Корпоративные взаимоотношения в акционерном обществе
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
?и у процесі становлення корпоративних відносин безпосередньо повязані з недоосмислення їхніх підвалин у теоретичному науковому аспекті. Цей складний, поетапний процес потребує врахування багатьох макроекономічних параметрів, необхідних для формування цілісної сучасної системи корпоративних відносин, здатної функціонувати ефективно.
Взаємовідношення окремих елементів, що відображають суть процесів роздержавлення, приватизація і корпоратизація передбачає у кінцевому підсумку скорочення державного втручання у різні сфери економічного і соціального життя суспільства. Це відбувається завдяки послідовній зміни форм власності.
Приватизація це процес роздержавлення власності на засоби виробництва, майно, житло, землю, природні ресурси, який здійснюється шляхом продажу чи безоплатної передачі обєктів державної власності у руки колективів і приватних особі з утворенням підприємства на основі корпоративної, акціонерної, приватної власності.
За своєю суттю процес корпоратизації державного підприємства на закрите акціонерне товариство. Корпорація це сукупність осіб, що обєдналися для досягнення загальних цілей, здійснення спільної діяльності, й утворили самостійний субєкт права юридичну особу [4]. У приватний корпорації більшість акцій належить одному власникові, родині чи вузькій групі акціонерів.
Специфіка правого оформлення пайового бізнесу у різних державах, а точніше у різних системах права, дає підставу тільки для дуже загального універсального визначення корпорації. Одне з найвідоміших визначень корпорація організація, що поставила перед собою певні цілі, діє заради суспільного блага, яка володіє визначеними правами, є юридичною особою, діє на постійній основі і несе обмежену відповідальність [5].
Корпоратизації, що має у своїй структурі могутню систему фінансових виробничих субєктів, легше вирішувати питання стратегічного розвитку, а відтак і споживання робочої сили, фінансування процесу підготовки і перепідготовки кадрів. У рамках корпорації обслуговування ринку робочої сили має забезпечувати економіку виробництва і зайнятості у державному секторі, сприяти виділенню у сферу надлишкових внутрівиробничих резервів робочої сили, що перерозподілятиметься за участю і під контролем органів працевлаштування й інтересів соціально-економічного розвитку корпорацій.
Носієм корпоративних прав є акція, яка у загальній структурі одиночного капіталу є останньою і безстроковою вимогою і тому вона найповніше репрезентує капітал. Для власників акцій визначення руху (приросту прибутку або зниження збитку) капітал є дуже важливим. Саме акції репрезентують ті обсяги капіталу, які можуть бути визначені поза ринком. Тому реалізація власності на капітал, пре доставленого акціями, реалізація руху позивного капіталу, вкладеного в акції, обумовлюють необхідність існування ринку акцій. В існуванні ефективного ринку акцій заінтересовані власники акцій, оскільки таким чином вони реалізують максимальне значення їхньої вартості, яке визначає покупець з наміром та спроможністю найефективнішого використання капіталу, репрезентованого акціями.
Акціонерні товариства та ринок акцій є результатом розвитку капіталу, що зумовлено: тривалістю відтворення основного капіталу та довгострокових активів, набуттям капіталом у відтворення не грошових форм, зацікавленістю інвесторів у ефективній реалізації власності на капітал у формі акцій.
Ринок акцій в економіці виконує дві основні функції розподіляє та перерозподіляє ресурси між галузями та окремими підприємствами. Механізми їхньої реалізації представлені відповідно додатковими емісіями (акцій, облігацій та інших цінних паперів) і процесами злиття та поглинань [6].
Здійснення двох основних функцій неможливе без оцінки акцій, відповідно до якої обираються напрями руху капіталів. Оцінка акцій є також допоміжною функцією ринку акцій. Ринок акцій ефективний тоді, коли на ньому реалізуються найкращі з можливих інвестицій.
Оцінюючи вартість капіталу корпорацій, в тому числі інтелектуального капіталу, ринок акцій сприяє:
- Досягненню відповідності праці та власності, стимулюючи тим самим трудову діяльність і реалізуючи її, в тому числі, через венчурні форми фінансування підприємницької ініціативи;
- Створенню нематеріальних капітальних благ, науково-технічних розробок та нових ідей. Акціонерна форма організації бізнесу є найсприйнятливішою та адаптовнішою до реалізації нематеріальних благ як капіталу. Це виявляється у венчурних формах формування бізнесу, у підвищеній абсорбції великими корпораціями науково-технічних досягнень, що мотивує їхню зацікавленість у науково-технічних розробках та відповідне фінансування їхнього проведення.
Ефективний ринок акцій створює умови для збалансування особистих інтересів інвесторів та економіки у цілому, що підтверджується статистичними даними. Саме завдяки переліченим вище властивостями ефективність ринку акцій, так і з боку держави як зацікавлених субєктів.
Розвиток ринку акцій органічно повязаний з розвитком акціонерних товариств і акціонерної власності. Розвиток інституту акціонерних товариств проявляється у розвитку відносин корпоративного управління, відносин акціонерів та менеджерів, у захисті акціонерами своїх прав і посиленні впливу та ролі держави у цих відносинах. Суперечності відносин корпоративного управління, спричиняючи суперечностями між статичною та динамічною еф?/p>