розкриття інформації про емітентів55,6Розкриття інформації про власників великих (контрольних) пакетів акцій44,4Участь у контролі за контрактами на значні суми40,7Використання механізму кумулятивного голосування40,7Удосконалення процедури управління рішень на загальних зборах31,5Представництво у наглядових радах АТ31,5Неможливість дрібних акціонерів впливати на формування порядку денного загальних зборів акціонерів31,5Володіння великими (контрольними) пакетами акцій29,5Питання одержання частки прибутку АТ у формі дивідендів25,9Неврегульованість процесу перереєстрації прав власності на іменні цінні папери25,9Розширення прав наглядової ради АТ22,2Розширення кола питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів11,1Питання консолідації акцій (зворотний спліт)9,3 * За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу
Основною метою розвитку корпоративного управління в Україні є насамперед підвищення ефективності діяльності АТ і пожвавлення інвестиційних процесів [13] а також враховуючи складне фінансово-економічне становище багатьох ЗАТ, пакети акцій яких перебувають у державній власності, вважаємо за можливе висловити пропозицію стосовно доцільності спрямування дивідендів на акції ВАТ, які перебувають у державній власності не до державного бюджету, а на інвестиційний розвиток підприємств. Доречним є також питання про звільнення від оподаткування тієї частки прибутку, що направлявся на дивідендні виплати, коли вони використовуються для реалізації інвестиційних програм.
Оскільки управління корпоративними правами має свою специфіку, зумовлену наявністю відповідних знань у галузі виробничо-господарської діяльності, менеджменту, права тощо, дедалі частіше висловлюється думка про доцільність створення професійного інституту керуючих корпоративними правами.
Таким чином, до найважливіших питань удосконалення управління державними корпоративними правами, які безпосередньо впливатимуть на формування відповідної моделі корпоративного управління, слід віднести такі:
- Визначення оптимальної структури державного сектору економіки;
- Запровадження нової системи управління державним сектором економіки з урахуванням світового досвіду і загальноприйнятих принципів корпоративного управління;
- Удосконалення законодавчого забезпечення корпоративного управління, в тому чи?/p>