Корпоративные взаимоотношения в акционерном обществе
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
нкції управління акціями підприємств вже випущеними в обіг передати міністерствам, банкам, біржам та іншими організаціями ринкової інфраструктури.
Взаємопроникнення окремих елементів процесів роздержавлення, приватизація і корпоратизація має на меті по своїй сутності скорочення державного втручання в різні сфери економічного і соціального життя суспільства. Це відбувається шляхом послідовної зміни форм власності. По своїй суті процес корпоратизації це перетворення державного підприємства у закрите акціонерне товариство. Приватизація ж є передачею (продажем) державної власності у колективну чи приватну власність.
Після закінчення процесу акціонування на промислове підприємство покладають нові функції функції учасника фондового ринку. Методологія і методика підготовки законодавчого і нормативного забезпечення у галузі приватизації багато в чому зумовлює і подальші напрямки розвитку підприємств, формування органів управління і структури взаємозвязків між ними, взаємовідносин з органами державного регулювання.
Основні передумови створення акціонерних товариств у процесі приватизації такі:
- Нормативне забезпечення процесу приватизації, чинники, викликані необхідністю змін у процедурі проведення приватизації, переваги та недоліки застосування засобів приватизації в різних групах обєктів;
- Створення конкурентоспроможної сфери товаровиробників за рахунок малої приватизації та її впливу на фондовий ринок (наприклад, реєстрація закритих акціонерних товариств у процесі малої приватизації, реєстрація емісії, укладання договорів з реєстраторами тощо).
Створений на цей час механізм управління акціонерним товариством взаємодіє з навколишнім економічним середовищем інакше, ніж механізм управління обєктами державного підпорядкування. Кожний елемент ієрархічної структури управління в акціонерному товаристві має свої специфічні завдання. Пропозиції щодо їхнього вирішення також є частиною системного аналізу принципів створення акціонерного товариства у процесі приватизації.
Реструктуризація промислового комплексу характеризується різким збільшенням частки підприємств недержавної форми власності і, насамперед, акціонерних товариств. Серед великих товаровиробників переважає така організаційно-правова форма, як відкриті акціонерні товариства.
Мала приватизація є процесом, на тлі якого проходить акціонування. Найтіснішим взаємозвязок малої приватизації при формуванні акціонерних товариств виявляється у тому, що:
- Мала приватизація активізує розвиток фондового ринку країни, оскільки сприяє збільшенню кількості акціонерних товариств, створенню нових можливостей для діяльності професійних учасників фондового ринку, накопиченню капіталу, який надалі реалізується у великій приватизації, на фондовому ринку, в інвестиційній діяльності;
- Мала приватизація сприяє розвитку конкурентного середовища. На базі приватизованих обєктів створюються невеликі за розмірами підприємства, які можуть конкурувати з окремими підприємствами виробниками певних видів продукції;
- Акціонерні товариства створені на базі виробничих підприємств (обєднань), мають обмежену місткість на ринку праці. Мала приватизація виявляє позитивний вплив не економічне середовище шляхом постійного залучення трудових ресурсів у невиробничу сферу.
У соціальному плані корпоратизації має справедливий характер і забезпечує збалансованість інтересів державних і трудових колективів, окремих працівників, надаючи їм можливість стати повноправним власником і одержувати однаковий доход за акціями. Корпоратизація дає змогу упорядкувати інтереси функціонуючих підприємств і структур по горизонталі і вертикалі, відтак ефективна робота виробника стає вигідною і йому, і державі, і територіальним органам управління.
Процес ринкового реформування потребує поглибленого теоретичного дослідження нових макро- та мікроекономічних проблем, повязаних з процесами роздержавлення та приватизації, усталенням нових організаційно-правових форм та форм господарювання, а також їхньою реструктуризацією.
Важливою складовою структурної трансформації економіки є виникнення корпоративного сектору, який є базовим для функціонування ринкової економіки. У процесі реструктуризації великих промислових підприємств державна форма господарювання змінюється на акціонерну, що створює підґрунтя для розвитку корпоративних відносин. Але запровадження корпоративних форм господарювання у перші роки становлення ринкових відносин мало не тільки переваги, а й спричиняло до негативних наслідків. Невизначеність приватизації, у межах якої і відбувалася корпоратизація державної власності, значною мірою зумовили розгортання структурної кризи [1, 2, 3].
Ситуація структурної кризи у формуванні корпоративного сектору перехідної економіки була зумовлена такими чинниками:
- Непослідовністю та стихійністю державної політики у формуванні інституційної структури корпоративних відносин сто воно корпоратизованих підприємств та їхньої фондової інфраструктури: недосконалістю корпоративного законодавства; невідповідністю механізмів корпоративного процесу моделі корпоративного управління;
- Відсутністю професійних кадрів з управління корпоратизованими підприємствами, а також низьким рівнем економіко правової обізнаності власників корпоративного капіталу та пересічних громадян.
Прорахунки й недолі?/p>